Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2018/626 від 5 березня 2018 року щодо детальних правил імплементації деяких положень Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1001 про торговельну марку Європейського Союзу та про скасування Імплементаційного регламенту (ЄС) 2017/1431

Тип: Регламент

№ 2018/626

Дата: 05 березня 2018 р.

Статус: Чинний

24.04.2018

Офіційний вісник Європейського Союзу

L 104/37

(До Розділу ІV: Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею

Глава 9. Інтелектуальна власність)

ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНИЙ РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) 2018/626

від 5 березня 2018 року

щодо детальних правил імплементації деяких положень Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1001 про торговельну марку Європейського Союзу та про скасування Імплементаційного регламенту (ЄС) 2017/1431

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,

Беручи до уваги Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1001 від 14 червня 2017 року про торговельну марку Європейського Союзу (1), та, зокрема, його статтю 20(6), статтю 31(4), статтю 35(2), статтю 38(4), статтю 39(6), статтю 44(5), статтю 50(9), статтю 51(3), другий підпараграф статті 54(3), другий підпараграф статті 55(1), статтю 56(8), статтю 57(5), статтю 75(3), статтю 84(3), перший підпараграф статті 109(2), статтю 116(4), статтю 117(3), статтю 140(6), статтю 146(11), другий підпараграф статті 161(2), статтю 184(9), статтю 186(2), статтю 187(2), статтю 192(6), статтю 193(8), статтю 198(4), статтю 202(10) і статтю 204(6),

Оскільки:

(1) За Регламентом Ради (ЄС) № 40/94 (2), який кодифіковано як Регламент (ЄС) № 207/2009, було створено систему, спеціально призначену для Союзу для охорони торговельних марок, що надається на рівні Союзу на підставі заявки, яку подають в Офіс з інтелектуальної власності Європейського Союзу («Офіс»).

(2) У Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2015/2424 (3) узгоджено повноваження, якими наділено Комісію за Регламентом (ЄС) № 207/2009, зі статтями 290 і 291 Договору про функціонування Європейського Союзу. Щоб дотримуватися нових правових рамок, що виникають внаслідок такого узгодження, ухвалено Делегований регламент Комісії (ЄС) 2017/1430 (4). та Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2017/1431 (5).

(3) Регламент Ради (ЄС) № 207/2009 (6) кодифіковано як Регламент (ЄС) 2017/1001. Для цілей чіткості та спрощення, покликання, які містить Імплементаційний регламент, повинні відображати зміну нумерації статей, що виникає внаслідок кодифікації відповідного базового акту. Тому Імплементаційний регламент (ЄС) 2017/1431 необхідно скасувати, а положення Імплементаційного регламенту необхідно викласти з оновленими покликаннями на Регламент (ЄС) 2017/1001 у цьому Регламенті.

(4) Для цілей ясності, правової визначеності та ефективності, а також задля полегшення подання заявок на торговельні марки ЄС, надзвичайно важливо визначити ясно, вичерпно та без зайвого адміністративного навантаження обов'язкові та додаткові відомості, які повинна містити заявка на торговельну марку ЄС.

(5) Регламент (ЄС) № 2017/1001 більше не вимагає, щоб представлення марки було графічним, якщо воно надає компетентним органам і громадськості можливість установити з ясністю та точністю предмет охорони. Тому для забезпечення правової визначеності необхідно чітко підтвердити, що точний предмет виключного права, наданого реєстрацією, визначають на підставі представлення. Представлення повинно, у відповідних випадках, бути доповнено зазначенням типу відповідної марки. Його можна доповнити описом позначення в належних випадках. Таке зазначення або такий опис повинні відповідати представленню.

(6) Крім того, щоб забезпечити узгодженість у процесі подання заявки на торговельну марку ЄС та поліпшити дієвість перевірки торговельної марки, доцільно встановити загальні принципи, яким повинно відповідати представлення кожної марки, а також установити конкретні правила і вимоги для представлення деяких видів торговельних марок згідно з конкретним характером і властивостями торговельної марки.

(7) Запровадження технічних альтернатив графічному представленню, що відповідають новим технологіям, є наслідком необхідності модернізації, що наближує процес реєстрації до технічного прогресу. Разом з тим, необхідно встановити технічні специфікації для подання представлення торговельної марки, у тому числі представлення, що надають в електронному вигляді, для забезпечення подальшої інтероперабельності системи торговельних марок ЄС із системою, створеною за Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, ухваленим у Мадриді 27 червня 1989 року (7) (Мадридський протокол). Відповідно до Регламенту (ЄС) 2017/1001, та для покращення гнучкості і пришвидшення адаптації до технологічних досягнень Виконавчий директор Офісу повинен установити технічні специфікації для марок, які подають в електронному вигляді.

(8) Доцільно спростити процедури, щоб зменшити адміністративне навантаження під час подання та опрацювання заяв про пріоритет і старшинство. Таким чином, більше не обов'язково подавати засвідчені копії попередньої заявки або реєстрації. Крім того, Офіс більше не повинен додавати копію попередньої заявки на торговельну марку до матеріалів у разі подання заяви про пріоритет.

(9) Після скасування вимоги щодо графічного представлення торговельної марки деякі види торговельних марок можна представляти в електронному форматі, і, відповідно, їхнє публікування за допомогою звичайних засобів більше не є слушним. Щоб гарантувати публікування всієї інформації щодо заявки, яку вимагають для цілей прозорості та правової визначеності, доступ до представлення торговельної марки через посилання на електронний реєстр Офісу повинен бути визнаний належною формою представлення позначення для цілей публікування.

(10) З тих самих причин необхідно також дозволити Офісу видавати свідоцтва про реєстрацію, у яких відтворення торговельної марки замінюють на електронне посилання. Крім того, для свідоцтв, виданих після реєстрації, та щоб виконати запити, подані тоді, коли відомості про реєстрацію вже могли бути змінені, доцільно надати можливість видавати оновлені версії свідоцтва, у яких зазначені відповідні більш пізні записи до реєстру.

(11) На підставі практичного досвіду застосування попереднього режиму було виявлено потребу роз'яснити деякі положення, зокрема щодо часткової передачі та часткової відмови, щоб забезпечити ясність і правову визначеність.

(12) Щоб забезпечити правову визначеність, дотримуючись деякого рівня гнучкості, необхідно встановити мінімальний зміст норм, що регулюють використання колективних марок ЄС і сертифікаційних марок ЄС, поданих відповідно до Регламенту (ЄС) 2017/1001, для надання ринковим операторам можливості скористатися цим новим видом охорони торговельних марок.

(13) Необхідно визначити максимальні розміри витрат на представництво, які несе сторона, що виграла у провадженні, яке розглядає Офіс, беручи до уваги необхідність забезпечити, щоб інша сторона не зловживала обов'язком покрити витрати, між іншим, з тактичних причин.

(14) Для цілей ефективності необхідно дозволити Офісу здійснювати електронні публікації.

(15) Необхідно забезпечити дієвий та ефективний обмін інформацією між Офісом та органами держав-членів у контексті адміністративної співпраці, належним чином беручи до уваги обмеження, які застосовуються до ознайомлення з матеріалами.

(16) Вимоги щодо запитів на перетворення повинні забезпечувати безперебійну й дієву взаємодію між системою торговельних марок ЄС і національними системами торговельних марок.

(17) Щоб спростити розгляд проваджень Офісом, повинно бути можливим обмежити подання перекладів лише перекладами тих частин документів, які стосуються проваджень. Для цієї ж цілі Офіс повинен мати повноваження вимагати докази того, що переклад відповідає оригіналу, лише за наявності сумніву.

(18) Для цілей ефективності деякі рішення Офісу, пов'язані із запереченнями чи заявками на анулювання або визнання недійсності торговельної марки ЄС, повинен ухвалювати один член.

(19) З огляду на приєднання Союзу до Мадридського протоколу необхідно, щоб детальні вимоги, що регулюють процедури міжнародної реєстрації марок, повністю відповідали правилам Протоколу.

(20) Імплементаційний регламент (ЄС) 2017/1431 замінив правила, раніше встановлені у Регламенті Комісії (ЄС) № 2868/95 (8), який було таким чином скасовано. Незважаючи на зазначене скасування, положення Регламенту (ЄС) № 2868/95 повинні й надалі регулювати деякі провадження, розпочаті до дати застосування Імплементаційного регламенту (ЄС) 2017/1431, до їх завершення.

(21) Інструменти, передбачені у цьому Регламенті, відповідають висновку Комітету щодо правил імплементації,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ

РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1

Предмет

У цьому Регламенті встановлено правила, які визначають:

(a) деталі, які повинна містити заявка на торговельну марку ЄС, яку подають до Офісу з інтелектуальної власності Європейського Союзу («Офіс»);

(b) документацію, необхідну для подання заяви про пріоритет попередньої заявки та заяви про старшинство, а також докази, які необхідно надати для подання заяви про виставковий пріоритет;

(d) зміст заяви про поділ заявки, спосіб опрацювання Офісом такої заяви та деталі, які повинна містити публікація виділеної заявки;

(e) зміст та форму свідоцтва про реєстрацію;

(f) зміст заяви про поділ реєстрації та спосіб опрацювання Офісом такої заяви;

(g) деталі, які повинні містити запити на внесення змін та зміну найменування/прізвища та ім'я чи адреси;

(h) зміст заявки на реєстрацію передачі, документацію, необхідну для встановлення передачі, та спосіб опрацювання часткової передачі;

(i) деталі, які повинна містити заява про відмову, та документацію для встановлення факту згоди третьої особи;

(j) деталі, які повинні містити норми, що регулюють використання колективної марки ЄС, та норми, що регулюють використання сертифікаційної марки ЄС;

(k) максимальні розміри витрат, які є необхідними у межах провадження та які фактично понесено;

(l) деякі деталі щодо публікацій у Бюлетені торговельних марок Європейського Союзу та Офіційному віснику Офісу;

(m) детальні умови щодо того, як Офіс та органи держав-членів повинні обмінюватися інформацією між собою та надавати доступ до матеріалів для ознайомлення;

(n) деталі, які повинні містити запити на перетворення та публікація запиту на перетворення;

(o) обсяг, у якому супровідні документи, що підлягають використанню у межах письмового провадження, яке розглядає Офіс, можна подавати будь-якою офіційною мовою Союзу, необхідність надання перекладу та необхідні стандарти перекладу;

(p) рішення, які повинен ухвалювати один член відділу розгляду заперечень або виключення з реєстру;

(q) для міжнародної реєстрації марок:

(i) форму, яку необхідно використовувати для подання заявки на міжнародну реєстрацію;

(ii) факти та рішення про визнання недійсності, про які необхідно повідомляти Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності («Міжнародне бюро»), і відповідний час такого повідомлення;

(iii) детальні вимоги щодо заяв про територіальне поширення після міжнародної реєстрації;

(iv) деталі, які повинна містити заява про старшинство міжнародної реєстрації, та деталі щодо інформації, яку необхідно повідомити Міжнародному бюро;

(v) деталі, які повинно містити повідомлення про ex officio попередню відмову в охороні, яке надсилають Міжнародному бюро;

(vi) деталі, які повинне містити остаточне повідомлення про надання охорони або відмову у ній;

(vii) деталі, які повинне містити повідомлення про визнання реєстрації недійсною;

(viii) деталі, які повинні містити запити на перетворення міжнародної реєстрації, та публікація таких запитів;

(ix) деталі, які повинна містити заявка на перетворення.

РОЗДІЛ II

ПРОЦЕДУРА ПОДАННЯ ЗАЯВКИ

Стаття 2

Зміст заявки

1. Заявка на торговельну марку ЄС повинна містити:

(a) запит на реєстрацію торговельної марки як торговельної марки ЄС;

(b) найменування/прізвище й ім'я та адресу заявника, а також державу, у якій заявник проживає чи має місцезнаходження або осідок. Для фізичних осіб вказують прізвище (прізвища) та ім'я (імена) особи. У найменуванні юридичних осіб, а також органів, що підпадають під дію статті 3 Регламенту (ЄС) 2017/1001, вказують їхнє офіційне найменування та організаційно-правову форму особи чи звичну абревіатуру такої форми. Також можна вказати національний ідентифікаційний номер компанії за його наявності. Офіс може вимагати від заявника надати номери телефонів або інші контактні дані для встановлення зв'язку за допомогою електронних засобів, як визначить Виконавчий директор. Для кожного заявника необхідно, загалом, вказати лише одну адресу. Якщо вказано декілька адрес, враховується лише перша зазначена адреса, окрім випадків, коли заявник вказує одну з адрес як адресу для кореспонденції. Якщо Офіс вже надав ідентифікаційний номер, достатньо, щоб заявник вказав такий номер та найменування/прізвище й ім'я заявника;

(c) список товарів або послуг, для яких повинна бути зареєстрована торговельна марка, відповідно до статті 33(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001. Зміст такого списку можна обрати повністю або частково з бази даних прийнятних термінів, яка надається Офісом;

(d) представлення торговельної марки відповідно до статті 3 цього Регламенту;

(e) якщо заявник призначив представника, прізвище й ім'я та робоча адреса представника або ідентифікаційний номер відповідно до пункту (b); якщо у представника є декілька робочих адрес або якщо призначено два чи більше представників з різними робочими адресами, враховується лише перша зазначена адреса як адреса для кореспонденції, якщо у заявці не вказано, яка адреса повинна використовуватися як адреса для кореспонденції;

(f) якщо заявлено про пріоритет попередньої заявки відповідно до статті 35 Регламенту (ЄС) 2017/1001, заяву про таке, у якій вказують дату подання попередньої заявки та країну, у якій чи для якої було подано таку заявку;

(g) якщо заявлено про виставковий пріоритет відповідно до статті 38 Регламенту (ЄС) 2017/1001, заяву про таке, у якій вказують найменування виставки та дату першого показу товарів або послуг;

(h) якщо разом із поданням заявки заявлено про старшинство однієї чи декількох більш ранніх торговельних марок, зареєстрованих у державі-члені, у тому числі торговельної марки, зареєстрованої у країнах Бенілюксу або зареєстрованої за міжнародними угодами, які діють у державі-члені, як зазначено у статті 39(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001, заяву про таке, у якій вказують державу-члена або держави-члени, у яких чи для яких зареєстровано більш ранню торговельну марку, дату набуття чинності відповідною реєстрацією, номер відповідної реєстрації і товари чи послуги, для яких зареєстровано торговельну марку. Таку заяву можна також зробити протягом строку, зазначеного у статті 39(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001;

(i) у відповідних випадках, заяву про те, що заявку подано для реєстрації колективної марки ЄС відповідно до статті 74 Регламенту (ЄС) 2017/1001 чи для реєстрації сертифікаційної марки ЄС відповідно до статті 83 Регламенту (ЄС) 2017/1001;

(j) мову, якою подано заявку, і другу мову відповідно до статті 146(3) Регламенту (ЄС) 2017/1001;

(k) підпис заявника або представника заявника відповідно до статті 63(1) Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2018/625 (9);

(l) у відповідних випадках, запит на звіт про пошук, зазначений у статті 43(1) або (2) Регламенту (ЄС) 2017/1001.

2. Заявка може містити твердження про те, що позначення набуло розрізняльної здатності в результаті використання у розумінні статті 7(3) Регламенту (ЄС) 2017/1001, а також зазначення того, чи є дане твердження основним або допоміжним. Таке твердження можна також зробити протягом строку, зазначеного у статті 42(2), другому реченні, Регламенту (ЄС) 2017/1001.

3. Заявка на колективну марку ЄС або сертифікаційну марку ЄС може містити норми, що регулюють її використання. Якщо заявка не містить такі норми, вони повинні бути подані протягом строку, зазначеного у статті 75(1) і статті 84(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001.

4. Якщо існує більше ніж один заявник, заявка може містити призначення одного заявника або представника спільним представником.

Стаття 3

Представлення торговельної марки

1. Торговельну марку представляють у будь-якій відповідній формі, з використанням загальнодоступних технологій, за умови, що її можна відтворити у реєстрі у чіткий, точний, самодостатній, легкодоступний, зрозумілий, тривкий та об'єктивний спосіб, щоб надати компетентним органам і громадськості можливість установити з чіткістю і точністю предмет охорони, яку надають власнику.

2. Представлення торговельної марки визначає предмет реєстрації. Якщо представлення супроводжує опис відповідно до параграфа 3(d), (e), (f)(ii), (h) або параграфа 4, такий опис повинен відповідати представленню та не повинен розширювати його обсяг.

3. Якщо заявка стосується будь-яких з типів торговельних марок, зазначених у пунктах (a)-(j), вона повинна містити дані про таке. Без обмеження параграфів 1 або 2, тип торговельної марки та її представлення повинні бути узгодженими у такий спосіб:

(a) якщо торговельна марка складається лише зі слів чи літер, цифр, інших стандартних типографських символів чи їх комбінації (словесна марка), представлення марки подають як відтворення позначення стандартним шрифтом та у стандартному форматі без використання будь-яких графічних елементів чи кольору;

(b) якщо для торговельної марки використано нестандартні символи, стилізацію чи формат, графічний елемент чи колір (зображувальна марка), у тому числі марки, які складаються лише з зображувальних елементів чи комбінації словесних і зображувальних елементів, марку представляють як відтворення позначення з усіма його елементами і, у відповідних випадках, кольорами;

(c) якщо торговельна марка складається з тривимірної форми, у тому числі контейнерів, паковання, власне продукту або їхнього зовнішнього вигляду (об'ємна марка), або охоплює таку форму, марку представляють як графічне відтворення форми, у тому числі згенероване комп'ютером зображення, або фотографічне відтворення. Графічне або фотографічне відтворення може містити різні ракурси. Якщо представлення не надають в електронний спосіб, воно може містити до шести різних ракурсів;

(d) якщо торговельна марка охоплює особливий спосіб розміщення або нанесення на товарах (позиційна марка), представлення марки подають як відтворення, яке належним чином визначає розміщення марки та її розмір або пропорції по відношенню до відповідних товарів. Елементи, які не є частиною предмету реєстрації, повинні бути візуально відокремленими, бажано штрих-пунктирними лініями. До представлення можна додати опис, який деталізує спосіб нанесення позначення на товари;

(e) якщо торговельна марка складається лише з набору елементів, які регулярно повторюються (орнаментна торговельна марка), представлення марки подають як відтворення повторюваного орнаменту. До представлення можна додати опис, який деталізує спосіб регулярного повторення його елементів;

(f) у разі кольорових марок,

(i) якщо торговельна марка складається лише з одного кольору без контурів, представлення марки подають як відтворення кольору та зазначення такого кольору шляхом покликання на загальновизнаний код кольору;

(ii) якщо торговельна марка складається лише з комбінації кольорів без контурів, представлення марки подають як відтворення, що відображає систематичне розташування комбінації кольорів у однаковий і заздалегідь встановлений спосіб та зазначення таких кольорів шляхом покликання на загальновизнаний код кольору; Можна також додати опис, який деталізує систематичне розміщення кольорів;

(g) якщо торговельна марка складається лише зі звуку або комбінації звуків (звукова марка), представлення марки подають як аудіофайл, що відтворює звук, або як точне представлення звуку в нотному записі;

(h) якщо торговельна марка складається з руху або зміни позиції елементів марки (рухома марка) або охоплює їх, представлення марки подають як відеофайл або набір нерухомих зображень у порядку, що відображає рух чи зміну позиції. У разі використання нерухомих зображень їх можна пронумерувати або додати до них опис з поясненням порядку;

(i) якщо торговельна марка складається з комбінації зображення і звуку (мультимедійна марка) або охоплює їх, представлення марки подають як аудіовізуальний файл, що містить комбінацію зображення і звуку;

(j) якщо торговельна марка складається лише з голографічних елементів (голографічна марка), представлення марки подають як відеофайл або графічне чи фотографічне відтворення, що містить вигляди, необхідні для достатнього встановлення голографічного ефекту в повному обсязі.

4. Якщо торговельна марка не належить до жодного з типів, зазначених у параграфі 3, її представлення повинно відповідати стандартам, викладеним у параграфі 1, та може супроводжуватися описом.

5. Якщо представлення надають в електронному вигляді, Виконавчий директор Офісу визначає формати і розмір електронного файлу, а також інші відповідні технічні специфікації.

6. Якщо представлення не надають в електронному вигляді, торговельну марку відтворюють на одному аркуші паперу окремо від аркуша, на якому викладено текст заявки. Окремий аркуш, на якому відтворюють марку, повинен містити усі відповідні ракурси або зображення та не повинен бути більшим за розміром ніж формат DIN A4 (29,7 см заввишки і 21 см завширшки). Зі всіх боків необхідно залишати поля шириною щонайменше 2,5 см.

7. Якщо правильна орієнтація марки не є очевидною, необхідно додати слово «верх» на кожному відтворенні.

8. Позначення марки повинно бути такої якості, щоб була можливість:

(a) зменшити її до розміру не менше 8 см завширшки і 8 см заввишки; або

(b) збільшити її до розміру не більше 8 см завширшки і 8 см заввишки.

9. Подання зразка або моделі не вважається належним представленням торговельної марки.

Стаття 4

Заявлення про пріоритет

1. Якщо подають заяву про пріоритет однієї чи декількох попередніх заявок разом із заявкою відповідно до статті 35 Регламенту (ЄС) 2017/1001, заявник вказує номер матеріалів попередньої заявки та надає їх копію протягом трьох місяців з дати подання. Така копія повинна зазначати дату подання попередньої заявки.

2. Якщо мовою попередньої заявки, пріоритет якої заявляється, не є одна з мов Офісу, заявник, якщо цього вимагає Офіс, надає Офісу переклад попередньої заявки мовою Офісу, яку використовують як першу або другу мову заявки, протягом визначеного Офісом строку.

3. Параграфи 1 і 2 застосовують mutatis mutandis, якщо заява про пріоритет пов'язана з однією чи декількома попередніми реєстраціями.

Стаття 5

Виставковий пріоритет

Якщо подають заяву про виставковий пріоритет разом із заявкою відповідно до статті 38(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001, заявник протягом трьох місяців з дати подання надає свідоцтво, видане на виставці органом, відповідальним за охорону промислової власності на виставці. Свідоцтво засвідчує, що марку було використано для товарів або послуг, які охоплює заявка. У ньому також вказують дату відкриття виставки та дату першого публічного використання, якщо вона відрізняється від дати відкриття виставки. До свідоцтва додають дані про фактичне використання торговельної марки, належним чином засвідчені цим органом.

Стаття 6

Заявлення старшинства національної торговельної марки до реєстрації торговельної марки ЄС

Якщо заявляють про старшинство раніше зареєстрованої торговельної марки, як зазначено у статті 39(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001, відповідно до статті 39(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001, заявник подає копію відповідної реєстрації протягом трьох місяців з дня отримання Офісом заяви про старшинство.

Стаття 7

Зміст публікації заявки

Публікація заявки повинна містити:

(a) найменування/прізвище й ім'я та адресу заявника;

(b) у відповідних випадках, найменування/прізвище й ім'я та робочу адресу представника, призначеного заявником та відмінного від представника, зазначеного у першому реченні статті 119(3) Регламенту (ЄС) 2017/1001. Якщо призначено більше ніж одного представника з однією робочою адресою, публікують лише найменування/прізвище й ім'я та робочу адресу першого зазначеного представника зі словами «та інші». Якщо призначено двох або більше представників з різними робочими адресами, публікують лише адресу для кореспонденції, як визначено відповідно до статті 2(1)(e) цього Регламенту. Якщо призначено асоціацію представників відповідно до статті 74(8) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/625, публікують лише найменування та робочу адресу асоціації;

(c) представлення марки разом з елементами й описами, зазначеними у статті 3, у відповідних випадках. Якщо представлення надано у формі електронного файлу, до нього надають доступ шляхом посилання на такий файл;

(d) список товарів або послуг, згрупованих за класами Ніццької класифікації, із зазначенням перед кожною групою номеру класу за такою класифікацією, до якого належить така група товарів або послуг, та представлених у порядку класів такої класифікації;

(e) дату подання та номер матеріалів;

(f) у відповідних випадках, відомості заяви про пріоритет, яку подав заявник відповідно до статті 35 Регламенту (ЄС) 2017/1001;

(g) у відповідних випадках, відомості заяви про виставковий пріоритет, яку подав заявник відповідно до статті 38 Регламенту (ЄС) 2017/1001;

(h) у відповідних випадках, відомості заяви про старшинство, яку подав заявник відповідно до статті 39 Регламенту (ЄС) 2017/1001;

(i) у відповідних випадках, заява відповідно до статті 7(3) Регламенту (ЄС) 2017/1001 про те, що марка стала розрізняльною для товарів або послуг, запит на реєстрацію для яких подано, в результаті її використання;

(j) у відповідних випадках, заява про те, що заявка є заявкою на колективну марку ЄС або сертифікаційну марку ЄС;

(k) зазначення мови, якою подано заявку, і другої мови, яку заявник вказав відповідно до статті 146(3) Регламенту (ЄС) 2017/1001;

(l) у відповідних випадках, заява про те, що заявка є результатом перетворення міжнародної реєстрації із зазначенням Союзу відповідно до статті 204(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001, разом із датою міжнародної реєстрації відповідно до статті 3(4) Мадридського протоколу або датою внесення територіального поширення на Союз після міжнародної реєстрації відповідно до статті 3ter(2) Мадридського протоколу у міжнародний реєстр та, у відповідних випадках, датою пріоритету міжнародної реєстрації.

Стаття 8

Поділ заявки

1. Заява про поділ заявки відповідно до статті 50 Регламенту (ЄС) 2017/1001 повинна містити:

(a) номер матеріалів заявки;

(b) найменування/прізвище й ім'я та адресу заявника відповідно до статті 2(1)(b) цього Регламенту;

(c) список товарів або послуг, які є предметом виділеної заявки, або, якщо необхідний поділ більше ніж на одну виділену заявку, список товарів або послуг для кожної виділеної заявки;

(d) список товарів або послуг, які залишаються у первинній заявці.

2. Офіс заводить окремі матеріали для кожної виділеної заявки, які містять повну копію матеріалів первинної заявки, у тому числі заяву про поділ та пов'язану з нею кореспонденцію. Офіс присвоює новий номер заявки кожній виділеній заявці.

3. Публікація кожної виділеної заявки повинна містити зазначення та елементи, встановлені у статті 7.

РОЗДІЛ III

ПРОЦЕДУРА РЕЄСТРАЦІЇ

Стаття 9

Свідоцтво про реєстрацію

Свідоцтво про реєстрацію, видане відповідно до статті 51(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001, повинно містити записи у реєстрі, зазначенні у статті 111(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001, і заяву про те, що такі записи внесено у реєстр. Якщо представлення марки надано у формі електронного файлу, доступ до відповідного запису надають через посилання на такий файл. Свідоцтво, у відповідних випадках, необхідно доповнити витягом, у якому відображено всі записи, що підлягають внесенню у реєстр відповідно до статті 111(3) Регламенту (ЄС) 2017/1001, і заявою про те, що такі записи внесено у реєстр.

Стаття 10

Зміст запиту на зміну реєстрації

Запит на зміну реєстрації відповідно до статті 54(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001 повинен містити:

(a) реєстраційний номер торговельної марки ЄС;

(b) найменування/прізвище й ім'я та адресу власника торговельної марки ЄС відповідно до статті 2(1)(b) цього Регламенту;

(c) зазначення елемента у представленні торговельної марки ЄС, який необхідно змінити, та змінену версію такого елемента відповідно до статті 54(3) Регламенту (ЄС) 2017/1001;

(d) представлення торговельної марки ЄС зі змінами відповідно до статті 3 цього Регламенту.

Стаття 11

Заява про поділ заявки

1. Заява про поділ заявки відповідно до статті 56(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001 повинна містити:

(a) реєстраційний номер торговельної марки ЄС;

(c) список товарів або послуг, які повинні увійти до виділеної реєстрації, або, якщо необхідний поділ більше ніж на одну виділену реєстрацію, список товарів або послуг для кожної виділеної реєстрації;

(d) список товарів або послуг, які залишаються у первинній реєстрації.

2. Офіс заводить окремі матеріали для виділеної реєстрації, які містять повну копію матеріалів первинної реєстрації, у тому числі заяву про поділ заявки та пов'язану з нею кореспонденцію. Офіс присвоює новий реєстраційний номер виділеній реєстрації.

Стаття 12

Зміст запиту на зміну найменування/прізвища й імені чи адреси власника торговельної марки ЄС або заявника торговельної марки ЄС

Запит на зміну найменування/прізвища й імені чи адреси власника зареєстрованої торговельної марки ЄС відповідно до статті 55(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001 повинен містити:

(a) реєстраційний номер торговельної марки ЄС;

(b) найменування/прізвище й ім'я або адресу власника торговельної марки ЄС, як внесено до Реєстру, якщо Офіс ще не видав ідентифікаційний номер власнику; в такому разі заявнику достатньо вказати такий номер та найменування/прізвище й ім'я власника;

(c) зазначення нового найменування/прізвища й імені чи нової адреси власника торговельної марки ЄС відповідно до статті 2(1)(b) цього Регламенту.

Пункти (b) і (c) першого підпараграфа застосовують mutatis mutandis для цілей запиту на зміну найменування/прізвища й імені чи адреси заявника торговельної марки ЄС. Такий запит також повинен містити номер заявки.

РОЗДІЛ IV

ПЕРЕДАЧА

Стаття 13

Заявка на реєстрацію передачі

1. Заявка на реєстрацію передачі відповідно до статті 20(5) Регламенту (ЄС) 2017/1001 повинна містити:

(a) реєстраційний номер торговельної марки ЄС;

(b) відомості про нового власника відповідно до статті 2(1)(b) цього Регламенту;

(c) якщо не всі зареєстровані товари чи послуги включено у передачу, відомості про зареєстровані товари чи послуги, яких стосується передача;

(d) доказ, що у належний спосіб встановлює факт передачі відповідно до статті 20(2) і (3) Регламенту (ЄС) 2017/1001;

(e) у відповідних випадках, найменування/прізвище й ім'я та робочу адресу представника нового власника відповідно до статті 2(1)(e) цього Регламенту.

2. Пункти (b)-(e) параграфа 1 застосовують mutatis mutandis для цілей заявки на внесення передачі заявки на торговельну марку ЄС.

3. Для цілей параграфа 1(d) будь-що із зазначеного нижче становить достатній доказ передачі:

(a) підписання заявки на реєстрацію передачі зареєстрованим власником або представником такого власника, а також правонаступником або представником такого правонаступника;

(b) якщо заявку подав зареєстрований власник або представник такого власника, заява, підписана правонаступником або представником такого правонаступника, про те, що він погоджується на реєстрацію передачі;

(c) якщо заявку на реєстрацію подав правонаступник, заява, підписана зареєстрованим власником або представником такого власника, про те, що зареєстрований власник погоджується на реєстрацію правонаступника;

(d) підписання заповненого бланка для передачі або документа про передачу, як встановлено у статті 65(1)(e) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/625, зареєстрованим власником або представником такого власника, а також правонаступником або представником такого правонаступника.

Стаття 14

Опрацювання заяв на часткову передачу

1. Якщо заявка на реєстрацію передачі стосується лише деяких товарів або послуг, для яких зареєстровано торговельну марку, заявник розподіляє товари чи послуги, які містить первинна реєстрація, між залишковою частиною реєстрації та заявкою на часткову передачу так, щоб товари чи послуги у залишковій частині реєстрації та новій реєстрації не збігалися.

2. Офіс заводить окремі матеріали для нової реєстрації, які містять повну копію матеріалів первинної реєстрації, у тому числі заявку на реєстрацію часткової передачі та пов'язану з нею кореспонденцію. Офіс присвоює новий реєстраційний номер новій реєстрації.

3. Параграфи 1 і 2 застосовують mutatis mutandis для цілей заявки на внесення передачі заявки на торговельну марку ЄС. Офіс присвоює новий номер заявки новій заявці на торговельну марку ЄС.

РОЗДІЛ V

ВІДМОВА

Стаття 15

Відмова

1. Заява про відмову відповідно до статті 57(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001 повинна містити:

(a) реєстраційний номер торговельної марки ЄС;

(b) найменування/прізвище й ім'я та адресу власника відповідно до статті 2(1)(b) цього Регламенту;

(c) якщо заявляють про відмову лише від деяких товарів або послуг, для яких зареєстровано марку, зазначення товарів або послуг, для яких марка залишається зареєстрованою.

2. Якщо право третьої особи у зв'язку з торговельною маркою ЄС внесено у реєстр, заява про згоду на відмову, підписана власником такого права або представником такого власника, є достатнім доказом згоди третьої особи на відмову.

РОЗДІЛ VI

КОЛЕКТИВНІ МАРКИ ТА СЕРТИФІКАЦІЙНІ МАРКИ ЄС

Стаття 16

Зміст норм, що регулюють використання колективних марок ЄС

У нормах, що регулюють використання колективних марок ЄС, вказаних у статті 75(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001, зазначають:

(a) найменування/прізвище й ім'я заявника;

(b) ціль асоціації або ціль, для якої створено юридичну особу, яка регулюється публічним правом;

(d) для асоціації: умови членства;

(e) представлення колективної марки ЄС;

(f) особи, уповноважені на використання колективної марки ЄС;

(g) за доцільності, умови, що регулюють використання колективної марки ЄС, у тому числі санкції;

(h) товари чи послуги, які охоплює колективна марка ЄС, у тому числі, за наявності, будь-яке обмеження, введене як наслідок застосування статті 7(1)(j), (k) або (1) Регламенту (ЄС) 2017/1001;

(i) за доцільності, дозвіл, зазначений у другому реченні статті 75(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001.

Стаття 17

Зміст норм, що регулюють використання сертифікаційних марок ЄС

У нормах, що регулюють використання сертифікаційних марок ЄС, вказаних у статті 84 Регламенту (ЄС) 2017/1001, зазначають:

(a) найменування/прізвище й ім'я заявника;

(b) заяву про те, що заявник дотримується вимог, установлених у статті 83(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001;

(d) товари чи послуги, які охоплює сертифікаційна марка ЄС;

(e) характеристики товарів або послуг, які підлягають сертифікації сертифікаційною маркою ЄС, такі як матеріал, спосіб виробництва товарів або надання послуг, якість або точність;

(f) умови, що регулюють використання сертифікаційної марки ЄС, у тому числі санкції;

(g) особи, уповноважені на використання сертифікаційної марки ЄС;

(h) спосіб випробування сертифікаційним органом таких характеристик та здійснення нагляду за використанням сертифікаційної марки ЄС.

РОЗДІЛ VII

ВИТРАТИ

Стаття 18

Максимальні розміри витрат

1. Витрати, зазначені у першому підпараграфі статті 109(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001, несе сторона, що програла, у межах таких максимальних розмірів:

(a) якщо сторону, що виграла, не представляють, витрати на дорогу та проживання, які понесла така сторона за одну особу на проїзд в обидва боки між місцем проживання або місцем здійснення діяльності та місцем проведення усного провадження відповідно до статті 49 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/625:

(i) витрати на проїзд потягом у першому класі, у тому числі звичайні додаткові транспортні видатки, якщо загальна відстань поїздки залізницею не перевищує 800 км, або витрати на квиток на літак економ-класу, якщо загальна відстань поїздки залізницею перевищує 800 км або маршрут передбачає перетин моря;

(ii) витрати на проживання, як установлено у статті 13 додатка VII до Положення про персонал для посадовців Союзу й Умов працевлаштування інших службовців Союзу, встановленого у Регламенті Ради (ЄЕС, Євратом, ЄСВС) № 259/68 (10);

(b) витрати на дорогу представників відповідно до статті 120(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001 у розмірах, передбачених у пункті (a)(i) цього параграфа;

(i) у провадженні за запереченням: 300 євро;

(ii) у провадженні, пов'язаному з анулюванням або визнанням торговельної марки ЄС недійсною: 450 євро;

(iii) у провадженні щодо оскарження: 550 євро;

(iv) якщо мало місце усне провадження, на яке сторони отримали повістки відповідно до статті 49 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/625, суму, зазначена у пунктах (i), (ii) або (iii), збільшують на 400 євро.

2. Якщо є декілька заявників або власників заявки на торговельну марку ЄС чи її реєстрацію або є декілька сторін, що подали заперечення, чи заявників щодо анулювання чи визнання недійсності, які разом подали заперечення чи заявку на анулювання або визнання недійсності, сторона, що програла, несе витрати, зазначені у параграфі 1(a), лише за одну таку особу.

3. Якщо сторону, що виграла, представляє більше ніж один представник у розумінні статті 120(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001, сторона, що програла, несе витрати, зазначені у параграфі 1(b) і (c) цієї статті, лише за одну таку особу.

4. Сторона, що програла, не зобов'язана відшкодовувати стороні, що виграла, будь-які витрати, видатки і гонорари, пов'язані з провадженням, яке розглядає Офіс, й відмінні від тих, які зазначені у параграфах 1, 2 і 3.

РОЗДІЛ VIII

ПЕРІОДИЧНІ ПУБЛІКАЦІЇ

Стаття 19

Періодичні публікації

1. Якщо відомості опубліковано у Бюлетені торговельних марок Європейського Союзу відповідно до Регламенту (ЄС) 2017/1001, Делегованого регламенту (ЄС) 2018/625 або цього Регламенту, дата видання, зазначена в Бюлетені, вважається датою публікації відомостей.

2. Якщо записи про реєстрацію торговельної марки не містять змін порівняно з публікацією заявки, публікування таких записів здійснюють шляхом покликання на відомості, які містить публікація заявки.

3. Офіс може надавати у публічний доступ видання Офіційного вісника Офісу в електронному вигляді.

РОЗДІЛ IX

АДМІНІСТРАТИВНА СПІВПРАЦЯ

Стаття 20

Обмін інформацією між Офісом та органами держав-членів

1. Без обмеження статті 152 Регламенту (ЄС) 2017/1001, Офіс та центральні офіси держав-членів з промислової власності, у тому числі Офіс Бенілюксу з інтелектуальної власності, повідомляють на запит один одному відповідну інформацію про подання заявок на реєстрацію торговельних марок ЄС або національних марок і про провадження, пов'язані з такими заявками і торговельними марками, зареєстрованими на підставі таких заявок.

2. Офіс та суди або органи держав-членів обмінюються інформацією для цілей Регламенту (ЄС) 2017/1001 безпосередньо або через центральні офіси держав-членів з промислової власності.

3. Видатки на повідомлення інформації відповідно до параграфів 1 і 2 несе орган, який надає інформацію. Повідомлення такої інформації звільнено від сплати зборів.

Стаття 21

Надання матеріалів для ознайомлення

1. Ознайомлення з матеріалами, пов'язаними із заявками на торговельні марки ЄС або зареєстрованими торговельними марками ЄС, суди або органи держав-членів проводять із залученням оригіналів документів, їх копій або технічних засобів зберігання, якщо матеріали зберігають у такий спосіб.

2. Офіс під час передання матеріалів, пов'язаних з торговельними марками ЄС, на реєстрацію яких подано заявку або які були зареєстровані, чи їх копій у суди або генеральні прокуратури держав-членів вказує обмеження, які застосовують до ознайомлення з такими матеріалами відповідно до статті 114 Регламенту (ЄС) 2017/1001.

3. Суди або генеральні прокуратури держав-членів можуть у межах провадження, які вони розглядають, надавати матеріали або їх копії, передані їм Офісом, для ознайомлення третім особам. Таке ознайомлення проводять відповідно до статті 114 Регламенту (ЄС) 2017/1001.

РОЗДІЛ X

ПЕРЕТВОРЕННЯ

Стаття 22

Зміст запиту на перетворення

Запит на перетворення заявки на торговельну марку ЄС або зареєстрованої торговельної марки ЄС у заявку на національну торговельну марку згідно з параграфом 139 Регламенту (ЄС) 2017/1001 повинен містити:

(a) найменування/прізвище й ім'я та адресу заявника перетворення відповідно до статті 2(1)(b) цього Регламенту;

(b) номер заявки на торговельну марку ЄС або реєстраційний номер торговельної марки ЄС;

(d) зазначення держави-члена або держав-членів, для яких подається запит на перетворення;

(e) якщо запит не стосується всіх товарів або послуг, для яких подано заявку або для яких зареєстровано торговельну марку ЄС, зазначення товарів або послуг, щодо яких подається запит на перетворення, та, якщо подається запит на перетворення для більше ніж однієї держави-члена і список товарів або послуг не є однаковим для всіх держав-членів, зазначення відповідних товарів або послуг для кожної держави-члена;

(f) якщо подається запит на перетворення, відповідно до статті 139(6) Регламенту (ЄС) 2017/1001, на підставі припинення дії торговельної марки ЄС унаслідок ухвалення рішення суду у справах торговельних марок ЄС, зазначення дати набуття чинності рішенням та копію рішення, яку можна подати мовою рішення.

Стаття 23

Зміст публікації запиту на перетворення

Публікація запиту на перетворення відповідно до статті 140(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001 повинна містити:

(a) номер заявки на реєстрацію або реєстраційний номер торговельної марки ЄС, щодо якої подається запит на перетворення;

(b) покликання на попередню публікацію запиту або на реєстрацію у Бюлетені торговельних марок ЄС;

(d) якщо запит не стосується всіх товарів або послуг, для яких подано заявку або для яких зареєстровано торговельну марку ЄС, зазначення товарів або послуг, щодо яких подається запит на перетворення;

(e) якщо подається запит на перетворення для більш ніж однієї держави-члена і список товарів або послуг не є однаковим для всіх держав-членів, зазначення відповідних товарів або послуг для кожної держави-члена;

(f) дату запиту на перетворення.

РОЗДІЛ XI

МОВИ

Стаття 24

Подання супровідних документів у межах письмового провадження

Якщо інше не передбачено у цьому Регламенті або у Делегованому регламенті (ЄС) 2018/625, супровідні документи, що підлягають використанню у межах письмового провадження, яке розглядає Офіс, можна подавати будь-якою офіційною мовою Союзу. Якщо мовою таких документів не є мова провадження, як визначено відповідно до статті 146 Регламенту (ЄС) 2017/1001, Офіс може за власної ініціативи або на вмотивований запит іншої сторони вимагати надання перекладу такою мовою протягом визначеного ним строку.

Стаття 25

Стандарт перекладу

1. Якщо до Офісу необхідно подати переклад документа, у перекладі необхідно зазначати документ, якого він стосується, та відтворити структуру і зміст оригіналу документа. Якщо сторона вказала, що лише частини документа є суттєвими, то переклад можна обмежити перекладом таких частин.

2. Якщо інше не передбачено у Регламенті (ЄС) 2017/1001, у Делегованому регламенті (ЄС) 2018/625 або у цьому Регламенті, документ, для якого необхідно подати переклад, не вважають отриманим Офісом у таких випадках:

(a) якщо Офіс отримав переклад після завершення відповідного строку для подання оригіналу документа або перекладу;

(b) якщо засвідчення, зазначене у статті 26 цього Регламенту, не подано протягом установленого Офісом строку.

Стаття 26

Юридична достовірність перекладу

За відсутності доказів чи ознак протилежного, Офіс виходить з того, що переклад відповідає відповідному оригіналу тексту. За наявності сумніву Офіс може вимагати надання, протягом конкретного строку, засвідчення того, що переклад відповідає оригіналу тексту.

РОЗДІЛ XII

ОРГАНІЗАЦІЯ ОФІСУ

Стаття 27

Рішення відділу розгляду заперечень або відділу виключення з реєстру, які ухвалює один член

Відповідно до статті 161(2) або статті 163(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001 один член відділу розгляду заперечень або відділу виключення з реєстру ухвалює такі види рішень:

(a) рішення про розподіл витрат;

(b) рішення про встановлення витрат, які підлягають покриттю відповідно до першого речення статті 109(7) Регламенту (ЄС) 2017/1001;

(c) рішення про припинення провадження або рішення, що підтверджує відсутність необхідності ухвалювати рішення по суті справи;

(d) рішення про відхилення заперечення як недопустимого до завершення строку, зазначеного у статті 6(1) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/625;

(e) рішення про призупинення провадження;

(f) рішення про об'єднання або розділення декількох заперечень відповідно до статті 9(1) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/625.

РОЗДІЛ XIII

ПРОЦЕДУРИ ЩОДО МІЖНАРОДНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ МАРОК

Стаття 28

Форми, які необхідно використовувати для подання міжнародної заявки

Форма, яку Офіс надає для подання заявки на міжнародну реєстрацію, як зазначено у статті 184(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001, включає всі елементи офіційної форми, наданої Міжнародним бюро. Заявники також можуть використовувати офіційну форму, надану Міжнародним бюро.

Стаття 29

Факти та рішення про визнання недійсності, про які необхідно повідомити Міжнародне бюро

1. Офіс повідомляє Міжнародне бюро протягом п'яти років з дати міжнародної реєстрації у таких випадках:

(a) якщо заявка на торговельну марку ЄС, на якій ґрунтувалася міжнародна реєстрація, була відкликана, вважається відкликаною або була відхилена остаточним рішенням щодо всіх або деяких товарів або послуг, перелічених у міжнародній реєстрації;

(b) якщо торговельна марка ЄС, на якій ґрунтувалася міжнародна реєстрація, втратила свою силу, тому що від неї відмовилися, її не було продовжено, її було анульовано або визнано недійсною остаточним рішенням Офісу чи на підставі зустрічного позову в межах провадження щодо порушення судом у справах торговельних марок ЄС для всіх або деяких товарів або послуг, перелічених у міжнародній реєстрації;

(c) якщо заявку на реєстрацію торговельної марки ЄС або торговельну марку ЄС, на якій ґрунтувалася міжнародна реєстрація, поділено на дві заявки або реєстрації.

2. Повідомлення, зазначене у параграфі 1, повинно включати:

(a) номер міжнародної реєстрації;

(b) найменування/прізвище й ім'я власника міжнародної реєстрації;

(c) факти та рішення, що впливають на базову заявку або реєстрацію, а також дату набуття чинності такими фактами та рішеннями;

(d) у випадках, зазначених у параграфі 1(a) або (b), запит на виключення з реєстру міжнародної реєстрації;

(e) якщо дія, зазначена у параграфі 1(a) або (b), впливає на базову заявку або базову реєстрацію лише у зв'язку з деякими товарами чи послугами, такі товари чи послуги або товари чи послуги, на які не здійснюється вплив;

(f) у випадку, зазначеному в параграфі 1(c), номер кожної заявки на торговельну марку ЄС або відповідної реєстрації.

3. Офіс повідомляє Міжнародне бюро наприкінці п'ятирічного строку з дати міжнародної реєстрації у таких випадках:

(a) якщо на розгляді перебуває оскарження рішення експерта про відхилення заявки на торговельну марку ЄС, на якій ґрунтувалася міжнародна реєстрація, відповідно до статті 42 Регламенту (ЄС) 2017/1001;

(b) якщо на розгляді перебуває заперечення проти заявки на торговельну марку ЄС, на якій ґрунтувалася міжнародна реєстрація;

(c) якщо на розгляді перебуває заявка на анулювання або визнання недійсною торговельної марки ЄС, на якій ґрунтувалася міжнародна реєстрація;

(d) якщо у Реєстр торговельних марок ЄС внесено примітку про те, що до суду у справах торговельних марок ЄС подано зустрічний позов щодо анулювання або визнання недійсною торговельної марки ЄС, на якій ґрунтувалася міжнародна реєстрація, однак у Реєстр ще не внесено жодної примітки щодо рішення суду у справах торговельних марок ЄС за цим зустрічним позовом.

4. Якщо провадження, зазначене у параграфі 3, завершено винесенням остаточного рішення або внесенням запису у реєстр, Офіс повідомляє Міжнародне бюро відповідно до параграфа 2.

5. Для цілей параграфів 1 і 3 торговельна марка ЄС, на якій ґрунтувалася міжнародна реєстрація, включає реєстрацію торговельної марки ЄС, яка випливає із заявки на торговельну марку ЄС, на якій ґрунтувалася заявка на міжнародну реєстрацію.

Стаття 30

Заява про територіальне поширення після міжнародної реєстрації

1. Заява про територіальне поширення, яку подають до Офісу відповідно до статті 187(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001, повинна відповідати таким вимогам:

(a) її подано з використанням однієї з форм, зазначених у статті 31 цього Регламенту, і вона містить усі дані й інформацію, яких вимагає використовувана форма;

(b) у ній зазначено номер міжнародної реєстрації, з якою вона пов'язана;

(d) заявник має право на підставі даних, вказаних у міжнародній формі, здійснювати зазначення після міжнародної реєстрації через Офіс згідно зі статтею 2(1)(ii) і статтею 3ter(2) Мадридського протоколу.

2. Якщо заява про територіальне поширення не відповідає вимогам, установленим у параграфі 1, Офіс пропонує заявнику усунути недоліки протягом строку, який він може встановити.

Стаття 31

Форма, яка повинна використовуватися для заяви про територіальне поширення

Форма, яку Офіс надає для заяви про територіальне поширення після міжнародної реєстрації, як зазначено у статті 187(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001, включає всі елементи офіційної форми, наданої Міжнародним бюро. Заявники також можуть використовувати офіційну форму, надану Міжнародним бюро.

Стаття 32

Заяви про старшинство, які розглядає Офіс

1. Без обмеження статті 39(7) Регламенту (ЄС) 2017/1001, заява про старшинство відповідно до статті 192(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001 повинна містити:

(a) реєстраційний номер міжнародної реєстрації;

(b) найменування/прізвище й ім'я та адресу власника міжнародної реєстрації відповідно до статті 2(1)(b) цього Регламенту;

(d) номер та дату подання відповідної реєстрації;

(e) зазначення товарів або послуг, для яких зареєстровано більш ранню торговельну марку, і товарів або послуг, щодо яких заявляють про старшинство;

(f) копію відповідного свідоцтва про реєстрацію.

2. Якщо необхідно, щоб власника міжнародної реєстрації представляли у провадженні, яке розглядає Офіс, відповідно до статті 119(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001, заява про старшинство повинна містити призначення представника у розумінні статті 120(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001.

3. Якщо Офіс прийняв заяву про старшинство, він відповідно повідомляє Міжнародне бюро, надаючи йому таку інформацію:

(a) номер відповідної міжнародної реєстрації;

(b) назву держави-члена або держав-членів, у яких або для яких зареєстровано більш ранню торговельну марку;

(d) дату набуття чинності відповідною реєстрацією.

Стаття 33

Повідомлення про ex officio попередню відмову для Міжнародного бюро

1. Повідомлення про ex officio попередню відмову в охороні міжнародної реєстрації повністю або частково, яке повинно бути надане Міжнародному бюро відповідно до статті 193(2) і (5) Регламенту (ЄС) 2017/1001, повинно, без обмеження вимог, установлених у статті 193(3) і (4) згаданого Регламенту, містити:

(a) номер міжнародної реєстрації;

(b) покликання на положення Регламенту (ЄС) 2017/1001, які стосуються попередньої відмови;

(c) інформацію про те, що попередню відмову в охороні буде підтверджено рішенням Офісу, якщо власник міжнародної реєстрації не усуне підстави для відмови, надавши Офісу зауваги протягом двох місяців з дати видання Офісом попередньої відмови;

(d) якщо попередня відмова стосується лише частини товарів або послуг, зазначення таких товарів або послуг.

2. Щодо кожного повідомлення про ex officio попередню відмову для Міжнародного бюро та за умови завершення строку для подання заперечення і ненадання повідомлення про попередню відмову на підставі заперечення відповідно до статті 78(1) Делегованого регламенту (ЄС) 2018/625, Офіс інформує Міжнародне бюро про таке:

(a) якщо внаслідок провадження, яке розглядає Офіс, попередню відмову було відкликано, факт охорони марки у Союзі;

(b) якщо рішення про відмову в охороні марки набуло чинності, у відповідному випадку, після оскарження за статтею 66 Регламенту (ЄС) 2017/1001 або подання позову за статтею 72 Регламенту (ЄС) 2017/1001 факт відмови в охороні у Союзі;

(c) якщо відмова згідно з пунктом (b) стосується лише частини товарів або послуг, товари або послуги, торговельна марка для яких перебуває під охороною у Союзі.

Стаття 34

Повідомлення про визнання недійсною міжнародної реєстрації для Міжнародного бюро

Повідомлення, зазначене у статті 198(3) Регламенту (ЄС) 2017/1001, повинно містити дату та:

(a) інформацію про те, що Офіс визнав недійсність, або зазначення суду у справах торговельних марок ЄС, який оголосив про визнання недійсності;

(b) інформацію про те, чи визнання недійсності було оголошено у формі анулювання прав власника міжнародної реєстрації, визнання торговельної марки недійсною на абсолютних підставах або визнання торговельної марки недійсною на відносних підставах;

(d) номер міжнародної реєстрації;

(e) найменування/прізвище й ім'я власника міжнародної реєстрації;

(f) якщо визнання недійсності не стосується всіх товарів або послуг, зазначення товарів або послуг, щодо яких оголошено визнання недійсності, або товарів або послуг, щодо яких визнання недійсності не було оголошено;

(g) дату оголошення про визнання недійсності з зазначенням дати набуття чинності цього визнання недійсності.

Стаття 35

Запит на перетворення міжнародної реєстрації у заявку на національну торговельну марку або зазначення держав-членів

1. Запит на перетворення міжнародної реєстрації із зазначенням Союзу в заявку на національну торговельну марку або зазначення держав-членів відповідно до статей 139 і 202 Регламенту (ЄС) 2017/1001 повинен, без обмеження вимог, установлених у статті 202(4)-(7) згаданого Регламенту, містити:

(a) реєстраційний номер міжнародної реєстрації;

(b) дату міжнародної реєстрації або дату зазначення Союзу після міжнародної реєстрації відповідно до статті 3ter(2) Мадридського протоколу та, у відповідних випадках, відомості заяви про пріоритет міжнародної реєстрації відповідно до статті 202(2) Регламенту (ЄС) 2017/1001 і відомості заяви про старшинство відповідно до статей 39, 40 або 191 Регламенту (ЄС) 2017/1001;

(c) зазначення та елементи, зазначені у статті 140(1) Регламенту (ЄС) 2017/1001 і статті 22(a), (c) і (d) цього Регламенту.

2. Публікація запиту на перетворення, зазначеного у параграфі 1, повинна містити дані, встановлені у статті 23.

Стаття 36

Перетворення міжнародної реєстрації із зазначенням Союзу у заявку на торговельну марку ЄС

Заявка на перетворення відповідно до статті 204(3) Регламенту (ЄС) 2017/1001 повинна містити, окрім зазначень і елементів, вказаних у статті 2 цього Регламенту, таке:

(a) номер міжнародної реєстрації, яку було виключено з реєстру;

(b) дату виключення з реєстру міжнародної реєстрації Міжнародним бюро;

(c) у відповідних випадках, дату міжнародної реєстрації відповідно до статті 3(4) Мадридського протоколу або дату запису про територіальне поширення на Союз після міжнародної реєстрації відповідно до статті 3ter(2) Мадридського протоколу;

(d) у відповідних випадках, дату пріоритету, заявлену в заявці на міжнародну реєстрацію, як внесено у міжнародний реєстр, який веде Міжнародне бюро.

РОЗДІЛ XIV

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 37

Перехідні інструменти

Положення Регламенту (ЄС) № 2868/95 продовжують застосовувати до відкритих проваджень, якщо цей Регламент не застосовується відповідно до його статті 39, поки такі провадження не буде завершено.

Стаття 38

Скасування

Імплементаційний регламент (ЄС) 2017/1431 скасувати.

Стаття 39

Набуття чинності та застосування

1. Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

2. Він застосовується з дати набуття чинності, зазначеної у параграфі 1, окрім таких винятків:

(a) Розділ II не застосовують до заявок на торговельні марки ЄС, внесені до 1 жовтня 2017 року, а також до міжнародних реєстрацій, для яких зазначення Союзу було здійснено до такої дати;

(b) Статтю 9 не застосовують до торговельних марок ЄС, зареєстрованих до 1 жовтня 2017 року;

(d) Статтю 11 не застосовують до заяв про поділ, внесених до 1 жовтня 2017 року;

(e) Статтю 12 не застосовують до запитів на зміну найменування/прізвища й імені та адреси, внесених до 1 жовтня 2017 року;

(f) Розділ IV не застосовують до заявок на реєстрацію передачі, внесених до 1 жовтня 2017 року;

(g) Розділ V не застосовують до заяв про відмову, внесених до 1 жовтня 2017 року;

(h) Розділ VI не застосовують до заявок на колективні марки ЄС або сертифікаційні марки ЄС, внесених до 1 жовтня 2017 року, а також до міжнародних реєстрацій, для яких зазначення Союзу було здійснено до такої дати;

(i) Розділ VII не застосовують до витрат, понесених у межах проваджень, ініційованих до 1 жовтня 2017 року;

(j) Розділ VIII не застосовують до публікацій, здійснених до 1 жовтня 2017 року;

(k) Розділ IX не застосовують до запитів на інформацію або ознайомлення, внесених до 1 жовтня 2017 року;

(l) Розділ X не застосовують до запитів на перетворення, внесених до 1 жовтня 2017 року;

(m) Розділ XI не застосовують до супровідних документів або перекладів, внесених до 1 жовтня 2017 року;

(n) Розділ XII не застосовують до рішень, ухвалених до 1 жовтня 2017 року;

(o) Розділ XIII не застосовують до заявок на міжнародну реєстрацію, повідомлень про факти та рішення про недійсність заявки на торговельну марку ЄС або реєстрації, на якій ґрунтується міжнародна реєстрація, заяв про територіальне поширення, заяв про старшинство, повідомлень про ex officio попередні відмови, повідомлень про визнання недійсною міжнародної реєстрації, запитів на перетворення міжнародної реєстрації у заявку на національну торговельну марку та заявок на перетворення міжнародної реєстрації із зазначенням Союзу на заявку на торговельну марку ЄС, внесених або здійснених до 1 жовтня 2017 року, залежно від ситуації.

Цей Регламент обов'язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах

Вчинено у Брюсселі 5 березня 2018 року.

За Комісію

Президент

Jean-Claude JUNCKER

__________

(1) ОВ L 154, 16.06.2017, с. 1.

(2) Регламент Ради (ЄС) № 40/94 від 20 грудня 1993 року про торговельну марку Співтовариства (OB L 11, 14.01.1994, с. 1).

(3) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2424 від 16 грудня 2015 року про внесення змін до Регламенту Ради (ЄС) № 207/2009 про торговельну марку Співтовариства та Регламенту Комісії (ЄС) № 2868/95 про імплементацію Регламенту Ради (ЄС) № 40/94 про торговельну марку Співтовариства та про скасування Регламенту Комісії (ЄС) № 2869/95 про збори, які підлягають сплаті Офісу гармонізації внутрішнього ринку (торговельні марки і зразки) (ОВ L 341, 24.12.2015, с. 21).

(4) Делегований регламент Комісії (ЄС) 2017/1430 від 18 травня 2017 року на доповнення Регламенту Ради (ЄС) № 207/2009 про торговельну марку Європейського Союзу та про скасування Регламентів Ради (ЄС) № 2868/95 і (ЄС) № 216/96 (ОВ L 205, 08.08.2017, с. 1).

(5) Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2017/1431 від 18 травня 2017 року про детальні правила імплементації деяких положень Регламенту Ради (ЄС) № 207/2009 про торговельну марку Європейського Союзу (ОВ L 205, 08.08.2017, с. 39).

(6) Регламент Ради (ЄС) № 207/2009 від 26 лютого 2009 року про торговельну марку Співтовариства (ОВ L 78, 24.03.2009, с. 1).

(7) ОВ L 296, 14.11.2003, с. 22.

(8) Регламент Комісії (ЄС) № 2868/95 від 13 грудня 1995 року про імплементацію Регламенту Ради (ЄС) № 40/94 про торговельну марку Співтовариства (ОВ L 303, 15.12.1995, с. 1).

(9) Делегований регламент Комісії (ЄС) 2018/625 від 5 березня 2018 року про доповнення Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1001 про торговельну марку Європейського Союзу та про скасування Делегованого регламенту (ЄС) 2017/1430 (ОВ L 104, 24.04.2018, с. 1).

(10) Регламент Ради (ЄЕС, Євратом, ЄСВС) № 259/68 від 29 лютого 1968 року щодо Положення про персонал для посадовців й Умов працевлаштування інших службовців Європейських співтовариств і щодо спеціальних заходів, тимчасово застосовних до посадовців Комісії (Положення про персонал для посадовців) (ОВ L 56, 04.03.1968, с. 1).

{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua. Оригінальний текст перекладу}

{Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою}