Тип: Заява
Дата: 26 травня 2015 р.
Статус: Не визначено
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П'ята секція
РІШЕННЯ
Заява № 21563/09,
подана Тетяною Миколаївною Радченко та іншими
проти України
Офіційний переклад
26 травня 2015 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Боштьян М. Зупанчіч (<…>), Голова,
Хелена Єдерблом (<…>),
Алеш Пейхал (<…>), судді,
а також Мілан Блашко (<…>), Секретар секції,
беручи до уваги зазначену заяву, подану 10 квітня 2009 року,
з огляду на декларацію щодо вилучення Судом заяви з реєстру справ, подану Урядом держави-відповідача 13 березня 2013 року,
після обговорення постановляє таке рішення:
ФАКТИ ТА ПРОЦЕДУРА
Перелік заявників наведено у таблиці в додатку.
Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений.
Заявники скаржились за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції, а також статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції на тривале невиконання рішень національних судів, ухвалених на їх користь.
Про заяву було повідомлено Уряд разом з іншими подібними справами, що входять до групи справ пілотного рішення «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), № 40450/04, від 15 жовтня 2009 року.
ПРАВО
Заявники скаржилися на тривале невиконання рішень національних судів, ухвалених на їх користь. Вони посилалися на пункт 1 статті 6, статтю 13 Конвенції та статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції.
Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання листом від 13 березня 2012 року Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію з метою врегулювання питання, яке порушувалось цією та іншими подібними заявами. Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.
Декларація передбачала таке:
«Уряд України визнає надмірну тривалість невиконання рішень національних судів у справах заявників, зазначених у додатку до цього рішення.
Уряд України готовий виплатити заявникам несплачені суми відповідно до рішень національних судів, винесених на їх користь, якщо вони ще підлягають виконанню, а також суми в євро, зазначені у додатку до цього рішення, сплата яких становитиме виконання зобов'язання відповідно до рішень стосовно розрахунку і виплати на користь заявників відшкодування втрати частини доходу внаслідок несвоєчасного виконання рішень, а також будь-якої майнової та немайнової шкоди.
Таким чином, Уряд просить Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як «будь-яку іншу підставу» вилучення заяви з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.
Ці суми в євро, зазначені у додатку до цього рішення, будуть конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу і звільнені від будь-яких податків, що можуть нараховуватись. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цих сум протягом тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Ці виплати становитимуть остаточне вирішення справи.».
Односторонню декларацію Уряду було направлено заявникам і запропоновано їм надати свої коментарі до 30 квітня 2012 року. Суд не отримав жодної відповіді і тому вважає, що заявники не погоджуються з умовами односторонньої декларації.
Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що Суд може на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру справ, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах «a», «b» чи «c» пункту 1 цієї статті. Зокрема, підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції надає Суду право вилучити заяву з реєстру, якщо:
«на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим».
Суд також нагадує, що за певних обставин заяву може бути вилучено з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявник бажає, щоб розгляд справи продовжувався.
З цією метою Суд ретельно розгляне декларацію у світлі принципів, що випливають із його практики, зокрема рішення у справі «Тахсін Аджар проти Туреччини» (Tahsin Асаr v. Turkey) [ВП], заява № 26307/95, пп. 75-77, ECHR 2003-VI; ухвал у справах «TOB ВАЗА проти Польщі» (WAZA Spolka z о.о. v. Poland), заява № 11602/02, від 26 червня 2007 року, та «Сульвінська проти Польщі» (Sulwihska v. Poland), заява № 28953/03, від 18 вересня 2007 року).
Суд встановив свою практику з приводу скарг щодо тривалого невиконання рішень національних судів, ухвалених на користь заявників, у пілотному рішенні у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», що згадувалося вище.
З огляду на характер визнань, які містяться в декларації Уряду, а також зазначені у додатку до рішення суми відшкодування, які є співмірними із сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд цієї заяви є невиправданим (підпункт «c» пункту 1 статті 37 Конвенції).
Більше того, у світлі вищевикладених міркувань та враховуючи чітку й усталену практику з цього питання, Суд переконаний, що повага до прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї, не вимагає продовження розгляду заяви (пункт 1 статті 37 in fine).
Насамкінець Суд зазначає, що якщо Уряд не дотримається умов односторонньої декларації, заяву може бути поновлено у реєстрі справ відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції (ухвала у справі «Йосіповіч проти Сербії» (Josipovic v. Serbia) заява № 18369/07, від 4 березня 2008 року).
Враховуючи вищевикладене, справу має бути вилучено з реєстру справ.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Бере до уваги умови декларації Уряду держави-відповідача щодо невиконання рішень національних судів, винесених на користь заявників, та засоби забезпечення дотримання зазначених у них зобов'язань.
Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 18 червня 2015 року.
Секретар
Мілан БЛАШКО
Голова
Боштьян М. ЗУПАНЧІЧ
Додаток
№
Ім'я заявників
Дата народження
Остаточні рішення національних судів
Запропонована Урядом сума компенсації
(євро)
Стан виконання
1
Тетяна Миколаївна
РАДЧЕНКО
20/01/1948
1) Костянтинівський міський суд Донецької області,
04/12/1997
2) Костянтинівський міський суд Донецької області,
21/02/2002
2535
Не виконано
2
Олег Миколайович
РАДЧЕНКО
17/06/1947
1) Костянтинівський міський суд Донецької області,
04/12/1997
2) Костянтинівський міський суд Донецької області,
21/02/2002
2535
Не виконано
3
Микола Григорович
ТАРАН
17/09/1949
Костянтинівський міський суд Донецької області,
05/10/2000
2025
Не виконано
4
Володимир Панасович
ЧЕРДАНЦЕВ
07/03/1954
Комісія з трудових спорів ДП «Автоскло»,
12/02/2001
1965
Не виконано
5
Надія Федорівна
ГВОЗДЕВА
01/09/1950
Костянтинівський міський суд Донецької області,
14/03/2001
1935
Не виконано
6
Тетяна Миколаївна
АСТАПОВА
05/04/1957
Комісія з трудових спорів ДП «Автоскло»,
26/02/2001
1950
Не виконано
7
Микола Федорович
НУЖНИЙ
24/09/1947
Костянтинівський міський суд Донецької області,
08/11/2002
1635
Не виконано
8
Марія Василівна
СЕРОВА
23/11/1953
Костянтинівський міський суд Донецької області,
25/11/2003
1440
Не виконано
9
Сергій Анатолійович
ДУЛЯ
09/08/1967
Костянтинівський міський суд Донецької області,
08/10/2004
1290
Не виконано
10
Лідія Василівна
ЖУКОВА
28/03/1965
Костянтинівський міський суд Донецької області,
01/12/2004
1260
Не виконано