Розділ IVПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментівЧинний

Стаття 39. Неплатоспроможність сторони правочину щодо фінансових інструментів чи валютних цінностей, сторони деривативного контракту чи товарної операції

Q: Чи є Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів стаття 39 чинною?

Стаття 39 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів України чинна на 24 серпня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Q: Які статті йдуть до і після 39 у Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів?

У Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів України 149 статей: попередня — ст. 38, наступна — ст. 40.

№ 738-IXвід 19 червня 2020 р.Стаття 39 з 149

1. Сторона деривативного контракту, правочину щодо фінансових інструментів, правочину щодо валютних цінностей, сторона товарної операції є неплатоспроможною у разі: 1) набрання щодо такої сторони законної сили рішенням господарського суду, а саме ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство або ухвалою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, фізичної особи - підприємця; 2) прийняття щодо такої сторони Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку або Національним банком України відповідно рішення про: а) запровадження тимчасової адміністрації та/або призначення тимчасового адміністратора, та/або відсторонення керівництва, за умови що будь-яке із таких рішень має наслідком обмеження або відтермінування можливості здійснення передачі активів або переказу коштів; б) відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг та/або ліквідацію, за умови що будь-яке з таких рішень має наслідком обмеження або відтермінування можливості здійснення передачі активів або переказу коштів; в) віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

2. Для цілей цього Закону моментом оприлюднення передбачених частиною першою цієї статті рішень є: 1) щодо рішення, передбаченого пунктом 1 частини першої цієї статті, - момент надсилання судового рішення особі, яка провадить клірингову діяльність, на її офіційну електронну адресу, зареєстровану в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 2) щодо рішень, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті, - момент опублікування тексту відповідного рішення на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або Національного банку України.

3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національний бан у відповідного рішення на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або Національного банку України.

3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національний банк України у порядку, встановленому відповідно до статті 141 цього Закону, здійснюють обмін інформацією про прийняті ними рішення, передбачені частиною першою цієї статті.