ГЛАВА IIIРегламент Ради (ЄС) № 904/2010 від 07 жовтня 2010 року про адміністративну співпрацю та боротьбу з шахрайством у сфері податку на додану вартість (нова редакція)Чинний

Стаття 14

Q: Чи є Регламент Ради (ЄС) № 904/2010 від 07 жовтня 2010 року про адміністративну співпрацю та боротьбу з шахрайством у сфері податку на додану вартість (нова редакція) стаття 14 чинною?

Стаття 14 Регламент Ради (ЄС) № 904/2010 від 07 жовтня 2010 року про адміністративну співпрацю та боротьбу з шахрайством у сфері податку на додану вартість (нова редакція) України чинна на 23 квітня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Q: Які статті йдуть до і після 14 у Регламент Ради (ЄС) № 904/2010 від 07 жовтня 2010 року про адміністративну співпрацю та боротьбу з шахрайством у сфері податку на додану вартість (нова редакція)?

У Регламент Ради (ЄС) № 904/2010 від 07 жовтня 2010 року про адміністративну співпрацю та боротьбу з шахрайством у сфері податку на додану вартість (нова редакція) України 62 статей: попередня — ст. 13, наступна — ст. 15.

№ 904/2010від 07 жовтня 2010 р.Стаття 14 з 62

nreg: 984_024-10 ГЛАВА III Стаття 14

1. Зазначене нижче визначають згідно з процедурою, передбаченою у статті 58(2): (a) точні категорії інформації, яка підлягає автоматичному обміну; (b) періодичність автоматичного обміну для кожної категорії інформації; та (c) практичні умови автоматичного обміну інформацією. Держава-член може утриматися від участі в автоматичному обміні інформацією за однією або більше категорій, якщо збір інформації для такого обміну вимагатиме встановлення нових обов’язків для осіб, які оподатковуються ПДВ, або створить непропорційне адміністративне навантаження на державу-члена. Результати автоматичного обміну інформацією за кожною категорією повинні переглядатися раз на рік Комітетом, зазначеним у статті 58(1), щоб забезпечити, що цей тип обміну здійснюється, тільки коли він є найефективнішим способом обміну інформацією.

2. Починаючи з 01 січня 2015 року компетентний орган кожної держави-члена повинен, зокрема, автоматично обмінюватися інформацією, щоб дати змогу державам-членам споживання встановити, чи оподатковувані особи, що не мають осідку на їхній території, задекларували та правильно сплатили ПДВ на телекомунікаційні послуги, послуги мовлення та послуги, що їх надають електронними засобами, незалежно від того, чи такі оподатковувані особи використовують спеціальну схему, передбачену в секції 3 глави 6 розділу XII Директиви 2006/112/ЄС. Держава-член осідку повинна повідомити державу-член споживання про будь-які розбіжності, які стали їй відомі.