Стаття 25

nreg: 984_031-15 ГЛАВА 2 Стаття 25 Ліцензування

1. Торговельна марка може підлягати ліцензуванню для деяких або всіх товарів чи послуг, для яких її зареєстровано, на всій території відповідної держави-члена або у її частині. Ліцензія може бути виключною або невиключною.

2. Власник торговельної марки може використати права, надані такою торговельною маркою, проти ліцензіата, який порушує будь-яке положення свого ліцензійного договору щодо: (a) його строку дії; (b) форми, зазначеної під час реєстрації, у якій можна використовувати торговельну марку; (c) обсягу товарів чи послуг, для яких видано ліцензію; (d) території, на якій можна наносити торговельну марку; або (e) якості товарів, виготовлених ліцензіатом, чи наданих ним послуг.

3. Без обмеження положень ліцензійного договору, ліцензіат може ініціювати провадження щодо порушення торговельної марки, лише якщо її власник дав свою згоду на таке. Однак власник виключної ліцензії може ініціювати таке провадження, якщо власник торговельної марки після офіційного повідомлення самостійно не ініціював провадження щодо порушення протягом відповідного строку.

4. Ліцензіат, з метою отримання відшкодування завданої йому шкоди, має право брати участь у провадженні щодо порушення, ініційованому власником торговельної марки.

5. Держави-члени повинні мати розроблені процедури, які дозволяють внесення записів про ліцензії у їхні реєстри. title: Директива Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2015/2436 від 16 грудня 2015 року про наближення законодавств держав-членів щодо торговельних марок nreg: 984_031-15 ГЛАВА 5 Стаття 25(1) і (2) -