Регламент Ради (ЄС) № 491/2009 від 25 травня 2009 року про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 1234/2007 про запровадження спільної організації сільськогосподарських ринків та про спеціальні положення для певних сільськогосподарських продуктів (Єдиний регламент про СОР)

Тип: Регламент

№ 491/2009

Дата: 25 травня 2009 р.

Статус: Чинний

2009R0491 - UA - 24.06.2009 - 000.002

Цей документ слугує суто засобом документування, і установи не несуть жодної відповідальності за його зміст

(До Розділу V: Економічне та галузеве співробітництво

Глава 17. Сільське господарство та розвиток сільських територій)

РЕГЛАМЕНТ РАДИ (ЄС) № 491/2009

від 25 травня 2009 року

про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 1234/2007 про запровадження спільної організації сільськогосподарських ринків та про спеціальні положення для певних сільськогосподарських продуктів

(Єдиний регламент про СОР)

(ОВ L 154, 17.06.2009, с.1)

Із виправленнями, внесеними:

Виправленням, ОВ L 313, 26.11.2011, с. 47 (491/2009)

РЕГЛАМЕНТ РАДИ (ЄС) № 491/2009

від 25 травня 2009 року

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статті 36 і 37, Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (1),

Оскільки:

(1) Для спрощення правової бази спільної аграрної політики (далі - «САП»), Регламентом (ЄС) № 1234/2007 (Єдиний регламент про СОР) (2) було скасовано та замінено на єдиний правовий акт усі регламенти, які Рада ухвалила з часу запровадження спільної аграрної політики в рамках встановлення спільних організацій ринків сільськогосподарських продуктів або груп продуктів.

(2) Як підкреслюється в Єдиному регламенті про СОР, такий акт, призначений для спрощення, не мав на меті поставити під сумнів політичні рішення, які протягом багатьох років ухвалювалися в рамках САП. Тому він не передбачав жодних нових інструментів. Таким чином, Єдиний регламент про СОР відображає політичні рішення, ухвалені до моменту, коли його текст був запропонований Комісією.

(3) Паралельно з переговорами й ухваленням Єдиного регламенту про СОР, Рада також почала вести переговори щодо реформи політики у секторі вина, яка завершилася ухваленням Регламенту Ради (ЄС) № 479/2008 від 29 квітня 2008 року про спільну організацію ринку вина (3). Як визначено в Єдиному регламенті про СОР, в Єдиний регламент про СОР початково були включені тільки ті положення у секторі вина, які не підлягали будь-якій реформі політики. Такі суттєві положення, що підлягали внесенню змін у політику, повинні були бути включені у Єдиний регламент про СОР після їх введення в дію. Оскільки такі суттєві положення зараз вже введені в дію, положення у секторі вина тепер повинні бути повністю включені в Єдиний регламент про СОР шляхом внесення політичних рішень, ухвалених Регламентом (ЄС) № 479/2008, до Єдиного регламенту про СОР.

(4) Інтеграцію таких положень у Єдиний регламент про СОР необхідно здійснювати на основі такого самого підходу, який було обрано для ухвалення Єдиного регламенту про СОР, а саме - не ставити під сумнів політичні рішення, ухвалені, коли ці положення вже були ухвалені Радою, або обґрунтування таких політичних рішень, викладене у преамбулах відповідних регламентів.

(5) Отже, необхідно внести відповідні зміни до Єдиного регламенту про СОР.

(6) У Єдиний регламент про СОР включено положення щодо застосування правил конкуренції на підставі Договору в секторах, які він охоплює. До цього такі положення були включені у Регламент Ради (ЄС) № 1184/2006 від 24 липня 2006 року про застосування деяких правил конкуренції до виробництва сільськогосподарських продуктів і торгівлі ними (4). Таким чином, Єдиний регламент про СОР адаптував сферу застосування Регламенту (ЄС) № 1184/2006. Внаслідок повного включення сектора вина в Єдиний регламент про СОР та розширення правил конкуренції, що містяться у ньому, на зазначений сектор, необхідно передбачити положення, що виключають сектор вина зі сфери застосування Регламенту (ЄС) № 1184/2006.

(7) Доцільно роз'яснити, що будь-який елемент державної допомоги, який може бути включений до національних програм підтримки, зазначених у цьому Регламенті, повинен бути оцінений з огляду на матеріально-правові норми Співтовариства щодо державної допомоги. Оскільки встановлена цим Регламентом процедура затвердження таких програм підтримки дає можливість Комісії забезпечити дотримання матеріально-правових норм Співтовариства щодо державної допомоги, і зокрема тих, які містяться у «Настановах Співтовариства щодо державної допомоги у секторі сільського та лісового господарства на 2007-2013 роки» (5), подальша нотифікація на підставі статті 88 Договору або Регламенту Ради (ЄС) № 659/1999 від 22 березня 1999 року про встановлення детальних правил для застосування статті 93 Договору про заснування Європейського Співтовариства (6) не повинна вимагатися.

(8) В інтересах правової визначеності доцільно нагадати, що скасування Регламенту (ЄС) № 479/2008 не впливає на чинність будь-яких правових актів, ухвалених на основі зазначеного скасованого акту.

(9) Для забезпечення того, що перехід від положень Регламенту (ЄС) № 479/2008 до положень, передбачених у цьому Регламенті, не завдає шкоди 2008/2009 маркетинговому року щодо вина, цей Регламент повинен застосовуватися з 1 серпня 2009 року,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

_______________

(1) Висновок від 20 листопада 2008 року (ще не опубліковано в Офіційному віснику).

(2) ОВ L 299, 16.11.2007, с. 1.

(3) ОВ L 148, 06.06.2008, с. 1.

(4) ОВ L 214, 04.08.2006, с. 7.

(5) ОВ C 319, 27.12.2006, с. 1.

(6) ОВ L 83, 27.03.1999, с. 1.

Стаття 1

До Регламенту (ЄС) № 1234/2007 внести такі зміни:

1. у статті 1 параграф 2 вилучити;

2. текст першого параграфа статті 3 доповнити таким пунктом:

«(ca) для сектора вина - з 1 серпня до 31 липня наступного року;»;

3. до статті 55 внести такі зміни:

(a) заголовок викласти в такій редакції:

«Стаття 55

Системи квот і виробничий потенціал»;

(b) текст доповнити таким параграфом:

«2a. Щодо сектора вина, правила, що стосуються виробничого потенціалу у зв'язку з незаконними насаджуваннями, перехідним режимом прав на насаджування, а також схемою викорчовування, застосовують відповідно до положень, визначених у секції IVa.»;

4. назву секції IV глави ІІІ розділу І частини ІІ викласти в такій редакції:

«Секція IV

Процедурні правила щодо квот на цукор, молоко та картопляний крохмаль»;

5. у статті 85 вступні слова викласти в такій редакції:

«Комісія ухвалює детальні правила застосування секцій І-IIIa, які можуть стосуватися, зокрема:»;

6. главу ІІІ розділу І частини ІІ доповнити секцією такого змісту:

«Секція IVa

Виробничий потенціал у секторі вина

Підсекція I

Незаконні насаджування

Стаття 85a

Незаконні насаджування, засаджені після 31 серпня 1998 року

1. Після 31 серпня 1998 року виробники, у відповідних випадках, за власні кошти викорчовують площі, засаджені виноградною лозою без відповідного права на насаджування.

2. До завершення викорчовування відповідно до параграфа 1, виноград і продукти, вироблені з винограду, зібраного на територіях, зазначених у згаданому параграфі, можуть бути введені в обіг тільки для цілей дистиляції виключно за рахунок виробника. Продукти такої дистиляції не можуть бути використані для виготовлення алкогольних продуктів фактичною міцністю за об'ємною часткою спирту 80% або менше.

3. Без обмеження, у відповідних випадках, раніших санкцій, накладених державами-членами, держави-члени накладають на виробників, які не виконали зобов'язання щодо викорчовування, санкції, пропорційні тяжкості, обсягу та тривалості такого невиконання.

4. Скасування перехідної заборони на нові насаджування 31 грудня 2015 року, як передбачено у статті 85g(1), не впливає на зобов'язання, передбачені у цій статті.

Стаття 85b

Обов'язкове узаконювання незаконних насаджувань, засаджених до 1 вересня 1998 року

1. Виробники повинні, після сплати збору та не пізніше 31 грудня 2009 року, узаконити площі, засаджені виноградною лозою до 1 вересня 1998 року без відповідного права на насаджування.

Без обмеження будь-яких проваджень у рамках урегулювання рахунків, положення першого підпараграфа не застосовують до площ, узаконених на підставі статті 2(3) Регламенту (ЄС) № 1493/1999.

2. Розмір збору, зазначеного в параграфі 1, визначають держави-члени. Він повинен бути еквівалентним принаймні двом середнім вартостям відповідного права на насаджування у відповідному регіоні.

3. До завершення узаконювання відповідно до параграфа 1, виноград або продукти, вироблені з винограду, зібраного на територіях, зазначених у такому параграфі, можуть бути введені в обіг тільки для цілей дистиляції виключно за рахунок виробника. Такі продукти заборонено використовувати для виготовлення алкоголю фактичною міцністю за об'ємною часткою спирту 80% або менше.

4. Незаконні насадження, зазначені у параграфі 1, якщо вони не були узаконені відповідно до положень згаданого параграфа до 31 грудня 2009 року, повинні бути викорчувані відповідними виробниками за власний рахунок.

Держави-члени накладають на виробників, які не виконали свої зобов'язання щодо викорчовування, санкції, пропорційні тяжкості, обсягу та тривалості невиконання.

До здійснення викорчовування, зазначеного у першому підпараграфі, положення параграфа 3 застосовують mutatis mutandis.

5. Скасування перехідної заборони на нові насаджування 31 грудня 2015 року, як передбачено у статті 85g(1), не впливає на зобов'язання, передбачені у параграфах 3 і 4.

Стаття 85c

Перевірка дистиляції або недопущення до обігу

1. Стосовно статті 85a(2) і статті 85b(3) і (4), держави-члени повинні вимагати надання доказів про недопущення до обігу відповідних продуктів, або, якщо відповідні продукти дистилюють, надання договорів на дистиляцію.

2. Держави-члени перевіряють недопущення до обігу та дистиляції продуктів, зазначених у параграфі 1. У разі недотримання зазначених вимог держави-члени накладають санкції.

3. Держави-члени повідомляють Комісію про площі насаджень, які підлягають вимозі щодо дистиляції, та про відповідні об'єми спирту.

Стаття 85d

Супровідні заходи

Площі, зазначені в першому підпараграфі статті 85b(1), якщо вони не узаконені, а також площі, зазначені у статті 85a(1), не повинні отримувати вигоди від будь-яких заходів підтримки на національному рівні чи на рівні Співтовариства.

Стаття 85e

Імплементаційні інструменти

Детальні правила імплементації цієї підсекції ухвалює Комісія.

Такі правила можуть включати:

(a) детальні вимоги щодо обміну інформацією держав-членів, зокрема про можливі скорочення бюджетних асигнувань, зазначені в додатку Xb, у разі недотримання вимог;

(b) детальну інформацію щодо санкцій, що їх держави-члени зможуть накладати у разі невиконання зобов'язань, встановлених у статтях 85a, 85b і 85c.

Підсекція II

Перехідний режим права на насаджування

Стаття 85f

Тривалість

Цю підсекцію застосовують до 31 грудня 2015 року.

Стаття 85g

Перехідна заборона на насаджування виноградної лози

1. Без обмеження положень статті 120a(1)-(6), зокрема її параграфа 4, заборонено здійснювати насаджування виноградної лози винних сортів винограду, що підлягають класифікації відповідно до статті 120a(2).

2. Також заборонено повторне прищеплення винних сортів винограду, класифікованих відповідно до статті 120a(2), до будь-яких сортів, окрім винних, зазначених у вказаній статті.

3. Незважаючи на параграфи 1 і 2, насаджування та повторне прищеплення, як зазначено у таких параграфах, дозволяються, якщо вони охоплені:

(a) новим правом на насаджування, передбаченим у статті 85h;

(b) правом на повторне насаджування, передбаченим у статті 85i;

4. Права на насаджування, зазначені у параграфі 3, надаються в гектарах.

5. Держави-члени можуть вирішити зберегти заборону, зазначену в параграфі 1, на своїй території або частині своєї території не пізніше, ніж до 31 грудня 2018 року. У таких випадках, у такій державі-члені відповідно застосовують правила перехідного режиму права на насаджування, встановлені у цій підсекції, у тому числі в цій статті.

Стаття 85h

Нові права на насаджування

1. Держави-члени можуть надавати виробникам нові права на насаджування щодо площ:

(a) призначених для здійснення нових насаджувань у рамках заходів консолідації земельних ділянок або примусового відчуження для забезпечення суспільних інтересів згідно з національним правом;

(b) призначених для експериментальних цілей;

(d) вино або продукти виноробства з яких призначені виключно для споживання у домогосподарстві виноградаря.

2. Нові права на насаджування:

(a) використовує виробник, якому вони надані;

(b) використовують до завершення другого виноробного року після року їх надання; (c) використовують у цілях, в яких вони надані.

Стаття 85i

Права на повторне насаджування

1. Держави-члени надають права на повторне насаджування виробникам, які викорчували площі, засаджені виноградною лозою.

Однак, викорчувані площі, за які виплачується винагорода відповідно до підсекції ІІІ, не є підставою для надання права на повторне насаджування.

2. Держави-члени можуть надати права на повторне насаджування виробникам, які взяли на себе зобов'язання викорчувати площі, засаджені виноградною лозою. У таких випадках викорчовування площі, щодо якої взято зобов'язання, здійснюють не пізніше як до завершення третього року після чого здійснюється висаджування нової виноградної лози, щодо якої було надано право на повторне насаджування.

3. Надані права на повторне насаджування повинні відповідати еквіваленту площі викорчовування за монокультурою.

4. Права на повторне насаджування здійснюються в межах господарства, якому вони були надані. Держави-члени можуть передбачати, що такі права на повторне насаджування використовують тільки на тих площах, де було здійснено викорчовування.

5. Як відступ від параграфа 4, держави-члени можуть вирішити, що права на повторне насаджування можна повністю або частково передавати іншому господарству на території тієї самої держави-члена у таких випадках:

(a) якщо частина відповідного господарства передається такому іншому господарству; (b) площі такого іншого господарства призначені для:

(i) виробництва вин із охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням; або

(ii) розсадників для вирощування прищеплених саджанців.

Держави-члени забезпечують, щоб застосування відступів, передбачених у першому підпараграфі, не призводило до загального підвищення виробничого потенціалу на їхній території, зокрема коли передавання здійснюється від незрошуваних до зрошуваних площ.

6. Параграфи 1 і 5 застосовують mutatis mutandis до прав, подібних до прав на повторне насаджування, отриманих на підставі попереднього законодавства Співтовариства або національного законодавства.

7. Права на повторне насаджування, надані на підставі статті 4(5) Регламенту (ЄС) № 1493/1999, використовують протягом періодів, передбачених зазначеним Регламентом.

Стаття 85j

Національні та регіональні резерви прав на насаджування

1. Задля удосконалення управління виробничим потенціалом держави-члени створюють національний резерв або регіональні резерви прав на насаджування.

2. Держави-члени, які створили національні або регіональні резерви прав на насаджування на підставі Регламенту (ЄС) № 1493/1999, можуть підтримувати такі резерви, поки вони застосовують перехідний режим прав на насаджування відповідно до цієї підсекції.

3. Якщо протягом передбаченого періоду наведені нижче права на насаджування не використовуються, їх виділяють у національні або регіональні резерви:

(a) нові права на насаджування;

(b) права на повторне насаджування;

4. Виробники можуть передавати права на повторне насаджування до національних або регіональних резервів. Умови такої передачі, за необхідності - за виплату з національних фондів, визначають держав-члени, беручи до уваги законні інтереси сторін.

5. Як відступ від параграфа 1 держави-члени можуть вирішити не впроваджувати систему резерву за умови, що вони можуть довести існування на власній території ефективної альтернативної системи управління правами на насаджування. Така альтернативна система може, за необхідності, відступати від відповідних положень цієї підсекції.

Перший підпараграф також застосовують до держав-членів, які припиняють діяльність національних або регіональних резервів на підставі Регламенту (ЄС) № 1493/1999.

Стаття 85k

Надання прав на насаджування з резерву

1. Держави-члени можуть надавати права з резерву:

(a) без оплати - виробникам віком до 40 років, які мають належні професійні навички і компетенції та які вперше організовують господарство та визначені як його керівники;

(b) після оплати до національних або, у відповідних випадках, регіональних фондів - виробникам, які мають намір використовувати права на насаджування виноградників, продукція яких має гарантований збут.

Держави-члени визначають критерії для встановлення розмірів оплати, зазначеної в пункті (b) першого підпараграфа, які можуть залежати від запланованого кінцевого продукту відповідного виноградника та від строку до завершення перехідного періоду, протягом якого застосовується заборона на нові насаджування, як передбачено у статті 85g(1) і (2).

2. У разі надання прав на насаджування з резерву, держави-члени забезпечують, щоб:

(a) місце розташування, використані сорти та методики культивування гарантували, що отримана продукція відповідає попиту на ринку;

(b) відповідний врожай є типовим для середнього врожаю в регіоні, зокрема якщо права на насаджування, що виникли на незрошуваних площах, використовуються на зрошуваних площах.

3. Права на насаджування, надані з резерву, які не були використані до завершення другого виноробного року після року їх надання, втрачаються та повертаються до резерву.

4. Права на насаджування у резерві, які не були освоєні до завершення п'ятого виноробного року після їх виділення у резерв, анулюються.

5. Якщо в державі-члені існують регіональні резерви, держава-член може встановити правила, які дозволяють передавання прав на насаджування між регіональними резервами. Якщо в державі-члені існують як національні, так і регіональні резерви, держава-член може також дозволити передавання прав між такими резервами.

До передавання може застосовуватися коефіцієнт скорочення.

Стаття 85l

De minimis

Цю підсекцію не застосовують у державах-членах, де режим прав на насаджування Співтовариства не застосовувався до 31 грудня 2007 року.

Стаття 85m

Жорсткіші національні правила

Держави-члени можуть ухвалювати жорсткіші національні правила щодо надання нових прав на насаджування або прав на повторне насаджування. Вони можуть вимагати, щоб відповідні заявки та належна інформація в них супроводжувалися додатковою інформацією, необхідною для моніторингу розвитку виробничого потенціалу.

Стаття 85n

Імплементаційні інструменти

Детальні правила імплементації цієї підсекції ухвалює Комісія. Такі правила можуть включати, зокрема:

(a) положення щодо уникнення надмірних адміністративних витрат при застосуванні положень цієї підсекції;

(b) співіснування виноградної лози відповідно до статті 85i(2);

Підсекція III

Схема викорчовування

Стаття 85o

Тривалість

Положення цієї підсекції застосовуються до завершення виноробного року 2010/2011.

Стаття 85p

Сфера застосування й означення

Ця підсекція встановлює умови, за яких виноградарі отримують винагороду в обмін на викорчовування насаджень виноградної лози (далі - «винагорода за викорчовування»).

Стаття 85q

Умови допустимості

Винагорода за викорчовування надається тільки у разі, якщо відповідна площа відповідає таким умовам:

(a) вона не отримувала підтримки Співтовариства або національної підтримки на реструктуризацію та заходи, подібні до конверсії, впродовж 10 виноробних років, що передували запиту на викорчовування;

(b) вона не отримувала підтримки Співтовариства в рамках будь-якої іншої організації спільного ринку протягом п'яти виноробних років, що передували запиту на викорчовування;

(d) вона не менша ніж 0,1 гектара. Однак, за рішенням держави-члена мінімальна площа може дорівнювати 0,3 гектара для деяких адміністративних регіонів держави-члена, в якій середня площа, засаджена виноградною лозою, у межах одного господарства є більшою ніж один гектар;

(e) вона не була засаджена з порушенням будь-якого застосовного законодавства Співтовариства або національного законодавства; та

(f) вона засаджена винними сортами винограду, класифікованими відповідно до статті 120a(2).

Незважаючи на пункт (е) першого параграфа, площі, узаконені відповідно до статті 2(3) Регламенту (ЄС) № 1493/1999 і статті 85b(1) цього Регламенту, вважаються допустимими для отримання винагороди за викорчовування.

Стаття 85r

Розмір винагороди за викорчовування

1. Комісія встановлює шкалу винагород, що виплачуються за викорчовування.

2. Конкретний розмір винагороди за викорчовування встановлюють держави-члени в рамках шкали, зазначеної у параграфі 1, та на підставі історичних даних про врожайність відповідного господарства.

Стаття 85s

Процедура та бюджет

1. Заінтересовані виробники подають до відповідних органів держав-членів заявки на отримання винагороди за викорчовування щонайпізніше до 15 вересня кожного року. Держави-члени можуть встановити дату, ранішу за 15 вересня, але не раніше 30 червня, та за умови належного врахування, у відповідних випадках, застосовних звільнень, передбачених у статті 85u.

2. Держави-члени здійснюють адміністративний контроль щодо отриманих заявок, обробляють допустимі заявки та щороку до 15 жовтня нотифікують Комісії загальну площу та суми, яких стосуються такі заявки, з розбивкою за регіонами та врожайністю.

3. Максимальний річний бюджет схеми викорчовування визначений у додатку Xd.

4. До 15 листопада кожного року Комісія встановлює єдиний відсоток для прийняття нотифікованих сум, якщо загальна сума, про яку держави-члени нотифікували Комісію, перевищує доступні бюджетні ресурси, при чому, у відповідних випадках, враховують застосування статті 85u(2) і (3).

5. До 1 лютого кожного року держави-члени приймають заявки:

(a) щодо площ у повному розмірі, стосовно яких подана заявка, якщо Комісія не встановила відсоток, як зазначено в параграфі 4; або

(b) щодо площ, із застосуванням відсотка, зазначеного в параграфі 4, на основі об'єктивних і недискримінаційних критеріїв та згідно з такими пріоритетами:

(i) держави-члени надають пріоритет заявникам, чиї заявки на винагороду за викорчовування включають всю площу їхніх виноградників;

(ii) держави-члени надають нижчий пріоритет заявникам, яким принаймні 55 років або старше, якщо так передбачає держава-член.

Стаття 85t

Дотримання комплексу вимог

Якщо виявиться, що фермерські господарства в межах своїх земельних ділянок у будь-який час упродовж трьох років з моменту отримання винагороди за викорчовування не дотримувалися обов'язкових вимог щодо управління та належних сільськогосподарських й екологічних умов, зазначених у статтях 3-7 Регламенту (ЄС) № 1782/2003, то у випадках, коли таке недотримання сталося внаслідок прямих дій або бездіяльності господарства, обсяг коштів зменшується, або виплати повністю чи частково скасовуються залежно від тяжкості, обсягу, тривалості та повторюваності недотримання, а господарство, у відповідних випадках, повинно повернути отримані виплати на умовах, встановлених у зазначених положеннях.

Стаття 85u

Винятки

1. Держава-член може вирішити відхилити будь-які подальші заявки, зазначені у статті 85s(1), після того, як загальний обсяг викорчуваних площ на її території сягне 8% від загальної площі, засадженої виноградною лозою, як зазначено в додатку Xe.

Держава-член може вирішити відхилити будь-які подальші заявки, зазначені у статті 85s(1), для регіону після того, як загальний обсяг викорчуваних площ у такому регіоні сягне 10% від загальної площі регіону, засадженої виноградною лозою.

2. Комісія може вирішити зупинити застосування схеми викорчовування у державі-члені, якщо, беручи до уваги подані заявки, подальше викорчовування призведе того, що загальна площа викорчовування перевищить 15% від загальної площі держави-члена, засадженої виноградною лозою, як зазначено в додатку Xe.

3. Комісія може вирішити зупинити застосування схеми викорчовування у державі-члені на певний рік, якщо, беручи до уваги подані заявки, подальше викорчовування призведе того, що площа викорчовування перевищить 6% від загальної площі держави-члена, засадженої виноградною лозою, для конкретного року застосування схеми, як зазначено в додатку Xe.

4. Держави-члени можуть оголосити, що виноградна лоза в горах та на крутих схилах не підпадає під схему викорчовування відповідно до умов, встановлених Комісією.

5. Держави-члени можуть оголосити, що деякі площі не підпадають під схему викорчовування, якщо застосування схеми буде несумісним із екологічними пересторогами. Площі, які таким чином не підпадають під схему викорчовування, повинні становити не більше 3% від загальної площі, засадженої виноградною лозою, як зазначено в додатку Xe.

6. Греція може оголосити, що площі, засаджені виноградною лозою на Егейських та Іонічних островах, за винятком Криту та Евбеї, не підпадають під схему викорчовування.

7. Схема викорчовування, визначена у цій підсекції, не застосовується до Азорських та Канарських островів та острова Мадейра.

8. Держави-члени надають виробникам у районах, недопустимих для схеми викорчовування, або оголошених такими, що не підпадають під неї, відповідно до параграфів 4-7, пріоритет за іншими заходами підтримки для сектора вина, встановленими цим Регламентом, зокрема, у відповідних випадках, при реструктуризації та заходах конверсії виноградників у рамках програм підтримки і заходах розвитку сільських територій.

Стаття 85v

De minimis

Положення цієї підсекції не застосовують у державах-членах, де виробництво вина не перевищує 50000 гектолітрів на виноробний рік. Обсяг виробництва розраховують на основі середніх обсягів виробництва впродовж попередніх п'яти виноробних років.

Стаття 85w

Додаткова національна допомога

Держави-члени можуть надавати додаткову національну допомогу, яка не перевищує 75% від застосовної винагороди за викорчовування, додатково до наданої винагороди за викорчовування.

Стаття 85x

Імплементаційні інструменти

Детальні правила імплементації цієї підсекції ухвалює Комісія. Такі правила можуть включати, зокрема:

(a) деталі щодо умов допустимості, зазначених у статті 85q, зокрема щодо доказів належного оброблення земель у 2006 і 2007 роках;

(b) шкалу та розміри винагород, зазначені у статті 85r;

(d) вимоги держав-членів до звітування стосовно впровадження схеми викорчовування, у тому числі санкції за затримку в наданні звітів, а також інформацію, яку держави-члени надають виробникам про доступність такої схеми;

(e) вимоги до звітування стосовно додаткової національної допомоги; (f) кінцеві терміни здійснення платежів.»;

7. главу IV розділу І частини ІІ доповнити секцією такого змісту:

«Секція IVb

Програми підтримки в секторі вина

Підсекція I

Вступні положення

Стаття 103i

Сфера застосування

Ця секція встановлює правила, які регулюють надання коштів Співтовариства державам-членам і використання таких коштів державами-членами в рамках національних програм підтримки (далі - «програми підтримки») для фінансування конкретних заходів підтримки сектора вина.

Стаття 103j

Сумісність і узгодженість

1. Програми підтримки повинні бути сумісними з правом Співтовариства й узгодженими із заходами, політиками та пріоритетами Співтовариства.

2. Держави-члени несуть відповідальність за програми підтримки та забезпечують їхню внутрішню послідовність, розроблення та впровадження в об'єктивний спосіб, беручи до уваги економічну ситуацію відповідних виробників та потребу запобігати невиправданому неоднаковому ставленню до виробників.

Держави-члени несуть відповідальність за забезпечення та здійснення необхідного контролю та накладення санкцій у разі недотримання умов програм підтримки.

3. Підтримку не надають:

(a) на дослідні проекти та заходи підтримки дослідних проектів;

(b) на заходи у рамках програм розвитку сільських територій держав-членів відповідно до Регламенту (ЄС) № 1698/2005.

Підсекція II

Подання програм підтримки та їх зміст

Стаття 103k

Подання програм підтримки

1. Кожна держава-член, яка є виробником, зазначена в додатку Xb, подає до Комісії проект п'ятирічної програми підтримки, де передбачено заходи відповідно до цієї секції.

Програми підтримки, які почали застосовуватися відповідно до першого підпараграфа статті 5(1) Регламенту (ЄС) № 479/2008, продовжують застосовуватися відповідно до цього Регламенту.

Заходи підтримки, передбачені програмами підтримки, складаються на географічному рівні, який держави-члени вважають найбільш доцільним. Перш ніж подати проект програми підтримки до Комісії, його повинно бути обговорено з компетентними органами й організаціями на відповідному територіальному рівні.

Кожна держава-член подає один проект програми підтримки, яка може враховувати регіональні особливості.

2. Програми підтримки починають застосовуватися через три місяці з дати їх подання до Комісії.

Проте, якщо подана програма підтримки не відповідає умовам, встановленим у цій секції, Комісія повідомляє про це державу-член. У такому разі держава-член подає до Комісії переглянуту програму підтримки. Переглянута програма підтримки починає застосовуватися через два місяці після її подання, окрім випадків, коли невідповідність не було усунено; у такому разі застосовують цей підпараграф.

3. Параграф 2 застосовують mutatis mutandis до змін у програмах підтримки, поданих державами- членами.

4. Статтю 103l не застосовують, якщо програма підтримки держави-члена передбачає тільки один захід, а саме - перехід до схеми єдиної виплати, зазначеної у статті 103o. У такому разі статтю 188a(5) застосовують тільки стосовно року, в якому мав місце такий перехід, а статтю 188a(6) не застосовують.

Стаття 103l

Зміст програм підтримки

Програми підтримки повинні складатися з таких елементів:

(a) докладного опису запропонованих заходів разом із їхніми кількісно вираженими цілями;

(b) результатів проведених консультацій;

(d) графіка реалізації заходів;

(e) загальної таблиці фінансування, що показує ресурси, які будуть задіяні, та передбачуване орієнтовне виділення ресурсів між заходами відповідно до максимальних значень, передбачених у додатку Xb;

(f) критеріїв і кількісних показників, які повинні використовуватися для моніторингу й оцінювання, а також кроків, вжитих для забезпечення належного та ефективного впровадження програм підтримки; та

(g) призначення компетентних органів, відповідальних за реалізацію програми підтримки.

Стаття 103m

Допустимі заходи

1. Програми підтримки повинні містити один або кілька з таких заходів:

(a) підтримку за схемою єдиної виплати відповідно до статті 103o;

(b) просування відповідно до статті 103p;

(d) збирання недостиглого врожаю відповідно до статті 103r;

(e) пайові інвестиційні фонди відповідно до статті 103s;

(f) страхування врожаю відповідно до статті 103t;

(g) інвестиції відповідно до статті 103u;

(h) дистиляцію побічних продуктів відповідно до статті 103v;

(i) дистиляцію харчового спирту відповідно до статті 103w;

(j) дистиляцію у кризових умовах відповідно до статті 103x;

(k) використання концентрованого виноградного сусла відповідно до статті 103y.

2. Програми підтримки не повинні містити інших заходів, окрім наведених у статтях 103o-103y.

Стаття 103n

Загальні правила щодо програм підтримки

1. Розподіл доступних коштів Співтоваристві, а також бюджетні обмеження, наведені в додатку Xb.

2. Підтримка Співтовариства стосується тільки допустимих витрат, виниклих після подання відповідної програми підтримки, як зазначено у статті 103k(1).

3. Держави-члени не беруть участі в покритті видатків на заходи, які фінансує Співтовариство в рамках програм підтримки.

4. Як відступ від параграфа 3, держави-члени можуть надавати національну допомогу згідно з відповідними правилами Співтовариства про надання державної допомоги на заходи, зазначені у статтях 103p, 103t і 103u.

До сумарного публічного фінансування, що включає як кошти Співтовариства, так і національні кошти, застосовуються максимальні ставки допомоги, як встановлено у відповідних правилах Співтовариства.

Підсекція III

Спеціальні заходи підтримки

Стаття 103o

Схема єдиної виплати та підтримка виноградарів

1. Держави-члени можуть надавати підтримку виноградарям, розподіляючи серед них права на отримання виплат у розумінні глави 3 розділу ІІІ Регламенту (ЄС) № 1782/2003 згідно з пунктом О додатка VII до цього Регламенту.

2. Держави-члени, які мають намір скористатися можливістю, зазначеною в параграфі 1, повинні передбачити надання такої підтримки в їхніх програмах підтримки, у тому числі щодо подальшого передавання коштів до схеми єдиної виплати, шляхом внесення змін до таких програм відповідно до статті 103k(3).

3. Як зазначено у параграфі 1, підтримка після набуття чинності:

(a) залишається в рамках схеми єдиної виплати та більше не є та не буде доступною відповідно до статті 103k(3) на здійснення заходів, перелічених у статтях 103p-103y у подальші роки дії програм підтримки;

(b) відповідно зменшує суму коштів програм підтримки, доступних на здійснення заходів, перелічених у статтях 103p-103y.

Стаття 103p

Просування на ринках третіх країн

1. Підтримка відповідно до цієї статі поширюється на заходи з інформування чи просування щодо вин Співтовариства у третіх країнах, із підвищенням у такий спосіб їхньої конкурентоспроможності у таких країнах.

2. Заходи, зазначені в параграфі 1, стосуються вин з охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням або вин із зазначенням винного сорту винограду.

3. Заходи, зазначені у параграфі 1, можуть полягати тільки в:

(a) зв'язках із громадськістю, заходах з просування або рекламування, зокрема тих, які висвітлюють переваги продуктів Співтовариства, зокрема їхню якість, безпечність або екологічність;

(b) участі у подіях, виставках або ярмарках міжнародного значення;

(c) інформаційних кампаніях, зокрема щодо систем Співтовариства, що охоплюють назви місця походження, географічні зазначення та органічне виробництво;

(d) дослідження нових ринків, необхідні для розширення ринків збуту;

(e) дослідження для оцінювання результатів заходів з інформування та просування.

4. Внесок Співтовариства у заходи з просування не повинен перевищувати 50% від допустимих витрат.

Стаття 103q

Реструктуризація та конверсія виноградників

1. Метою заходів, пов'язаних з реструктуризацією та конверсією виноградників, є підвищення конкурентоспроможності виробників вина.

2. Підтримка реструктуризації та конверсії виноградників відповідно до цієї статті надається тільки якщо держави-члени надали опис своїх виробничих можливостей згідно зі статтею 185a(3).

3. Підтримка реструктуризації та конверсії виноградників може охоплювати тільки один або кілька таких видів діяльності:

(a) сортову конверсію, зокрема за допомогою повторного прищеплення;

(b) пересаджування виноградників;

Не надається підтримка плановому оновленню виноградників, природний цикл життя яких добіг кінця.

4. Підтримка реструктуризації та конверсії виноградників може набувати тільки таких форм:

(a) компенсація виробникам за втрату доходу внаслідок реалізації заходу;

(b) часткова компенсація видатків на реструктуризацію та конверсію.

5. Компенсація виробникам втрат доходу, як зазначено у параграфі 4(а), може покривати до 100% відповідних втрат і набувати однієї з таких форм:

(a) незважаючи на підсекцію II секції IVa глави ІІІ розділу І частини II, що визначає перехідний режим прав на насаджування, дозвіл на співіснування старої і нової виноградної лози упродовж встановленого періоду, що не перевищує трьох років, до завершення перехідного режиму прав на насаджування;

(b) фінансова компенсація.

6. Внесок Співтовариства у фактичні витрати на реструктуризацію та конверсію виноградників не повинен перевищувати 50%. У регіонах, класифікованих як регіони, що підпадають під ціль «Конвергенція» відповідно до Регламенту Ради (ЄС) № 1083/2006 від 11 липня 2006 року про встановлення загальних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду та Фонду згуртування (*), внесок Співтовариства у витрати на реструктуризацію та конверсію виноградників не повинен перевищувати 75%.

Стаття 103r

Збирання недостиглого врожаю

1. Для цілей цієї статті збирання недостиглого врожаю означає повне знищення або зривання недозрілих грон винограду, що зводить до нуля врожай на відповідній площі.

2. Підтримка на збирання недостиглого врожаю сприяє відновленню балансу попиту та пропозиції на ринку вина у Співтоваристві, що запобігає кризам на ринку.

3. Підтримку на збирання недостиглого врожаю можна надавати як компенсацію у формі фіксованої виплати на гектар, яку визначає відповідна держава-член.

Виплата не повинна перевищувати 50% від суми прямих видатків на знищення або зривання грон винограду та втрати доходу, пов'язаної з таким знищенням або зриванням.

4. Відповідні держави-члени встановлюють систему на основі об'єктивних критеріїв, щоб забезпечити, аби збирання недостиглого врожаю не призвело до виплат компенсації окремим виробникам вина у сумі понад максимальне значення, зазначене у другому підпараграфі параграфа 3.

Стаття 103s

Пайові інвестиційні фонди

1. Підтримка на створення пайових інвестиційних фондів надає допомогу виробникам, які бажають убезпечити себе від коливань на ринку.

2. Підтримка на створення пайових інвестиційних фондів може надаватися у формі тимчасової та пропорційно зменшуваної грошової допомоги на покриття адміністративних видатків фондів.

Стаття 103t

Страхування врожаю

1. Підтримка на страхування врожаю сприяє убезпеченню доходів виробників у разі негативного впливу стихійних лих, несприятливих кліматичних умов, захворювань або нашестя шкідників.

2. Підтримка на страхування врожаю може надаватися у формі фінансового внеску Співтовариства, розмір якого не повинен перевищувати:

(a) 80% від вартості страхової премії, яку виробники сплачують за страхування від збитків, спричинених несприятливими кліматичними умовами, які можуть бути прирівняні до стихійних лих;

(b) 50% від вартості страхової премії, яку виробники сплачують за страхування від:

(i) збитків, зазначених у пункті (a), та інших збитків, спричинених несприятливими кліматичними умовами;

(ii) збитків, спричинених тваринами, хворобами рослин або нашестями шкідників.

3. Підтримка на страхування врожаю може надаватися тільки за умови, що відповідні страхові платежі не компенсують виробникам понад 100% від виниклих втрат доходу, з урахуванням будь-якої компенсації, яку виробники могли отримати за іншими схемами підтримки, пов'язаними із застрахованим ризиком.

4. Підтримка на страхування врожаю не повинна викривляти конкуренцію на ринку страхування.

Стаття 103u

Інвестиції

1. Підтримка може надаватися на інвестиції у матеріальні чи нематеріальні активи в переробні потужності, виноробну інфраструктуру та реалізацію вина, які підвищують загальну ефективність підприємства та стосуються одного чи обох таких аспектів:

(a) виробництва чи реалізації продуктів, зазначених у додатку XIb;

(b) розробки нових продуктів, процесів і технологій, пов'язаних із продуктами, зазначеними у додатку XIb.

2. Підтримка відповідно до параграфа 1 за максимальною ставкою надається виключно мікропідприємствам, малим та середнім підприємствам у розумінні Рекомендації Комісії 2003/361/ ЄС від 6 травня 2003 року щодо визначення мікропідприємств, малих і середніх підприємств (**). Обмеження щодо максимальної ставки не застосовуються на території Азорських островів, острова Мадейра, Канарських островів, малих Егейських островів у розумінні Регламенту (ЄС) № 1405/2006 і Французьких заморських департаментів. Максимальна інтенсивність допомоги буде скорочена на половину для підприємств, на які не поширюються положення статті 2(1) розділу І додатка до Рекомендації 2003/361/ЄС, які мають менше 750 працівників або оборот менший ніж 200 мільйонів євро.

Підтримка не надається підприємствам, що перебувають у скрутному становищі, у розумінні настанов Співтовариства щодо державної допомоги на порятунок та реструктуризацію компаній у скрутному становищі.

3. Допустимі витрати не включають елементи, зазначені у статті 71(3)(a), (b) і (c) Регламенту (ЄС) № 1698/2005.

4. До внесків Співтовариства застосовуються такі максимальні ставки допомоги щодо допустимих інвестиційних витрат:

(a) 50% у регіонах, класифікованих як регіони, що підпадають під ціль «Конвергенція» відповідно до Регламенту (ЄС) № 1083/2006;

(b) 40% у регіонах, відмінних від регіонів, що підпадають під ціль «Конвергенція»;

(d) 65% на малих Егейських островах у розумінні Регламенту (ЄС) № 1405/2006.

5. Статтю 72 Регламенту (ЄС) № 1698/2005 застосовують mutatis mutandis до підтримки, зазначеної у параграфі 1 цієї статті.

Стаття 103v

Дистиляція побічних продуктів

1. Підтримка може надаватися на добровільну чи обов'язкову дистиляцію побічних продуктів виноробства, що була здійснена відповідно до умов, встановлених у пункті D додатка XVb.

Суму допомоги фіксують на % об'єму та на гектолітр виробленого спирту. Допомогу не можна сплачувати за об'єм спирту, що міститься в побічних продуктах, призначених для дистиляції, який перевищує 10 % об'єму спирту, що міститься у виробленому вині.

2. Максимальні застосовні рівні допомоги розраховуються на основі видатків на збирання та перероблення та встановлюються Комісією.

3. Спирт, отриманий у результаті дистиляції, на яку надано підтримку, як зазначено в параграфі 1, використовують виключно у промислових або енергетичних цілях, щоб уникнути викривлення конкуренції.

Стаття 103w

Дистиляція харчового спирту

1. До 31 липня 2012 року може бути надана підтримка виробникам за вино, дистильоване на харчовий спирт, у формі допомоги, розрахованої на гектар.

2. Перед наданням допомоги повинні бути надані відповідні договори щодо дистиляції вина, а також відповідні докази постачання для дистиляції.

Стаття 103x

Дистиляція у кризових умовах

1. До 31 липня 2012 року підтримка може надаватися на добровільну чи обов'язкову дистиляцію надлишків вина, за рішенням держав-членів в обґрунтованих випадках кризи, для зменшення чи ліквідації надлишку та, водночас, для забезпечення безперервності постачання у час між врожаями.

2. Максимальні застосовні рівні допомоги встановлює Комісія.

4. Частка доступного бюджету, який використовують на заходи дистиляції у кризових умовах, не повинна перевищувати такі відсоткові значення, розраховані від усіх наявних коштів, як встановлено у додатку Xb, на державу-члена на відповідний бюджетний рік:

- 20 % у 2009 році,

- 15 % у 2010 році,

- 10 % у 2011 році,

- 5 % у 2012 році.

5. Держави-члени можуть збільшувати обсяг коштів, доступний на заходи дистиляції у кризових умовах, понад встановлені у параграфі 4 щорічні максимальні значення шляхом внесення національних коштів відповідно до таких граничних значень (виражених як відсоток від відповідного щорічного максимального значення з параграфа 4):

- 5 % у 2010 виноробний рік,

- 10 % у 2011 виноробний рік,

- 15 % у 2012 виноробний рік.

Якщо застосовно, держави-члени повідомляють Комісію про залучення національних коштів, зазначених у першому підпараграфі, та Комісія повинна схвалити таку транзакцію до того, як кошти стануть доступними.

Стаття 103y

Використання концентрованого виноградного сусла

1. До 31 липня 2012 року підтримка може надаватися виробникам вина, які використовують концентроване виноградне сусло, у тому числі ректифіковане концентроване виноградне сусло, для підвищення природної міцності продуктів відповідно до умов, встановлених у додатку XVa.

2. Сума допомоги встановлюється за відсоток від об'єму потенційної міцності та за гектолітр сусла, використаного для збагачення.

3. Максимальні застосовні рівні допомоги для цього заходу у різних виноробних зонах встановлює Комісія.

Стаття 103z

Дотримання комплексу вимог

Якщо виявиться, що фермерські господарства в межах своїх земельних ділянок у будь-який час упродовж трьох років з моменту отримання коштів за програмами підтримки реструктуризації та конверсії виноградників або в будь-який час упродовж одного року з моменту отримання коштів за програмами підтримки збирання недостиглого врожаю не дотримувалися нормативних вимог до управління та належних сільськогосподарських й екологічних умов, зазначених у статтях 3-7 Регламенту (ЄС) № 1782/2003, то у випадках, коли таке недотримання сталося внаслідок безпосередніх дій або бездіяльності господарства, обсяг коштів повинен бути зменшений, або виплати повинно бути повністю чи частково скасовано залежно від тяжкості, обсягу, тривалості та повторюваності недотримання, а господарство, у відповідних випадках, повинно повернути отримані виплати на умовах, встановлених у зазначених положеннях.

Підсекція ІV

Процедурні положення

Стаття 103za

Імплементаційні інструменти

Інструменти, необхідні для імплементації цієї секції, ухвалює Комісія. Такі інструменти можуть включати, зокрема:

(a) формат представлення програм підтримки;

(b) правила щодо внесення змін до програм підтримки після початку їх застосування;

(d) умови, за яких повідомляється та публікується інформація про надання допомоги з коштів Співтовариства.

__________

(*) ОВ L 210, 31.07.2006, с. 25.

(**) ОВ L 124, 20.05.2003, с. 36.»;

8. заголовок глави І розділу ІІ частини ІІ викласти в такій редакції:

«ГЛАВА I

Правила щодо виробництва та реалізації»;

9. заголовок секції І глави І розділу ІІ частини ІІ викласти в такій редакції:

«Секція I

Правила реалізації»;

10. текст доповнити статтями такого змісту:

«Стаття 113c

Правила реалізації для покращення та стабілізації функціонування спільного ринку вина

1. Для покращення та стабілізації роботи спільного ринку вин, включно з виноградом, суслами та винами, з яких вони отримуються, держави-члени, які є виробниками, можуть встановлювати правила реалізації для регулювання постачання, зокрема за допомогою імплементаційних рішень, ухвалених міжгалузевими організаціями, зазначеними у статтях 123(3) і 125o.

Такі правила повинні бути пропорційними переслідуваним цілям і не повинні:

(a) стосуватися будь-яких транзакцій, здійснених після першої реалізації відповідної продукції;

(b) дозволяти встановлення фіксованих цін, у тому числі, коли ціни встановлюють для ознайомлення чи рекомендації;

(d) надавати можливості для відмови у видачі національних сертифікатів і сертифікатів Співтовариства, необхідних для обігу та реалізації вин, якщо така реалізація відповідає зазначеним правилам.

2. Правила, зазначені в параграфі 1, повинні бути доведені до відома операторів шляхом опублікування в повному обсязі в офіційному виданні відповідної держави-члена.

3. Обов'язок щодо звітування, зазначений у статті 125o(3), також застосовують щодо рішень і заходів, ухвалених державами-членами відповідно до цієї статті.

Стаття 113d

Спеціальні положення щодо реалізації вина

1. Позначення категорії продукту виноградарства, як передбачено у додатку XIb, може використовуватися у Співтоваристві тільки для реалізації продукту, який задовольняє відповідні умови, встановлені у зазначеному додатку.

Проте, незважаючи на положення статті 118y(1)(a), держави-члени можуть дозволити використання терміна «вино», якщо:

(a) він використовується в поєднанні з назвою фрукта у вигляді складеної назви для реалізації продуктів, отриманих шляхом бродіння фруктів, інших ніж виноград; або

(b) цей термін є частиною складеної назви.

Повинно бути забезпечено неможливість будь-якої плутанини з продуктами, які належать до категорій вина, зазначених у додатку XIb.

2. Категорії продуктів виноградарства, наведені в додатку XIb, можуть бути змінені Комісією відповідно до процедури, зазначеної у статті 195(4).

3. За винятком вин, розлитих у пляшки до 1 вересня 1971 року (щодо чого існують належні докази), вино, виготовлене з винних сортів винограду, зазначених у класифікації, складеній відповідно до першого підпараграфа статті 120a(2), але яке не відповідає жодній з категорій, встановлених у додатку XIb, повинно використовуватися виключно для споживання окремими домогосподарствами виробників вина, для виробництва винного оцту чи для дистиляції.»;

11. главу І розділу ІІ частини ІІ доповнити секціями такого змісту:

«Секція Ia

Назва місця походження, географічні зазначення і традиційні позначення в секторі вина

Стаття 118a

Сфера застосування

1. Правила щодо назв місця походження, географічних зазначень і традиційних позначень, встановлені у цій секції, застосовують до продуктів, зазначених у параграфах 1, 3-6, 8, 9, 11, 15 і 16 додатка XIb.

2. Правила, зазначені у параграфі 1, ґрунтуються на:

(a) захисті законних інтересів:

(i) споживачів; та

(ii) виробників;

(b) забезпеченні безперебійного функціонування спільного ринку відповідних продуктів; та

(c) сприянні виробництву якісних продуктів, з одночасним уможливленням ухвалення національних інструментів політики щодо забезпечення якості.

Підсекція I

Назви місця походження та географічні зазначення

Стаття 118b

Терміни та означення

1. Для цілей цієї підсекції застосовують такі терміни та означення:

(a) «назва місця походження» означає назву регіону, конкретного місця або, у виняткових випадках, країни, яку використовують для опису продукту, зазначеного в статті 118a(1), що відповідає таким умовам:

(i) якість та характеристики продукту значною мірою або цілковито залежать від конкретного географічного середовища і властивих йому природних і людських факторів;

(ii) виноград, з якого виготовлено продукт, походить виключно з цього географічного району;

(iii) виробництво відбувається в цьому географічному районі; та

(iv) продукт отримують із сортів винограду, що належать до Vitis vinifera;

(b) «географічне зазначення» означає зазначення, що стосується регіону, конкретного місця або, у виняткових випадках, країни, яке використовують для опису продукту, зазначеного в статті 118a(1), який відповідає таким вимогам:

(і) він має специфічну якість, репутацію чи інші характеристики, пов'язані із зазначеним географічним походженням;

(ii) принаймні 85% винограду, використаного для виробництва продукту, походить виключно з цього географічного району;

(iii) виробництво відбувається в цьому географічному районі; та

(iv) його отримують із сорту винограду, який належить до виду Vitis vinifera або схрещування виду Vitis vinifera з іншими видами роду Vitis.

2. Деякі традиційно використовувані найменування становлять назву місця походження, якщо вони:

(а) позначають вино;

(b) указують географічну назву;

(d) проходять процедуру, яка забезпечує охорону назв місця походження та географічних зазначень, встановлену в цій підсекції.

3. Назви місця походження та географічні зазначення, включно з тими, що стосуються географічних районів у третіх країнах, мають право на охорону в Співтоваристві відповідно до правил, установлених у цій підсекції.

Стаття 118c

Зміст заявок на охорону

1. Заявки на охорону найменувань як назв місця походження або географічних зазначень повинні включати технічний файл, що містить:

(а) найменування, яке потребує охорони;

(b) найменування та адресу заявника;

(d) єдиний документ, у якому стисло викладено специфікацію продукту, зазначену в параграфі 2.

2. Специфікація продукту повинна надавати змогу заінтересованим сторонам перевірити відповідні умови виробництва, пов'язані із назвою місця походження або географічним зазначенням.

Вона повинна містити принаймні таке:

(а) найменування, яке потребує охорони;

(b) опис вина (вин):

(i) для вин із назвою місця походження - основні аналітичні й органолептичні характеристики;

(ii) для вин із географічним зазначенням - основні аналітичні властивості, а також оцінку чи зазначення органолептичних характеристик;

(c) у відповідних випадках, конкретні енологічні практики виготовлення вина (вин), а також відповідні обмеження на виготовлення вина (вин);

(d) визначення меж відповідного географічного району;

(e) максимальний врожай на гектар;

(f) зазначення винного сорту чи сортів винограду, з яких отримують вино (вина);

(g) деталі, що вказують на зв'язок, зазначений у статті 118b(1)(a)(i), або, відповідно до обставин, у статті 118b(1)(b)(i);

(h) застосовні вимоги, установлені у законодавстві Співтовариства або національному законодавстві, або, якщо таке передбачено державами-членами, організацією, яка управляє охоронюваними назвами місця походження або охоронюваними географічними зазначеннями, з урахуванням того, що такі вимоги повинні бути об'єктивними, недискримінаційними і сумісними із правом Співтовариства;

(i) найменування та адресу органів, що верифікують відповідність специфікації продукту вимогам, та їхні конкретні завдання.

Стаття 118d

Заявка на охорону, що стосується географічного району в третій країні

1. Якщо заявка на охорону стосується географічного району в третій країні, вона повинна, крім елементів, передбачених статтею 118c, містити доказ того, що відповідна назва є охоронюваною в країні її походження.

2. Заявка надсилається до Комісії або безпосередньо заявником, або через органи відповідної третьої країни.

3. Заявка на охорону подається однією з офіційних мов Співтовариства або супроводжується засвідченим перекладом на одну з таких мов.

Стаття 118e

Заявники

1. Будь-яка заінтересована група виробників або, у виняткових випадках, окремий виробник може подати заявку на охорону назви місця походження або географічного зазначення. До такої заявки можуть долучатися інші заінтересовані сторони.

2. Виробники можуть подавати заявку на охорону лише стосовно тих вин, які вони виробляють.

3. У випадку назви, яка позначає транскордонний географічний район, або традиційної назви, пов'язаної з транскордонним географічним районом, може бути подана спільна заявка.

Стаття 118f

Попередня національна процедура

1. Заявки на охорону назви місця походження або географічного зазначення вин, що походять зі Співтовариства, відповідно до статті 118b, повинні пройти попередню національну процедуру згідно з положеннями цієї статті.

2. Заявку на охорону подають у державі-члені, з території якої походить назва місця походження або географічне зазначення.

3. Держава-член розглядає заявку на охорону, щоб перевірити, чи відповідає вона умовам, визначеним у цій підсекції.

Держава-член виконує національну процедуру, із забезпеченням належної публікації заявки та із передбаченням строку щонайменше у два місяці з дати публікації, протягом якого будь-яка фізична чи юридична особа, яка має законний інтерес і є резидентом або має осідок на її території, може висловити заперечення щодо пропонованої охорони шляхом подання належним чином обґрунтованої заяви у такій державі-члені.

4. Якщо держава-член вважає, що назва місця походження або географічне зазначення не відповідає застосовним вимогам або є несумісним із правом Співтовариства в цілому, вона відхиляє заявку.

5. Якщо держава-член вважає, що відповідні вимоги виконані, вона повинна:

(a) опублікувати єдиний документ і специфікацію продукту принаймні в Інтернеті; та

(b) направити Комісії заявку на охорону, що містить таку інформацію:

(і) найменування та адресу заявника;

(ii) єдиний документ, зазначений у статті 118c(1)(d);

(iіі) декларацію держави-члена про те, що вона вважає подану заявником заявку такою, що відповідає необхідним умовам; та