Справа «Білоус проти України» (Заява № 28541/20)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П'ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Білоус проти України» (Заява № 28541/20)

СТРАСБУРГ

13 листопада 2025 року

Переклад автентичний

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Білоус проти України»

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Андреас Зюнд , Голова,

Діана Сирку ,

Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді,

та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 16 жовтня 2025 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявою, поданою 11 червня 2020 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).

2. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).

ФАКТИ

3. Відомості про заявника та інформація щодо заяви наведені в таблиці у додатку.

ПРАВО

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 1 ПЕРШОГО ПРОТОКОЛУ ДО КОНВЕНЦІЇ

4. Заявник скаржився за статтею 6 Конвенції на відсутність обґрунтування в рішеннях національних судів та ігнорування ними його доречних аргументів, а також за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції щодо визнання недійсним права власності без надання компенсації. Суд, якому належить провідна роль щодо здійснення юридичної кваліфікації фактів справи (див. рішення у справі «Радомілья та інші проти Хорватії» [ВП] (Radomilja and Others v. Croatia) [GC], заяви № 37685/10 і № 22768/12, пункт 114, від 20 березня 2018 року), вважає, що ці скарги підлягають розгляду лише за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

5. Суд повторює, що відповідні принципи щодо пропорційності втручання у майнові права за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції наведені у практиці Суду (див., наприклад, рішення у справі «Кривенький проти України» (Kryvenkyy v. Ukraine), заява № 43768/07, пункт 42, від 16 лютого 2017 року).

6. У керівній справі «Дроздик та Мікула проти України» (Drozdyk and Mikula v. Ukraine), заяви № 27849/15 та № 33358/15, пункти 49 та 52, від 24 жовтня 2024 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

7. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів чи аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. Зокрема, Суд доходить висновку, що втручання у майнові права заявника поклало на нього непропорційний тягар з огляду на відсутність національного законодавства, яке б гарантувало грошову або будь-яку іншу форму відшкодування будь-якої шкоди (там само, пункт 49). У зв'язку з цим Суд повторює, що позбавлення власності без виплати суми, обґрунтовано пов'язаної з її вартістю, зазвичай становитиме непропорційне втручання, а повна відсутність відшкодування шкоди може вважатися виправданою за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції лише за виняткових обставин (там само, пункт 48, з подальшими посиланнями).

8. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів чи аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті скарг заявника.

9. Тому ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

10. Беручи до уваги наведений висновок про встановлення порушення майнових прав заявника та підхід, застосований у згаданій справі «Дроздик та Мікула проти України» (Drozdyk and Mikula v. Ukraine), пункти 60–62, Суд вважає, що заявника буде поставлено, наскільки це можливо, у ситуацію, еквівалентну тій, в якій він би перебував, якби порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції не було, якщо держава-відповідач забезпечить повернення його права власності на спірне майно та поверне це майно йому (у тому числі шляхом повторного відкриття провадження на національному рівні, якщо це можливо). В якості альтернативи держава-відповідач повинна надати заявнику відшкодування у грошовій формі (розраховане відповідно до національних вимог щодо оцінки майна та практики Суду) або надати йому рівнозначне майно.

11. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Дроздик та Мікула проти України» (Drozdyk and Mikula v. Ukraine), пункт 62) Суд також вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку, та відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Оголошує заяву прийнятною.

2. Постановляє, що ця заява свідчить про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у зв'язку з визнанням недійсним права власності без надання компенсації.

3. Постановляє, що:

(а) держава-відповідач повинна забезпечити належними засобами та протягом розумного строку повне повернення прав власності заявнику на витребуване майно (у тому числі шляхом повторного відкриття провадження на національному рівні, якщо це можливо), або надати відшкодування у грошовій формі (розраховане відповідно до національних вимог щодо оцінки майна та практики Суду) або надати йому рівнозначне майно;

(b) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(с) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

4. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 13 листопада 2025 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.

Вікторія МАРАДУДІНА

(Viktoriya Maradudina)

В.о. заступника Секретаря

Андреас ЗЮНД

Голова

ДОДАТОК

Заява

зі скаргами за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (визнання недійсним права власності без надання компенсації)

№ заяви

Дата подання

П.І.Б. заявника

Рік народження

Остаточне рішення

на національному рівні

Вид власності

та дата первинного набуття

Підстава (підстави) для рішення держави про витребування майна

Конкретні обставини справи

Сума,

присуджена кожному заявнику

в якості відшкодування моральної шкоди

(в євро)1

Сума,

присуджена кожному заявнику в якості компенсації судових та інших витрат

(в євро)2

28541/20

11.06.2020

Зибій Прокопович

БІЛОУС

1938

Верховний Суд,

18.12.2019

Дві земельні ділянки, розташовані в/поблизу села Червона Діброва (Чернівецька область), передані для ведення особистого селянського господарства у 2005 та 2008 роках.

Межі смуг відведення залізниці

Хоча було встановлено, що лише частини земельних ділянок заявника частково накладалися на межі смуг відведення залізниці, право власності заявника було визнано недійсним у повному обсязі.

1 500

250

__________

1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.

2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.