ГЛАВА IДиректива Європейського Парламенту і Ради 2004/37/ЄС від 29 квітня 2004 року про захист працівників від ризиків, пов'язаних із контактом з канцерогенами або мутагенами на місці роботи (шоста окрема Директива у розумінні статті 16(1) Директиви Ради 89/391/ЄЕС) (кодифікована версія)Чинний

Стаття 3

Q: Чи є Директива Європейського Парламенту і Ради 2004/37/ЄС від 29 квітня 2004 року про захист працівників від ризиків, пов'язаних із контактом з канцерогенами або мутагенами на місці роботи (шоста окрема Директива у розумінні статті 16(1) Директиви Ради 89/391/ЄЕС) (кодифікована версія) стаття 3 чинною?

Стаття 3 Директива Європейського Парламенту і Ради 2004/37/ЄС від 29 квітня 2004 року про захист працівників від ризиків, пов'язаних із контактом з канцерогенами або мутагенами на місці роботи (шоста окрема Директива у розумінні статті 16(1) Директиви Ради 89/391/ЄЕС) (кодифікована версія) України чинна на 23 квітня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Q: Які статті йдуть до і після 3 у Директива Європейського Парламенту і Ради 2004/37/ЄС від 29 квітня 2004 року про захист працівників від ризиків, пов'язаних із контактом з канцерогенами або мутагенами на місці роботи (шоста окрема Директива у розумінні статті 16(1) Директиви Ради 89/391/ЄЕС) (кодифікована версія)?

У Директива Європейського Парламенту і Ради 2004/37/ЄС від 29 квітня 2004 року про захист працівників від ризиків, пов'язаних із контактом з канцерогенами або мутагенами на місці роботи (шоста окрема Директива у розумінні статті 16(1) Директиви Ради 89/391/ЄЕС) (кодифікована версія) України 22 статей: попередня — ст. 2, наступна — ст. 4.

№ 2004/37/ЄСвід 29 квітня 2004 р.Стаття 3 з 22

nreg: 984_010-04 ГЛАВА I Стаття 3 Сфера застосування - визначення та оцінювання ризиків

1. Ця Директива застосовується до видів діяльності, у яких працівники контактують або можуть контактувати з канцерогенами або мутагенами в результаті своєї роботи.

2. У випадку будь-якої діяльності, яка може передбачати ризик контакту з канцерогенами або мутагенами, необхідно визначити характер, ступінь та тривалість контакту працівників із канцерогенами або мутагенами, щоб можна було оцінити будь-який ризик для здоров’я або безпеки працівників та встановити заходи, яких необхідно вжити. Оцінювання необхідно оновлювати регулярно та у будь-якому випадку після внесення будь-яких змін до умов, які можуть вплинути на контакт працівників із канцерогенами або мутагенами. За запитом відповідальних органів працедавець забезпечує їх інформацією, що використовується для оцінювання.

3. При оцінюванні ризику повинні бути враховані всі шляхи контакту, такі як всмоктування в та/або через шкіру.

4. У ході проведення оцінювання ризику працедавці повинні надавати особливої уваги будь-яким наслідкам певного ризику для здоров’я або безпеки працівників та, між іншим, враховувати бажаність не наймати таких працівників для роботи у сферах, у яких вони можуть контактувати з канцерогенами або мутагенами.