РОЗДІЛ IIIГЛАВА IIДиректива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція)Чинний

Стаття 236

Q: Чи є Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) стаття 236 чинною?

Стаття 236 Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) України чинна на 23 квітня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Q: Які статті йдуть до і після 236 у Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція)?

У Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) України 311 статей: попередня — ст. 235, наступна — ст. 237.

№ 2009/138/ЄСвід 25 листопада 2009 р.Стаття 236 з 311

nreg: 984_039-09 РОЗДІЛ III ГЛАВА II Стаття 236 Дочірні компанії страхової або перестрахової компанії: умови Держави-члени повинні передбачити, щоб правила, встановлені у статтях 238 і 239, застосовувалися до будь-якої страхової або перестрахової компанії, яка є дочірньою компанією страхової або перестрахової компанії, якщо виконані всі зазначені нижче умови: (a) дочірня компанія, стосовно якої орган нагляду за групою не ухвалив рішення згідно зі статтею 214(2), включена у сферу нагляду за групою, що здійснюється органом нагляду за групою на рівні материнської компанії згідно із цим розділом; (b) процеси управління ризиками та механізми внутрішнього контролю материнської компанії покривають дочірню компанію, і материнська компанія задовольняє вимоги відповідних наглядових органів щодо розумного управління дочірньою компанією; (c) материнська компанія отримала згоду, зазначену у третьому підпараграфі статті 246(4); (d) материнська компанія отримала згоду, зазначену у статті 256(2); (e) материнська компанія подала заяву про надання дозволу відповідно до статей 238 і 239, і за такою заявою було ухвалено сприятливе рішення згідно з процедурою, визначеною у статті 237.