Стаття 14
nreg: 984_026-16 РОЗДІЛ II ГЛАВА II Стаття 14 Відмова у в’їзді
1. Громадянину третьої країни, який не виконує всіх умов щодо в’їзду, встановлених у статті 6 (1), і не належить до категорій осіб, указаних у статті 6 (5), відмовляють у в’їзді на території держав-членів. Це не повинно обмежувати застосування спеціальних положень про право на притулок та міжнародний захист або видачу довгострокових віз.
2. У в’їзді можуть відмовити лише шляхом ухвалення обґрунтованого рішення із зазначенням точних причин відмови. Рішення ухвалює орган, уповноважений згідно з національним правом. Таке рішення набуває чинності відразу. Обґрунтоване рішення, у якому зазначено точні причини відмови, видають у вигляді стандартної форми, зразок якої міститься в додатку V, частина В, та яку заповнив орган, уповноважений згідно з національним правом відмовляти у в’їзді. Заповнену стандартну форму вручають відповідному громадянину третьої країни, який повинен підтвердити отримання рішення про відмову за допомогою такої форми.
3. Особи, яким відмовили у в’їзді, мають право оскаржити таке рішення. Оскарження відбуваються відповідно до національного права. Громадянину третьої країни також надають у письмовій формі список контактних пунктів, які можуть надати інформацію про представників, компетентних діяти від імені громадянина третьої країни згідно з національним правом. Подання такої скарги не призупиняє дію рішення про відмову у в’їзді. Без обмеження будь-якої компенсації, наданої відповідно до національного права, відповідний громадянин третьої країни має право на виправлення державою-членом, яка відмовила у в’їзді, скасованої відмітки про в’їзд та будь-яких інших скасованих чи доданих відміток, якщо внаслідок оскарження визнали, що таке рішення про відмову у в’їзді безпідставне.
4. Прикордонники забезпечують, щоб громадянин третьої країни, якому відмовили у в'їзді, не в’їжджав на територію відповідної держави-члена.
5. Держави-ч title: Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/399 від 9 березня 2016 року про Кодекс Союзу щодо правил, які регулюють рух осіб через кордони (Шенгенський кодекс про кордони) nreg: 984_026-16 РОЗДІЛ II ГЛАВА II Стаття 14 ок оскарження визнали, що таке рішення про відмову у в’їзді безпідставне.
4. Прикордонники забезпечують, щоб громадянин третьої країни, якому відмовили у в'їзді, не в’їжджав на територію відповідної держави-члена.
5. Держави-члени збирають статистичні дані про кількість осіб, яким відмовили у в’їзді, причини відмови, громадянство осіб, яким відмовили у в’їзді, і тип кордону (сухопутний, повітряний чи морський), на якому їм відмовили у в’їзді, та надсилають їх щороку Комісії (Євростат) відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 862/2007 ( - 13).
6. Детальні правила, які регулюють відмову у в’їзді, визначені в частині А додатка V.