Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії

УГОДА

ПРО ПОЛІТИЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО, ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ І СТРАТЕГІЧНЕ ПАРТНЕРСТВО МІЖ УКРАЇНОЮ ТА СПОЛУЧЕНИМ КОРОЛІВСТВОМ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ І ПІВНІЧНОЇ ІРЛАНДІЇ

{Угоду ратифіковано Законом № 1100-IX від 16.12.2020}

{Зміни до Угоди див. в Угоді № 1 від 04.05.2022}

{Зміни до Угоди див. в Угоді № 2 від 18.08.2022}

{Зміни до Угоди див. в Угоді від 20.03.2023}

{Зміни до Угоди див. в Угоді № 3 від 08.02.2024}

{Сканована копія}

Дата вчинення:

08.10.2020

Дата ратифікації Україною:

16.12.2020

Дата набрання чинності для України:

31.12.2020

ПРЕАМБУЛА

УКРАЇНА, з однієї сторони, та СПОЛУЧЕНЕ КОРОЛІВСТВО ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ І ПІВНІЧНОЇ ІРЛАНДІЇ, далі - Сполучене Королівство, або СК, з іншої сторони, далі разом - Сторони,

- БЕРУЧИ ДО УВАГИ активний розвиток двосторонніх відносин між Сторонами, а також їхнє бажання зміцнювати та розширювати свої відносини та стратегічне партнерство;

- ВІДДАНІ тісним і тривалим відносинам, які ґрунтуються на спільних цінностях, а саме на повазі до демократичних принципів, верховенства права, доброго врядування, прав людини й основоположних свобод, зокрема прав осіб, які належать до національних меншин, неприпустимості дискримінації осіб, які належать до меншин, і поваги до різноманітності, людської гідності та відданості принципам вільної ринкової економіки;

- ВИЗНАЮЧИ, що Сторони поділяють спільні цінності й налаштовані надалі підтримувати ці цінності;

- БУДУЧИ ПЕРЕКОНАНИМИ в необхідності сприяти зміцненню атмосфери дружби, взаємної довіри і поваги, розуміння та співробітництва в міжнародних відносинах та сповненими рішучості відігравати активну роль у цьому процесі;

- ПІДТВЕРДЖУЮЧИ, що Сполучене Королівство визнає прагнення України до членства в ЄС та вітає її європейський вибір, а також визнаючи значний прогрес, якого досягла Україна в проведенні реформ із цією метою;

- ВИЗНАЮЧИ триваючі реформи України в секторах оборони й безпеки, її серйозні зобов'язання та внесок у міжнародну безпеку, її євроатлантичні прагнення до членства в НАТО та прогрес, якого вона досягла в цьому зв'язку;

- ПІДТВЕРДЖУЮЧИ, що Сполучене Королівство буде продовжувати підтримувати політичні, соціально-економічні, правові й інституційні реформи в Україні з метою розбудови розвинутої й сталої демократії та ефективної ринкової економіки;

- ВІДДАНІ дотриманню всіх принципів і положень Статуту Організації Об'єднаних Націй (ООН), Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), зокрема Гельсінського заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року, заключних документів Мадридської та Віденської конференцій відповідно 1991 та 1992 років, Паризької хартії для нової Європи 1990 року, Загальної декларації прав людини ООН 1948 року та Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року;

- УСВІДОМЛЮЮЧИ свою відповідальність за сприяння збереженню миру й зміцнення безпеки в Європі та в усьому світі;

- БАЖАЮЧИ зміцнити міжнародний мир та безпеку, а також взаємодіяти на засадах ефективного мультилатеризму й сприяння мирному вирішенню спорів, зокрема за допомогою тісної співпраці з метою досягнення цих цілей у рамках ООН, ОБСЄ, Ради Європи, а також інших міжнародних організацій та об'єднань, членами яких є Сторони;

- ПІДТВЕРДЖУЮЧИ готовність Сторін до спільного реагування на регіональні та глобальні загрози у сфері безпеки з метою дотримання та відновлення міжнародного порядку та міжнародного права;

- НАГОЛОШУЮЧИ, що в міжнародних відносинах погроза силою або застосування сили неприпустимі як засоби вирішення спорів і що всі міжнародні спори повинні вирішуватись виключно мирними засобами;

- ВІДДАНІ політиці зміцнення незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів відповідно до міжнародного права, Статуту ООН, Гельсінського заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року та відповідних резолюцій Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї ООН;

- ПОВНІСТЮ ПІДТРИМУЮЧИ тверду прихильність України до миру й безпеки та її зусилля з відновлення суверенітету й територіальної цілісності в межах її міжнародно визнаних кордонів шляхом мирного врегулювання;

- ВИЗНАЮЧИ, що ворожі дії Росії проти України підривають суверенітет та територіальну цілісність України у порушення міжнародного права;

- ВІДДАНІ неухильному дотриманню політики невизнання спроби анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь;

- БАЖАЮЧИ досягти дедалі тіснішого співробітництва з двосторонніх, регіональних та міжнародних питань, які становлять взаємний інтерес;

- ВІДДАНІ підтвердженню міжнародних зобов'язань Сторін щодо протидії розповсюдженню зброї масового знищення, супутніх матеріалів та засобів доставки, а також співробітництву з питань контролю над озброєннями та глобальним зусиллям в галузі роззброєння;

- ПІДТВЕРДЖУЮЧИ важливість та чинність гарантій безпеки, закріплених у Будапештському меморандумі про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року (Будапештський меморандум);

- БАЖАЮЧИ досягти високого рівня економічного співробітництва, серед іншого за допомогою зони вільної торгівлі (ЗВТ) як невід'ємної частини цієї Угоди відповідно до прав та зобов'язань, що випливають із членства Сторін у Світовій організації торгівлі (СОТ);

- ВІДДАНІ розвитку нового сприятливого клімату для економічних відносин між Сторонами, насамперед для розвитку торгівлі та інвестицій і заохочення конкуренції;

- УСВІДОМЛЮЮЧИ необхідність посилення співробітництва у сфері енергетики та зобов'язання Сторін щодо триваючого виконання Договору до Енергетичної хартії;

- ВІДДАНІ посиленню співробітництва у сферах енергетики, енергетичної безпеки, енергозбереження, енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії, сприянню розвитку відповідної інфраструктури й досягненню високого рівня ядерної надійності і безпеки;

- ЗОБОВ'ЯЗУЮЧИСЬ посилювати співробітництво у сфері легальної міграції на засадах взаємності й паритетності та співпрацювати в боротьбі з нелегальною міграцією і торгівлею людьми;

- ВИЗНАЮЧИ важливість створення максимально сприятливих умов для в'їзду та перебування громадян Сторін на території іншої Сторони й покращення добре керованого та безпечного пересування людей;

- ЗОБОВ'ЯЗУЮЧИСЬ вести боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю, зокрема з відмиванням коштів, одержаних злочинним шляхом, та контрабандою, зменшувати постачання та попит на незаконні наркотичні засоби й посилювати співробітництво в боротьбі з тероризмом;

- ПОГОДЖУЮЧИСЬ, що охорона навколишнього середовища є першочерговим завданням;

- БАЖАЮЧИ сприяти співробітництву в галузі медичного обслуговування та охорони здоров'я населення;

- ВІДДАНІ посиленню співробітництва, спрямованого на захист і поліпшення стану навколишнього середовища, та принципам сталого розвитку й зеленої економіки;

- ВІДДАНІ зростанню міжлюдських контактів, зокрема через співпрацю й обміни в галузі науки й техніки, бізнесу, справ молоді, освіти, культури та спорту;

- ВИЗНАЮЧИ важливість співробітництва між регіональними органами кожної із Сторін;

- УРАХОВУЮЧИ, що ця Угода не буде визначати наперед і залишає відкритим майбутній розвиток відносин між Сторонами;

- ВИЗНАЮЧИ, що Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинена у Брюсселі 27 червня 2014 року (Угода про асоціацію Україна - ЄС), припинить діяти по відношенню до Сполученого Королівства із закінченням будь-якого перехідного періоду, впродовж якого права та обов'язки за цією Угодою продовжуватимуть застосовуватися до Сполученого Королівства;

- ВИЗНАЮЧИ, що Договір про принципи відносин і співробітництво між Україною і Сполученим Королівством Великобританії та Північної Ірландії, вчинений у Лондоні 10 лютого 1993 року, припинить діяти з дати набрання чинності цією Угодою;

ДОМОВИЛИСЯ ПРО ТАКЕ

СТАТТЯ 1

Цілі

1. Цією Угодою запроваджуються відносини стратегічного партнерства між Україною, з однієї сторони, та Сполученим Королівством, з іншої сторони.

2. Сторони визначили такі ключові цілі свого стратегічного партнерства:

a) розвиток політичної та економічної співпраці на основі спільних цінностей;

b) забезпечення відповідних рамок для Діалогу стратегічного партнерства в усіх сферах, які становлять взаємний інтерес, відповідно до Статті 4 та Розділу VII цієї Угоди;

c) сприяння, збереження й зміцнення миру та стабільності в регіональному та міжнародному вимірах відповідно до принципів Статуту ООН і Гельсінського заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року, цілей Паризької хартії для нової Європи 1990 року, а також з точки зору принципів, викладених у Будапештському меморандумі;

d) посилення взаємодії з метою мирного врегулювання конфлікту, спричиненого ворожими діями Росії, на основі повної поваги до суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також із метою економічного відновлення та реінтеграції;

e) підтримка триваючих політичних, економічних, оборонних та безпекових реформ в Україні, спрямованих на реалізацію її європейських та євроатлантичних прагнень, зокрема щодо членства в ЄС та НАТО;

f) співпраця на міжнародній арені з метою збереження політики невизнання спроби анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь до повного відновлення територіальної цілісності й суверенітету України;

g) подальший розвиток тісних відносин у сфері безпеки та оборони для подолання загроз миру й стабільності;

h) запровадження умов для посилених економічних і торговельних відносин, зокрема завдяки створенню зони вільної торгівлі відповідно до Розділу IV ("Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею") цієї Угоди;

i) посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи й безпеки з метою зміцнення верховенства права та поваги до прав людини й основоположних свобод;

j) покращення взаємодії правоохоронних органів і судової влади Сторін з метою протидії спільним транснаціональним кримінальним загрозам, а також корупції;

k) підтримка та розвиток співпраці в галузі освіти, науки, культури, справ молоді та спорту з метою заохочення міжлюдських зв'язків та співробітництва між Сторонами та їхніми установами, що функціонують у цих сферах;

l) запровадження умов для дедалі тіснішого співробітництва в інших сферах, які становлять взаємний інтерес.

РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ

СТАТТЯ 2

1. Повага до демократичних принципів, прав людини й основоположних свобод, як це визначено, зокрема, у Гельсінському заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року й Паризькій хартії для нової Європи 1990 року, а також в інших відповідних документах про захист прав людини, серед яких Загальна декларація прав людини ООН 1948 року, Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також повага до принципу верховенства права формуватимуть основу внутрішньої та зовнішньої політики Сторін і матимуть істотне значення для цієї Угоди.

2. Забезпечення поваги до принципів суверенітету й територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності також матиме істотне значення для цієї Угоди.

3. Співпраця з метою протидії розповсюдженню зброї масового знищення, супутніх матеріалів і засобів доставки та сприяння цьому процесу з повним дотриманням та виконанням на національному рівні існуючих зобов'язань Сторін відповідно до міжнародних договорів та угод у сфері роззброєння і нерозповсюдження та інших міжнародних зобов'язань у цій сфері також матиме істотне значення для цієї Угоди.

4. Сторони підтверджують повагу до принципів, викладених у Будапештському меморандумі.

5. Сторони визнають, що принципи вільної ринкової економіки та сталого розвитку становлять основу їхніх відносин.

6. Сторони підтверджують свою відданість верховенству права, належному врядуванню, боротьбі з корупцією, а також боротьбі з різними формами транснаціональної організованої злочинності й тероризмом.

7. Сторони розвиватимуть свої відносини на основі чіткого дотримання принципів міжнародного права і в дусі доброї волі.

РОЗДІЛ II

СТРАТЕГІЧНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЇ ТА БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ

СТАТТЯ 3

Цілі стратегічного політичного діалогу

1. В усіх сферах, що становлять взаємний інтерес, між Сторонами надалі розвиватиметься та зміцнюватиметься стратегічний політичний діалог в рамках Діалогу стратегічного партнерства, створеного у Статті 400 цієї Угоди.

2. Цілями такого стратегічного політичного діалогу є:

a) посилення співпраці й підвищення ефективності у сферах внутрішньої, зовнішньої та безпекової політики;

b) сприяння мирному врегулюванню конфлікту, спричиненого ворожими діями Росії, на основі повної поваги до суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів;

c) співпраця в рамках міжнародних форумів із метою збереження політики невизнання спроби анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь до повного відновлення територіальної цілісності та суверенітету України;

d) намагання відновити і зберегти мир та сприяння міжнародній стабільності та безпеці на засадах ефективного мультилатеризму, а також спільне реагування на глобальні й регіональні виклики та загрози;

e) посилення безпекового та оборонного співробітництва, а також намагання налагодити тіснішу співпрацю між оборонними галузями обох країн;

f) забезпечення прогресу реформ секторів безпеки й оборони з метою приведення їх у відповідність до стандартів, які підтримують країни-члени НАТО;

g) сприяння консолідації внутрішніх реформ, спрямованих на зміцнення сталої демократії, верховенства права й розвиток ефективної ринкової економіки;

h) зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права й доброго врядування, прав людини та основоположних свобод, зокрема прав осіб, які належать до національних меншин, неприпустимості дискримінації осіб, які належать до меншин, і поваги до різноманітності;

i) посилення співробітництва у сфері юстиції, правозастосування та боротьби зі злочинністю;

j) посилення співробітництва в галузі міграції, зокрема щодо пересування громадян.

СТАТТЯ 4

Форуми проведення Діалогу стратегічного партнерства

1. Сторони, відповідно до Розділу VII цієї Угоди, проводитимуть щорічні засідання Діалогу стратегічного партнерства на високому офіційному або найвищому урядовому рівні з усіх аспектів двостороннього співробітництва, зокрема з питань безпеки, економіки та міграції, а також із міжнародних і регіональних питань, що становлять взаємний інтерес. Для цілей цієї Статті Велика Британія визнає міграцію відповідно до Глобального договору ООН про міграцію, включаючи візи, безпеку кордонів та політику повернення.

2. Незважаючи на положення частини 1 цієї Статті, Діалог стратегічного партнерства, у разі потреби, може відбуватися у будь-який час та на будь-якому рівні, зокрема негайно, для вирішення будь-якого аспекту двостороннього співробітництва, а також будь-яких міжнародних чи регіональних питань, що становлять взаємний інтерес.

3. Сторони заохочуватимуть обміни між членами своїх законодавчих органів. Вони заохочуватимуть співробітництво й обмін досвідом щодо парламентських процедур та практики і щодо законотворчої діяльності, та ніщо в цій Угоді не обмежуватиме співпрацю між Верховною Радою України та Парламентом Сполученого Королівства.

4. Сторони також заохочуватимуть контакти й обмін досвідом у галузі державного управління, у сфері судочинства й між правоохоронними органами, а також між установами преси та засобів масової інформації.

СТАТТЯ 5

Діалог і співробітництво з питань внутрішніх реформ

Сторони співпрацюватимуть для забезпечення того, щоб їхня внутрішня політика ґрунтувалася на спільних для Сторін принципах, зокрема таких, як стабільність і дієвість демократичних інституцій, верховенство права та повага до прав людини і основоположних свобод, про які йдеться також у Статті 13 цієї Угоди.

СТАТТЯ 6

Зовнішня та безпекова політика

1. Сторони через Діалог стратегічного партнерства, створений у Статті 400 цієї Угоди, поглиблюватимуть діалог і співробітництво у сфері зовнішньої та безпекової політики й посилюватимуть практичну співпрацю у сферах попередження конфліктів, мирного врегулювання конфліктів та антикризового управління, регіональної стабільності, нерозповсюдження, контролю над озброєннями й експортом зброї, а також глобальні зусилля в галузі роззброєння.

2. Сторони співпрацюватимуть на двосторонній основі та в рамках міжнародних організацій із метою ефективного реагування на регіональні та глобальні безпекові загрози.

3. Сторони прагнутимуть конвергенції своїх зовнішньополітичних позицій на міжнародній арені з питань, що становлять спільний інтерес.

4. Сторони активізуватимуть реалізацію програм співробітництва та допомоги з оборонних і безпекових питань, а також військове та військово-технічне співробітництво з метою подальшого розвитку тісного партнерства у сфері безпеки та оборони, зокрема шляхом укладення відповідних угод.

СТАТТЯ 7

Мирне вирішення конфлікту та постконфліктне відновлення

1. Сторони підтверджують відданість миру й безпеці в Україні, зокрема врегулюванню конфлікту, спричиненого ворожими діями Росії, на основі повної поваги до суверенітету й територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах. Врегулювання конфлікту буде одним із ключових питань стратегічних політичних відносин між Сторонами відповідно до Статті 3 цієї Угоди, а також діалогу в рамках інших двосторонніх та багатосторонніх форматів.

2. Сполучене Королівство підтверджує відданість обстоюванню на міжнародному рівні політики невизнання спроби анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

3. Сторони підкреслюють необхідність надання пріоритетного місця в міжнародному порядку денному питанню мирного вирішення конфлікту між Росією та Україною й висловлюють свій намір у цьому контексті координувати зусилля з іншими відповідними міжнародними суб'єктами й організаціями, зокрема шляхом збереження міжнародного тиску на Росію й застосування санкцій у разі необхідності.

4. Сполучене Королівство буде надавати підтримку зусиллям України, спрямованим на постконфліктне відновлення Донбасу, зокрема на відбудову економіки й інфраструктури звільнених територій і реалізацію соціальних програм із метою реінтеграції місцевого населення.

СТАТТЯ 8

Регіональна стабільність

1. Сторони активізуватимуть спільні зусилля для сприяння стабільності, безпеці та демократичному розвитку в регіоні, а також із метою спільного попередження та мирного врегулювання регіональних конфліктів.

2. Ці зусилля відповідатимуть спільним принципам збереження міжнародного миру й безпеки, визначеним у Статуті ООН, Гельсінському заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року та інших багатосторонніх документах у цій сфері.

СТАТТЯ 9

Військове та військово-технічне співробітництво

1. Сторони посилюватимуть практичне співробітництво у сфері попередження конфліктів та антикризового управління.

2. Співробітництво у цій сфері ґрунтуватиметься на умовах і домовленостях між Україною та Сполученим Королівством на основі консультацій та співпраці з антикризового управління.

3. Сторони здійснюватимуть військове та військово-технічне співробітництво у сферах, що становлять взаємний інтерес, зокрема у сфері інформування з питань розробки та реалізації національних військових доктрин, дорадчої допомоги з питань оборонної політики й управління, участі в спільних навчаннях, військової розвідки, підготовки особового складу, правових питань проходження військової служби, співробітництва в галузі охорони здоров'я військовослужбовців, визначення можливостей для закупівель військової техніки, запчастин та припасів, а також удосконалення оборонних і військових спроможностей.

СТАТТЯ 10

Нерозповсюдження зброї масового знищення

1. Сторони вважають, що розповсюдження зброї масового знищення, супутніх матеріалів і засобів доставки як серед державних, так і серед недержавних суб'єктів становить одну з найсерйозніших загроз міжнародній стабільності й безпеці. У зв'язку із цим Сторони співпрацюватимуть із метою протидії розповсюдженню зброї масового знищення, супутніх матеріалів і засобів доставки та сприятимуть цьому процесу, повністю дотримуючись та виконуючи на національному рівні їхні існуючі зобов'язання відповідно до міжнародних договорів та угод у сфері роззброєння і нерозповсюдження та інших міжнародних зобов'язань у цій сфері, з урахуванням положень договорів про нерозповсюдження ядерної зброї, що стосуються цивільної ядерної енергетики.

2. Сторони співпрацюватимуть та сприятимуть протидії розповсюдженню зброї масового знищення, супутніх матеріалів та засобів доставки шляхом:

a) вжиття заходів, за необхідності, для підписання, ратифікації чи приєднання, а також повної імплементації усіх інших міжнародних документів у цій сфері, та

b) подальшого вдосконалення систем національного експортного контролю з метою забезпечення ефективного контролю за міжнародними передачами, а також транзитом товарів, пов'язаних зі зброєю масового знищення, зокрема шляхом ефективного запровадження механізмів "всеохоплюючого" контролю й контролю за передачами чутливих технологій нематеріальними засобами та наданням технічної допомоги, яка може сприяти розповсюдженню зброї масового знищення, супутніх матеріалів та засобів доставки, а також застосування ефективних санкцій проти порушень режимів експортного контролю.

СТАТТЯ 11

Контроль над озброєннями, експортний контроль та боротьба з незаконною торгівлею зброєю

1. Сторони розвиватимуть подальше співробітництво у сфері контролю над озброєннями і глобальні зусилля в галузі роззброєння, а також із метою подолання наслідків для цивільного населення та навколишнього природного середовища від покинутих боєприпасів та боєприпасів, що не вибухнули. Співробітництво в галузі контролю над озброєннями включатиме також експортний контроль і боротьбу з незаконною торгівлею зброєю, зокрема легкими озброєннями та стрілецькою зброєю. Сторони сприятимуть загальному дотриманню і відповідності міжнародним документам у цій сфері та прагнутимуть забезпечити їхню ефективність, зокрема шляхом імплементації відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН.

2. Сторони підтверджують свою відданість продовженню процесу контролю над звичайними озброєннями, зокрема шляхом виконання в повному обсязі Договору про звичайні збройні сили в Європі.

СТАТТЯ 12

Боротьба із злочинністю

1. Сторони тісно співпрацюватимуть у боротьбі зі злочинністю, включаючи організовану й кіберзлочинність, торгівлю людьми, контрабанду, відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, незаконні міжнародні операції з культурними цінностями, дії, що створюють загрозу цивільній авіації та судноплавству, а також гібридні загрози.

2. Сторони обмінюватимуться досвідом і намагатимуться укласти угоди для покращення співробітництва в цій галузі.

РОЗДІЛ III

ЮСТИЦІЯ, СВОБОДА ТА БЕЗПЕКА

СТАТТЯ 13

Верховенство права та повага до прав людини й основоположних свобод

1. У рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи й безпеки Сторони надаватимуть особливого значення утвердженню верховенства права й укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво спрямовуватиметься, зокрема, на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності й неупередженості та на боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини й основоположних свобод.

2. Співробітництво між Сторонами, що здійснюватиметься на основі спільних цінностей, буде відображати баланс між безпекою, з одного боку, і юстицією та свободою, з іншого.

СТАТТЯ 14

Захист персональних даних

1. Сторони співпрацюватимуть із метою забезпечення належного рівня захисту персональних даних відповідно до найвищих європейських та міжнародних стандартів, зокрема документів Ради Європи в цій сфері. Співробітництво у сфері захисту персональних даних може включати, серед іншого, обмін інформацією й експертами.

2. Сторони домовилися співпрацювати задля забезпечення дотримання відповідних вимог щодо захисту персональних даних під час обміну технічною, оперативною та стратегічною інформацією між правоохоронними органами.

СТАТТЯ 15

Співробітництво у сфері міграції, притулку й управління кордонами

Сторони співпрацюватимуть у сфері міграції, притулку й управління кордонами, зосереджуючи спільні дії на:

a) подоланні причин виникнення неврегульованої міграції, активно використовуючи можливості співробітництва в цій сфері з третіми країнами та в рамках міжнародних форумів;

b) запровадженні ефективної превентивної політики, спрямованої проти неврегульованої міграції, незаконного переправлення нелегальних мігрантів та торгівлі людьми, зокрема щодо методів боротьби з організованими злочинними групами, що здійснюють незаконне переправлення нелегальних мігрантів та торгівлю людьми, а також щодо захисту жертв таких злочинів;

c) запровадженні міждержавного діалогу з питань притулку, зокрема стосовно практичних аспектів реалізації Конвенції ООН про статус біженців 1951 року, Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та інших міжнародних документів у цій сфері, а також шляхом забезпечення Сторонами поваги до принципу невислання;

d) подальшому розвитку оперативних заходів у сфері управління кордонами, беручи до уваги наступне:

i) співробітництво у сфері управління кордонами може включати, серед іншого, навчання, обмін найкращими практиками, зокрема технологічними аспектами, обмін інформацією з дотриманням встановлених правил та, у разі необхідності, обмін офіцерами зв'язку;

ii) зусилля Сторін у цій сфері будуть спрямовані на ефективну імплементацію принципу інтегрованого управління кордонами;

e) посиленні рівня безпеки документів;

f) розвитку ефективної політики повернення; та

g) обміні поглядами щодо нелегального працевлаштування мігрантів.

СТАТТЯ 16

Поводження з працівниками

Відповідно до законів, умов та процедур, що застосовуються Сторонами, ставлення до працівників, які є громадянами однієї зі Сторін та які законно працевлаштовані на території іншої Сторони, має бути вільним від будь-якої дискримінації на підставі громадянства стосовно умов праці, винагороди або звільнення порівняно з громадянами цієї Сторони.

СТАТТЯ 17

Пересування працівників

Діалог стратегічного партнерства регулярно переглядатиме питання надання більш сприятливих умов для пересування працівників, зокрема через доступ до професійної підготовки, згідно із законами, умовами та процедурами, чинними в Україні та Сполученому Королівстві і з урахуванням ринків праці в Україні та Сполученому Королівстві.

СТАТТЯ 18

Рух осіб

Сторони започаткують співробітництво з метою полегшення руху осіб і, у разі забезпечення умов для добре керованої та безпечної мобільності, вживатимуть поступових кроків, щоб спростити громадянам здійснення подорожей та поїздок до країн одна одної.

СТАТТЯ 19

Боротьба з відмиванням коштів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму

Сторони співпрацюватимуть із метою запобігання відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а також для боротьби із цими явищами. Із цією метою Сторони посилюватимуть двостороннє та міжнародне співробітництво в цій сфері, зокрема співробітництво на оперативному рівні. Сторони забезпечуватимуть імплементацію відповідних міжнародних стандартів, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).

СТАТТЯ 20

Співробітництво в боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів, прекурсорів та психотропних речовин

1. Сторони співпрацюватимуть із питань, що стосуються боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та їхніх прекурсорів, ґрунтуючись на спільно погоджених принципах, що відповідають міжнародним конвенціям у цій сфері, беручи до уваги Політичну декларацію та План дій щодо міжнародного співробітництва в напрямку інтегрованої та збалансованої стратегії протидії світовій проблемі наркотиків 2009 року і Підсумковий документ спеціальної сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй щодо світової проблеми наркотиків 2016 року "Наше спільне зобов'язання щодо ефективного вирішення та протидії світовій проблемі наркотиків".

2. Таке співробітництво спрямовуватиметься на боротьбу з незаконним обігом наркотиків, зменшення обсягів постачання, торгівлі та попиту на наркотики, на подолання наслідків для здоров'я та соціальних наслідків наркозалежності, а також на більш ефективне запобігання витоку хімічних прекурсорів, що використовуються для нелегального виробництва наркотиків та психотропних речовин.

3. Сторони використовуватимуть необхідні методи співробітництва для досягнення зазначених цілей, забезпечуючи збалансований та інтегрований підхід до зазначених питань.

СТАТТЯ 21

Боротьба зі злочинністю та корупцією

1. Сторони співпрацюватимуть у боротьбі зі злочинністю та корупцією, а також із метою їх попередження.

2. Таке співробітництво спрямовуватиметься на вирішення, серед іншого, проблем:

a) незаконного переправлення нелегальних мігрантів, торгівлі людьми й вогнепальною зброєю та незаконного обігу наркотиків;

b) контрабанди товарів;

c) економічних злочинів, зокрема злочинів у сфері оподаткування;

d) корупції як у приватному, так і в державному секторі;

e) підробки документів;

f) кіберзлочинності; та

g) нових видів злочинів, включаючи гібридні загрози.

3. Сторони посилюватимуть двостороннє, регіональне й міжнародне співробітництво в цій сфері, зокрема, у разі необхідності, співпрацю із залученням Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу) та Агентства Європейського Союзу із співробітництва у сфері правоохоронної діяльності (Європолу). Сторони й надалі розвиватимуть співробітництво, серед іншого, стосовно:

a) обміну найкращими практиками, у тому числі щодо методик розслідування та криміналістичних досліджень;

b) обміну інформацією відповідно до існуючих правил;

c) посилення потенціалу, зокрема навчання та, у разі необхідності, обміну персоналом; та

d) питань, пов'язаних із захистом свідків та жертв.

4. Сторони віддані ефективному виконанню Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року та трьох Протоколів до неї, Конвенції ООН проти корупції 2003 року та інших міжнародних документів у цій сфері.

СТАТТЯ 22

Співробітництво у боротьбі з тероризмом

1. Сторони домовилися співпрацювати з метою попередження та запобігання актам тероризму згідно з міжнародним правом, міжнародним правом щодо захисту прав людини, біженським правом та міжнародним гуманітарним правом, а також відповідними законами та підзаконними нормативними актами Сторін. Зокрема, Сторони домовилися співпрацювати на основі повного виконання Резолюції Ради Безпеки ООН № 1373 2001 року, Глобальної контртерористичної стратегії ООН 2006 року та її більш пізніх оглядів, інших документів ООН, а також відповідних міжнародних конвенцій та документів у цій сфері.

2. Зокрема, Сторони реалізовуватимуть ці домовленості шляхом обміну:

a) інформацією щодо терористичних угрупувань та організованих груп, які здійснюють їх підтримку,

b) досвідом та інформацією про тенденції тероризму та стосовно засобів і способів боротьби з тероризмом, зокрема в технічній галузі та навчанні, та

c) досвідом стосовно запобігання тероризму.

Обмін усією інформацією відбуватиметься відповідно до міжнародного та національного права.

3. Відповідно до частини першої цієї Статті Сторони також:

a) підтверджують своє переконання, що тероризм у всіх його формах і проявах являє собою одну з найсерйозніших загроз міжнародному миру й безпеці і що будь-які акти тероризму є злочинними діяннями, які не мають виправдання, незалежно від мотиву, а також того, коли, де і ким вони були здійснені; та

b) підтверджують свою прихильність до боротьби з тероризмом усіма засобами і забезпечуватимуть притягнення до судової відповідальності усіх осіб, які беруть участь у фінансуванні, плануванні, підготовці або скоєнні терористичних актів чи в підтримці терористичних актів.

СТАТТЯ 23

Правове співробітництво

1. Сторони надалі розвиватимуть судове співробітництво у цивільних і кримінальних справах, повною мірою використовуючи відповідні міжнародні і двосторонні документи та ґрунтуючись на принципах юридичної визначеності і праві на справедливий суд.

2. Сторони розвиватимуть подальше судове співробітництво в цивільних справах на основі відповідних багатосторонніх правових документів, зокрема конвенцій Гаазької конференції з міжнародного приватного права у сферах міжнародного правового співробітництва, судового процесу, а також захисту дітей.

3. Стосовно судового співробітництва в кримінальних справах Сторони намагатимуться посилити взаємодію щодо взаємної правової допомоги й екстрадиції. Це включатиме, у разі необхідності, приєднання до міжнародних документів ООН та Ради Європи в цій сфері, зокрема Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 року, а також їх виконання, включаючи, де це можливо, співробітництво за посередництва Євроюста.

СТАТТЯ 24

Дипломатичні представництва

Сторони надаватимуть одна одній належне сприяння в діяльності дипломатичних представництв в країнах одна одної.

РОЗДІЛ IV

ТОРГІВЛЯ І ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ТОРГІВЛЕЮ

ГЛАВА 1

Національний режим та доступ товарів на ринки

Частина 1

Загальні положення

СТАТТЯ 25

Цілі

Сторони поступово продовжують створювати зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років починаючи з 1 січня 2016 року1, відповідно до положень цієї Угоди та відповідно до Статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (далі - ГАТТ-1994).

__________

1 Якщо інше не передбачено в Додатку I до цієї Угоди.

СТАТТЯ 26

Сфера застосування

1. Положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами2, що походять з територій Сторін.

__________

2 Для цілей цієї Угоди товари мають значення товарів у розумінні ГАТТ-1994, якщо інше не передбачено в цій Угоді.

2. Для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").

Частина 2

Скасування мит, зборів та інших платежів

СТАТТЯ 27

Визначення мита

Для цілей цієї Глави "мито" включає будь-яке мито або інший платіж, пов'язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов'язаний з імпортом або експортом товару. "Мито" не включає:

a) платежі, еквівалентні внутрішньому податку, що стягуються згідно зі статтею 32 цієї Угоди;

b) мита, що стягуються згідно з Главою 2 ("Засоби захисту торгівлі") Розділу IV цієї Угоди;

c) збори та інші платежі, що стягуються згідно зі статтею 33 цієї Угоди.

СТАТТЯ 28

Класифікація товарів

Класифікація товарів у торгівлі між Сторонами має бути такою, як викладено у відповідній товарній номенклатурі кожної Сторони, розробленій відповідно до Гармонізованої системи Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів 1983 року (далі - ГС) та подальших змін до неї.

СТАТТЯ 29

Скасування ввізного мита

1. Cторони скасовують усі ввізні мита на продукцію походженням з іншої Сторони, за винятком передбачених Графіками, зазначених у Додатку I-A до цієї Угоди (далі - Графіки).

2. Для кожного товару базова ставка ввізного мита, стосовно якої повинно застосовуватися поступове зменшення відповідно до пункту 1 цієї статті, зазначається у Додатку I до цієї Угоди.

Без шкоди для першого підпункту для одягу та інших виробів, що були у використанні та які класифікуються за кодом УКТЗЕД 6309 00 00, Україна скасує ввізне мито відповідно до умов, встановлених у Додатку I-B до цієї Угоди.

3. Якщо у будь-який момент після дати набрання чинності цією Угодою будь-яка Сторона зменшує ставку ввізного мита, яка застосовується у рамках режиму найбільшого сприяння (далі - РНС), така ставка ввізного мита має застосовуватися як базова ставка, якщо і доки вона буде нижчою ставки мита, розрахованої відповідно до Графіку цієї Сторони.

4. Через 2 роки після набрання цією Угодою чинності Сторони можуть на запит будь-якої Сторони провести консультації між собою з метою розгляду прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі між ними. Рішення, прийняте на засіданні Комітету з питань торгівлі як це визначено статтею 404(1) цієї Угоди (далі - Комітет з питань торгівлі), про прискорення або скасування ввізного мита на товари замінює будь-яку ставку мита або перехідний період, визначені Графіками для цих товарів.

СТАТТЯ 30

Статус-кво

Жодна Сторона не може збільшити існуюче мито або схвалити справляння будь-якого нового мита на товар, що походить з іншої Сторони. Це не виключає, що будь-яка із Сторін може:

a) підвищити мито до рівня, встановленого в її Графіку, після скорочення в односторонньому порядку; або

b) зберігати в силі або збільшити ввізне мито, яке дозволено згідно з рішенням Органу вирішення спорів (далі - ОВС) Світової організації торгівлі (далі - СОТ).

СТАТТЯ 31

Вивізне (експортне) мито

1. Сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджується у зв'язку з вивезенням товарів на іншу територію.

2. Існуючі мита або заходи еквівалентної дії, які застосовуються в Україні, як зазначено у Додатку I-C до цієї Угоди, повинні поступово анулюватися протягом перехідного періоду відповідно до Графіку, включеного до Додатку I-C до цієї Угоди. У разі внесення змін до митного законодавства України зобов'язання, взяті відповідно до Графіку, що міститься у Додатку I-C до цієї Угоди, залишатимуться чинними на основі відповідності опису товарів. Україна може застосовувати спеціальні заходи щодо вивізного (експортного) мита на умовах, визначених у Додатку I-D до цієї Угоди. Дія таких спеціальних заходів закінчиться наприкінці періоду, встановленого для такого товару у Додатку I-D до цієї Угоди.

СТАТТЯ 32

Експортні субсидії та заходи еквівалентної дії

1. Після набрання чинності цією Угодою жодна Сторона не повинна зберігати в силі, запроваджувати або відновлювати експортні субсидії або інші заходи еквівалентної дії щодо сільськогосподарських товарів, призначених для продажу на території іншої Сторони.

2. Для цілей цієї статті термін "експортні субсидії" має таке саме значення, як і у статті 1(e) Угоди про сільське господарство, що міститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далі - Угода про сільське господарство), включаючи будь-які поправки до цієї статті цієї Угоди про сільське господарство.

СТАТТЯ 33

Збори та інші платежі

Кожна Сторона забезпечує, відповідно до Статті VIII ГАТТ 1994 та її приміток щодо тлумачення, щоб всі збори й платежі будь-якого характеру, крім мита або інших заходів, зазначених у статті 27 цієї Угоди, що справляються у разі імпорту або експорту товарів або у зв'язку з таким імпортом або експортом, обмежувалися сумою приблизної вартості наданих послуг та не становили непрямий захист національних товарів або оподаткування імпорту або експорту з фіскальною метою.

Частина 3

Нетарифні заходи

СТАТТЯ 34

Національний режим

Кожна Сторона надає національний режим товарам іншої Сторони відповідно до Статті III ГАТТ 1994, зокрема її приміток щодо тлумачення. Із цією метою Статтю III ГАТТ 1994 та її примітки щодо тлумачення включено до цієї Угоди, і вони є її невід'ємною частиною.

СТАТТЯ 35

Обмеження експорту або імпорту

Жодна Сторона не повинна запроваджувати або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження або заходи еквівалентної дії щодо імпорту будь-якого товару іншої Сторони або експорту чи продажу для експорту будь-якого товару, призначеного для території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в цій Угоді або відповідно до Статті XI ГАТТ 1994 та її приміток щодо тлумачення. Із цією метою Статтю XI ГАТТ 1994 та її примітки щодо тлумачення включено до цієї Угоди, і вони є її невід'ємною частиною.

Частина 4

Специфічні положення щодо товарів

СТАТТЯ 36

Загальні винятки

Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає вжиттю або застосуванню будь-якою Стороною заходів згідно зі Статтями XX та XXI ГАТТ 1994 та їх примітками щодо тлумачення, які включено до цієї Угоди і є її невід'ємною частиною.

Частина 5

Адміністративне співробітництво та співробітництво з третіми країнами

СТАТТЯ 37

Спеціальні положення щодо адміністративного співробітництва

1. Сторони домовились, що адміністративне співробітництво є важливим для реалізації та контролю преференційного режиму, наданого відповідно до цієї Глави, та підкреслюють свої зобов'язання боротися з незаконними діями та шахрайством в митних питаннях, пов'язаних з імпортом, експортом, транзитом товарів та їх розміщенням під будь-яким іншим митним режимом або процедурою, зокрема заходи заборони, обмеження або контролю.

2. Якщо Сторона на основі об'єктивно задокументованої інформації відчуває неспроможність забезпечити адміністративне співробітництво та/або відчуває існування незаконних дій або шахрайства іншої Сторони відповідно до цієї Глави, заінтересована Сторона може тимчасово призупинити дію відповідного преференційного режиму для відповідного товару (товарів) згідно із цією статтею.

3. Для цілей цієї статті неспроможність забезпечити адміністративне співробітництво при розслідуванні митних правопорушень або шахрайства, inter alia, означає:

a) неодноразова неспроможність дотримуватися зобов'язань щодо перевірки статусу походження відповідного товару (товарів);

b) неодноразова відмова або надмірна затримка у виконанні та/або повідомленні про результати послідовної перевірки підтвердження походження;

c) неодноразова відмова або надмірна затримка в отриманні дозволу на проведення місій адміністративного співробітництва для перевірки автентичності документів або точності інформації, що стосується надання преференційного режиму, про який ідеться.

Для цілей цієї статті виявлення правопорушень або шахрайства може бути здійснено, inter alia, коли відбувається швидке зростання без достатнього пояснення обсягу імпорту товарів, який перевищує звичайний рівень виробництва та експортний потенціал іншої Сторони, що пов'язано з об'єктивною інформацією стосовно правопорушень або шахрайства.

4. Застосування тимчасового призупинення залежить від таких умов:

a) Сторона, яка виявила на основі об'єктивної інформації неспроможність забезпечити адміністративне співробітництво та/або правопорушення чи шахрайство з боку іншої Сторони, повідомляє без надмірної затримки Комітету з питань торгівлі про свої дані разом з об'єктивною інформацією та вступає в консультації в рамках Комітету з питань торгівлі, ґрунтуючись на всій необхідній інформації та об'єктивних даних з метою досягнення рішення, прийнятного для обох Сторін. Протягом вищезазначених консультацій товар (товари), про який (які) йдеться, буде користуватися преференційним режимом;

b) Якщо Сторони провели консультації в рамках Комітету з питань торгівлі відповідно до підпункту (a) та не змогли домовитися про прийнятне рішення протягом трьох місяців після першого засідання Комітету з питань торгівлі, заінтересована Сторона може тимчасово призупинити дію відповідного преференційного режиму на товар (товари), про який (які) йдеться. Про тимчасове призупинення необхідно повідомляти Комітету з питань торгівлі без невиправданої затримки;

c) Тимчасові призупинення відповідно до цієї статті будуть обмежені до того часу, який буде необхідний для захисту фінансових інтересів заінтересованої Сторони. Кожне тимчасове призупинення не повинно перевищувати шість місяців. Водночас, тимчасове призупинення може бути поновлено. Про тимчасові призупинення після їх прийняття необхідно невідкладно повідомляти Комітету з питань торгівлі. Вони будуть предметом періодичних консультації у рамках Комітету з питань торгівлі, особливо з метою їх завершення, як тільки зникнуть умови для їх застосування.

5. Одночасно з повідомленням Комітету з питань торгівлі згідно з підпунктом 4(a) цієї статті заінтересована Сторона повинна опублікувати повідомлення імпортерам у своїх джерелах офіційної інформації. Повідомлення імпортерам повинно зазначати товар, про який ідеться, стосовно якого виявлена на основі об'єктивної інформації неспроможність забезпечити адміністративне співробітництво та/або призупинення правопорушення чи шахрайства.

СТАТТЯ 38

Виправлення адміністративних помилок

У разі помилки з боку компетентних органів під час належного менеджменту преференційної системи експорту і, зокрема, під час застосування положень Протоколу до цієї Угоди "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва", коли така помилка призводить до наслідків для ввізного мита, Сторона, яка стикається з такими наслідками, може звернутися із запитом до Комітету з питань торгівлі стосовно розгляду можливості прийняття будь-яких відповідних заходів для вирішення ситуації.

СТАТТЯ 39

Угоди з іншими країнами

1. Ця Угода не перешкоджає збереженню або встановленню митних союзів, зон вільної торгівлі або домовленостям про прикордонну торгівлю, за винятком тих випадків, коли вони вступають у конфлікт з торговельними домовленостями, передбаченими цією Угодою.

2. Консультації між Сторонами відбуваються в рамках Комітету з питань торгівлі стосовно угод, що встановлюють митні союзи, зони вільної торгівлі або домовленості про прикордонну торгівлю та, у разі необхідності, інших основних питань, що стосуються їх відповідної торговельної політики з третіми країнами.

ГЛАВА 2

Засоби захисту торгівлі

Частина 1

Глобальні спеціальні заходи

СТАТТЯ 40

Загальні положення

1. Сторони підтверджують свої права та зобов'язання, передбачені Статтею XIX ГАТТ 1994 та Угодою про спеціальні заходи, що міститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далі - Угода про спеціальні заходи). Сполучене Королівство залишає за собою свої права та зобов'язання, передбачені статтею 5 Угоди про сільське господарство, що міститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далі - Угода про сільське господарство), крім торгівлі сільськогосподарськими товарами, на яку поширюється преференційний режим, передбачений цією Угодою.

2. Преференційні правила походження, запроваджені згідно з Главою 1 ("Національний режим та доступ товарів на ринки") Розділу IV цієї Угоди, не застосовуються до цієї Частини.

СТАТТЯ 41

Прозорість

1. Сторона, яка порушує розслідування, має повідомити про це іншій Стороні шляхом надіслання їй офіційного повідомлення за умови, що остання має суттєвий економічний інтерес.

2. Для цілей цієї статті Сторона буде вважатися такою, що має суттєвий економічний інтерес, тоді, коли вона належить до п'яти найбільших постачальників імпортованого товару протягом останнього трьохрічного строку, визначених або за обсягом, або у вартісному вираженні.

3. Незважаючи на статтю 40 цієї Угоди та із дотриманням статті 3(2) Угоди про спеціальні заходи, на запит іншої Сторони Сторона, яка порушує спеціальне розслідування або планує застосувати спеціальні заходи, зобов'язана невідкладно надати письмові повідомлення про всю відповідну інформацію, яка стала підставою для порушення розслідування або для застосування спеціальних заходів, зокрема, якщо це доцільно, попередні висновки, а також остаточні висновки розслідування, та надати іншій Стороні можливість проведення консультацій.

СТАТТЯ 42

Застосування заходів

1. У разі застосування спеціальних заходів Сторони намагаються вжити їх у такий спосіб, який матиме найменший вплив на їхню двосторонню торгівлю.

2. Для цілей пункту 1 цієї статті, якщо одна Сторона вважає, що правові умови для застосування остаточних спеціальних заходів виконані, ця Сторона, яка планує вжити таких заходів, має повідомити про це іншій Стороні та надати їй можливість провести двосторонні консультації. Якщо взаємоприйнятного рішення не було досягнуто протягом 30 днів після такого повідомлення, Сторона-імпортер може вжити необхідних заходів для вирішення проблеми.

СТАТТЯ 43

Країна, що розвивається

У тій мірі, в якій Україна визнається країною, що розвивається3, для цілей статті 9 Угоди про спеціальні заходи, на неї не поширюватимуться жодні спеціальні заходи, які застосовуються Сполученим Королівством, за умови виконання умов, визначених у статті 9 цієї Угоди.

__________

3 Для цілей цієї статті для визначення країни як такої, що розвивається, мають братися до уваги списки, видані такими міжнародними організаціями, як Світовий банк, Організація економічного співробітництва і розвитку (далі - ОЕСР) або Міжнародний валютний фонд (далі - МВФ) тощо.

Частина 2

Антидемпінгові та компенсаційні заходи

СТАТТЯ 44

Загальні положення

1. Сторони підтверджують свої права та обов'язки відповідно до Статті VI ГАТТ 1994, Угоди про застосування Статті VI ГАТТ 1994, що міститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далі - Антидемпінгова угода СОТ - АДУ СОТ), та Угоди про субсидії та компенсаційні заходи, що міститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далі - Антисубсидиційна угода СОТ - АСУ СОТ).

2. Преференційні правила походження, встановлені згідно з Главою 1 ("Національний режим та доступ товарів на ринки") Розділу IV цієї Угоди, не застосовуються до цієї Частини.

СТАТТЯ 45

Прозорість

1. Сторони домовилися, що антидемпінгові та компенсаційні заходи повинні застосовуватися у повній відповідності з вимогами, відповідно, АДУ СОТ та АСУ СОТ та повинні ґрунтуватися на справедливій та прозорій системі.

2. Після отримання компетентними органами Сторони належним чином задокументованої заяви про порушення антидемпінгового розслідування щодо імпорту з іншої Сторони та не пізніше ніж за 15 днів до порушення розслідування, перша Сторона зобов'язана подати письмове повідомлення іншій Стороні про отримання скарги.

3. Без шкоди для статті 6(5) АДУ СОТ та статті 12(4) АСУ СОТ Сторони повинні забезпечити відразу після застосування попередніх заходів, у разі необхідності, та до прийняття остаточного рішення розголошення повної та змістовної інформації про всі важливі факти та міркування, які становлять основу для прийняття рішення про застосування заходів. Інформація має бути подана у письмовій формі й так, щоб забезпечити заінтересованим сторонам достатній час для подання власних коментарів. Після надання останньої інформації заінтересованим сторонам необхідно надати щонайменше 10 днів для надання коментарів.

4. За умови, що це не створюватиме необґрунтованих затримок у проведенні розслідування та відповідатиме національному законодавству Сторін щодо проведення розслідувань, кожній заінтересованій стороні буде надана можливість висловити свою точку зору під час антидемпінгових та антисубсидійних розслідувань.

СТАТТЯ 46

Врахування національних інтересів

Антидемпінгові та компенсаційні заходи не можуть бути застосовані Стороною у випадках, коли на підставі інформації, яка була отримана в ході розслідування, можна чітко зробити висновок, що застосування таких заходів не відповідатиме національним інтересам. Висновок щодо відповідності національним інтересам необхідно робити з урахуванням усіх різноманітних інтересів в цілому, зокрема інтересів національної промисловості, користувачів, споживачів та імпортерів у тому обсязі, в якому вони забезпечили надання відповідної інформації органам, що проводять розслідування.

СТАТТЯ 47

Правило щодо меншого мита

Якщо одна зі Сторін приймає рішення застосувати попередні або остаточні антидемпінгові або компенсаційні мита, розмір ставки такого мита не повинен перевищувати демпінгову маржу або загальну суму нелегітимної субсидії, але має бути меншим ніж така маржа, якщо такий розмір ставки мита виявиться достатнім для запобігання шкоді, заподіяній національній промисловості.

СТАТТЯ 48

Застосування заходів та їх перегляд

1. Попередні антидемпінгові або компенсаційні заходи можуть бути застосовані Сторонами, тільки якщо попередньо був встановлений факт демпінгу або надання субсидій, що заподіює шкоду національній промисловості.

2. Перш ніж застосовувати остаточні антидемпінгові або компенсаційні мита, Сторони мають вивчити можливість застосування конструктивних засобів захисту, з належним урахуванням особливих обставин у кожному випадку. Без шкоди для відповідних положень національного законодавства кожної зі Сторін, Сторонам необхідно надавати перевагу ціновим зобов'язанням, у тому обсязі, в якому вони отримали адекватні пропозиції від експортерів, якщо прийняття цих пропозицій не вважається неможливим.

3. Після отримання від експортера обґрунтованого запиту переглянути чинні антидемпінгові або компенсаційні заходи, Сторона, яка застосувала такі заходи, повинна оперативно та об'єктивно розглянути цей запит та якнайшвидше поінформувати експортера про результати цього розгляду.

Частина 3

Консультації

СТАТТЯ 49

Консультації

1. Будь-яка зі Сторін має у відповідь на запит іншої Сторони надати можливість проведення консультацій стосовно конкретних питань, що можуть виникнути у зв'язку із застосуванням засобів захисту торгівлі. Такі питання можуть стосуватися, серед іншого, застосованої методології обчислення демпінгової маржі, зокрема різні коригування, використання статистичних даних, зміни в імпорті, визначення розміру шкоди та застосування правила щодо меншого мита.

2. Консультації необхідно проводити якнайшвидше, зазвичай протягом 21 дня після подання такого запиту.

3. Консультації, передбачені цією Частиною, необхідно проводити у повній відповідності положенням статей 41 та 45 цієї Угоди.

Частина 4

Інституційні положення

СТАТТЯ 50

Діалог з питань засобів захисту торгівлі

1. Сторони домовились встановити на рівні експертів Діалог з питань засобів захисту торгівлі як форум з питань співробітництва у сфері засобів захисту торгівлі.

2. Діалог з питань засобів захисту торгівлі здійснюється з метою:

a) підвищення рівня знань та розуміння однією Стороною законів, політики та методів іншої Сторони стосовно засобів захисту торгівлі;

b) огляду виконання цієї Глави;

c) покращення співробітництва між компетентними органами Сторін, які відповідають за питання засобів захисту торгівлі;

d) обговорення міжнародного розвитку у сфері торговельного захисту;

e) співробітництва з будь-яких інших питань щодо засобів захисту торгівлі.

3. Засідання в рамках Діалогу з питань засобів захисту торгівлі відбуваються на ad hoc основі за запитом будь-якої зі Сторін. Порядок денний кожного такого засідання повинен бути заздалегідь спільно погодженим.

Частина 5

Вирішення спорів

СТАТТЯ 51

Вирішення спорів

1. Глава 14 ("Вирішення спорів") Розділу IV цієї Угоди не поширюється на положення цієї Глави.

ГЛАВА 3

Технічні бар'єри у торгівлі

СТАТТЯ 52

Сфера застосування і визначення

1. Ця Глава застосовується до підготовки, адаптації та застосування технічних регламентів, стандартів і робіт з оцінки відповідності, які визначені в Угоді про технічні бар'єри у торгівлі, що міститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далі - Угода ТБТ СОТ), та можуть впливати на торгівлю товарами між Сторонами.

2. Незважаючи на пункт 1 цієї статті, ця Глава не застосовується до санітарних та фітосанітарних заходів, які визначені у Додатку A до Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, що міститься у Додатку 1A до Угоди СОТ (далі - Угода СФЗ), і до закупівельних специфікацій, підготовлених органами влади для власних потреб виробництва чи споживання.

3. Для цілей цієї Глави необхідно застосовувати визначення Додатка I до Угоди ТБТ СОТ.

СТАТТЯ 53

Підтвердження Угоди ТБТ СОТ

Сторони підтверджують свої існуючі права та обов'язки стосовно одна одної в рамках Угоди ТБТ СОТ, яка відповідає цій Угоді та є її невід'ємною частиною.

СТАТТЯ 54

Технічне співробітництво

1. Сторони зміцнюють своє співробітництво у сфері технічного регулювання, стандартизації, ринкового нагляду, акредитації та робіт з оцінки відповідності з метою поглиблення взаєморозуміння відповідних систем та спрощення доступу до відповідних ринків. Із цією метою вони можуть започатковувати діалог з нормативно-правових питань як на горизонтальному, так і галузевому рівнях.

2. Під час співробітництва Сторони шукають шляхи визначення, розвитку та заохочення торгівлі, сприяючи ініціативам, що можуть включати, але не обмежуються таким:

a) посилення співробітництва з нормативно-правових питань шляхом обміну інформацією, досвідом і даними; наукове й технічне співробітництво з метою покращення якості їхніх технічних регламентів, стандартів, тестування, ринкового нагляду та акредитації, при цьому забезпечуючи ефективне використання нормативно-правових ресурсів;

b) стимулювання та заохочування співробітництва між їхніми відповідними організаціями, як державними, так і приватними, відповідальними за метрологічну діяльність, стандартизацію, тестування, ринковий нагляд, сертифікацію та акредитацію;

c) сприяння розвитку якісної інфраструктури систем стандартизації, метрології, акредитації, оцінки відповідності та ринкового нагляду в Україні;

d) підтримка участі України у роботі відповідних організацій Сполученого Королівства;

e) пошук шляхів подолання бар'єрів у торгівлі, що можуть виникнути;

f) координація позицій у міжнародній торгівлі та регуляторних організаціях, зокрема СОТ і Європейська економічна комісія Організації Об'єднаних Націй (далі - ЄЕК ООН).

СТАТТЯ 55

Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів

1. Сторони домовились додати Угоду АСАА як Протокол до цієї Угоди, яка охоплює сектори, узгоджені Сторонами.

2. Угода АСАА додається як Протокол до цієї Угоди за домовленістю Сторін відповідно до процедури внесення змін до цієї Угоди. Мається на увазі, що Угода АСАА в кінцевому рахунку буде розширена, щоб охопити всі сектори, погоджені Сторонами відповідно до вищезгаданої процедури.

3. Після того, як сектори, включені до списку, будуть охоплені Угодою АСАА, Сторони за взаємною згодою та відповідно до процедури внесення змін до цієї Угоди беруть на себе зобов'язання розглянути питання про розширення сфери її застосування на інші галузі промисловості.

4. Доти, доки товари будуть охоплені Угодою АСАА, відповідне чинне законодавство Сторін повинно застосовуватися з урахуванням положень Угоди ТБТ СОТ.

СТАТТЯ 56

Маркування та етикетування

1. Без шкоди для статі 55 цієї Угоди стосовно технічних регламентів, що стосуються вимог етикетування або маркування, Сторони підтверджують принципи статті 2(2) Угоди ТБТ СОТ стосовно того, що такі вимоги не готуються, не приймаються або не застосовуються з метою створення зайвих перешкод у міжнародній торгівлі. Із цією метою такі вимоги етикетування чи маркування не повинні обмежувати торгівлю більше, ніж це потрібно для виконання законної мети, беручи до уваги ризики, які б виникли в результаті їх невиконання.

2. Зокрема, стосовно обов'язкового маркування чи етикетування товарів Сторони домовились про таке:

a) намагатися звести до мінімуму свої вимоги щодо маркування чи етикетування, крім тих, які вимагаються з метою захисту здоров'я, безпеки чи навколишнього середовища або для інших важливих потреб державної політики;

b) Сторона може визначити форму етикетування або маркування, але не може вимагати затвердження, реєстрації або сертифікації етикеток; та

c) Сторони зберігають за собою право вимагати, щоб інформація на етикетці або марках була зазначена певною мовою.

ГЛАВА 4

Санітарні та фітосанітарні заходи

СТАТТЯ 57

Мета

1. Метою цієї Глави є сприяння здійсненню торгівлі товарами, що охоплюються санітарними та фітосанітарними заходами між Сторонами, забезпечуючи при цьому охорону життя і здоров'я людей, тварин та рослин, шляхом:

a) забезпечення повної прозорості стосовно санітарних та фітосанітарних заходів, що застосовуються у торгівлі;

b) визнання стану здоров'я тварин і рослин Сторін та застосування принципу регіоналізації;

c) встановлення механізму визнання еквівалентності стосовно санітарних та фітосанітарних заходів, що застосовуються Сторонами;

d) подальшого впровадження принципів Угоди СФЗ;

e) встановлення механізмів та процедур щодо сприяння торгівлі; та

f) покращення взаємозв'язку та співробітництва між Сторонами з питань санітарних та фітосанітарних заходів.

2. Ця Глава також має на меті досягнення взаємного розуміння між Сторонами стосовно стандартів утримання та поводження з тваринами.

СТАТТЯ 58

Багатосторонні зобов'язання

Сторони підтверджують свої права та обов'язки, взяті відповідно до Угоди СФЗ.

СТАТТЯ 59

Сфера застосування

Ця Глава застосовується до всіх санітарних та фітосанітарних заходів Сторони, які можуть прямо чи опосередковано вплинути на здійснення торгівлі між Сторонами, зокрема заходів, зазначених у Додатку II до цієї Угоди.

СТАТТЯ 60

Терміни

Для цілей цієї Глави застосовуються такі терміни:

1. "санітарні та фітосанітарні заходи" означають заходи, визначені у пункті 1 Додатка A до Угоди СФЗ, які підпадають під дію цієї Глави.

2. "тварини" означають наземних та водних тварин відповідно до визначень, викладених у Кодексі здоров'я наземних тварин або Кодексі здоров'я водних тварин Міжнародного епізоотичного бюро (далі - МЕБ);

3. "продукти тваринного походження" означають продукти тваринного походження, зокрема продукти водних тварин, відповідно до визначень, викладених у Кодексі здоров'я наземних тварин чи Кодексі здоров'я водних тварин МЕБ;

4. "субпродукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною" означають продукти тваринного походження, зазначені у частині 2(II) Додатка II-A до цієї Угоди;

5. "рослини" означають живі рослини та їхні частини, зокрема насіння:

a) плоди у ботанічному розумінні, крім тих, що зберігаються із застосуванням глибокої заморозки;

b) овочі, крім тих, що зберігаються із застосуванням глибокої заморозки;

c) бульби, бульбо-цибулини, цибулини, кореневища;

d) зрізані квіти;

e) гілки з листям;

f) зрізані дерева з листям;

g) культури рослинних тканин;

h) листя, окремі листки;

i) живий пилок; та

j) бруньки, живці та пагони.

6. "продукти рослинного походження" означають продукти рослинного походження, що не були оброблені або пройшли легку підготовку до тієї межі, коли вони не є рослинами, включеними у частину 3 Додатка II-A до цієї Угоди;

7. "насіння" означає насіння у ботанічному розмінні, що призначене для висадження;

8. "шкідники (шкідливі організми)" означають будь-які види, штами або біотипи рослин, тварин або патогенних агентів, шкідливих для рослин або продуктів рослинного походження;

9. "хвороби тварин" означають клінічний або патологічний прояв інфекції в організмі тварин;

10. "хвороби аквакультури" означають клінічне або неклінічне інфікування одним або декількома етіологічними агентами збудника хвороб, визначених у Кодексі здоров'я водних тварин МЕБ;

11. "інфекція у тварини" означає стан, при якому тварини є носіями інфекційних агентів з наявністю клінічного чи патологічного вираження інфекції або без такого вираження;

12. "стандарти утримання та поводження з тваринами" означають стандарти щодо захисту тварин, які розроблені та застосовуються Сторонами та належним чином відповідають стандартам МЕБ і підпадають під дію цієї Угоди;

13. "належний рівень санітарного та фітосанітарного захисту" означає належний рівень санітарного та фітосанітарного захисту, який визначено у пункті 5 Додатка A до Угоди СФЗ;

14. "регіон" у контексті здоров'я тварин означає зону чи регіон згідно з визначенням Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ, а в контексті аквакультур - згідно з визначенням Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ

15. "зона, вільна від шкідників" означає зону, в якій окремий шкідник відсутній, що підтверджено науковими даними, та в якій, якщо це потрібно, такий стан офіційно підтримується;

16. "регіоналізація" означає концепцію регіоналізації, як зазначено у статті 6 Угоди СФЗ;

17. "партія" означає кількість продуктів одного і того самого типу, що супроводжуються одним і тим самим офіційним сертифікатом або документом, перевезені одним і тим самим видом транспорту, належать одному і тому самому одержувачу та походять з однієї і тієї самої країни-експортера або частини такої країни. Партія може складатися з одного або декількох лотів;

18. "партія рослин або рослинних продуктів" означає кількість рослин, рослинних продуктів та/або інших продуктів, що транспортуються з однієї країни до іншої та супроводжуються, якщо це необхідно, одним і тим самим офіційним фітосанітарним сертифікатом (Партія може складатися із одного або декількох товарів або лотів);

20. "лот" означає кількість одиниці одного товару, що ідентифікуються за однорідністю їхнього складу та походження і формують партію вантажу;

21. "еквівалентність задля цілей торгівлі" (далі - еквівалентність) означає ситуацію, коли Сторона-імпортер приймає санітарні або фітосанітарні заходи, що застосовуються у Стороні-експортері, як еквівалент, навіть у випадку, якщо вони відрізняються від її власних, якщо Сторона-експортер об'єктивно демонструє Стороні-імпортеру, що її заходи досягають відповідного рівня санітарного та фітосанітарного захисту Сторони-імпортера;

22. "сектор" означає виробництво або торговельну структуру стосовно продукту або категорії продукту у Сторони;

23. "підсектор" означає добре визначену та контрольовану частину сектору;

24. "товар" означає тварин або рослин чи їхні категорії або специфічні продукти та інші об'єкти, які переміщуються у торговельних або інших цілях, зокрема ті, які визначені у пунктах 2-7 цієї статті;

25. "попереднє схвалення імпорту" означає попереднє офіційне схвалення, здійснене компетентними органами Сторони-імпортера, адресоване окремому імпортеру як умова для здійснення імпорту однієї партії або декількох партій товарів зі Сторони-експортера, в рамках цієї Угоди;

26. "робочі дні" означає робочі дні, за винятком суботи та неділі й офіційних свят однієї зі Сторін;

27. "інспекція" означає перевірку будь-якого аспекту, що стосується кормів, продуктів харчування, здоров'я тварин і утримання та поводження з тваринами для того, щоб підтвердити, що такі аспекти відповідають вимогам законодавства щодо кормів та продуктів харчування та правилам стосовно здоров'я та утримання і поводження з тваринами;

28. "інспекція рослин" означає офіційний візуальний огляд та аналіз рослин, продуктів рослинного походження або інших об'єктів, що регулюються цією Угодою, для визначення наявності шкідників та/або визначення дотримання фітосанітарних правил;

29. "верифікація" означає перевірку шляхом вивчення та розгляду об'єктивної інформації щодо того, чи були виконані необхідні вимоги.

СТАТТЯ 61

Компетентні органи

Сторони повідомляють одна одній про структуру, організацію та розподіл повноважень між їхніми компетентними органами під час першого засідання Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами (далі - Підкомітет з управління СФЗ), як це визначено статтею 71 цієї Угоди. Сторони інформують одна одну про будь-які зміни, що стосуються таких компетентних органів, зокрема контактні пункти.

СТАТТЯ 62

Визнання для цілей торгівлі стану здоров'я тварин та статусу шкідників і регіональних умов

A. Визнання статусу стосовно хвороб тварин, інфекцій тварин та шкідників.

1. Стосовно хвороб тварин, інфекцій тварин (зокрема зоонози), застосовуються такі положення:

a) Сторона-імпортер визнає для цілей торгівлі стан здоров'я тварин Сторони-експортера та її регіонів, що визначений Стороною-експортером, відповідно до частини A Додатка IV до цієї Угоди, стосовно хвороб тварин, визначених у Додатку III-A до цієї Угоди;

b) У випадку, коли Сторона вважає, що вона має стосовно своєї території або частини території особливий статус стосовно специфічних хвороб тварин, крім тих, що перелічені у Додатку III-A до цієї Угоди, вона може подати запит про визнання такого статусу відповідно до критеріїв, викладених у частині C Додатка IV до цієї Угоди. Сторона-імпортер може запросити гарантії стосовно імпорту живих тварин та продуктів тваринного походження, що відповідають погодженому статусу Сторін;

c) Статус територій чи регіонів або статус секторів чи підсекторів Сторін, що стосується розповсюдженості або сфери впливу хвороб тварин, крім тих, що перелічені у Додатку III-A до цієї Угоди, чи інфекцій тварин та/або відповідного ризику, за необхідності, як визначено МЕБ, є взятим Сторонами за основу у торгівлі між ними. Сторона-імпортер може, за необхідності, подати запит про надання гарантій стосовно імпорту живих тварин та продуктів тваринного походження, що відповідають погодженому статусу, відповідно до рекомендацій МЕБ.

d) Без шкоди для положень статей 64, 66 та 70 цієї Угоди та крім випадків, коли Сторона-імпортер висуває чіткі заперечення чи вимагає додаткову або супровідну інформацію чи консультації та/або верифікацію, кожна Сторона має, без невиправданої затримки, застосувати законодавчі та адміністративні заходи задля дозволу на проведення торгівлі, на підставі підпунктів (a), (b) та (c) цього пункту.

2. Стосовно шкідників застосовуються такі положення:

a) Сторони визнають для цілей торгівлі їхній статус шкідників стосовно шкідників, визначених у Додатку III-B до цієї Угоди;

b) Без шкоди для положень статей 64, 66 та 70 цієї Угоди та крім випадків, коли Сторона-імпортер висуває чіткі заперечення чи вимагає додаткову або супровідну інформацію чи консультації та/або верифікацію, кожна Сторона має, без невиправданої затримки, застосувати законодавчі та адміністративні заходи задля дозволу на проведення торгівлі, на підставі підпункту (a) цього пункту.

B. Визнання регіоналізації/зонування і зон, вільних від шкідників, та захищених зон.

3. Сторони визнають загальну концепцію регіоналізації та зон, вільних від шкідників, визначених відповідно до Міжнародної конвенції про захист рослин 1997 року Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН та міжнародних стандартів для фітосанітарних заходів (далі - МСФЗ), які вони узгодили між собою з метою здійснення торгівлі між ними;

4. Сторони визнають, що рішення щодо регіоналізації стосовно хвороб тварин та риб, перелічених у Додатку III-A до цієї Угоди, та шкідників, перелічених у Додатку III-B до цієї Угоди, мають прийматися відповідно до положень частин A та B Додатка IV до цієї Угоди.

5. a) Стосовно хвороб тварин та відповідно до статті 64 цієї Угоди Сторона-експортер, що потребує визнання її рішень з регіоналізації Стороною-імпортером, має повідомити про свої заходи разом з наданням розгорнутих пояснень та супровідної документації стосовно її визначень та рішень. Без шкоди для положень статті 65 цієї Угоди та крім випадків, коли Сторона-імпортер висуває чіткі заперечення чи вимагає додаткову або супровідну інформацію чи консультації та/або верифікацію протягом 15 робочих днів з дати отримання повідомлення, рішення з регіоналізації, про яке повідомлено таким чином, вважається прийнятим;

b) Консультації, зазначені у підпункті (a) цього пункту, відбуваються відповідно до статті 65(3) цієї Угоди. Сторона-імпортер оцінює додаткову інформацію протягом 15 робочих днів з дати отримання такої додаткової інформації. Верифікація, зазначена в підпункті (a), має здійснюватися відповідно до статті 68 цієї Угоди протягом 25 робочих днів з дати отримання запиту щодо такої верифікації.

6. a) Стосовно шкідників кожна Сторона гарантує, що при здійсненні торгівлі рослинами, продуктами рослинного походження та іншим товаром береться до уваги статус шкідників у регіоні, визнаному іншою Стороною зоною, вільною від шкідників. Сторона, що потребує визнання своєї зони вільною від шкідників від іншої Сторони, повідомляє про свої заходи і, якщо це необхідно, надає вичерпні пояснення та допоміжні матеріали для її запровадження та підтримання, як це зазначено у відповідних МСФЗ, які Сторони вважають доцільними. Без шкоди для положень статті 70 цієї Угоди та крім випадків, коли Сторона-імпортер висуває чіткі заперечення чи вимагає додаткову або супровідну інформацію чи консультації та/або верифікацію протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення, рішення з регіоналізації щодо встановлення зони, вільної від шкідників, вважається прийнятим;

b) Консультації, зазначені у підпункті (a) цього пункту, проводяться відповідно до статті 65(3) цієї Угоди. Сторона-імпортер оцінює додаткову інформацію протягом трьох місяців з дати отримання такої додаткової інформації. Верифікація, зазначена у підпункті (a) цього пункту, має здійснюватися відповідно до статті 68 цієї Угоди протягом 12 місяців з дати отримання запиту щодо такої верифікації, беручи до уваги біологічні властивості відповідних шкідників та сільськогосподарських культур.

7. Після завершення процедур, описаних у пунктах 4-6 цієї статті, та без шкоди для положень статті 70 цієї Угоди кожна Сторона має без невиправданої затримки застосувати законодавчі та адміністративні заходи задля дозволу на проведення торгівлі на цій основі.

C. Компартменталізація

Сторони зобов'язуються брати участь в подальших дискусіях з метою реалізації принципу компартменталізації, зазначеного у Додатку XI до цієї Угоди.

СТАТТЯ 63

Визначення еквівалентності

1. Еквівалентність може бути визнана щодо:

a) індивідуальних заходів; або

b) групи заходів; або

c) системи, яка застосовується до сектору, підсектору, товару або групи товарів.

2. При визначенні еквівалентності Сторони мають дотримуватися процесу, описаного в пункті 3 цієї статті. Такий процес має включати об'єктивну демонстрацію еквівалентності Стороною-експортером та об'єктивну оцінку такої демонстрації Стороною-імпортером. Це може включати інспектування або верифікацію.

3. На запит Сторони-експортера стосовно визнання еквівалентності, як це визначено у пункті 1 цієї статті, Сторони повинні без затримок і не пізніше ніж через три місяці після отримання Стороною-імпортером такого запиту порушити процес консультацій, що включає кроки, описані у Додатку VI до цієї Угоди. Однак у випадку отримання декількох запитів від Сторони-експортера Сторони, на запит Сторони-імпортера, мають узгодити у рамках Підкомітету з управління СФЗ, зазначеного у статті 71 цієї Угоди, календарний план, згідно з яким вони мають порушити та провести процес, описаний у цьому пункті.

4. Крім випадків, коли Сторони домовилися про інше, Сторона-імпортер завершує оцінювання еквівалентності відповідно до пункту 3 цієї статті протягом 360 днів з дати отримання від Сторони-експортера запиту, включаючи досьє, яке підтверджує еквівалентність, крім випадків, що стосуються сезонних культур, коли затримка у оцінюванні виправдана з метою дозволу здійснити верифікацію у період зростання сезонних культур.

5. Сторона-імпортер, за необхідності, визначає еквівалентність щодо рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання відповідно до МСФЗ.

6. Сторона-імпортер може відхилити або призупинити еквівалентність на основі внесення змін будь-якою зі Сторін до заходів, що впливають на еквівалентність, за умови, що були дотримані такі процедури:

a) відповідно до статті 64(2) цієї Угоди Сторона-експортер повідомляє Стороні-імпортеру стосовно будь-якої пропозиції про внесення змін до її заходів, щодо яких визнається еквівалентність заходів та ймовірні наслідки запропонованих заходів стосовно еквівалентності, що була визнана. Протягом 30 робочих днів з дати отримання такої інформації Сторона-імпортер повідомляє Стороні-експортеру про те, чи буде еквівалентність і в подальшому визнаватися на основі запропонованих заходів;

b) відповідно до статті 64(2) цієї Угоди Сторона-імпортер повідомляє Стороні-експортеру стосовно будь-якої пропозиції про внесення змін до її заходів, щодо яких визнання еквівалентності було прийняте, та ймовірні наслідки запропонованих заходів стосовно еквівалентності, що була визнана. Якщо Сторона-імпортер надалі не продовжує визнавати еквівалентність, Сторони можуть домовитися про умови повторного порушення процесу, зазначеного у пункті 3 цієї статті, на основі запропонованих заходів.

7. Визнання, призупинення або припинення еквівалентності залежить виключно від Сторони-імпортера, що діє відповідно до своєї адміністративної та законодавчої систем. Сторона має повідомити Стороні-експортеру в письмовій формі вичерпні пояснення та супровідні дані задля визначення та прийняття рішень стосовно питання, викладеного у цій статті. У випадку невизнання, призупинення або припинення Сторона-імпортер має зазначити Стороні-експортеру потрібні умови задля повторного порушення процесу, зазначеного у пункті 3 цієї статті.

8. Без шкоди для положень статті 70 цієї Угоди Сторона-імпортер може не припиняти або призупиняти еквівалентність до тієї дати, коли запропоновані нові заходи будь-якої із Сторін наберуть чинності.

9. Якщо еквівалентність офіційно визнана, базуючись на консультативному процесі, як це зазначено у Додатку VI до цієї Угоди, Підкомітет з управління СФЗ має відповідно до процедури, викладеної у статті 71(2) цієї Угоди, визнати завершення визнання еквівалентності у торгівлі між Сторонами. Це рішення має належним чином забезпечувати скорочення фізичних перевірок на кордоні, спрощення отримання сертифікатів та полегшення процедури попереднього схвалення потужностей.