Глава 17. Сільське господарство та розвиток сільських територій)Директива Ради 2002/55/ЄС від 13 червня 2002 року про реалізацію насіння овочевих культурЧинний

Стаття 44

Q: Чи є Директива Ради 2002/55/ЄС від 13 червня 2002 року про реалізацію насіння овочевих культур стаття 44 чинною?

Стаття 44 Директива Ради 2002/55/ЄС від 13 червня 2002 року про реалізацію насіння овочевих культур України чинна на 23 квітня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Q: Які статті йдуть до і після 44 у Директива Ради 2002/55/ЄС від 13 червня 2002 року про реалізацію насіння овочевих культур?

У Директива Ради 2002/55/ЄС від 13 червня 2002 року про реалізацію насіння овочевих культур України 53 статей: попередня — ст. 43, наступна — ст. 45.

№ 2002/55/ЄСвід 13 червня 2002 р.Стаття 44 з 53

nreg: 984_011-02 Глава 17. Сільське господарство та розвиток сільських територій) Стаття 44

1. Відповідно до процедури, зазначеної в статті 46(2), можуть бути встановлені спеціальні умови для врахування нових обставин щодо умов, на яких може відбуватися реалізація хімічно обробленого насіння.

2. Відповідно до процедури, зазначеної в статті 46(2), встановлюють спеціальні умови для врахування нових обставин щодо збереження in situ та сталого використання генетичних ресурсів рослин шляхом вирощування та реалізації насіння: (a) місцевих сортів та сортів, традиційно вирощених у певних місцевостях та регіонах та які перебувають під загрозою генетичної ерозії, без обмеження положень Регламенту Ради (ЄС) № 1467/94 від 20 червня 1994 року щодо збереження, визначення характеристик, збирання та використання генетичних ресурсів у сільському господарстві ( - 4); (b) сортів, які не мають внутрішньої вартості для комерційного рослинництва, але які були розроблені для вирощування в певних умовах.

3. Спеціальні умови, зазначені в параграфі 2, повинні включати, зокрема, такі пункти: (a) у випадку пункту (a) параграфа 2, місцевим сортам та сортам повинен бути наданий допуск відповідно до положень цієї Директиви. Зокрема, результати неофіційних випробувань та знання, отримані з практичного досвіду під час культивування, відтворення та використання, а також детальні описи сортів та їх відповідні найменування, які повідомляють відповідним державам-членам, повинні бути взяті до уваги та, за умови достатності, повинні призводити до звільнення від вимоги проведення офіційної експертизи. Після допуску такого місцевого сорту або сорту його зазначають у спільному каталозі як «сорт, що підлягає заходам зі збереження»; (b) у випадку пунктів (a) та (b) параграфа 2, відповідні кількісні обмеження.