РОЗДІЛ IIДиректива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/790 від 17 квітня 2019 року про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку та про внесення змін до директив 96/9/ЄС та 2001/29/ЄСЧинний

Стаття 3

Q: Чи є Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/790 від 17 квітня 2019 року про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку та про внесення змін до директив 96/9/ЄС та 2001/29/ЄС стаття 3 чинною?

Стаття 3 Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/790 від 17 квітня 2019 року про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку та про внесення змін до директив 96/9/ЄС та 2001/29/ЄС України чинна на 23 квітня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Q: Які статті йдуть до і після 3 у Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/790 від 17 квітня 2019 року про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку та про внесення змін до директив 96/9/ЄС та 2001/29/ЄС?

У Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/790 від 17 квітня 2019 року про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку та про внесення змін до директив 96/9/ЄС та 2001/29/ЄС України 32 статей: попередня — ст. 2, наступна — ст. 4.

№ 2019/790від 17 квітня 2019 р.Стаття 3 з 32

nreg: 984_022-19 РОЗДІЛ II Стаття 3 Глибинний аналіз тексту та даних з метою наукових досліджень

1. Держави-члени передбачають виняток до прав, передбачених у статті 5(a) і статті 7(1) Директиви 96/9/ЄС, статті 2 Директиви 2001/29/ЄС та статті 15(1) цієї Директиви, щодо відтворення та витягування даних, здійснених науково-дослідними організаціями та установами зі збереження культурної спадщини для проведення глибинного аналізу тексту та даних творів чи інших об’єктів, до яких вони мають законний доступ, з метою наукових досліджень.

2. Копії творів чи інших об’єктів, зроблені відповідно до параграфа 1, потрібно зберігати із забезпеченням належного рівня захисту та можна зберігати з метою наукових досліджень, у тому числі для перевірки результатів досліджень.

3. Правоволодільцям повинно бути дозволено застосовувати заходи для забезпечення захисту та цілісності мереж і баз даних, у яких розміщені твори та інші об’єкти. Такі заходи не повинні виходити за межі необхідного для досягнення такої цілі.

4. Держави-члени заохочують правоволодільців, науково-дослідні організації та установи зі збереження культурної спадщини визначати спільно узгоджені найкращі практики стосовно застосування зобов’язання і заходів, зазначених у параграфах 2 і 3 відповідно.