Стаття 6
nreg: 984_026-16 РОЗДІЛ II ГЛАВА I Стаття 6 Умови в’їзду для громадян третіх країн
1. Для запланованого перебування на території держав-членів тривалістю не більше ніж 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду, що передбачає врахування 180-денного періоду, який передує кожному дню перебування, умови в’їзду для громадян третіх країн є такими: (a) вони мають дійсний проїзний документ, що дає власнику право перетинати кордон і відповідає таким критеріям: (i) документ залишатиметься дійсним протягом щонайменше трьох місяців після запланованої дати виїзду з території держав-членів. В обґрунтованому випадку надзвичайної ситуації може бути дозволено не виконувати цей обов’язок; (ii) документ видано у період останніх 10 років; (b) вони мають дійсну візу, якщо це вимагається відповідно до Регламенту Ради (ЄС) № 539/2001 ( - 5), окрім випадків, коли в них є дійсний дозвіл на проживання або дійсна довгострокова віза; (c) вони обґрунтовують мету та умови запланованого перебування, у них є достатні засоби для існування як на період запланованого перебування, так і для повернення до країни походження або транзиту до третьої країни, прийняття їх у якій не викликає сумнівів, або в них є можливості законно отримати такі засоби; (d) вони не є особами, щодо яких внесено попередження в SIS з метою відмови у в’їзді; (e) їх не вважають особами, які становлять загрозу публічній політиці, внутрішній безпеці, громадському здоров’ю або міжнародним відносинам будь-якої з держав-членів, зокрема якщо щодо них не внесено в національні бази даних держав-членів попередження з метою відмови у в’їзді на тих самих підставах.
2. Для цілей імплементації параграфа 1 датою в’їзду вважають перший день перебування на території держав-членів, а датою виїзду - останній день перебування на території держав-членів. Періоди перебування, дозволені згідно з дозволом на проживання або довгостроковою візою, не враховують в обчисленні тривалості title: Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/399 від 9 березня 2016 року про Кодекс Союзу щодо правил, які регулюють рух осіб через кордони (Шенгенський кодекс про кордони) nreg: 984_026-16 РОЗДІЛ II ГЛАВА I Стаття 6 на території держав-членів, а датою виїзду - останній день перебування на території держав-членів. Періоди перебування, дозволені згідно з дозволом на проживання або довгостроковою візою, не враховують в обчисленні тривалості перебування на території держав-членів.
3. Неповний перелік підтвердних документів, яких може вимагати прикордонник від громадянина третьої країни, щоб перевірити виконання умов, визначених у параграфі 1 (с), міститься в додатку I.
4. Засоби для існування оцінюють відповідно до тривалості та мети перебування за середніми цінами у відповідній державі-члені (відповідних державах-членах) на бюджетне проживання і харчування, помноженими на кількість днів перебування. Орієнтовні суми, що їх встановили держави-члени, повідомляють Комісії відповідно до статті 39. Достатність засобів для існування може оцінюватися на основі готівкових коштів, дорожніх чеків і кредитних карток, якими володіє громадянин третьої країни. Заяви про спонсорування, якщо такі заяви вимагає національне право, та гарантійні листи від приймаючих сторін, як визначено в національному праві, якщо громадянин третьої країни гостюватиме в приймаючої сторони, також можуть бути доказом достатності засобів для існування.
5. Як відступ від параграфа 1: (a) громадянам третіх країн, які не відповідають усім умовам, установленим у параграфі 1, але мають дозвіл на проживання або довгострокову візу, дозволено в’їжджати на територію інших держав-членів із метою транзиту, щоб вони могли потрапити на територію тієї держави-члена, яка видала дозвіл на проживання або довгострокову візу, крім випадків, якщо їхні імена внесені до національного списку попереджень держави-члена, зовнішні кордони якої вони мають намір перетнути, і до попередження щодо них додано розпорядження відмовити їм у в’їзді або транзиті; (b) громадянам третіх країн, які відповідають умовам, установленим у параграфі 1, за title: Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/399 від 9 березня 2016 року про Кодекс Союзу щодо правил, які регулюють рух осіб через кордони (Шенгенський кодекс про кордони) nreg: 984_026-16 РОЗДІЛ II ГЛАВА I Стаття 6 члена, зовнішні кордони якої вони мають намір перетнути, і до попередження щодо них додано розпорядження відмовити їм у в’їзді або транзиті; (b) громадянам третіх країн, які відповідають умовам, установленим у параграфі 1, за винятком умови, встановленої у пункті (b), та які з’являються на кордоні, можуть дозволити в’їхати на територію держав-членів, якщо їм видають візу на кордоні відповідно до статей 35 та 36 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 810/2009 ( - 6). Держави-члени збирають статистичні дані про візи, видані на кордоні, відповідно до статті 46 Регламенту (ЄС) № 810/2009 та додатка XII до нього. Якщо проставити візу в документі неможливо, її, як виняток, проставляють на окремому аркуші, який потім вкладають у документ. У такому випадку використовують уніфікований формат для форм для проставлення візи, встановлений Регламентом Ради (ЄС) № 333/2002 ( - 7); (c) громадянам третіх країн, які не відповідають одній або декільком умовам, установленим у параграфі 1, держава- члена може дозволити в’їхати на її територію з гуманітарних міркувань, з міркувань національного інтересу або через міжнародні зобов’язання. Якщо щодо відповідного громадянина третьої країни внесено попередження, згадане в параграфі 1 (d), держава-член, яка дозволяє такому громадянину в’їзд на свою територію, повинна повідомити про це інші держави-члени.