ГЛАВА XIРегламент Ради (ЄС) № 904/2010 від 07 жовтня 2010 року про адміністративну співпрацю та боротьбу з шахрайством у сфері податку на додану вартість (нова редакція)Чинний

Стаття 41

Q: Чи є Регламент Ради (ЄС) № 904/2010 від 07 жовтня 2010 року про адміністративну співпрацю та боротьбу з шахрайством у сфері податку на додану вартість (нова редакція) стаття 41 чинною?

Стаття 41 Регламент Ради (ЄС) № 904/2010 від 07 жовтня 2010 року про адміністративну співпрацю та боротьбу з шахрайством у сфері податку на додану вартість (нова редакція) України чинна на 23 квітня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Q: Які статті йдуть до і після 41 у Регламент Ради (ЄС) № 904/2010 від 07 жовтня 2010 року про адміністративну співпрацю та боротьбу з шахрайством у сфері податку на додану вартість (нова редакція)?

У Регламент Ради (ЄС) № 904/2010 від 07 жовтня 2010 року про адміністративну співпрацю та боротьбу з шахрайством у сфері податку на додану вартість (нова редакція) України 62 статей: попередня — ст. 40, наступна — ст. 42.

№ 904/2010від 07 жовтня 2010 р.Стаття 41 з 62

nreg: 984_024-10 ГЛАВА XI Стаття 41

1. Держава-член ідентифікації повинна забезпечити переказ суми, яку сплатила оподатковувана особа, що не має осідку, на банківський рахунок у євро, який був визначений державою-членом споживання, на користь якої повинен бути здійснений платіж. Держави-члени, які вимагали здійснення платежів у національній валюті, іншій ніж євро, повинні конвертувати суми в євро з використанням обмінного курсу, дійсного станом на останню дату звітного періоду. Обмін здійснюють за обмінними курсами, опублікованими Європейським Центральним Банком у зазначений день або - за відсутності публікації у зазначений день - у наступний день публікації. Переказ повинен бути здійснений упродовж 10 днів із кінця місяця, у якому був отриманий платіж.

2. Якщо оподатковувана особа, що не має осідку, не сплачує загальну суму податку, що підлягає сплаті, держава-член ідентифікації, повинна забезпечити переказ платежу державам-членам споживання пропорційно до суми податку, яка підлягає сплаті в кожній державі-члені. Держава-член ідентифікації повинна повідомити про це за допомогою електронних засобів компетентні органи держав-членів споживання.