Стаття 50
nreg: 984_014-17 РОЗДІЛ I ГЛАВА IV Стаття 50 Відступ від вимоги щодо складання експертного звіту
1. Держави-члени можуть вирішити не застосовувати статтю 49(1), (2) та (3), якщо за рішенням адміністративного органу чи органу управління переказні цінні папери, що їх означено в пункті 44 статті 4(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/65/ЄС ( - 8), або інструменти грошового ринку, що їх означено в пункті 17 статті 4(1) вказаної Директиви, вносяться як плата в негрошовій формі й такі цінні папери або інструменти грошового ринку оцінюються за середньозваженою ціною, за якою вони торгувалися на одному чи більше регульованих ринках, що їх означено в пункті 21 статті 4(1) вказаної Директиви, протягом достатнього визначеного національним законодавством строку до фактичної дати внесення відповідної плати в негрошовій формі. Однак якщо така ціна зазнала впливу виняткових обставин, що суттєво змінили б вартість активу на фактичну дату його внесення, включаючи ситуації, коли ринок таких переказних цінних паперів або інструментів грошового ринку стає неліквідним, то за ініціативою адміністративного органу чи органу управління проводиться переоцінювання, за яке він несе відповідальність. Для цілей такого переоцінювання застосовується стаття 49(1), (2) та (3).
2. Держави-члени можуть вирішити не застосовувати статтю 49(1), (2) та (3), якщо за рішенням адміністративного органу або органу управління активи, відмінні від зазначених у параграфі 1 цієї статті переказних цінних паперів та інструментів грошового ринку, вносяться як плата в негрошовій формі, щодо них уже видано висновок визнаного незалежного експерта про їхню справедливу вартість та якщо виконано такі умови: 9a) справедливу вартість визначено на дату не раніше шести місяців до фактичної дати внесення активів; та (b) оцінювання проведено відповідно до загальноприйнятих у державі-члені стандартів та принципів оцінювання, що застосовні до виду активів, що вносяться. У разі настання нових іст title: Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1132 від 14 червня 2017 року щодо деяких аспектів корпоративного права (кодифікація) nreg: 984_014-17 РОЗДІЛ I ГЛАВА IV Стаття 50 ести місяців до фактичної дати внесення активів; та (b) оцінювання проведено відповідно до загальноприйнятих у державі-члені стандартів та принципів оцінювання, що застосовні до виду активів, що вносяться. У разі настання нових істотних обставин, що суттєво змінили б справедливу вартість активу на фактичну дату його внесення, за ініціативою адміністративного органу чи органу управління проводиться переоцінювання, за яке він несе відповідальність. Для цілей зазначеного в другому підпараграфі переоцінювання застосовується стаття 49(1), (2) та (3). У разі непроведения такого переоцінювання один або більше акціонерів, що в сукупності володіють не менше 5% підписного капіталу компанії на дату ухвалення рішення про збільшення капіталу, можуть вимагати оцінювання незалежним експертом, і в такому випадку застосовується стаття 49(1), (2) та (3). Такий(-і) акціонер(-и) можуть подавати вимогу до фактичної дати внесення активу, за умови що на дату вимоги відповідний(-і) акціонер(-и) усе ще володіє(-ють) у сукупності не менше 5% підписного капіталу компанії, як і на дату ухвалення рішення про збільшення капіталу.
3. Держави-члени можуть вирішити не застосовувати статтю 49(1), (2) та (3), якщо за рішенням адміністративного органу або органу управління активи, відмінні від зазначених у параграфі 1 цієї статті переказних цінних паперів та інструментів грошового ринку, вносяться як плата в негрошовій формі, при цьому їхню справедливу вартість визначено на основі вартості окремого активу, зазначеної в обов’язковій звітності за попередній фінансовий рік, за умови що було проведено аудит обов’язкової звітності згідно з Директивою 2006/43/ЄС. Підпараграфи з другого по п’ятий параграфа 2 цієї статті застосовуються mutatis mutandis .