Про схвалення Стратегії розвитку галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026-2028 роках

Тип: Розпорядження

№ 677-р

Дата: 08 липня 2026 р.

Статус: Чинний

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 8 липня 2026 р. № 677-р

Київ

Про схвалення Стратегії розвитку галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026-2028 роках

1. Схвалити Стратегію розвитку галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України на період до 2030 року (далі - Стратегія), що додається.

2. Затвердити операційний план заходів з реалізації у 2026-2028 роках Стратегії розвитку галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України на період до 2030 року (далі - операційний план), що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити:

своєчасне виконання завдань та заходів операційного плану та Стратегії;

подання щокварталу до 1 числа наступного місяця починаючи з 2027 року Міністерству розвитку громад та територій інформації про стан виконання операційного плану та фактичні значення показників досягнення стратегічних цілей Стратегії для її узагальнення.

4. Міністерству розвитку громад та територій забезпечити:

проведення моніторингу виконання операційного плану та реалізації Стратегії;

подання щороку до 1 травня починаючи з 2027 року Кабінетові Міністрів України звіту про стан виконання операційного плану та фактичні значення показників досягнення стратегічних цілей Стратегії;

розроблення та подання до 31 жовтня 2028 р. Кабінетові Міністрів України проекту операційного плану заходів з реалізації у 2029-2030 роках Стратегії розвитку галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України на період до 2030 року.

Прем'єр-міністр України

Ю. СВИРИДЕНКО

Інд. 80

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 8 липня 2026 р. № 677-р

СТРАТЕГІЯ

розвитку галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України на період до 2030 року

Загальна частина

Авіаційний транспорт є складовою частиною транспортної системи України та має розгалужену систему аеропортів та широку мережу авіаційних сполучень, що створює необхідні передумови для задоволення потреб користувачів авіаційного транспорту у наданні послуг з перевезення пасажирів, вантажу, багажу та пошти, розвитку бізнесу, забезпечення мобільності українських громадян, доступності України для іноземних інвесторів та забезпечення інтеграції української економіки до економіки ЄС. За Мультиплікативною методологією оцінки повного економічного впливу Міжнародної ради аеропортів українські аеропорти створюють 200 тис. робочих місць в національній економіці.

Авіаційний транспорт, зокрема, сприяє розвитку туристичного бізнесу та міжнародній торгівлі, підвищенню інвестиційної привабливості держави і розширенню можливостей для діяльності на її території міжнародних компаній, забезпечує швидку доставку цінних та швидкопсувних товарів до місця призначення, зумовлюючи широке використання авіаційного транспорту провідними міжнародними логістичними компаніями.

Роль авіаційного транспорту в світовій економіці постійно зростає, чому сприяє як технологічний розвиток і новітні розробки у галузі цивільної авіації, так і глобалізація та поглиблення ділових і культурних зв'язків між різними країнами світу.

Водночас сучасний стан цивільної авіації свідчить про нагальну потребу у приведенні національного законодавства у відповідність з європейським, впровадженні міжнародних стандартів та їх дотриманні, гармонізації державної політики з пріоритетами ЄС, зокрема щодо досягнення кліматичної нейтральності авіаційного транспорту, що вимагає організаційних, кадрових та матеріальних ресурсів.

Аналіз поточного стану справ у галузі, тенденції та обґрунтування необхідності розв'язання виявлених проблем

За інформацією про підсумки діяльності авіаційної галузі України, підготовленою Державіаслужбою до початку збройної агресії Російської Федерації проти України та розміщеною на офіційному веб-сайті Державіаслужби у розділі “Статистика”, протягом 2021 року на фоні зняття або пом'якшення багатьма країнами протиепідемічних обмежень, спричинених коронавірусом SARS-CoV-2, спостерігалося поступове зростання попиту на послуги авіаційного транспорту, насамперед туристичний сезон, що сприяло покращенню ситуації на ринку авіаційних перевезень. За статистичними даними за підсумками звітного 2021 року українськими авіакомпаніями перевезено 9348,1 тис. пасажирів, що майже на 95 відсотків перевищило показник 2020 року і становило 68,2 відсотка обсягів 2019 року.

За результатами 2021 року українські аеропорти забезпечили обслуговування 16,2 млн. пасажирів, що на 87,2 відсотка перевищило результат 2020 року та становило дві третини від аналогічного показника 2019 року. Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” забезпечив 65 відсотків пасажирських перевезень. Державні підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, “Міжнародний аеропорт “Львів” імені Данила Галицького”, комунальні підприємства “Міжнародний аеропорт “Київ” імені Ігоря Сікорського, “Міжнародний аеропорт Одеса”, “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” та авіаційне комунальне підприємство “Міжнародний аеропорт Харків”, обслуговували 98 відсотків пасажирів.

Поштові та вантажні потоки через аеропорти України в 2021 році зросли на 21,1 відсотка та становили 63,2 тис. тонн, 80 відсотків з яких здійснювалося через державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”.

Протягом 2021 року пасажирські перевезення здійснювали 16 українських авіакомпаній. При цьому майже 93 відсотки загальних за галуззю обсягів забезпечили такі провідні авіакомпанії, як “Міжнародні авіалінії України”, “Скайап”, “Азур Ейр Україна” та “Роза вітрів”. П'яту позицію за обсягами пасажирських перевезень зайняла авіакомпанія “Біз Ейрлайн”, яка почала виконувати польоти у березні 2021 року. В той же час до аеропортів України виконували регулярні польоти 29 іноземних авіакомпаній з 34 країн світу, у тому числі чотири нові - Cyprus Airways (Республіка Кіпр), Flynas (Королівство Саудівська Аравія), Eurowings (Федеративна Республіка Німеччина) та Ryanair UK (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії). Обсяги перевезень іноземних авіакомпаній у міжнародному регулярному сполученні зросли на 83,4 відсотка та становили 6096,8 тис. пасажирів, що становило 70 відсотків загальних обсягів регулярних пасажирських перевезень між Україною та країнами світу.

Опис проблем, які обумовили прийняття Стратегії

Збройна агресія Російської Федерації проти України докорінно змінила ситуацію у галузі цивільної авіації України. Через бойові дії на території України повітряний простір України закритий для польотів цивільної авіації, що унеможливило провадження операційної діяльності авіакомпаній, аеропортів і провайдерів аеронавігаційного обслуговування та призвело до простою близько 75 відсотків авіаційного персоналу. Операційна діяльність авіакомпаній та авіаційного персоналу можлива лише за межами території України. Крім того, з метою збереження кваліфікації власного персоналу українські авіакомпанії та аеропорти направляють авіаційний персонал за контрактами з іноземними партнерами до інших країн.

Водночас функціонують підрозділи об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України.

Важливість та актуальність розроблення програмного документа у галузі цивільної авіації визначається необхідністю встановлення стратегічних пріоритетів розвитку цивільної авіації з урахуванням викликів у період дії воєнного стану та повоєнного відновлення, удосконалення державної політики у пріоритетних напрямах, інтеграції до авіаційної транспортної системи ЄС з урахуванням отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС. Під час розроблення цієї Стратегії використано збалансований підхід, що забезпечує майбутнє прогнозоване зростання попиту на авіаційні перевезення, що сприятиме економічному розвитку, підвищенню якості життя населення та ефективному використанню ресурсів.

Нормативно-правові акти, що діють у галузі цивільної авіації та використання повітряного простору:

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII;

Угода між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони, про спільний авіаційний простір, ратифікована Законом України від 17 лютого 2022 р. № 2067-IX;

Угода між Україною та Європейською організацією з безпеки аеронавігації (ЄВРОКОНТРОЛЬ) щодо впровадження Європейського фонду добровільної аеронавігаційної солідарності, вчинена 19 грудня 2022 р.;

Конвенція про міжнародну цивільну авіацію;

Повітряний кодекс України;

Закон України “Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації”;

Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року, схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 р. № 1550 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 8, ст. 665);

Національна програма адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 р. № 438 (Офіційний вісник України, 2026 р., № 34, ст. 2309);

План України, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035);

авіаційні правила України.

Метою цієї Стратегії є відновлення авіаційної інфраструктури, що постраждала внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, авіаційних перевезень, розбудова ефективної та безпечної цивільної авіації, інтегрованої в європейський повітряний простір та світову авіаційну транспортну систему, що задовольняє потреби населення та бізнесу в авіаційних перевезеннях та відповідає національним інтересам.

Для досягнення мети цієї Стратегії передбачається виконання завдань за такими стратегічними цілями:

стратегічна ціль 1. Удосконалення законодавства у сфері авіаційного транспорту, спрямованого на забезпечення належного рівня безпеки авіації, інтеграцію у спільний з ЄС авіаційний простір та екологічність;

стратегічна ціль 2. Відновлення операційної діяльності аеропортів та подальший їх розвиток;

стратегічна ціль 3. Відновлення та подальше удосконалення порядку надання послуг з аеронавігаційного обслуговування;

стратегічна ціль 4. Відновлення та розвиток авіаційних перевезень, авіації загального призначення та безпілотних повітряних суден.

Ця Стратегія реалізується двома етапами (перший - протягом 2026-2028 років та другий - протягом 2029-2030 років) шляхом здійснення заходів, передбачених операційними планами заходів з реалізації Стратегії, в яких зазначені відповідальні за їх здійснення, строки та індикатори виконання.

Реалізація етапів виконання завдань, спрямованих на досягнення стратегічних цілей, не потребує залучення додаткових фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів та здійснюється в межах фінансування, визначеного в державних бюджетних програмах, кадрового та технічного забезпечення, наявного в органах державної влади, відповідальних за реалізацію цієї Стратегії.

Операційні плани заходів з реалізації цієї Стратегії згруповані відповідно до стратегічних цілей та завдань з метою досягнення очікуваних результатів на кожному етапі, що сприятиме комплексному досягненню стратегічних цілей та мети цієї Стратегії. Зазначені заходи передбачають удосконалення правового регулювання відносин у галузі цивільної авіації, виконання стратегічних планів розвитку та інвестиційних планів суб'єктів господарювання державного сектору економіки та інших програмних документів. Виконання операційного плану заходів з реалізації цієї Стратегії здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної, грантової та гуманітарної допомоги, приватних інвестицій, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Стратегічні цілі та показники їх досягнення

Стратегічна ціль 1. Удосконалення законодавства у сфері авіаційного транспорту, спрямованого на забезпечення належного рівня безпеки авіації, інтеграцію у спільний з ЄС авіаційний простір та екологічність

Проблемами, які потребують розв'язання, є:

часткова узгодженість законодавства України у сфері авіаційного транспорту з актами права ЄС (acquis ЄС);

відсутність централізованої системи збору, обробки та аналізу інформації щодо безпеки польотів та авіаційної безпеки, що не дає змоги проводити об'єктивну оцінку ризиків, виявляти тенденції та оперативно реагувати на події у цивільній авіації;

збільшення кількості кібератак на авіаційну інфраструктуру;

необхідність постійного оновлення систем захисту та адаптації до нових загроз;

брак кваліфікованих фахівців з кібербезпеки у галузі цивільної авіації;

значне шумове забруднення територій, прилеглих до аеропортів, та відсутність сучасних систем моніторингу шуму;

відсутність механізму популяризації та розвитку ринку сталого авіаційного палива як одного із способів зменшення викидів CO2;

відсутність практики впровадження належної інфраструктури енергоефективних технологій та застосування альтернативних джерел енергії в аеропортах, незважаючи на високу питому вагу витрат на енерго- та теплозабезпечення аеропортів в осінньо-зимовий період.

Завданнями, необхідними для розв'язання зазначених проблем, є:

імплементація до законодавства України у сфері авіаційного транспорту актів права ЄС (acquis ЄС) у рамках Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони, про спільний авіаційний простір та Пакета розширення Європейського Союзу;

приведення системи авіаційної безпеки у відповідність із стандартами ЄС;

створення єдиної державної системи інформаційного забезпечення авіації загального призначення та дистанційно пілотованих повітряних суден;

забезпечення нормативного врегулювання та впровадження механізму проведення моніторингу польотних даних у цивільній і державній авіації;

удосконалення процедури розслідування порушень порядку використання повітряного простору України;

запровадження системи кібербезпеки у галузі цивільної авіації з урахуванням вимог та Плану дій з кібербезпеки Міжнародної організації цивільної авіації та вимог національного та європейського законодавства у сфері кібербезпеки;

подальше удосконалення нормативно-правової бази в частині кібербезпеки у сфері інформаційної та авіаційної безпеки;

сприяння збільшенню обсягу інвестицій у розвиток технологій кібербезпеки;

підвищення рівня обізнаності працівників авіаційної галузі про загрози у сфері кібербезпеки;

розвиток співпраці між державою та приватним сектором у сфері кібербезпеки;

оснащення аеропортів сучасними системами проведення моніторингу авіаційного шуму;

дослідження національного ринку щодо можливості виробництва сталого авіаційного палива з подальшою популяризацією його використання та розгортання відповідної інфраструктури для впровадження в Україні;

проведення енергоаудиту в аеропортах для виявлення потенційно вразливих елементів аеропортової інфраструктури та тих, що споживають надмірну кількість ресурсів;

впровадження в аеропортах альтернативної енергетики та забезпечення енергонезалежності, зокрема шляхом використання спеціалізованої наземної техніки на електричній енергії (електротранспорту), модернізації системи освітлення, утеплення, встановлення сонячних панелей.

Очікуваними результатами є:

інтеграція галузі цивільної авіації України в європейську систему, що є невід'ємною частиною підготовки до членства в ЄС;

функціонування єдиного з ЄС авіаційного простору;

розроблення механізму адаптації процедур сертифікації української авіаційної техніки до правил Європейського агентства з безпеки польотів;

приведення системи авіаційної безпеки України у відповідність із стандартами Міжнародної організації цивільної авіації та ЄС;

забезпечення централізованого збору, обробки, аналізу, обміну даними, спрощення процедури планування польотів та підвищення рівня обізнаності про повітряну обстановку;

забезпечення створення умов для проведення об'єктивного аналізу ризиків та запобігання авіаційним подіям;

удосконалення процедури розслідування порушень порядку використання повітряного простору України шляхом впровадження інструментальних засобів проведення моніторингу нижнього повітряного простору та забезпечення фіксації, документування і доказовості таких порушень;

виконання Україною як державою - членом Міжнародної організації цивільної авіації зобов'язань щодо впровадження Глобальної стратегії авіаційної кібербезпеки Міжнародної організації цивільної авіації та Плану дій з кібербезпеки, що сприятиме успішному проходженню аудиту Міжнародною організацією цивільної авіації в рамках Універсальної програми з перевірки у сфері забезпечення авіаційної безпеки щодо відповідності положенням додатків 9 і 17 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію;

удосконалення нормативно-правової бази в частині кібербезпеки у сфері інформаційної та авіаційної безпеки;

збільшення обсягу інвестицій у розвиток технологій кібербезпеки;

підвищення рівня обізнаності працівників авіаційної галузі про загрози у сфері кібербезпеки;

налагодження співпраці між державою та приватним сектором у сфері кібербезпеки;

забезпечення отримання достовірної інформації щодо рівня шумового забруднення навколо аеропортів з подальшим здійсненням коригуючих заходів відповідно до збалансованого підходу управління авіаційним шумом;

нормативно-правове урегулювання питання виробництва сталого авіаційного палива з подальшою розбудовою інфраструктури для його використання в Україні;

здійснення заходів з енергоефективності елементів аеропортової інфраструктури за результатами проведеного енергоаудиту;

забезпечення економії енергоресурсів, зменшення витрат на комунальні платежі, вивільнення коштів від зменшення екологічного податку на викиди CO2 для подальшої модернізації аеропортів.

Стратегічна ціль 2. Відновлення операційної діяльності аеропортів та подальший їх розвиток

Проблемами, які потребують розв'язання, є:

припинення операційної діяльності аеропортів у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану та віднесенням території України і повітряного простору України до конфліктних зон з високим ступенем ризику авіаційній безпеці;

руйнування аеропортової інфраструктури внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

відсутність фізичного доступу до аеропортів у період дії воєнного стану з метою проведення належної оцінки стану аеропортів;

недостатність фінансового забезпечення аеропортів для відновлення терміналів і аеродромних комплексів, їх якісної модернізації та/або реконструкції, закупівлі сучасних навігаційних та світлосигнальних засобів, авіаційної наземної техніки та аеродромного обладнання, спеціальної аеродромної пожежної техніки та аварійно-рятувальних засобів;

дефіцит кваліфікованих кадрів для забезпечення діяльності аеропортів та обмежені можливості щодо забезпечення підготовки персоналу аеропортів;

низький рівень розвитку мультимодальних перевезень, транспортної логістики та відсутність відповідних інфраструктурних проектів;

недосконале регулювання комерційної діяльності аеропортів, що стримує розвиток доходів від неавіаційної діяльності;

відсутність стратегічних планів довгострокового розвитку аеропортів;

необхідність реорганізації та приведення у відповідність з європейською практикою моделі управління аеропортами.

Завданнями, необхідними для розв'язання зазначених проблем, є:

проведення разом з Європейським агентством з безпеки польотів та іншими заінтересованими сторонами оцінки рівня загрози та ризиків авіаційній безпеці цивільної авіації у межах території України та повітряного простору України, пов'язаних із відкриттям аеропортів та відновленням польотів цивільної авіації після припинення або скасування воєнного стану в Україні відповідно до додатка 19 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та Документа Міжнародної організації цивільної авіації 9859 “Керівництво з управління безпекою польотів”;

проведення оцінки стану пошкодження аеропортів та рівня їх відповідності сертифікаційним вимогам;

вжиття заходів з відновлення операційної діяльності аеропортів для задоволення першочергових потреб в авіаційних перевезеннях пасажирів, багажу, вантажу та пошти;

забезпечення фінансування відновлення та подальшого розвитку аеропортів;

сприяння отриманню грантового та/або кредитного фінансування з наданням державних гарантій для розбудови інфраструктури аеропортів, надаючи пріоритет забезпеченню оптимальної собівартості для ефективної конкуренції та привабливості українських аеропортів на міжнародному ринку авіаперевезень;

забезпечення підтримки компетентності та професійних навичок персоналу аеропортів в умовах правового режиму воєнного стану та після його припинення або скасування, підготовка відповідних фахівців профільними закладами освіти;

удосконалення правового регулювання та умов доступу до ринку послуг з наземного обслуговування в аеропортах України;

створення сучасних термінальних пасажирських та вантажних комплексів (мультимодальних логістичних центрів) в аеропортах за рахунок їх власників та/або інвесторів на умовах публічно-приватного партнерства з урахуванням стандартів Міжнародної організації цивільної авіації та рекомендацій Міжнародної асоціації повітряного транспорту щодо рівнів якості обслуговування пасажирів, вантажу, багажу та пошти;

спрощення дозвільних процедур для відкриття комерційних об'єктів у аеропортах з одночасним дотриманням вимог до безпеки, зокрема в частині здійснення контролю за персоналом та постачальниками товарів і послуг;

забезпечення підготовки стратегічних планів розвитку аеропортів;

визначення пріоритетів розвитку аеропортів у загальнодержавному середньо- та довгостроковому плануванні з урахуванням ролі та цільового призначення аеропортів;

створення та розвиток мережі аеродромів шляхом їх об'єднання в єдиний суб'єкт господарювання.

Очікуваними результатами є:

скасування заборони на використання повітряного простору України для польотів цивільної авіації, яку введено через віднесення повітряного простору України до конфліктних зон з високим ступенем ризику безпеці цивільної авіації у зв'язку з наявністю реальних загроз для її діяльності;

впровадження ризик-орієнтованого підходу щодо здійснення нагляду за суб'єктами та об'єктами авіаційної діяльності;

відновлення операційної діяльності аеропортів, які відповідають сертифікаційним вимогам, встановленим авіаційними правилами України;

забезпечення приймання та відправлення повітряних суден, а також організовано наземне обслуговування повітряних суден, екіпажу, пасажирів, вантажу, багажу та пошти, що здійснюється користувачами аеропорту на території аеропорту (аеродрому) або за його межами;

визначення на законодавчому рівні підстав для сталого фінансування заходів з будівництва, реконструкції, капітального ремонту аеропортів, аеродромів;

організація підготовки фахівців профільними закладами освіти та забезпечення аеропортів кваліфікованим персоналом на рівні, достатньому для швидкого та безпечного відновлення польотів;

удосконалення умов для вільного доступу на ринок послуг з наземного обслуговування суб'єктів наземного обслуговування на рівноправній та недискримінаційній основі;

утворення сучасного мультимодального логістичного центру в одному з аеропортів з урахуванням наявності під'їзних шляхів для вантажного транспорту, достатньої площі для складів, перонів, стоянок для вантажних літаків та можливості інтеграції із залізничною транспортною системою;

удосконалення процедури концесії та оренди приміщень в аеропортах, забезпечення розвитку торговельних зон, зон харчування та розваг;

збільшення обсягу фінансових надходжень до державного бюджету та бюджету аеропортів від провадження неавіаційної діяльності, що дасть змогу збільшити обсяг інвестицій у розвиток інфраструктури аеропортів, модернізацію термінальних комплексів тощо;

підготовка стратегічних планів розвитку аеропортів;

створення мережі аеродромів державної власності.

Стратегічна ціль 3. Відновлення та подальше удосконалення порядку надання послуг з аеронавігаційного обслуговування

Проблемами, які потребують розв'язання, є:

наявність заборон та обмежень на польоти цивільних повітряних суден у повітряному просторі України та над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху згідно з міжнародними договорами України покладена на Україну, що призвело до припинення аеронавігаційного обслуговування, яке забезпечується Украерорухом;

пошкодження або знищення частини інфраструктури аеронавігаційної системи внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

потреба у збільшенні обсягу фінансування для забезпечення відновлення пошкодженої та знищеної частини інфраструктури аеронавігаційної системи;

часткова застарілість наземної інфраструктури аеронавігаційної системи для підтримки інноваційних процедур зв'язку, навігації, спостереження;

недостатня визначеність структури, завдань та порядку функціонування об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України в умовах правового режиму воєнного стану та відповідно залученість її підрозділів до задоволення потреб національної безпеки і оборони з організації використання повітряного простору України;

затримка у виконанні Європейського генерального плану з організації повітряного руху щодо поетапного виконання цільових завдань національного плану України щодо впровадження Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/2803 від 23 жовтня 2024 р. про впровадження Єдиного європейського неба;

зменшення кількості необхідних кадрових ресурсів, обмеження можливостей підтримання компетентності персоналу, який відповідає кваліфікаційним вимогам з питань аеронавігаційного обслуговування в повному обсязі через брак фінансових ресурсів та заходи з мобілізації;

відсутність проведення льотних перевірок наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження;

недосконалість законодавства в частині отримання та використання земель оборони для будівництва аеронавігаційних об'єктів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України.

Завданнями, необхідними для розв'язання зазначених проблем, є:

забезпечення відновлення послуг з обслуговування повітряного руху у повітряному просторі України та над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху згідно з міжнародними договорами України покладено на Україну;

визначення механізмів компенсації вартості зруйнованого майна, відшкодування збитків та недоотриманої вигоди аеронавігаційної системи України;

реалізація критично необхідних інвестиційних проектів (мобільні і стаціонарні системи спостереження та пункти управління, модернізація автоматизованих систем керування повітряним рухом та менеджменту повітряного простору, системи зв'язку/навігації/оброблення даних, метеорологічне обладнання, технічне переоснащення інженерних систем, апаратне та серверне обладнання, ліцензійні системи та програмне забезпечення) для відновлення польотів повітряних суден у повітряному просторі України;

забезпечення Украероруху сучасними засобами зв'язку, навігації, спостереження та новітніми технологіями в межах реалізації Генерального плану управління повітряним рухом у рамках проекту дослідження ОрПР в єдиному європейському небі, схваленого рішенням Ради від 30 березня 2009 року (2009/320/ЄС);

розроблення та виконання програми відновлення аеронавігаційної системи, спрямованої на удосконалення процесу організації використання повітряного простору України, оновлення нормативно-правової бази щодо надання послуг з аеронавігаційного обслуговування;

удосконалення процесу метеорологічного обслуговування на маршруті та на аеродромах шляхом заміни/модернізації аеродромного метеорологічного обладнання/метеорологічних систем та удосконалення технологій прогнозування погодних умов, впровадження процесів управління аеронавігаційною інформацією;

удосконалення нормативно-правового забезпечення структури, діяльності та порядку функціонування об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України з урахуванням досвіду її функціонування в умовах правового режиму воєнного стану та відповідно до нагальних потреб національної безпеки і оборони, розвитку аеронавігаційної системи України з урахуванням законодавства ЄС;

удосконалення порядку використання повітряного простору України шляхом впровадження вільних маршрутів (без кордонів) та його об'єднання з державами - членами ЄС, забезпечення гнучкого використання повітряного простору України;

впровадження технологій централізованого збору, обробки та розповсюдження даних щодо аеронавігації із застосуванням уніфікованих моделей та форматів обміну даними;

забезпечення підтримки компетентності та професійних навичок авіадиспетчерів та інженерів, які безперервно координують повітряний рух і керують обслуговуванням повітряного простору України в умовах правового режиму воєнного стану та після його скасування, підготовка фахівців з аеронавігаційного обслуговування профільними закладами освіти;

проведення льотних перевірок наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження;

удосконалення земельного законодавства з отримання та використання земель оборони для будівництва аеронавігаційних об'єктів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України.

Очікуваними результатами є:

зняття заборони та обмеження на використання повітряного простору України та над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху згідно з міжнародними договорами України покладена на Україну;

відновлення надання Украерорухом послуг у мінімально можливих обсягах і конфігураціях та часових проміжках із дотриманням вимог безпеки польотів;

відновлення інфраструктури аеронавігаційної системи, зокрема в порядку компенсаційного механізму, передбаченого Конвенцією про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, учиненої в м. Гаазі 16 грудня 2025 р.;

удосконалення системи управління повітряним рухом, яка забезпечить оптимізацію маршрутів, підвищить безпеку, ефективність та пропускну спроможність повітряного простору, цифровізацію та інтеграцію таких технологій, як безпілотні повітряні судна, для впровадження Єдиного європейського неба відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/2803 від 23 жовтня 2024 р.;

удосконалення процедури організації використання повітряного простору України, впровадження економічно ефективних технологій та модернізація обладнання з метою створення сучасної, безпечної та інтегрованої з ЄС аеронавігаційної системи, здатної ефективно обслуговувати зростаючі потоки повітряного руху після припинення або скасування воєнного стану;

створення високоточного, цифрового та інтегрованого метеорологічного забезпечення з метою раннього та точного виявлення небезпечних метеорологічних явищ, що дасть змогу точно та гнучко планувати потоки повітряного руху, зменшити затримки рейсів завдяки прокладенню найбезпечніших та найефективніших маршрутів, а також зменшити операційні витрати користувачів повітряного простору, диспетчерів та органів обслуговування повітряного руху;

створення системи управління повітряним рухом, яка відповідає сучасним вимогам національної безпеки, базується на досвіді функціонування в умовах воєнного стану та дає змогу динамічно передавати зони відповідальності між цивільними та військовими секторами залежно від оперативної обстановки на підставі єдиного формату даних та процедур взаємодії;

створення високоефективної, екологічної та безпечної системи організації повітряного руху за оптимальними, найбільш прямими маршрутами, що дасть змогу підвищити ефективність використання повітряного простору, знизити навантаження на диспетчерів, зменшити обсяги споживання авіаційного палива;

створення глобальної, інтероперабельної та безпечної інформаційної екосистеми управління повітряним рухом;

забезпечення доступу пілотів, диспетчерів, аеропортів, авіакомпаній до необхідних даних, що стосуються аеронавігації, через єдину точку входу з метою оптимізації процесів з використанням уніфікованих моделей даних;

організація підготовки фахівців профільними закладами освіти та забезпечення кваліфікованими фахівцями суб'єктів, що надають послуги з аеронавігаційного обслуговування;

укомплектування провайдерів аеронавігаційного обслуговування кваліфікованим персоналом з надання послуг з аеронавігаційного обслуговування;

проведення оцінки роботи аеронавігаційного обладнання в реальних умовах польоту з метою виявлення та усунення недоліків у роботі обладнання та прийняття у разі потреби рішення про його ремонт або заміну для забезпечення безпеки на всіх етапах польоту;

спрощення процесу передачі земель оборони з однієї категорії до іншої та усунення правових перешкод, зокрема шляхом скорочення строків виділення земельних ділянок та строків розгляду заявок від провайдерів аеронавігаційних послуг щодо отримання дозволів на розміщення об'єктів зв'язку, навігації та спостереження на землях оборони, які мають найкраще стратегічне розташування (висоти, віддаленість від забудови) для забезпечення безпеки польотів.

Стратегічна ціль 4. Відновлення та розвиток авіаційних перевезень, авіації загального призначення та безпілотних повітряних суден

Проблемами, які потребують розв'язання, є:

відсутність авіаперевезень через закриття повітряного простору України для польотів цивільної авіації у зв'язку із запровадженням правового режиму воєнного стану;

введення заборони на транзитні польоти через територію Російської Федерації та Республіки Білорусь і припинення дій міжнародних угод про повітряне сполучення з цими країнами, що суттєво впливатиме на тривалість польоту та вартість авіаперевезень з/до України українських авіакомпаній після відновлення польотів;

необхідність приведення у відповідність із стандартами ЄС державного контролю та нагляду за безпекою польотів повітряних суден авіації загального призначення;

складність та тривалість процедур реєстрації, сертифікації надлегких літальних апаратів та дозвільних процедур для здійснення польотів;

відсутність державного регулювання у сфері експлуатації безпілотних повітряних суден.

Завданнями, необхідними для розв'язання зазначених проблем, є:

відновлення авіаперевезень після припинення або скасування воєнного стану та зняття заборони на використання повітряного простору України цивільними повітряними суднами;

здійснення організаційних заходів з утворення національного авіаційного перевізника;

започаткування переговорного процесу з державами-партнерами щодо збільшення кількості рейсів та виділення запитуваних часових інтервалів (слотів) для українських авіакомпаній через вузлові аеропорти цих держав у рамках створення альтернативних міжнародних маршрутів поза територією Російської Федерації та Республіки Білорусь;

удосконалення законодавства у сфері регулювання розвитку авіації загального призначення шляхом приведення вимог національного законодавства у відповідність з актами права ЄС (acquis ЄС) та стандартами і рекомендованою практикою Міжнародної організації цивільної авіації, що регулюють питання експлуатації повітряних суден авіації загального призначення;

розроблення нормативно-правових актів щодо експлуатації безпілотних повітряних суден та їх безпечної інтеграції до існуючої системи використання повітряного простору з урахуванням стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації та актів права ЄС (acquis ЄС);

запровадження вимог та процедур щодо сертифікації розробників, виробників та експлуатантів безпілотних повітряних суден;

розроблення та впровадження комплексу правил для безпечного запуску, контролю та моніторингу польотів для безпілотних повітряних суден.

Очікуваними результатами є:

поступове відновлення авіаперевезення з/до та в межах України;

надання дозволів українським та іноземним авіакомпаніям для виконання міжнародних регулярних і нерегулярних рейсів та надання дозволів українським авіакомпаніям для виконання внутрішніх регулярних рейсів за умови покращення безпекової ситуації та скасування заборони на використання повітряного простору цивільними повітряними суднами;

утворення національного авіаційного перевізника;

відкриття нових стикувальних рейсів через вузлові аеропорти держав-партнерів та розширення права українських авіакомпаній на ринку міжнародних авіаперевезень, що дасть змогу покращити логістику та підвищити рівень конкуренції;

удосконалення системи нагляду за експлуатацією повітряних суден авіації загального призначення;

спрощення процедури реєстрації, сертифікації надлегких літальних апаратів;

спрощення дозвільних процедур для здійснення польотів повітряних суден авіації загального призначення;

удосконалення порядку продовження льотної придатності надлегких літальних апаратів, що не мають комерційного характеру;

спрощення процедури видачі свідоцтва авіаційного персоналу надлегких літальних апаратів;

створення структурованого, безпечного середовища для експлуатації безпілотних повітряних суден з чітким розмежуванням правил експлуатації для різних типів повітряних суден;

інтеграція цивільних безпілотних авіаційних системи в існуючу систему використання повітряного простору України;

підвищення рівня безпеки польотів шляхом категоризації (класифікації) операційних ризиків, залежно від яких експлуатація безпілотних повітряних суден здійснюється на підставі дозволу або передбачає сертифікацію обладнання та оператора безпілотних авіаційних систем;

встановлення вимоги до безпілотних повітряних суден щодо стандартів шуму;

запровадження системи підготовки дистанційних пілотів безпілотного повітряного судна, проведення інформаційно-просвітницької кампанії щодо безпечної експлуатації безпілотних повітряних суден.

Порядок проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації Стратегії та звітування

Моніторинг та оцінка результатів реалізації цієї Стратегії проводяться в межах повноважень Кабінету Міністрів України, Мінрозвитку, інших органів виконавчої влади за участю міжнародних організацій, об'єднань громадян, інших заінтересованих суб'єктів.

Оцінка стану реалізації цієї Стратегії проводиться шляхом аналізу відхилення показників фактичних результатів від планових проміжних (цільових) значень показників досягнення стратегічних цілей, визначених цією Стратегією та операційними планами заходів з її реалізації.

До припинення або скасування правового режиму воєнного стану застосовуються показники досягнення стратегічних цілей, які наведені у додатку.

Мінрозвитку щороку до 1 травня починаючи з 2027 року забезпечує подання Кабінетові Міністрів України звіту про стан виконання операційного плану заходів з реалізації цієї Стратегії та фактичні значення показників досягнення стратегічних цілей.

Результати моніторингу реалізації Стратегії можуть бути підставою для коригування операційних планів заходів з реалізації цієї Стратегії.

Фінансове забезпечення реалізації цієї Стратегії здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на відповідний рік органам, відповідальним за здійснення заходів, передбачених операційними планами заходів з реалізації цієї Стратегії, коштів міжнародної технічної допомоги, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Додаток

до Стратегії

ПОКАЗНИКИ

досягнення стратегічних цілей Стратегії розвитку галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України на період до 2030 року

Найменування показника

Значення показника в базовому 2026 році

Значення та/або описове прогнозоване значення показника у 2028 році

Описове прогнозоване цільове значення показника у 2030 році

Джерело даних

1. Частка імплементованих в законодавство України актів права ЄС (acquis ЄС), відсотків