РОЗДІЛ IIIГЛАВА IIДиректива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція)Чинний

Стаття 230

Q: Чи є Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) стаття 230 чинною?

Стаття 230 Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) України чинна на 23 квітня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Q: Які статті йдуть до і після 230 у Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція)?

У Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) України 311 статей: попередня — ст. 229, наступна — ст. 231.

№ 2009/138/ЄСвід 25 листопада 2009 р.Стаття 230 з 311

nreg: 984_039-09 РОЗДІЛ III ГЛАВА II Стаття 230 Метод 1 (стандартний метод): метод на основі консолідації звітності

1. Розрахування групової платоспроможності для страхової або перестрахової компанії-учасниці здійснюється на основі консолідованої звітності. Групова платоспроможність страхової або перестрахової компанії-учасниці є різницею між: (a) власними коштами, прийнятними для покриття вимоги до капіталу платоспроможності, розрахованої на основі консолідованих даних; (b) вимогою до капіталу платоспроможності на рівні групи, розрахованої на основі консолідованих даних. Правила, встановлені в підсекціях 1, 2 і 3 секції 3 глави VI розділу I і в підсекціях 1, 2 і 3 секції 4 глави VI розділу I, застосовуються до розрахування власних коштів, прийнятних для покриття вимоги до капіталу платоспроможності та вимоги до капіталу платоспроможності на рівні групи на основі консолідованих даних.

2. Вимогу до капіталу платоспроможності на рівні групи на основі консолідованих даних (консолідовану вимогу до капіталу платоспроможності на рівні групи) розраховують на основі стандартної формули або затвердженої внутрішньої моделі у спосіб, який відповідає загальним принципам, які містяться в підсекціях 1 та 2 секції 4 глави VI розділу I і в підсекціях 1 і 3 секції 4 глави VI розділу I, відповідно. Консолідована вимога до капіталу платоспроможності на рівні групи повинна, як мінімум, бути сумою таких елементів: (a) мінімальної вимоги до капіталу страхової або перестрахової компанії-учасниці, як зазначено у статті 129; (b) пропорційної частки маніакальної вимоги до капіталу пов’язаних страхових або перестрахових компаній. Такий мінімум повинен покриватися прийнятними основними власними коштами, як визначено у статті 98(4). Для цілей визначення того, чи такі прийнятні власні кошти можуть покривати мінімальну консолідовану вимогу до капіталу платоспроможності на рівні групи, принципи, визначені у статт title: Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) nreg: 984_039-09 РОЗДІЛ III ГЛАВА II Стаття 230 ними коштами, як визначено у статті 98(4). Для цілей визначення того, чи такі прийнятні власні кошти можуть покривати мінімальну консолідовану вимогу до капіталу платоспроможності на рівні групи, принципи, визначені у статтях 221-229, застосовуються mutatis mutandis . Стаття 139(1) і (2) застосовується mutatis mutandis .