Стаття 216

nreg: 984_039-09 РОЗДІЛ III ГЛАВА I Стаття 216 Кінцева материнська компанія на національному рівні

1. Якщо страхова або перестрахова компанія-учасниця чи страхова холдингова компанія або фінансова холдингова компанія змішаного типу, головний офіс якої розташований у Союзі, зазначена у статті 213(2)(a) і (b), не має головного офісу в тій самій державі-члені, що й кінцева материнська компанія на рівні Союзу, зазначена у статті 215, держави-члени можуть дозволити їхнім наглядовим органам ухвалити рішення, після консультацій з органом нагляду за групою і такою кінцевою материнською компанією на рівні Союзу, про застосування нагляду за групою до кінцевої материнської страхової або перестрахової компанії, страхової холдингової компанії або фінансової холдингової компанії змішаного типу на національному рівні. У такому випадку наглядовий орган повинен пояснити своє рішення органу нагляду за групою та кінцевій материнській компанії на рівні Союзу. Орган нагляду за групою повинен повідомити про це колегію органів нагляду згідно зі статтею 248(1)(a). Статті 218-258 застосовуються mutatis mutandis згідно з параграфами 2-6 цієї статті.

2. Наглядовий орган може обмежити нагляд за групою стосовно кінцевої материнської компанії на національному рівні до однієї або кількох секцій глави II.

3. Якщо наглядовий орган вирішить застосовувати до кінцевої материнської компанії на національному рівні секцію 1 глави II, вибір методу, зроблений згідно зі статтею 220 органом нагляду за групою стосовно кінцевої материнської компанії на рівні Співтовариства, зазначеної у статті 215, вважається вирішальним і застосовується наглядовим органом у відповідній державі-члені.

4. Якщо наглядовий орган вирішить застосувати до кінцевої материнської компанії на національному рівні секцію 1 глави II і якщо кінцева материнська компанія на рівні Співтовариства, зазначена у статті 215, отримала, згідно зі статтею 231 або 233 title: Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) nreg: 984_039-09 РОЗДІЛ III ГЛАВА I Стаття 216 ган вирішить застосувати до кінцевої материнської компанії на національному рівні секцію 1 глави II і якщо кінцева материнська компанія на рівні Співтовариства, зазначена у статті 215, отримала, згідно зі статтею 231 або 233(5), дозвіл на розрахування вимоги до капіталу платоспроможності на рівні групи, а також вимоги до капіталу платоспроможності для страхових і перестрахових компаній у складі групи на основі внутрішньої моделі, таке рішення вважається вирішальним і застосовується наглядовим органом у відповідній державі-члені. У такій ситуації, якщо наглядовий орган вважає, що профіль ризику кінцевої материнської компанії на національному рівні суттєво відхиляється від внутрішньої моделі, затвердженої на рівні Співтовариства, і поки така компанія належним чином не усуне проблеми, які викликають занепокоєння наглядового органу, такий наглядовий орган може вирішити встановити для такої компанії надбавку на капітал до вимоги до капіталу платоспроможності на рівні групи, отриманої в результаті застосування такої моделі або, за виключних обставин, коли така надбавка на капітал є недоцільною, вимагати, щоб така компанія розраховувала вимогу до капіталу платоспроможності на рівні групи на основі стандартної формули. Наглядовий орган повинен пояснити своє рішення компанії та органу нагляду за групою. Орган нагляду за групою повинен повідомити про це колегію органів нагляду згідно зі статтею 248(1)(a).

5. Якщо наглядовий орган вирішить застосовувати секцію 1 глави II до кінцевої материнської компанії на національному рівні, такій компанії не дозволяється подавати, згідно зі статтею 236 або 243, заяву про надання дозволу на застосування до будь-якої з її дочірніх компаній статей 238 і 239.

6. Якщо держави-члена дозволяють їхнім наглядовим органам ухвалювати рішення, зазначене в параграфі 1, вони повинні забезпечити неможливість ухвалення або п title: Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) nreg: 984_039-09 РОЗДІЛ III ГЛАВА I Стаття 216 застосування до будь-якої з її дочірніх компаній статей 238 і 239.

6. Якщо держави-члена дозволяють їхнім наглядовим органам ухвалювати рішення, зазначене в параграфі 1, вони повинні забезпечити неможливість ухвалення або продовження строку дії таких рішень, якщо кінцева материнська компанія на національному рівні є дочірньою компанією кінцевої материнської компанії на рівні Співтовариства, зазначеної у статті 215, і остання отримала, згідно зі статтею 237 або 243, дозвіл на застосування до такої дочірньої компанії статей 238 і 239.

7. Комісія може ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 301a, що уточнюють обставини, за яких може бути ухвалене рішення, зазначене в параграфі 1 цієї статті.