Стаття 8

nreg: 984_022-19 РОЗДІЛ III ГЛАВА 1 Стаття 8 Використання некомерційних творів та інших об’єктів установами зі збереження культурної спадщини

1. Держави-члени повинні передбачити, щоб організація колективного управління могла, згідно з повноваженнями, покладеними на неї правоволодільцями, укласти з установою зі збереження культурної спадщини невиключну ліцензію для некомерційних цілей на відтворення, розповсюдження, публічного сповіщення або доведення до загального відома публіки некомерційних творів чи інших об’єктів, які постійно перебувають у колекції такої установи, незалежно від того, чи всі правоволодільці, на яких поширюється така ліцензія, уповноважили організацію колективного управління, за умови що: (a) організація колективного управління на основі своїх повноважень є достатньо представницькою для правоволодільців відповідного типу творів чи інших об’єктів та прав, що є предметом ліцензії; та (b) усім правоволодільцям гарантоване однакове ставлення стосовно умов ліцензії.

2. Держави-члени передбачають виняток чи обмеження прав, передбачених у статті 5(a), (b), (d) і (e) і статті 7(1) Директиви 96/9/ЄС, статей 2 і 3 Директиви 2001/29/ЄС, статті 4(1) Директиви 2009/24/ЄС та статті 15(1) цієї Директиви, щоб дозволити установам зі збереження культурної спадщини надавати для некомерційних цілей некомерційні твори чи інші об’єкти, які постійно перебувають у їхніх колекціях, за умови що: (a) вказано ім’я автора або будь-якого іншого правоволодільця, якого можна ідентифікувати, якщо це можливо; та (b) такі твори чи інші об’єкти надаються на некомерційних вебсайтах.

3. Держави-члени передбачають, щоб виняток чи обмеження, передбачені в параграфі 2, застосовувалися тільки до типів творів чи інших об’єктів, для яких не існує організації колективного управління, яка відповідає умові, визначеній у пункті (a) параграфа 1.

4. Держави-члени повинні передбачити, щоб усі правоволодільці могл title: Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/790 від 17 квітня 2019 року про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку та про внесення змін до директив 96/9/ЄС та 2001/29/ЄС nreg: 984_022-19 РОЗДІЛ III ГЛАВА 1 Стаття 8 я тільки до типів творів чи інших об’єктів, для яких не існує організації колективного управління, яка відповідає умові, визначеній у пункті (a) параграфа 1.

4. Держави-члени повинні передбачити, щоб усі правоволодільці могли у будь-який час легко та ефективно виключити свої твори чи інші об'єкти зі сфери застосування механізму ліцензування, визначеного в параграфі 1, або зі сфери застосування винятку чи обмеження, передбачених у параграфі 2, у загальних або конкретних випадках, у тому числі після укладення ліцензії або після початку відповідного використання.

5. Твір чи інший об’єкт повинні вважатися некомерційними, якщо після докладання розумних зусиль для визначення того, чи доступні вони громадськості, можна добросовісно припустити, що весь твір чи інший об’єкт не є доступними громадськості через загальновживані комерційні канали. Держави-члени можуть передбачити спеціальні вимоги, такі як кінцеву дату, для визначення того, чи можна ліцензувати твори або інші об’єкти відповідно до параграфа 1, чи їх можна використовувати згідно з винятком чи обмеженням, передбаченим у параграфі 2. Такі вимоги не повинні виходити за межі того, що є необхідним та обґрунтованим, та не повинні унеможливлювати визначення того, що комплекс творів чи інших об’єктів у цілому є некомерційним, якщо доцільно припустити, що всі твори чи інші об’єкти є некомерційними.

6. Держави-члени повинні передбачити, щоб від організації колективного управління, яка є представником держави-члена, у якій має осідок установа зі збереження культурної спадщини, вимагалися ліцензії, згадані у параграфі 1.

7. Положення цієї статті не застосовуються до комплексів некомерційних творів чи інших об’єктів, якщо, на основі докладання розумних зусиль, згаданих у параграфі 5, існують докази того, що такі комплекси творів складаються переважно із: (a) творів або інших об’єктів, окрім кінемато title: Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/790 від 17 квітня 2019 року про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку та про внесення змін до директив 96/9/ЄС та 2001/29/ЄС nreg: 984_022-19 РОЗДІЛ III ГЛАВА 1 Стаття 8 екомерційних творів чи інших об’єктів, якщо, на основі докладання розумних зусиль, згаданих у параграфі 5, існують докази того, що такі комплекси творів складаються переважно із: (a) творів або інших об’єктів, окрім кінематографічних чи аудіовізуальних творів, які були вперше опубліковані або, за відсутності публікації, вперше трансльовані у третій країні; (b) кінематографічних чи аудіовізуальних творів, штаб-квартира або місце постійного проживання виробників яких розташовані у третій країні; або (c) творів або інших об’єктів громадян третіх країн, якщо після докладання розумних зусиль не вдалося визначити державу-член або третю країну відповідно до пунктів (a) і (b). Як відступ від першого підпараграфа, ця стаття застосовується, якщо організація колективного управління є достатнім представником правоволодільців відповідної третьої країни у розумінні пункту (a) параграфа 1.