Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 1 вересня 2021 р. № 926

Київ

Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ

№ 1298 від 15.11.2022

№ 416 від 28.04.2023

№ 909 від 09.08.2024

№ 1557 від 31.12.2024

№ 1574 від 03.12.2025

№ 317 від 12.03.2026}

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, що додається.

Прем'єр-міністр України

Д.ШМИГАЛЬ

Інд. 21

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 1 вересня 2021 р. № 926

(в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 31 грудня 2024 р. № 1557)

ПОРЯДОК

розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації

1. Цей Порядок визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.

Під час реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Порядком реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні та Порядком ведення Містобудівного кадастру на державному рівні під час реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2024 р. № 909 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 76, ст. 4493).

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

1) архітектурно-планувальна структура території - просторова локалізація основних лінійних та вузлових планувальних об'єктів та меж;

2) атрибутивні дані об'єкта містобудівної документації - кількісні та якісні характеристики об'єктів містобудівної документації, в тому числі щодо проектних рішень: показники існуючого стану та проектні показники;

3) база геопросторових даних містобудівної документації на місцевому рівні (далі - база геопросторових даних) - сукупність наборів геопросторових даних щодо об'єктів містобудівної документації, яка забезпечує представлення вихідних даних та проектних рішень шляхом визначення просторового розташування об'єктів містобудівної документації на території, атрибутивних даних щодо цих об'єктів, у тому числі показників існуючого стану, проектних показників у єдиній системі величин, здійснення містобудівного моніторингу; містить набори геопросторових даних відповідно до переліку тематичних розділів та тематичних підрозділів, визначених для розроблення у складі відповідної містобудівної документації;

4) блакитні лінії - лінії обмеження висоти та силуету забудови; спрямовані на регулювання естетичних та історико-містобудівних якостей забудови, забезпечення збалансованості розвитку території та застосування будівельних норм щодо щільності забудови;

5) військові об'єкти - арсенали, бази (склади) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інші вибухо- та пожежонебезпечні об'єкти Збройних Сил та/або військових формувань, створених відповідно до законів України, у тому числі вибухонебезпечні об'єкти зберігання, утилізації та знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин, ракет і ракетного палива;

6) вид використання території - набір дозволених видів цільового призначення земельних ділянок, що поєднуються за подібністю відповідних ознак;

7) галузевий кластер - елемент архітектурно-планувальної структури території, який включає територію високої концентрації закладів надання послуг чи виробництва у певній сфері (виділяються адміністративні, освітні, офісні, креативні, медичні, наукові, рекреаційні, релігійні, спортивно-розважальні, торговельні, туристичні, виробничі кластери);

8) геопросторові дані містобудівної документації - набори геопросторових даних, що отримуються з національної інфраструктури геопросторових даних, реєстрів, кадастрів, інших інформаційних систем для використання під час розроблення містобудівної документації, а також створюються за результатами її розроблення;

9) графічні матеріали містобудівної документації - тематичні набори геопросторових даних щодо об'єктів містобудівної документації, візуалізовані засобами Містобудівного кадастру на державному рівні, в інших геоінформаційних системах, а також шляхом їх відтворення на паперових та/або інших твердих (матеріальних) носіях;

10) державні інтереси - визначені Генеральною схемою планування території України, схемами планування окремих частин території України, схемами планування окремих частин Автономної Республіки Крим, областей (районів), іншими документами державного планування державного та регіонального рівня вимоги щодо переважного функціонального використання окремих територій, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, відновлення та сталого використання природних ресурсів, необхідності розміщення об'єктів, що мають загальнодержавне та/або регіональне значення;

11) деталізація (уточнення) проектних рішень - конкретизація показників (атрибутивних даних) та рівень наповнення бази геопросторових даних, визначений структурою бази геопросторових даних, що відображаються в тематичних розділах та підрозділах відповідного виду містобудівної документації;

12) діловий центр - елемент соціально-планувальної структури території, який включає територію концентрації комплексних об'єктів містобудування та окремих об'єктів адміністративної та офісної забудови з високою концентрацією робочих місць невиробничих галузей;

13) дозволений вид використання території - використання, яке відповідає переліку переважних (основних) та супутніх видів цільового призначення земельної ділянки, встановлених для відповідного виду функціонального призначення території у плані зонування території;

14) жовті лінії - межі максимально можливого розповсюдження завалів житлової та громадської забудови, промислових, складських будівель, розміщених уздовж магістральних вулиць сталого функціонування, у разі виникнення надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;

15) житловий комплекс - група житлових будинків та інших будівель, побудованих разом як єдиний комплекс з визначеною типологією забудови (може бути різних типів в межах одного житлового комплексу);

16) житловий мікрорайон (мікрорайон) - елемент соціально-планувальної структури території населеного пункту, який складається з житлової забудови та розташованого в радіусі пішохідної доступності повного комплексу об'єктів повсякденного обслуговування;

17) зелені лінії - лінії, що визначають межі територій зелених насаджень загального користування та інших озеленених територій населених пунктів (існуючих та проектних, що резервуються) та встановлюють обмеження щодо розміщення об'єктів в їх межах відповідно до законодавства та нормативних документів;

18) дисгармонійні будівлі та споруди - будівлі та споруди, які за своїми характеристиками - габаритами, масштабом, масштабністю, архітектурним вирішенням, матеріалом, кольором тощо - дисонують з об'єктами всесвітньої спадщини, пам'ятками культурної спадщини, традиційним характером середовища;

19) зони можливого негативного впливу - сукупність за видами зон можливого катастрофічного затоплення, можливих руйнувань, можливого хімічного забруднення, можливого небезпечного сильного радіоактивного забруднення, визначених відповідно до державних будівельних норм, що визначають інженерно-технічні заходи цивільного захисту;

20) інтереси суміжних територіальних громад - визначені концепцією інтегрованого розвитку території територіальної громади, стратегією розвитку територіальної громади, містобудівною документацією на місцевому рівні планувальні рішення, які мають та/або можуть мати вплив на визначення планувальних рішень містобудівної документації на місцевому рівні, яка розробляється щодо території територіальної громади;

21) історико-архітектурний опорний план - науково-проектна документація, яка розробляється на всю територію населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, і затверджується одним рішенням як окремий розділ у складі генерального плану такого населеного пункту (планувальних рішень генерального плану населеного пункту) як його невід'ємна складова згідно із Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”, містить відомості про об'єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам'ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території, а також цінну історичну забудову;

22) комплексне наукове дослідження історичного населеного місця - науково-пошукова, науково-дослідницька, науково-практична діяльність, спрямована на одержання інформації про об'єкти всесвітньої спадщини, пам'ятки культурної спадщини, традиційний характер середовища, природні особливості місцевості, історичний розвиток планувальної структури населеного пункту;

23) комплексний об'єкт містобудування - елемент функціонально-планувальної структури території, який включає територію та комплекс будівель і споруд переважного функціонального призначення з допоміжними об'єктами супутнього функціонального призначення (житлові мікрорайони з певним типом забудови, галузеві кластери, транспортно-пересадкові та транспортно-логістичні вузли, громадські простори), щодо якого визначаються атрибутивні дані бази геоданих;

24) комплексність забудови - засіб упорядкування території нової забудови або реконструкції існуючої забудови шляхом комплексного здійснення інженерної підготовки території, спорудження зовнішніх інженерних і транспортних мереж та споруд, об'єктів соціальної сфери, житлових будинків, благоустрою території, інших об'єктів будівництва;

25) метадані містобудівної документації (далі - метадані) - дані щодо джерел, точності, статусу, способу отримання та інших характеристик геопросторових даних містобудівної документації;

26) містобудівні перетворення - нове будівництво, реконструкція, демонтаж будівель і споруд, відновлення втрачених об'єктів культурної спадщини, реставрація з пристосуванням із зміною просторових параметрів будівель і споруд, роботи з інженерного захисту, інженерної підготовки території, ландшафтні перетворення, розвиток транспортної інфраструктури та інженерних мереж;

27) натурні дослідження об'єктів культурної спадщини - безпосереднє ознайомлення з об'єктами всесвітньої спадщини, пам'ятками та об'єктами культурної спадщини, умовами природного ландшафту території населеного пункту, його планувальної основи, панорамами та силуетами; позначення всіх пам'яток та об'єктів культурної спадщини на картографічній основі з попереднім визначенням їх історико-культурної цінності та композиційної ролі в оточенні; визначення точок оптимального розкриття видів на об'єкти всесвітньої спадщини, пам'ятки та об'єкти культурної спадщини, їх фотофіксація; визначення основних чинників, що формують традиційний характер історичного середовища;

28) науково-проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали історико-архітектурного опорного плану, в яких містяться результати проведення наукових досліджень території населеного пункту і якими визначаються наявність, розташування, характеристики об'єктів нерухомої культурної спадщини, їх територій та зон охорони пам'яток, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, об'єктів всесвітньої спадщини, буферних зон, історичних ареалів;

29) об'єкт містобудівної документації - геопросторовий об'єкт, що відображає інформацію про об'єкт реального світу та/або проектне рішення, щодо якого визначаються геопросторові, атрибутивні дані та метадані. До об'єктів містобудівної документації належать як існуючі, так і проектні об'єкти;

30) об'єкти техногенної небезпеки - об'єкти, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також вплинути на стан захисту населення і територій відповідно до переліку об'єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту;

31) об'єкти цивільного захисту - об'єкти, що забезпечують стале функціонування держави в умовах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та в особливий період;

32) переважний (основний) вид використання території - використання, яке відповідає виду функціонального призначення території для даної функціональної зони і займає сумарну площу території не менше 60 відсотків в межах однієї функціональної зони;

33) перспектива розвитку територіальної громади - бачення майбутнього розвитку територіальної громади у вигляді переліку пріоритетів та стратегічних цілей, пропозицій щодо проектних показників, що мають просторове відображення на території територіальної громади;

34) план реалізації містобудівної документації (далі - план реалізації) - складова містобудівної документації, що містить перелік проектних рішень містобудівної документації із зазначенням їх взаємозв'язаності, послідовності та строків реалізації, проектних показників, інших відомостей;

35) планувальна вісь - складова архітектурно-планувальної структури території, напрямок, вздовж якого формуються певні особливості забудови та використання територій, що забезпечує взаємозв'язок між окремими її елементами;

36) планувальна зона - елемент архітектурно-планувальної структури території найкрупніших (понад 800 тис. жителів) та крупних (500-800 тис. жителів) міст;

37) планувальний центр - елемент архітектурно-планувальної структури території, місце концентрації діяльності, функцій, закладів, ущільнення забудови;

38) планувальні рішення генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану - це проектні рішення генерального плану населеного пункту, що доповнюють і уточнюють проектні рішення комплексного плану для території відповідного населеного пункту за відповідними тематичними розділами та підрозділами, як передбачено пунктами 63-68 цього Порядку;

39) планувальні рішення детального плану території у складі комплексного плану (генерального плану населеного пункту) - це проектні рішення детального плану території, що доповнюють і уточнюють проектні рішення комплексного плану (генерального плану) для відповідної території за відповідними тематичними розділами та підрозділами, як передбачено пунктами 63-68 цього Порядку;

40) показники існуючого стану - значення атрибутивних даних у базі геоданих щодо існуючого стану об'єктів містобудівної документації, які отримуються первинно під час розроблення або внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні шляхом опрацювання вихідних даних, відповідних спостережень, досліджень, обстежень, електронної інформаційної взаємодії з реєстрами, кадастрами, базами даних, а також оновлюються у разі здійснення містобудівного моніторингу;

41) потенційні об'єкти для розміщення евакуйованого населення - загальнокурортні, санаторно-курортні, оздоровчі та курортно-рекреаційні установи, заклади освіти, установи культури і мистецтва, відпочинку і туризму, готельні комплекси та інші об'єкти незалежно від форми власності, які повинні бути задіяні органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування для розміщення евакуйованого населення;

42) природоохоронні території та об'єкти - території та об'єкти природно-заповідного фонду, їх функціональні та охоронні зони, території, зарезервовані з метою наступного їх заповідання, об'єкти екомережі, території Смарагдової мережі, водно-болотні угіддя міжнародного значення, біосферні резервати програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера”, об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;

43) проектні показники - значення атрибутивних даних у базі геоданих щодо стану об'єктів містобудівної документації, які передбачається досягти на короткостроковий період (до п'яти років), середньостроковий період (6-10 років), а також довгострокову перспективу (понад 10 років), під час реалізації відповідних проектних рішень містобудівної документації;

44) проект містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території) - набір тематичних геопросторових даних та відповідні текстові і графічні матеріали, внесені до Містобудівного кадастру на державному рівні для використання під час розгляду на засіданні архітектурно-містобудівної ради та проведення експертизи містобудівної документації, здійснення громадського обговорення проекту містобудівної документації, здійснення стратегічної екологічної оцінки, представлення на сесії відповідної сільської, селищної, міської ради;

45) проектні рішення - передбачені містобудівною документацією перспективні заходи щодо визначення та змін функціонального призначення, обмежень у використанні земель, режимів використання, розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури території тощо, що спрямовані на забезпечення наближення або досягнення проектних показників;

46) публічний простір - територія, що перебуває у вільному доступі, використовується з метою здійснення комунікацій, дозвілля, рекреації, проведення масових заходів тощо, є доступною для кожного жителя та не містить комерційної основи для використання;

47) робоча група - тимчасовий консультативно-дорадчий орган виконавчого органу, що забезпечує проведення та опрацювання результатів громадського обговорення з формування завдання на розроблення комплексного плану, складається з представників сільських, селищних, міських рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (далі - виконавчий орган), органів державної влади, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів самоорганізації населення, громадських організацій, інших заінтересованих сторін у складі не менш як п'ять осіб і не більш як 21 особа, з непарною кількістю членів;

48) соціально-планувальна структура - просторова локалізація планувальних утворень різних рівнів;

49) стратегічна сесія - обов'язковий публічний захід громадського обговорення з формування завдання на розроблення комплексного плану, метою проведення якого є визначення перспективи розвитку територіальної громади. Залежно від кількості населення територіальної громади, її соціально-планувальної структури робочою групою може бути передбачено проведення кількох заходів з розроблення перспективи розвитку громади територіальної громади, останній з яких повинен бути визначений як основний, де буде здійснюватися узагальнення напрацювань та прийняття рішень;

50) стратегія просторового розвитку території - складова містобудівної документації, що містить концептуальні рішення щодо напрямів розвитку території (функціонального призначення певних зон території, розвитку вулично-дорожньої мережі, об'єктів інженерної інфраструктури, в тому числі систем розподілу, збереження культурної спадщини та природно-заповідного фонду, екологічних, соціальних та економічних вимог щодо розвитку території) та пропозиції щодо проектних показників, розробляється у вигляді набору геопросторових даних, а також графічних та текстових матеріалів;

51) супутній вид використання території - використання, яке відповідає виду функціонального призначення території для даної функціональної зони, є необхідним для забезпечення функціонування переважного виду використання території (земельної ділянки). Сумарна площа земельних ділянок з усіма видами цільового призначення, визначеними як супутні для відповідного виду функціонального призначення території, не може перевищувати 40 відсотків площі території в межах однієї функціональної зони;

52) тематичний підрозділ - структурна одиниця тематичного розділу;

53) тематичний розділ - структурна частина стратегії просторового розвитку території, бази геоданих, плану реалізації відповідної тематики;

54) топологічна лінійно-вузлова модель - модель даних про інженерно-транспортні мережі (залізниці, вулиці і дороги, мережі інженерного забезпечення території (водопостачання, водовідведення, передачі/розподілу електричної енергії, транспортування/ розподілу природного газу, теплопостачання), що описує геометрію об'єктів, просторові (топологічні) відношення між ними та за рахунок геореляційної структури забезпечує однозначну відповідність точкових, лінійних і полігональних об'єктів атрибутивній інформації, яка дає змогу вибирати та аналізувати інформацію як за просторовими, так і за атрибутивними критеріями;

55) традиційний характер середовища - історично успадкований вигляд та об'ємно-просторова структура історичного населеного місця, що визначаються науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини та історико-архітектурним опорним планом;

56) транспортна мобільність - можливість здійснення переміщення людей та вантажів у просторі за допомогою різних способів руху, в тому числі моторних і безмоторних транспортних засобів, а також пішої ходьби;

57) транспортний коридор - це лінійна територія, яка визначається одним або кількома видами транспорту (автомобільні дороги, залізниці, громадський транспорт), що перетинають межі кількох країн, областей, територій територіальних громад та/або населених пунктів, планувальних утворень всередині населеного пункту та мають спільні пункти призначення;

58) транспортно-логістичний вузол - елемент функціонально-планувальної структури, що виконує функції розподілу маршрутів руху вантажного транспорту та вантажопотоків, а також включає територію концентрації транспортних підприємств та/або логістичної інфраструктури;

59) транспортно-пересадковий вузол - елемент функціонально-планувальної структури, що виконує функції розподілу пасажиропотоків під час здійснення пересадки між різними видами зовнішнього та внутрішнього транспорту та/або між маршрутами одного або різних видів внутрішнього пасажирського транспорту;

60) транспортний попит - потреби мешканців, суб'єктів господарювання та інших установ в переміщенні територією, що визначається відповідно до системи розселення, просторового розміщення ділових центрів, виробничих об'єктів, об'єктів соціальної та транспортної інфраструктури;

61) функціональне використання території - існуюче використання території за переважною функцією (громадська, житлова, виробнича тощо);

62) функціональне призначення території - перспективне використання території за переважною функцією, яка встановлена планом зонування території у складі відповідного виду містобудівної документації;

63) функціонально-планувальна структура - просторова локалізація транспортних коридорів та комплексних об'єктів містобудування;

64) центр населеного пункту - комерційне, культурне та часто історичне, політичне та географічне ядро населеного пункту. У центрі населеного пункту переважно розташовано значну частину ключових закладів загальноміського значення, визначні будівлі та громадські простори.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному у Кодексі цивільного захисту України, Земельному кодексі України, Водному кодексі України, Законах України “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про основи містобудування”, “Про архітектурну діяльність”, “Про Генеральну схему планування території України”, “Про землеустрій”, “Про охорону культурної спадщини”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України”, “Про благоустрій населених пунктів”, “Про охорону археологічної спадщини”, “Про стратегічну екологічну оцінку”, “Про національну інфраструктуру геопросторових даних”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів”.

Види містобудівної документації на місцевому рівні, підстави прийняття рішення щодо їх розроблення, оновлення та внесення змін

3. Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

4. Оновлення містобудівної документації, не пов'язане із внесенням змін до неї, може здійснюватися одночасно із внесенням змін. Оновлення містобудівної документації передбачає:

1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;

2) перенесення даних щодо містобудівної документації з паперових носіїв у векторну цифрову форму здійснюється з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2024 р. № 909 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 76, ст. 4493);

3) приведення містобудівної документації у відповідність з вимогами законодавства в частині формату зберігання та оброблення даних, зокрема вимог щодо структури бази геопросторових даних містобудівної документації.

5. Внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному цим Порядком для її розроблення та затвердження. Після затвердження відповідний проект рішення про внесення змін стає її невід'ємною частиною.

Розроблення, оновлення та внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні в частині формування земельних ділянок та/або внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру здійснюються з урахуванням вимог Закону України “Про землеустрій” та підлягають погодженню відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Внесення змін до планувальних рішень генеральних планів населених пунктів, розроблених у складі комплексного плану, допускається шляхом реалізації процедури внесення змін до генерального плану населеного пункту відповідно до вимог цього Порядку.

Внесення змін до планувальних рішень детальних планів територій, розроблених у складі комплексного плану або генерального плану населеного пункту, здійснюється шляхом реалізації процедури внесення змін до детального плану території відповідно до вимог цього Порядку.

6. Внесення змін до окремих розділів містобудівної документації (“Функціональне зонування території”, “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту”, “Історико-архітектурний опорний план” або інших розділів комплексного плану, генерального плану населеного пункту) здійснюється відповідно до процедури внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту, визначеної цим Порядком.

7. У разі наявності затвердженої містобудівної документації щодо певної території (комплексного плану, генерального плану населеного пункту, детального плану території) допускається лише внесення змін до неї та/або її оновлення, крім випадків зміни адміністративно-територіального устрою та суттєвої зміни меж території територіальної громади (включення або виключення населених пунктів із складу території територіальної громади), а для детальних планів території - крім повного включення території, щодо якої розроблено детальний план території, до території, на яку передбачається розроблення проекту детального плану території.

Допускається внесення змін в окремі розділи містобудівної документації; у такому разі процедури громадських обговорень, розгляду на архітектурно-містобудівній раді, а також експертизи проекту містобудівної документації здійснюються лише щодо розділів, до яких вносяться зміни. Внесення змін до містобудівної документації чи окремих її розділів здійснюється шляхом розроблення проекту змін до такої містобудівної документації, який після затвердження стає її невід'ємною частиною.

8. Строк дії містобудівної документації на місцевому рівні не обмежується.

9. Зміни до комплексного плану, генерального плану населеного пункту можуть вноситися:

за результатами містобудівного моніторингу - не частіше ніж один раз на рік;

у разі виникнення державної необхідності, коли рішення про розроблення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України;

за результатами моніторингу наслідків виконання містобудівної документації відповідно до Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”.

У разі внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту за результатами містобудівного моніторингу необхідність та параметри внесення змін до містобудівної документації обґрунтовуються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури на підставі цього моніторингу.

Підставою внесення змін в генеральний план населеного пункту, який є адміністративним центром територіальної громади, також може бути розроблення комплексного плану на територію відповідної територіальної громади. У такому разі результати містобудівного моніторингу не є обов'язковими.

10. Включення генерального плану населеного пункту до складу комплексного плану не передбачає здійснення процедур, пов'язаних із розробленням змін до комплексного плану.

Включення детального плану території до складу комплексного плану, генерального плану населеного пункту не передбачає здійснення процедур, пов'язаних із розробленням змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту відповідно.

11. Обсяги та зміст розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації визначаються у завданні на розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації (далі - завдання), зміст якого визначено цим Порядком.

12. Під час розроблення та внесення змін до комплексних планів, а у разі їх відсутності (якщо територіальна громада обмежується територією одного населеного пункту - генеральних планів населених пунктів) враховуються державні інтереси, інтереси суміжних територіальних громад, інтереси територіальної громади, громадські інтереси, що можуть бути представлені у вигляді основних положень та витягів з відповідних документів (концепцій, стратегій, проектів, програм, містобудівної документації, інших даних щодо існуючого стану та планів розвитку відповідних територій, у тому числі з питань цивільного захисту), з наданням повних версій таких документів (посилань на веб-сайти або електронних копій).

Також запит на визначення державних інтересів здійснюється у разі розроблення генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій за відсутності комплексного плану або якщо з дати його затвердження минуло понад три роки.

У разі коли територія розроблення детального плану території розташована безпосередньо біля межі території територіальної громади або розміщення передбачених детальним планом території об'єктів може викликати визначення обмежень у використанні землі чи здійснювати інші впливи на територію суміжної територіальної громади, замовник також здійснює запит на отримання інтересів суміжної територіальної громади.

Комплексний план

13. Комплексний план розробляється та затверджується з метою забезпечення сталого розвитку територіальної громади з дотриманням принципу збалансованості державних, громадських та приватних інтересів та з урахуванням концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності), програми комплексного відновлення території територіальної громади (за наявності), передбачає узгоджене прийняття рішень щодо цілісного (комплексного) просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами.

14. Комплексний план розробляється на всю територію територіальної громади. Комплексний план не розробляється, якщо територія територіальної громади включає лише територію населеного пункту.

15. Комплексний план включає проектні рішення щодо перспективного використання всієї території територіальної громади відповідно до визначених цим Порядком та завданням складу та змісту комплексного плану, а також:

1) генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади;

2) генеральні плани населених пунктів та детальні плани територій у межах території територіальної громади, затверджені до затвердження комплексного плану, які відповідно до статті 161 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” під час розроблення комплексного плану визнані такими, що відповідають вимогам законодавства, узгоджуються з проектними рішеннями комплексного плану і підлягають включенню до нього, за умови їх оновлення (за потреби, до або під час розроблення комплексного плану), відповідно до вимог цього Порядку та до формату електронних документів містобудівної документації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 “Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 51, ст. 3152);

3) генеральні плани населених пунктів у межах території територіальної громади, необхідність розроблення яких встановлена рішенням про затвердження комплексного плану (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);

4) детальні плани території у межах території територіальної громади (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);

5) планувальні рішення генеральних планів інших населених пунктів та детальних планів територій у межах території територіальної громади в обсязі, визначеному цим Порядком;

6) планувальні рішення детальних планів територій (у тому числі щодо формування земельних ділянок), на яких планується розміщення за рахунок державного або місцевого бюджету:

об'єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров'я, культури, житлово-комунального господарства);

об'єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та схемою планування області;

об'єктів, для розташування яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (якщо розташування таких об'єктів передбачено комплексним планом);

інших об'єктів, визначених замовником у завданні на проектування.

16. Підставами для прийняття рішення органом місцевого самоврядування щодо розроблення або внесення змін до комплексного плану є:

1) відсутність комплексного плану, крім випадку, якщо територія територіальної громади включає лише територію населеного пункту;

2) рішення органу місцевого самоврядування щодо результатів розгляду звіту про містобудівний моніторинг виконання комплексного плану, що містить пропозицію щодо внесення змін до комплексного плану;

3) прийняття рішення Кабінетом Міністрів України щодо ініціювання внесення змін до комплексного плану через виникнення державної необхідності, якщо це рішення містить положення щодо забезпечення фінансування розроблення зазначених змін;

4) результати моніторингу виконання містобудівної документації відповідно до Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”.

Генеральний план населеного пункту

17. Генеральний план населеного пункту, призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, розробляється у складі комплексного плану або включається до нього як складова одночасно з його затвердженням, деталізує положення комплексного плану та повинен узгоджуватися з іншими його положеннями.

Допускається за відсутності комплексного плану оновлення генерального плану населеного пункту відповідно до вимог цього Порядку та до формату електронних документів містобудівної документації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 “Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 51, ст. 3152).

18. У разі коли територія територіальної громади обмежується територією одного населеного пункту, генеральний план населеного пункту у межах такої територіальної громади розробляється відповідно до вимог щодо механізму розроблення, складу та змісту комплексного плану і генерального плану населеного пункту, визначених цим Порядком, в тому числі в частині проведення громадського обговорення з формування завдання або застосування концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади.

19. Генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади розробляється у складі комплексного плану в рамках виконання єдиного завдання.

У разі коли у населеному пункті - адміністративному центрі територіальної громади наявний затверджений генеральний план, такий генеральний план населеного пункту підлягає оновленню відповідно до вимог до складу та змісту генерального плану населеного пункту, визначених цим Порядком (за потреби), внесенню змін з урахуванням проектних рішень комплексного плану та включенню до складу комплексного плану, про що зазначається у рішенні про його затвердження.

20. Генеральні плани населених пунктів, необхідність розроблення яких встановлена рішенням про затвердження комплексного плану, розробляються окремо та одночасно із затвердженням, включаються до складу комплексного плану.

21. Генеральні плани населених пунктів, включення до складу комплексного плану або необхідність розроблення яких не передбачені рішенням про затвердження комплексного плану, не розробляються. Планувальні рішення генеральних планів таких населених пунктів включаються до складу комплексного плану в обсязі, визначеному цим Порядком для планувальних рішень генерального плану населеного пункту.

22. Генеральний план населеного пункту включає проектні рішення щодо перспективного використання території населеного пункту відповідно до визначених цим Порядком складу та змісту генерального плану, а також планувальні рішення детальних планів територій (у тому числі формування земельних ділянок), на яких планується розміщення за рахунок державного або місцевого бюджету:

об'єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров'я, культури, житлово-комунального господарства, захисту);

об'єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та схемою планування області;

об'єктів, для розташування яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (якщо розташування таких об'єктів передбачено генеральним планом населеного пункту);

інших об'єктів, визначених замовником у завданні на проектування.

Планувальні рішення детальних планів територій, на яких передбачається розміщення перелічених об'єктів, розробляються у складі генерального плану населеного пункту у разі, коли вони не розроблені у складі комплексного плану.

23. Плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади та історико-архітектурні опорні плани з визначенням меж історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються одночасно із генеральними планами та включаються до комплексного плану як невід'ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів.

24. Генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади розробляється у складі комплексного плану за єдиним завданням та за єдиною процедурою, в тому числі внесення та розгляд пропозицій до його проекту, проведення стратегічної екологічної оцінки, громадських обговорень та громадських слухань, розгляду на архітектурно-містобудівній раді, експертизи.

25. Поєднання генерального плану населеного пункту з детальним планом всієї території цього населеного пункту здійснюється шляхом застосування процедур розроблення, оновлення, внесення змін, погодження, проведення експертизи та затвердження, визначених для генеральних планів населених пунктів, а також складу та змісту, визначених для генеральних планів населених пунктів та детальних планів території.

Поєднання генерального плану населеного пункту з детальним планом частини території цього населеного пункту здійснюється шляхом застосування механізму розроблення планувальних рішень детальних планів у складі генеральних планів населених пунктів відповідно до цього Порядку.

26. Підставами для прийняття рішення щодо розроблення або внесення змін до генерального плану населеного пункту є:

1) відсутність генерального плану населеного пункту, якщо його розроблення передбачено у комплексному плані;

3) відсутність генерального плану населеного пункту, якщо територія територіальної громади включає лише територію населеного пункту і розроблення комплексного плану не передбачено;

3) рішення органу місцевого самоврядування за результатами розгляду звіту про містобудівний моніторинг реалізації генерального плану населеного пункту, який містить пропозицію щодо внесення змін до генерального плану;

4) прийняття рішення Кабінетом Міністрів України щодо ініціювання внесення змін до генерального плану населеного пункту через виникнення державної необхідності, якщо це рішення містить положення щодо забезпечення фінансування розроблення зазначених змін.

27. Внесення змін до генерального плану населеного пункту у разі наявності комплексного плану допускається за умови їх відповідності комплексному плану або внесення відповідних змін до комплексного плану.

Детальний план території

28. Детальні плани території у межах території територіальної громади деталізують положення генеральних планів населених пунктів, а щодо територій, на які генеральні плани не розробляються, - комплексного плану відповідно до визначених цим Порядком складу та змісту детального плану території.

Детальні плани територій не можуть змінювати правові режими режимоутворюючих об'єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.

У разі коли відповідно до розділу V “Прикінцеві положення” Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” детальним планом території передбачається визначення функціонального призначення території, відомості про функціональні зони вносяться до Державного земельного кадастру на підставі таких затверджених детальних планів територій.

{Абзац третій пункту 28 в редакції Постанови КМ № 1574 від 03.12.2025}

29. Детальні плани територій розробляються на:

структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер (житлові райони, мікрорайони, квартали нової забудови, території комплексної реконструкції кварталів та мікрорайонів застарілого житлового фонду, території виробничої, рекреаційної та іншої забудови);

окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням або на кілька таких територій, в тому числі для розміщення окремого об'єкта будівництва.

Розроблення детального плану території щодо території, розташованої за межами населених пунктів та стосовно якої не затверджено комплексний план, допускається відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області з урахуванням положень Закону України від 17 червня 2020 р. № 711-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель”.

30. Детальний план території розробляється з метою:

1) забезпечення комплексності забудови території;

2) деталізації планувальної структури території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населених пунктів або території за їх межами;

3) уточнення червоних, жовтих, блакитних, зелених ліній та ліній регулювання забудови, меж зон охорони пам'яток культурної спадщини;

4) уточнення меж всіх обмежень у використанні земель згідно із законодавством, державними будівельними нормами, санітарно-гігієнічними нормами, спеціальною документацією;

5) визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок;

6) визначення містобудівних умов та обмежень;

7) визначення розподілу територій згідно з будівельними нормами відповідно до встановленого комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення, режиму та параметрів забудови території;

8) обґрунтування потреб у формуванні нових земельних ділянок, формування земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, відображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання;

9) визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, аварійно-рятувальних підрозділах, фонді захисних споруд цивільного захисту, місць їх розташування;

10) визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови;

11) створення належних умов охорони і використання об'єктів культурної спадщини та природоохоронних територій та об'єктів, інших об'єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства;

12) визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо:

попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території;

створення транспортної інфраструктури, організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів;

охорони та поліпшення стану навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки;

комплексного благоустрою та озеленення;

використання підземного простору та створення фонду захисних споруд цивільного захисту;

13) формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані. Формування таких земельних ділянок є обов'язковим, якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається спорудження:

за кошти державного або місцевого бюджету: об'єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров'я, культури, житлово-комунального господарства); об'єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; об'єктів, для розміщення яких відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;

інших об'єктів, визначених замовником у завданні;

14) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки всіх форм власності, сформовані до 2004 року, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі.

31. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани територій, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури, а затверджує сільська, селищна, міська рада відповідно до генерального плану населеного пункту або, якщо територія розташована за межами населеного пункту чи у населеному пункті, для якого не розроблено генеральний план населеного пункту, - відповідно до комплексного плану.

Затвердження детального плану території щодо території, розташованої за межами населених пунктів та стосовно якої не затверджено комплексний план, допускається відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області з урахуванням положень Закону України від 17 червня 2020 р. № 711-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель”.

32. Підставами для прийняття рішення щодо розроблення або внесення змін до детального плану території є:

1) визначення необхідності розроблення детального плану територій у комплексному плані, генеральному плані населеного пункту;

2) виконання затверджених відповідною сільською, селищною, міською радою програм розроблення містобудівної документації;

3) звернення Кабінету Міністрів України, обласної, районної держадміністрації щодо виникнення державної необхідності розміщення об'єктів державного, регіонального значення;

4) виникнення необхідності розміщення об'єктів, що забезпечують громадські інтереси;

5) необхідність узгодження положень раніше затверджених детальних планів територій з комплексним планом, генеральним планом населеного пункту, дія яких поширюється на територію, на яку поширюється дія детального плану території;

6) необхідність вирішення екологічних та інженерних питань;

7) необхідність реалізації інвестиційних програм і проектів;

8) результати містобудівного моніторингу виконання детального плану території, які містять пропозиції щодо внесення змін до відповідного детального плану території;

9) необхідність формування нових земельних ділянок.

33. Розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої за межами населених пунктів або в межах населеного пункту, щодо якого відповідно до комплексного плану не розробляється генеральний план населеного пункту, допускається за умови відповідності його проектних рішень комплексному плану.

Розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої в межах населеного пункту, допускається за умови відповідності його проектних рішень генеральному плану цього населеного пункту, якщо він обов'язковий до розроблення.

Розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої за межами населеного пункту, розробляється відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області з урахуванням положень Закону України від 17 червня 2020 р. № 711-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель”.

Механізм здійснення розроблення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження проектів містобудівної документації на місцевому рівні

34. Рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, а також оновлення і внесення змін до неї приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

35. Виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі - замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування.

36. З метою забезпечення виконання функцій, пов'язаних з організацією замовлення, розроблення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження містобудівної документації, у складі уповноваженого органу містобудування та архітектури може утворюватися окремий структурний підрозділ. Примірне положення про такий структурний підрозділ затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

37. У разі коли на територію не розповсюджуються повноваження жодної сільської, селищної чи міської ради, прийняття рішень та виконання функцій замовника з розроблення детального плану території здійснює райдержадміністрація, а в разі неприналежності території до району - Рада міністрів Автономної Республіки Крим або відповідна облдержадміністрація.

38. Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 161, 17, 18 та 19 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

У разі коли оновлення містобудівної документації на місцевому рівні передбачається здійснювати без одночасного внесення змін до неї, звернення до відповідних органів виконавчої влади для визначення державних інтересів, проведення громадського обговорення для формування завдання на розроблення комплексного плану, проведення громадського обговорення та експертизи проекту містобудівної документації не здійснюються.

Стратегічна екологічна оцінка такої документації не здійснюється, крім випадку, якщо замовником відповідно до законодавства прийнято рішення про здійснення стратегічної екологічної оцінки незначних змін до документа державного планування.

39. Здійснювати розроблення, оновлення та внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні може суб'єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України “Про архітектурну діяльність” та документації із землеустрою відповідно до Закону України “Про землеустрій” (далі - розробник).

40. Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районі держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, а також підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління, зобов'язані надавати вихідні дані для розроблення містобудівної документації відповідно до запиту виконавчого органу сільської, селищної, міської ради в обсязі, необхідному для забезпечення розроблення електронного документа, формат якого визначено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 “Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 51, ст. 3152), відповідно до наявних у відповідних органах та установах даних.

Замовник містобудівної документації надає доступ до вихідних даних розробнику з використанням інструментів геопорталу Містобудівного кадастру на державному рівні.

Склад та джерела вихідних даних, а також формат їх надання визначаються замовником з урахуванням вимог до структури бази геопросторових даних, визначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 “Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території”.

Інформаційні матеріали та доступ до відповідних кадастрів та реєстрів, відповідних інформаційних систем повинні бути надані протягом 10 робочих днів після надходження відповідного запиту.

Вихідними даними для розроблення комплексного плану, а також його невід'ємних складових - генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій - є відомості (геопросторові дані розташування та характеристики відповідних об'єктів) про:

об'єкти Державного земельного кадастру;

об'єкти нерухомого майна (крім земельних ділянок);

речові права на нерухоме майно (включаючи земельні ділянки);

обмеження у використанні земель;

об'єкти лісового фонду;

території та об'єкти природно-заповідного фонду та інші території екомережі;

об'єкти Смарагдової мережі;

об'єкти водного фонду та водно-болотні угіддя;

мінерально-сировинні ресурси;

об'єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам'ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території, музеї;

населення;

об'єкти виробничого комплексу;

об'єкти невиробничого комплексу (науково-дослідні та проектні організації, заклади освіти);

об'єкти соціальної сфери;

об'єкти цивільного захисту, інші дані, необхідні для розроблення розділу “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту”;

об'єкти інженерної інфраструктури (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, систем передачі/розподілу електричної енергії та розподілу газу, об'єкти телефонізації, трубопровідного транспорту);

об'єкти дорожньо-транспортної інфраструктури (залізничні та автомобільні дороги, мостові споруди, підприємства та парк автотранспорту, об'єкти автосервісу, міжселенні транспортні маршрути, авто- та залізничні станції, авто-, залізничні, річкові, морські вокзали, об'єкти повітряного транспорту);

об'єкти природної і техногенної небезпеки, розташовані на території територіальної громади та територіях суміжних територіальних громад (адміністративно-територіальних одиниць);

природно-кліматичні умови;

стан навколишнього природного середовища (земель, ґрунтів, водного та повітряного простору, інших компонентів довкілля);

ризик виникнення на території надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

розміщення на території територіальної громади об'єктів, визначених Генеральною схемою планування території України, Державною стратегією регіонального розвитку України, Стратегією сталого розвитку України;

положення концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади, програми комплексного відновлення, території територіальної громади, для новостворюваних населених пунктів - техніко-економічне обґрунтування доцільності створення нового населеного пункту;

положення затвердженої містобудівної документації регіонального та місцевого рівня, що стосуються використання території територіальної громади;

стратегічні та оперативні цілі, визначені регіональною стратегією розвитку, що поширюються на територію територіальної громади, стратегією розвитку територіальної громади;

прогнози та програми економічного і соціального розвитку, галузей економіки, прийняті на державному, обласному, районному та місцевому рівні, що поширюються на територію територіальної громади;

стратегії, програми та плани у сфері охорони навколишнього природного середовища і сталого використання земель, ґрунтів, вод, лісів та інших природних ресурсів, формування екомережі;

плани управління річковими басейнами;

положення схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць та проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо впорядкування територій для містобудівних потреб, планів земельно-господарського устрою, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів у межах території територіальної громади, затверджені до затвердження комплексного плану.

Під час розроблення розділу “Історико-архітектурний опорний план” вихідними даними також є такі відомості:

відомості про об'єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; перелік пам'яток та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини з інформацією про найменування органу, дату та номер документа про взяття на державний облік, охоронний номер тощо;

облікова документація на об'єкти культурної спадщини;

відомості щодо територій, які належать до земель історико-культурного призначення (межі та площі, якими розпорядчими документами затверджені): землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби, об'єкти всесвітньої спадщини.

Вихідні дані, зібрані під час розроблення концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади, програми комплексного відновлення території територіальної громади можуть бути застосовані як вихідні дані під час розроблення містобудівної документації (у разі потреби під час розроблення містобудівної документації такі вихідні дані можуть бути доповнені та уточнені).

Перелік вихідних даних для розроблення розділу “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту” наведено у додатку.

41. Розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, оновлення та внесення змін до неї здійснюється трьома організаційними етапами: підготовчий, основний, завершальний, які реалізуються у послідовності, визначеній пунктами 42-44 цього Порядку.

Підготовчий етап

42. Підготовчий етап включає такі заходи:

1) прийняття рішення відповідним уповноваженим органом згідно з пунктами 34 та 37 цього Порядку щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, у якому зазначаються:

строки проведення підготовчих процедур розроблення містобудівної документації на місцевому рівні;

прогнозовані правові, економічні наслідки та наслідки для навколишнього природного середовища (у тому числі для здоров'я населення);

замовник містобудівної документації та його повноваження щодо забезпечення проведення процедури підготовчого, основного та заключного етапів розроблення містобудівної документації відповідно до вимог цього Порядку;

2) оприлюднення замовником рішення щодо розроблення, оновлення або внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні та підстав для його прийняття, зокрема результатів містобудівного моніторингу, здійснюється з використанням засобів Містобудівного кадастру на державному рівні, а також на веб-сайті замовника містобудівної документації шляхом публікації відповідних посилань на геопортал Містобудівного кадастру на державному рівні;

3) вжиття замовником заходів до отримання доступу до всіх чинних кадастрів та реєстрів або щодо забезпечення взаємодії між його інформаційною системою та чинними кадастрами та реєстрами відповідно до законодавства, що визначає порядок їх ведення;

4) для комплексних планів, генеральних планів населених пунктів (для мм. Києва та Севастополя, адміністративних центрів областей та районів) - отримання замовником відомостей щодо державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад шляхом подання ним до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад суміжних територіальних громад, обласних держадміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим запитів щодо визначення державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад для їх врахування під час розроблення комплексного плану, генерального плану населеного пункту.

Під час розроблення комплексних планів для територіальних громад, адміністративними центрами яких є адміністративні центри областей, під час розроблення генеральних планів населених пунктів для мм. Києва та Севастополя, адміністративних центрів областей та Автономної Республіки Крим також забезпечується отримання замовником державних інтересів від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Під час підготовки матеріалів щодо державних інтересів та інтересів суміжних територіальних громад враховуються:

містобудівна документація державного та регіонального рівня, містобудівна документація територій суміжних територіальних громад щодо суміжних територій;

оперативні цілі та основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей, наведених у додатку 2 до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, ст. 2155; 2024 р., № 79, ст. 4627), регіональна стратегія розвитку, що поширюється на територію територіальної громади, стратегії розвитку суміжних територіальних громад;

прогнози та програми економічного і соціального розвитку, галузей економіки, прийняті на державному, обласному, районному та місцевому рівні, що поширюються на територію територіальної громади;

стратегії, програми та плани у сфері охорони навколишнього природного середовища і сталого використання земель, ґрунтів, вод, лісів та інших природних ресурсів, формування екомережі, плани управління річковими басейнами;

наявні відомості та розрахункові планові показники для розроблення розділу “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту”.

Державні інтереси надаються у формі офіційних листів обласних держадміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з інформаційними матеріалами щодо державних інтересів, у тому числі витягів з Генеральної схеми планування території України, відповідної схеми планування території державного та/або регіонального рівня (у разі затвердження таких документів або внесення змін до них після 1 січня 2025 р.), які доповнюються інформацією з інших документів державного планування, затверджених в установленому законодавством порядку (концепцій, стратегій, цільових програм).

Інтереси суміжних територіальних громад надаються у формі офіційних листів уповноважених органів містобудування та архітектури (за їх відсутності - виконавчих комітетів) відповідних сільських, селищних, міських рад з інформаційними матеріалами щодо інтересів суміжних територіальних громад.

Строк дії вихідних даних щодо державних інтересів (інтересів суміжної територіальної громади) становить три роки з дати їх отримання, якщо органом, що видав такий витяг, не повідомлено замовнику офіційним листом про втрату їх актуальності з наданням відповідного обґрунтування (затвердження, внесення змін або скасування відповідних документів).

У разі коли строк дії таких вихідних даних щодо державних інтересів, інтересів суміжної територіальної громади завершився під час розроблення проекту містобудівної документації на місцевому рівні до її затвердження, замовнику необхідно звернутися в установленому порядку щодо повторного надання державних інтересів, інтересів суміжної територіальної громади.

Матеріали державних інтересів, що містять інформацію для службового користування чи іншу інформацію з обмеженим доступом, надсилаються окремими листами із забезпеченням дотримання відповідних вимог щодо роботи з інформацією з обмеженим доступом.

Матеріали державних інтересів, що стосуються розроблення розділу “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту”, надаються відповідним територіальним підрозділом ДСНС разом із структурним підрозділом з питань цивільного захисту Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації до уповноваженого органу містобудування та архітектури Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури за потреби на підставі отриманих матеріалів розробляються графічні матеріали щодо функціонального зонування відповідних та прилеглих територій та надсилаються замовнику. Такі матеріали підлягають внесенню до Містобудівного кадастру на державному рівні та обов'язковому врахуванню під час розроблення містобудівної документації.

Для розроблення проекту містобудівної документації на місцевому рівні можуть бути використані матеріали державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад, отримані в рамках розроблення концепції інтегрованого розвитку та/або програми комплексного відновлення території територіальної громади (у разі їх застосування як змістовної частини завдання), якщо вони були надані не раніше ніж за три роки до визначення розробника проекту містобудівної документації;

5) під час визначення державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад враховуються такі умови:

строк розгляду відповідного запиту становить не більш як 15 робочих днів від дати отримання відповідного листа, але не пізніше ніж за п'ять робочих днів до оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель або оголошення про проведення спрощеної закупівлі робіт на розроблення містобудівної документації;

у разі необхідності збільшення строку розгляду запиту про це повинно бути повідомлено замовнику листом не пізніше ніж за п'ять днів до завершення встановленого строку розгляду запиту; збільшення строку розгляду запиту може бути встановлене не більш як на 15 робочих днів від визначеної дати завершення строку розгляду запиту;

у разі ненадходження відповіді щодо відповідного запиту замовником надсилаються до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад суміжних територіальних громад, районної, обласної держадміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для територіальних громад мм. Києва та Севастополя, адміністративними центрами яких є адміністративні центри областей), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад суміжних територіальних громад повідомлення щодо розроблення містобудівної документації без врахування державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад;

у разі надходження відповідей на запити замовника щодо визначення державних інтересів та інтересів суміжних територіальних громад після визначеного строку відповіді на зазначені запити опрацьовуються за рішенням замовника;

питання, пов'язані з урахуванням та узгодженням інтересів із суміжними адміністративно-територіальними утвореннями інших держав, належать до сфери державних інтересів, а також компетенції міждержавних робочих груп в рамках транскордонного співробітництва (за наявності);

6) формування замовником переліку раніше розробленої містобудівної документації для відповідної території, в тому числі актуальної містобудівної документації та незатверджених проектів, а також матеріалів затверджених раніше історико-архітектурних опорних планів із визначеними межами історичних ареалів та інформацією про об'єкти культурної спадщини та затверджені зони їх охорони, відомостей про об'єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони (у разі затвердження); пам'ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони (у разі затвердження); затверджені правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони (у разі затвердження); охоронювані археологічні території, музеї; визначення відомостей, які необхідні для врахування у планувальних рішеннях містобудівної документації;

7) формування замовником переліку документів державного планування, затверджених сільською, селищною і міською радою (концепцій, стратегій, проектів, програм, інших документів щодо існуючого стану та планів розвитку відповідних територій), шляхом отримання від відповідних структурних підрозділів виконавчого органу сільської, селищної, міської ради та її виконавчого органу, визначення замовником переліку передбачених зазначеними документами планувальних рішень, які повинні бути враховані в містобудівній документації;

8) інформування замовником про початок розроблення комплексного плану, генерального плану населеного пункту та порядок і строк внесення пропозицій юридичними та фізичними особами здійснюється засобами Містобудівного кадастру на державному рівні, через місцеві медіа (за наявності), на веб-сайті сільської, селищної і міської ради, веб-сайті замовника із забезпеченням дотримання таких строків:

початок реєстрації пропозицій фізичних та юридичних осіб до розроблення або внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту - на наступний робочий день після дати публікації відповідного повідомлення;

строк реєстрації пропозицій фізичних та юридичних осіб до розроблення або внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту - не менш як протягом 15 робочих днів від дати публікації відповідного повідомлення;

останній день реєстрації пропозицій фізичних та юридичних осіб до розроблення або внесення змін до комплексного плану - не пізніше ніж за п'ять робочих днів до проведення стратегічної сесії з формування завдання на розроблення комплексного плану.

В інформаційному повідомленні про початок розроблення містобудівної документації зазначається, що в рамках надання пропозицій до розроблення або внесення змін до містобудівної документації фізичні та юридичні особи можуть надати пропозиції щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки всіх форм власності, сформовані до 2004 року, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, у разі надання розробнику копій документів, що посвідчують право власності/користування відповідними земельними ділянками;

9) забезпечення замовником розміщення на геопорталі Містобудівного кадастру на державному рівні (за наявності технічної можливості), на веб-сайті сільської, селищної і міської ради, веб-сайті замовника інформації щодо отриманих пропозицій до комплексного плану, генерального плану населеного пункту від фізичних та юридичних осіб із дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних” та забезпеченням можливості коментування користувачами веб-сайтів;

10) складення замовником переліку раніше розроблених схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо впорядкування територій для містобудівних потреб, встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, планів земельно-господарського устрою, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів у межах території територіальної громади, а також інженерно-геодезичних, інженерно-геологічних, інженерно-гідрометеорологічних вишукувальних, проектно-вишукувальних, планувальних та інших робіт та досліджень на території проектування, затверджених до прийняття рішення про розроблення комплексного плану, генерального плану населеного пункту, детального плану території (із зазначенням року розроблення, розробника, місцезнаходження матеріалів), матеріали та/або інформація щодо яких наявні у розпорядженні замовника або можуть бути отримані в установленому порядку;

11) складення замовником переліку намірів суб'єктів містобудівної діяльності (інформація щодо виданих містобудівних умов та обмежень, будівельних паспортів, заявок на отримання земельних ділянок, наявних інвестиційних проектів);

12) для комплексного плану - формування завдання шляхом проведення громадського обговорення з формування завдання на розроблення комплексного плану у разі, коли не затверджена концепція інтегрованого розвитку та/або програма комплексного відновлення території територіальної громади, що передбачає виконання таких заходів:

забезпечення інформування членів територіальної громади шляхом оприлюднення через геопортал Містобудівного кадастру на державному рівні (за наявності технічної можливості), на веб-сайті сільської, селищної і міської ради та веб-сайті замовника щодо проведення громадських обговорень з формування завдання на розроблення комплексного плану, яке містить інформацію про вимоги до персонального складу робочої групи та порядку подання кандидатур до неї (строк приймання заяв про участь в робочій групі повинен становити не менш як 10 робочих днів з дня оприлюднення інформаційного повідомлення на веб-сайті сільської, селищної і міської ради);

затвердження виконавчим органом персонального складу робочої групи з урахуванням того, що:

у персональному складі робочої групи частка членів, що представляють сільські, селищні, міські ради та виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради, не повинна перевищувати половину складу робочої групи плюс одна особа;

- повинно бути забезпечено участь у робочій групі принаймні одного представника від кожного з населених пунктів (або старостинських округів у разі їх утворення), розташованих на території територіальної громади, який не є посадовою особою виконавчого органу;

- допускається представлення одним членом робочої групи інтересів кількох суміжних сіл та селищ територіальної громади;

- у разі потреби у засіданнях робочої групи можуть бути залучені інші особи без права голосу за запрошенням членів робочої групи;

визначення тематичних напрямів громадського обговорення відповідно до пунктів 67-73 цього Порядку (тематичні напрями можуть об'єднуватися відповідно до актуальності та особливостей територіальної громади);

у разі відсутності затвердженої стратегії розвитку територіальної громади обговоренню також підлягають загальні пріоритети розвитку територіальної громади, а саме:

- перспектива розвитку територіальної громади;

- перелік пріоритетів довгострокового розвитку територіальної громади;

- визначення основних заходів щодо сприяння залученню інвестицій, поліпшення умов життєдіяльності та господарської діяльності;

у разі наявності затвердженої стратегії розвитку територіальної громади обговорення загальних пріоритетів розвитку територіальної громади за рішенням робочої групи може не здійснюватися;

визначення переліку основних заінтересованих сторін у розвитку територіальної громади;

забезпечення інформування членів територіальної громади та визначених заінтересованих сторін розвитку територіальної громади на веб-сайті сільської, селищної і міської ради та веб-сайті замовника про дату проведення стратегічної сесії та порядок відбору її учасників (не пізніше ніж за 15 робочих днів до визначеної дати її проведення);

визначення порядку та здійснення відбору учасників стратегічної сесії з урахуванням того, що:

- за рішенням робочої групи відбір здійснюється відповідно до переліку основних заінтересованих сторін розвитку територіальної громади із забезпеченням принципу пропорційного представництва мікрорайонів або районів у містах (у разі їх утворення), громадських організацій, представників заінтересованих сторін, а також органів місцевого самоврядування (у разі наявного або перспективного співробітництва територіальних громад до робочої групи можуть бути запрошені представники органів місцевого самоврядування сусідніх територіальних громад);

- серед учасників стратегічної сесії повинно бути не більш як третина членів робочої групи;

- інформування про час та місце проведення стратегічної сесії (не пізніше ніж за п'ять робочих днів до визначеної дати її проведення);

проведення стратегічної сесії із забезпеченням:

- інформування замовником про визначений порядок та календарний план підготовчих процедур для розроблення комплексного плану, перелік документів довгострокового планування, що передбачається використати під час розроблення комплексного плану (містобудівна документація, стратегічні документи щодо розвитку територіальної громади, програми, плани, проекти, планувальні рішення для реалізації державних інтересів), отримані пропозиції до комплексного плану, надані фізичними та юридичними особами;

- обговорення у групах за визначеними тематичними напрямами із забезпеченням участі кожним учасником стратегічної сесії не менш як у третині груп за тематичними напрямами;

- забезпечення онлайн-трансляції та/або відеофіксації на веб-сайті сільської, селищної і міської ради та веб-сайті замовника з можливістю коментування користувачами веб-сайтів;

- інформування уповноваженим представником робочої групи про подальші кроки з формування завдання на розроблення комплексного плану, в тому числі про строки публікації напрацювань стратегічної сесії;

- під час проведення стратегічної сесії та формування протоколу за її результатами замовником забезпечується обговорення та опрацювання основних сфер розвитку територіальної громади, визначений у розділі просторово-планувальної організації територій цього Порядку;

узагальнення робочою групою напрацювань стратегічної сесії та коментарів до них у вигляді протоколу стратегічної сесії та розміщення його на веб-сайті замовника із забезпеченням можливості коментування користувачами веб-сайту протягом не менш як 10 робочих днів;

підготовка замовником разом з робочою групою проекту завдання на розроблення комплексного плану відповідно до вимог цього Порядку на основі протоколу стратегічної сесії;

схвалення робочою групою проекту завдання на розроблення комплексного плану не менш як двома третинами голосів від свого затвердженого складу та затвердження замовником, публікація завдання на веб-сайті сільської, селищної і міської ради та веб-сайті замовника.

В інформаційному повідомленні щодо проведення громадських обговорень з формування завдання на розроблення комплексного плану зазначається, що в рамках його проведення фізичні та юридичні особи можуть надати пропозиції щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки всіх форм власності, сформовані до 2004 року, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, у разі надання розробнику копій документів, що посвідчують право власності/користування відповідними земельними ділянками.

У разі коли на момент надання таких пропозицій відомості про такі земельні ділянки є неповними, власник або користувач земельної ділянки може надати додаткові відомості протягом розроблення містобудівної документації, але не пізніше останнього дня проведення громадських обговорень проекту містобудівної документації;

У разі потреби внесення змін до затвердженого за визначеним цим підпунктом завдання на розроблення комплексного плану здійснюється органом, який його затвердив, а у разі його ліквідації органом, який визначений рішенням сільської, селищної, міської ради замовником комплексного плану. Внесення змін до змістовної частини завдання вимагає попереднього розгляду робочою групою.

Нова редакція завдання підлягає оприлюдненню на інформаційному порталі Містобудівного кадастру на державному рівні та веб-сайті замовника;

13) для генеральних планів населених пунктів, що були утворені відповідно до положень Закону України “Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України”, техніко-економічне обґрунтування доцільності утворення населеного пункту є невід'ємною частиною завдання на розроблення генерального плану (планувальних рішень генерального плану) цього населеного пункту, розроблене відповідно до складу та змісту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

14) для територіальних громад, у яких затверджено програму комплексного відновлення території територіальної громади відповідно до Порядку розроблення, проведення громадського обговорення, погодження програм комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) та внесення змін до них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 р. № 1159 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 83, ст. 5107), така програма може виконувати функції концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади в частині процедури формування завдання на розроблення містобудівної документації;

15) для організації проведення громадського обговорення з формування завдання на розроблення комплексних планів, збору та аналізу даних, проведення додаткових попередніх досліджень замовник може залучати інші організації та установи, відносини з якими можуть регулюватися договором про закупівлю, укладеним відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України, який укладається з урахуванням положень, встановлених Законом України “Про публічні закупівлі”, залучати кошти міжнародної технічної та/або фінансової допомоги, у тому числі у вигляді грантів.

Джерелами фінансування розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні можуть бути кошти відповідних місцевих бюджетів (в тому числі отримані шляхом субвенції з державного бюджету) та/або кошти міжнародної технічної та/або фінансової допомоги, у тому числі у вигляді грантів.

Для забезпечення фінансування відповідних робіт замовник подає пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні, оновленні, внесенні змін до містобудівної документації або здійснює підготовку відповідних документів для отримання міжнародної технічної та/або фінансової допомоги, у тому числі у вигляді грантів.

У разі виникнення державної необхідності рішення про розроблення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України, який у такому разі забезпечує фінансування розроблення таких змін.

Розроблення детального плану території щодо земельної ділянки (групи земельних ділянок), яка перебуває у власності або користуванні фізичних чи юридичних осіб або на якій розташована будівля, споруда, що перебуває у приватній власності, може здійснюватися за рахунок коштів землевласника, землекористувача або власника будівлі, споруди;

16) проведення процедур закупівель або спрощеної закупівлі щодо розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації відповідно до положень, встановлених Законом України “Про публічні закупівлі” та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2024 р. № 909 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 76, ст. 4493).

Невід'ємною частиною тендерної документації та/або оголошення про проведення спрощеної закупівлі щодо визначення технічних вимог до предмета закупівлі є завдання на розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації, підготовлене відповідно до вимог цього Порядку (для генерального плану населеного пункту, детального плану території проект завдання, яке остаточно складається та затверджується замовником за погодженням із розробником під час укладання договору про закупівлю).

Завдання на розроблення містобудівної документації формується як єдиний документ для всіх складових відповідного виду містобудівної документації та містить такі відомості:

- вид містобудівної документації (комплексний план, генеральний план населеного пункту, детальний план території);

- підстава для проектування (рішення про розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації, під час внесення змін - результати містобудівного моніторингу);

- замовник розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації;

- строк розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації, а також роки реалізації короткострокового, середньострокового періодів та довгострокової перспективи з урахуванням тривалості всіх погоджувальних процедур;

- назва території територіальної громади розроблення містобудівної документації (для комплексного плану - назва та код відповідної територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад територіальної громади; для генерального плану населеного пункту - назва та код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад територіальної громади населеного пункту; для детального плану території - назва та код відповідної територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад територіальної громади, в межах території якої розміщена територія, а також опис території відповідно до містобудівної документації або з використанням назв ключових поіменованих об'єктів);

- площа території проектування;

- перелік наявних вихідних даних (у тендерній документації або оголошенні про проведення спрощеної закупівлі надається перелік наявних вихідних даних, у повному обсязі вихідні дані надаються розробнику після укладення договору про закупівлю за допомогою інструментарію геопорталу Містобудівного кадастру на державному рівні);

- змістовна частина завдання (у тексті наводиться перелік наявних документів, які є додатками до завдання):

для комплексних планів - концепція інтегрованого розвитку території територіальної громади, програма комплексного відновлення території територіальної громади, а у разі їх відсутності - протокол стратегічної сесії з формування завдання на розроблення проекту містобудівної документації відповідно до підпункту 12 пункту 42 цього Порядку;

для генеральних планів, планувальних рішень генеральних планів у складі комплексного плану населених пунктів, що віднесені до Списку історичних населених місць, - завдання на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту відповідно пункту 53 цього Порядку;

для новостворюваних населених пунктів - техніко-економічне обґрунтування доцільності створення нового населеного пункту;

перелік територій, щодо яких передбачається розроблення планувальних рішень детальних планів територій;

перелік проектних рішень, які необхідно передбачити під час розроблення містобудівної документації, які не повинні суперечити положенням концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності), програмі комплексного відновлення території територіальної громади (за наявності), для генеральних планів населених пунктів - не повинні суперечити положенням комплексного плану, для детальних планів - не повинні суперечити положенням комплексного плану та генерального плану населеного пункту;

перелік пропозицій щодо проектних показників;

перелік додаткових текстових та графічних матеріалів або додаткові вимоги до змісту текстових чи графічних матеріалів, передбачені замовником;

правовий режим здійснення майнових прав на містобудівну документацію після передачі її замовнику;

формат електронних документів містобудівної документації з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 “Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території”;

перелік земельних ділянок, на яких передбачається розміщення:

за рахунок державного або місцевого бюджету - об'єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров'я, культури, житлово-комунального господарства);

об'єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та схемою планування області;

об'єктів, для розташування яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (у разі, коли розташування таких об'єктів передбачено комплексним планом);

інших об'єктів, визначених замовником;

перелік земельних ділянок, сформованих до 2004 року, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, у разі надання розробнику копій документів, що посвідчують право власності/користування відповідними земельними ділянками, сформований на основі пропозицій, наданих фізичними та юридичними особами під час збору пропозицій до розроблення містобудівної документації та громадських обговорень з формування завдання на розроблення комплексного плану (у разі надання розробнику копій документів, що посвідчують право власності/користування відповідними земельними ділянками);

17) визначення розробника з урахуванням положень, встановлених Законом України “Про публічні закупівлі”. Відносини між замовником та розробником у процесі розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації регулюються договором, укладеним відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України, який укладається з урахуванням положень, встановлених Законом України “Про публічні закупівлі”;

18) створення, внесення (завантаження) рішення про розроблення, оновлення або внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні та інформацію (матеріали) щодо підстав для його прийняття здійснюється у випадках, визначених законодавством з використанням Реєстру містобудівної документації Містобудівного кадастру на державному рівні.

Основний етап

43. Основний етап включає такі заходи:

1) забезпечення замовником розробнику:

надання вихідних даних для розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з використанням засобів Містобудівного кадастру на державному рівні;

надання доступу до кадастрів, реєстрів та інформаційних систем в обсязі, необхідному для розроблення містобудівної документації відповідно до бази геоданих;

надання матеріалів щодо державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад, пропозицій до розроблення або внесення змін до містобудівної документації, наданих фізичними та юридичними особами;

надання всіх наявних результатів містобудівного моніторингу виконання затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні;

надання геопросторових даних щодо офіційно зареєстрованих меж території територіальної громади;

2) надання замовником розробнику картографічної основи у цифровій формі в місцевій системі координат відповідного регіону, однозначно зв'язаній із Державною геодезичною референцною системою координат УСК-2000, складеної відповідно до вимог законодавства.

Об'єкти місцевості та їх характеристики, зображені на картографічній основі, повинні відповідати класифікаторам інформації, яка відображається на топографічних картах та планах відповідних масштабів, або вимогам до топографічної карти/плану із спрощеним змістом, що встановлюються нормативно-технічною документацією у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Картографічна основа за змістом та точністю відповідає:

для всієї території територіальної громади - масштабу 1:10 000;

для території населених пунктів, для яких будуть розроблятися генеральні плани та/або планувальні рішення генерального плану, - масштабу 1:2000;

для визначених у завданні територій, для яких будуть розроблені детальні плани та/або планувальні рішення детальних планів, - масштабам 1:1000, 1:500;

для територій за межами населених пунктів допускається розроблення детальних планів території на картографічній основі із змістом та точністю масштабу 1:2000.

У разі неповної відповідності картографічної основи цим вимогам (у частині картографічних основ масштабів 1:2000, 1:1000, 1:500) замовник забезпечує її доопрацювання відповідно до окремого завдання не пізніше ніж до подання проекту містобудівної документації для проведення експертизи;

3) проведення розробником обробки та аналізу даних, експертних консультацій відповідно до визначених на етапі формування завдання тематичних напрямів громадського обговорення з формування завдання за участю замовника, а також досліджень, передбачених у завданні та запропонованих розробником і погоджених замовником. Для проведення додаткових досліджень, розроблення окремих розділів проектів містобудівної документації розробник за погодженням із замовником може залучати інші організації та установи, у тому числі шляхом укладення відповідних цивільно-правових договорів;

4) під час розроблення генеральних планів населених пунктів, планувальних рішень генеральних планів населених пунктів у складі комплексних планів, внесених до Списку історичних населених місць України, здійснюється розроблення історико-архітектурного опорного плану відповідно до завдання, цього Порядку, державних будівельних норм та інших норм законодавства.

Зазначені в історико-архітектурному опорному плані відомості є підставою для встановлення обмежень у використанні земель та враховуються під час розроблення планувальних рішень;

5) розроблення містобудівної документації розробником відповідно до завдання, цього Порядку, державних будівельних норм та інших норм законодавства;

6) врахування розробником під час розроблення містобудівної документації державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад, а у разі наявності суперечностей або необхідності уточнення положень, які містяться у повідомленнях щодо державних інтересів та інтересів суміжних територіальних громад, - забезпечення замовником разом з розробником проведення відповідних нарад та консультацій для узгодження позицій щодо відповідних положень, результати яких вносяться до протоколів узгодження позицій щодо державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад. Протоколи узгодження позицій підписуються відповідними уповноваженими особами районної, обласної держадміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для територіальних громад мм. Києва та Севастополя, адміністративним центрами яких є адміністративні центри областей), та уповноваженою особою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;

7) врахування розробником під час розроблення містобудівної документації проектних рішень містобудівної документації, визначення проектних рішень містобудівної документації на місцевому рівні нижчого рівня, що передбачається не враховувати у разі розроблення та затвердження проекту містобудівної документації на місцевому рівні вищого рівня, із зазначенням необхідності внесення змін у відповідну містобудівну документацію на місцевому рівні нижчого рівня, а також даних Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою;

8) врахування розробником під час розроблення містобудівної документації положень та рішень документів державного планування, затверджених сільською, селищною і міською радою (концепцій, стратегій, програм, планів, проектів тощо), та/або підготовка пропозицій щодо внесення змін до відповідних документів державного планування, що здійснюється до оголошення про строки проведення громадських обговорень проекту містобудівної документації на місцевому рівні, для забезпечення узгодження положень відповідних документів державного планування, затверджених сільською, селищною і міською радою (концепцій, стратегій, програм, планів, проектів тощо), та положень проекту містобудівної документації на місцевому рівні;

9) розгляд та врахування за його результатами розробником під час розроблення містобудівної документації пропозицій до розроблення або внесення змін до містобудівної документації, наданих фізичними та юридичними особами;

10) надання пропозицій розробником щодо проектних показників;

11) забезпечення замовником здійснення процедури стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

У разі коли генеральний план населеного пункту, планувальні рішення генерального плану населеного пункту територій розробляються у складі комплексного плану, планувальні рішення детальних планів розробляються у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту, процедура стратегічної екологічної оцінки здійснюється одночасно для всіх складових комплексного плану.

Проекти історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, розділу “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту” не підлягають окремій стратегічній екологічній оцінці та проходять процедуру стратегічної екологічної оцінки в рамках проекту відповідної містобудівної документації;

12) підготовка розробником матеріалів (електронних документів, графічних матеріалів містобудівної документації, інформаційно-довідкових матеріалів) для забезпечення проведення громадських обговорень з розгляду проекту містобудівної документації, засідання архітектурно-містобудівної ради, погодження відповідних проектних рішень містобудівної документації відповідно до Земельного кодексу України, експертизи містобудівної документації;

13) організація замовником проведення за участю розробника громадського обговорення проекту містобудівної документації, що включає:

оприлюднення повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, яке повинно містити:

- повну назву проекту містобудівної документації та стислий виклад його змісту;

- інформацію про мету та підстави для розроблення містобудівної документації;

- посилання на веб-сайт замовника та інші інтернет-ресурси, де оприлюднено повний текст рішення про розроблення документації з додатками до рішення (у разі наявності), у тому числі з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для навколишнього природного середовища (у тому числі для здоров'я населення);

- опис території, для якої розробляється документація;

- відомості про замовника та розробника проекту містобудівної документації;

- посилання на геопортал Містобудівного кадастру на державному рівні, веб-сайт замовника та інші інтернет-ресурси, де оприлюднено проект містобудівної документації (у тому числі розділ “Охорона навколишнього природного середовища”), крім розділів “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту”, “Інженерне забезпечення території”, “Інженерна підготовка і захист території”, а також “Обмеження у використанні земель” (в частині обмежень, визначених охоронними зонами, санітарно-захисними зонами, санітарними відстанями (розривами), санітарно-захисними смугами з урахуванням Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління СБУ від 23 грудня 2020 р. № 383);

- відомості про строк подання пропозицій (зауважень) з визначеною кінцевою датою прийняття пропозицій (зауважень), що не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні;

- інформацію про посадову особу замовника, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій, поштову адресу та адресу електронної пошти, а також посилання на геопортал Містобудівного кадастру на державному рівні, за якими можуть надсилатися пропозиції (зауваження);

- інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань та умови участі в них;

- інформацію про час і місце (на території адміністративного центру територіальної громади), де у вільному доступі протягом п'яти календарних днів до дати проведення громадських слухань (у тому числі у вихідні дні та в неробочий час) можна ознайомитися з матеріалами проекту містобудівної документації на місцевому рівні на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях;

- графік розміщення матеріалів проекту містобудівної документації на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях у населених пунктах - в одному із населених пунктів старостинського округу (обов'язково у разі утворення у територіальній громаді старостинських округів), у кожному з районів міста (обов'язково для міст з районним поділом) або інших місцях за рішенням замовника; мінімальний строк розміщення матеріалів в одному із населених пунктів старостинського округу та районі в місті відповідно становить три дні;

- місцезнаходження наявної екологічної інформації, у тому числі пов'язаної із здоров'ям населення, що стосується проекту містобудівної документації;

- необхідність проведення транскордонних консультацій щодо проекту містобудівної документації. Не раніше ніж за п'ять днів до розміщення матеріалів проекту містобудівної документації на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях у принаймні одному із населених пунктів старостинського округу, районах у містах, інших місцях замовник розроблення містобудівної документації розміщує на офіційному веб-сайті замовника та геопорталі Містобудівного кадастру на державному рівні повторне повідомлення про дати, місце та умови доступу до відповідних матеріалів;

- інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань;

- інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентацій, прилюдного експонування, телевізійний програм, публічних конференцій тощо);

реєстрацію, розгляд і врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні з урахуванням того, що:

- оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику у строк, визначений замовником містобудівної документації;

- пропозиції (зауваження) можуть подаватися в письмовій (паперовій або електронній) та/або усній формі під час громадських слухань із внесенням їх до протоколу громадських слухань;

- пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні;

- пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються;

- фізичні особи подають пропозиції із зазначенням прізвища, імені та по батькові (за наявності), місця реєстрації з особистим підписом;

- юридичні особи подають пропозиції із зазначенням найменування та місцезнаходження юридичної особи з підписом уповноваженої особи;

- пропозиції громадськості підлягають реєстрації замовником та розглядаються розробником і замовником у визначений в повідомленні про громадські обговорення строк;

проведення інформаційних заходів (презентацій, телевізійних програм, публічних конференцій, консультацій тощо);

проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 555 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 41, ст. 1669; 2022 р., № 85, ст. 5276);

узгодження спірних питань між громадськістю і замовником містобудівної документації на місцевому рівні узгоджувальною комісією з урахуванням того, що:

- комісія утворюється у разі наявності пропозицій (зауважень) громадськості, наданих в установленому порядку протягом строку проведення громадського обговорення (у тому числі під час проведення громадських слухань), рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання;

- комісія утворюється за рішенням замовника містобудівної документації у тижневий строк після закінчення строку подання пропозицій громадськості;

- склад комісії встановлює замовник містобудівної документації у кількості не менш як 20 та не більш як 30 осіб та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням дати, часу та місця проведення замовником консультацій щодо узгодження спірних питань;

- головою комісії є посадова особа замовника містобудівної документації. У разі коли головуючий зловживає своїми правами чи порушує порядок проведення громадських слухань, учасники засідання громадських слухань простою більшістю голосів можуть висловити йому недовіру і звернутися до замовника щодо призначення іншого головуючого;

- до складу комісії входять:

посадові особи замовника містобудівної документації;

представники органу у сфері земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів державної влади;

представники професійних об'єднань та спілок, архітектори і науковці;

уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань;

- кількість представників громадськості повинна становити не менш як 50 і не більш як 70 відсотків загальної чисельності членів комісії;

- комісія у двотижневий строк розглядає спірні питання та приймає рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень);

- засідання комісії є правоможним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини - представників громадськості);

- рішення комісії приймається більшістю присутніх членів та оформляється відповідним протоколом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації не пізніше ніж протягом двох робочих днів з дати прийняття рішення комісією;

- врегульовані комісією спірні питання між сторонами є підставою для внесення змін до проекту містобудівної документації;

- у разі неспроможності комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації;

оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні шляхом надання відповідей заявникам про їх врахування або відмова з посиланням на норми законодавства та державні будівельні норми, що обґрунтовує неврахування пропозиції (зауваження).

Таблиці з пропозиціями (зауваженнями) та відповіді щодо їх врахування чи неврахування (з обґрунтуваннями) оприлюднюються на геопорталі Містобудівного кадастру на державному рівні та на офіційному веб-сайті замовника, у тому числі шляхом публікації відповідних посилань на геопортал Містобудівного кадастру на державному рівні (у разі наявності технічної можливості), з урахуванням вимог Закону України “Про захист персональних даних”;

14) здійснення замовником у рамках процедури розгляду проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою узгодження проекту містобудівної документації з відповідними органами, якими було надано матеріали щодо державних інтересів та інтересів суміжних територіальних громад;

15) узгодження врахування державних інтересів та інтересів суміжних територіальних громад здійснюється в рамках процедури розгляду проекту містобудівної документації відповідною архітектурно-містобудівною радою.

Погодженню підлягають:

- державні інтереси, надані у формі положень схем планування Автономної Республіки Крим, областей, Генеральної схеми планування території України (у разі затвердження таких документів або внесення змін до них після 1 січня 2025 р.);

- інтереси суміжних територіальних громад в частині врахування відомостей щодо обмежень у використанні земель, що утворюють існуючі та проектні режимоутворюючі об'єкти на території суміжної територіальної громади;

- вихідні дані (інтереси) щодо розроблення розділу “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту”, надані відповідно до вимог цього Порядку;

- режими використання територій у межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам'яток архітектури, містобудування та археології з урахуванням рішень консультативних рад з питань охорони культурної спадщини;

16) розгляд проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою відповідного рівня протягом одного місяця від дати подання відповідного звернення:

проектів комплексних планів просторового розвитку територій міських територіальних громад, адміністративними центрами яких є адміністративні центри областей; генеральних планів обласних центрів, мм. Києва, Сімферополя, Севастополя - архітектурно-містобудівною радою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

проектів комплексних планів територіальних громад, адміністративними центрами яких не є адміністративні центри областей; генеральних планів населених пунктів територіальних громад, які не є обласними центрами; детальних планів території територіальних громад, адміністративними центрами яких не є адміністративні центри областей, - архітектурно-містобудівною радою при уповноваженому органі містобудування та архітектури Автономної Республіки Крим, відповідної облдержадміністрації;

проектів генеральних планів населених пунктів (крім адміністративних центрів областей) міських територіальних громад, адміністративними центрами яких є адміністративні центри областей; детальних планів території міських територіальних громад, адміністративними центрами яких є адміністративні центри областей, детальних планів території мм. Києва, Сімферополя, Севастополя - архітектурно-містобудівною радою при уповноваженому органі містобудування та архітектури відповідної міської ради;

17) коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні розробником за погодженням із замовником за результатами громадського обговорення та розгляду проекту містобудівної документації відповідною архітектурно-містобудівною радою;

18) публікація замовником після відповідного коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні, протоколів громадського обговорення, засідання відповідної архітектурно-містобудівної ради, довідок щодо громадських слухань та консультацій з органами виконавчої влади на веб-сайті сільської, селищної і міської ради, веб-сайті замовника, геопорталі Містобудівного кадастру на державному рівні (за наявності технічної можливості).

Завершальний етап

44. Завершальний етап включає такі заходи:

1) подання замовником проекту містобудівної документації для проведення експертизи в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 548 “Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 40, ст. 1642; 2021 р., № 75, ст. 4718).

Не допускається подання на експертизу та подальше затвердження проектів генеральних планів населених пунктів (у тому числі у складі комплексних планів) та планувальних рішень генеральних планів населених пунктів з неповним заповненням даних Реєстру будівель і споруд (в частині вимог до структури бази геопросторових даних містобудівної документації на місцевому рівні), без встановлення зв'язків вулично-дорожньої мережі, інженерних мереж та будівель і споруд, якими вони обслуговуються, а також:

- за відсутності всіх розділів проекту містобудівної документації, які передбачено цим Порядком, у тому числі розділу “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту”;

- у разі не проведення чи проведення з порушеннями (неповного переліку документів за результатами проведення) процедур стратегічної екологічної оцінки, розгляду відповідною архітектурно-містобудівною радою, громадських обговорень (у тому числі громадських слухань).

До 1 січня 2027 р. допускається подання на експертизу та подальше затвердження проектів містобудівної документації із заповненням даних Реєстру будівель і споруд лише в частині режимоутворюючих об'єктів (в частині вимог до структури бази геопросторових даних містобудівної документації на місцевому рівні) та без встановлення зв'язків вулично-дорожньої мережі, інженерних мереж та будівель і споруд, якими вони обслуговуються.

До 1 січня 2027 р. допускається подання на експертизу та подальше затвердження проектів містобудівної документації з заповненням даних Реєстру будівель і споруд лише в частині режимоутворюючих об'єктів (в частині вимог до структури бази геопросторових даних містобудівної документації на місцевому рівні), будівель житлового та громадського призначення, що підпадають під категорії СС2 та СС3 (у тому числі всі багатоквартирні житлові будинки, адміністративні будівлі, будівлі закладів освіти та охорони здоров'я), та без встановлення зв'язків вулично-дорожньої мережі, інженерних мереж та будівель і споруд, якими вони обслуговуються;

2) погодження розробником проекту містобудівної документації відповідно до вимог статті 186 Земельного кодексу України;

3) подання замовником проекту містобудівної документації на місцевому рівні на затвердження сільській, селищній, міській раді у форматі електронного документа відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 “Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території” та завдання. Рішення про затвердження комплексного плану повинно містити відомості про:

генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, затверджені до затвердження комплексного плану, які визнані такими, що відповідають вимогам законодавства та узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і включені до нього;

генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, які визнані такими, що не відповідають вимогам законодавства та/або не узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і втрачають чинність одночасно з набранням чинності комплексним планом;

перелік населених пунктів, генеральний план або планувальні рішення якого розроблені у складі комплексного плану та набирають чинності одночасно з набранням чинності комплексним планом;

перелік населених пунктів, щодо яких встановлена необхідність розроблення генеральних планів (розроблення таких генеральних планів населених пунктів населених пунктів потребує окремого рішення про їх розроблення);

опис меж територій у межах території територіальної громади, детальні плани яких розроблені у складі комплексного плану та набирають чинності одночасно з комплексним планом (генеральним планом населеного пункту);

опис меж територій у межах території територіальної громади, для яких рекомендується розроблення детальних планів територій (розроблення таких детальних планів територій потребує окремого рішення про їх розроблення);

У разі коли на територію не розповсюджуються повноваження жодної сільської, селищної чи міської ради, затвердження детального плану території здійснює райдержадміністрація, а в разі неприналежності до району - Рада міністрів Автономної Республіки Крим або відповідна облдержадміністрація;

4) подання розробником документів, визначених Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598), державному кадастровому реєстратору для внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, передбачені містобудівною документацією, до Державного земельного кадастру і отримання відповідних витягів;

5) розгляд та прийняття рішення щодо затвердження проектів містобудівної документації здійснюється сільською, селищною, міською радою:

комплексний план та генеральні плани населених пунктів - протягом трьох місяців з дня подання відповідного проекту містобудівної документації,

детальні плани території - протягом 30 днів з дня подання відповідного проекту містобудівної документації;

6) виконавчий орган сільської, селищної, міської ради забезпечує доступ до матеріалів містобудівної документації на місцевому рівні, визначених пунктом 57 цього Порядку, крім інформації з обмеженим доступом, шляхом:

внесення відповідних даних до Містобудівного кадастру на державному рівні та Державного земельного кадастру протягом п'яти робочих днів з дня затвердження відповідної містобудівної документації;

оприлюднення метаданих на національному геопорталі та забезпечення доступу до відповідних геопросторових даних на геоінформаційних сервісах типу WFS геопорталів держателів даних або національного геопорталу;

надання за відповідним запитом інформації щодо містобудівної документації на місцевому рівні;

оприлюднення інформації щодо містобудівної документації на місцевому рівні, у тому числі у формі відкритих даних, на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, веб-сайті сільської, селищної, міської ради та веб-сайті замовника (протягом п'яти робочих днів з дня затвердження);

передачу текстових, табличних та графічних матеріалів містобудівної документації на місцевому рівні до Державного фонду документації із землеустрою.

Інформація щодо містобудівної документації включає відомості щодо затвердження містобудівної документації (матеріали рішення сільської, селищної, міської ради щодо затвердження), посилання на геопортал Містобудівного кадастру на державному рівні, відомості щодо здійснення процедури стратегічної екологічної оцінки в порядку, встановленому Законом України “Про стратегічну екологічну оцінку” (посилання на Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки).

Відомості про об'єкти Державного земельного кадастру вносяться на підставі електронних документів окремо за кожним об'єктом Державного земельного кадастру.

45. У разі наявності в комплексному плані, генеральному плані населеного пункту інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, така інформація подається у вигляді окремого файла, формат якого визначено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 “Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території”, та підписується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису із використанням кваліфікованої електронної позначки часу відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” відповідальними особами, які розробили комплексний план, генеральний план населеного пункту.

46. Генеральні плани населених пунктів одночасно з їх затвердженням стають невід'ємними складовими комплексного плану. Детальні плани території одночасно з їх затвердженням стають невід'ємними складовими комплексного плану та/або генерального плану населеного пункту.

47. Розроблення містобудівної документації вважається завершеним і містобудівна документація на місцевому рівні вважається чинною не раніше моменту внесення відповідних даних до Реєстру містобудівної документації Містобудівного кадастру на державному рівні та Державного земельного кадастру.

48. Майнові права на містобудівну документацію належать розробнику та замовнику спільно, якщо інше не встановлено договором про розроблення містобудівної документації, з урахуванням вимог Закону України “Про авторське право та суміжні права”.

49. Авторські та суміжні права на містобудівну документацію, проекти містобудівної документації та інші матеріали, створені під час розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації, визначаються відповідно до Закону України “Про авторське право і суміжні права”.

Дії у разі незатвердження проекту містобудівної документації

50. У разі незатвердження сільською, селищною, міською радою проекту містобудівної документації замовник забезпечує утворення погоджувальної комісії, до складу якої входять депутати відповідної сільської, селищної, міської ради, а також члени робочої групи. Погоджувальна комісія формує протокол з переліком зауважень та пропозицій, що передається замовнику та стає додатком до завдання.

51. За рішенням замовника розробник здійснює відповідне коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні. У разі коли зміни є суттєвими (зміна меж та функцій функціональних зон, переліку проектних рішень, положень стратегії просторового розвитку території або інші зміни за обґрунтуванням замовника), проект містобудівної документації на місцевому рівні підлягає доопрацюванню та повторно проходить завершальний етап розроблення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

52. Зобов'язання розробника та замовника щодо доопрацювання проекту містобудівної документації у разі незатвердження або відхилення сільською, селищною, міською радою проекту містобудівної документації визначаються договором про розроблення містобудівної документації.

Механізм розроблення та внесення змін до окремих розділів містобудівної документації на місцевому рівні

53. Розділ “Історико-архітектурний опорний план” розробляється за окремим завданням, яке є складовою частиною завдання на розроблення комплексного плану або генерального плану населеного пункту і є складовою частиною тендерної документації та/або оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.

Завдання на розроблення історико-архітектурного опорного плану містить інформацію щодо дослідженості населеного пункту (наявність виконаних науково-дослідних і пошукових робіт, їх виконавці, дати виконання), а також перелік комплексних наукових досліджень, що повинен виконати розробник:

архівні та бібліографічні пошуки щодо історичних планів, іконографічних матеріалів населеного пункту тощо;

аналіз історичних документів та історичних джерел щодо виявлення особливостей планувальної структури та забудови населеного пункту;

натурні обстеження всієї території населеного пункту:

- природних особливостей місцевості, які визначають своєрідність його планування та просторової побудови;

- планування та об'ємно-просторової композиції населеного пункту;

- об'єктів всесвітньої спадщини, пам'яток та об'єктів культурної спадщини, їх видового розкриття та композиційно-видового впливу в середовищі;

- цінної історичної забудови;

- дисгармонійних будівель та споруд;