Угода про співробітництво між Міністерством оборони України і Міністерством національної оборони Румунії

Угода про співробітництво між Міністерством оборони України і Міністерством національної оборони Румунії

Дата підписання: 17.03.1994

Дата набуття чинності: 22.06.1994

Міністерство оборони України і Міністерство національної оборони Румунії (надалі - "Сторони"),

враховуючи цілі і принципи Організації Об'єднаних Націй, положення Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Договору про звичайні збройні сили в Європі, які стосуються розвитку й укріплення дружніх відносин і співробітництва між державами, Віденського документа '92 про розвиток військових контактів,

виходячи з того, що розвиток добросусідських українсько-румунських відносин є конкретним фактором зміцнення регіонального співробітництва,

підкреслюючи роль співробітництва у військовій галузі як стабілізуючого фактора в розвитку відносин між Сторонами,

прагнучи розвивати співробітництво між Збройними Силами України та Армією Румунії,

погодились про таке:

Стаття 1

Сторони здійснюють співробітництво на принципах рівноправності, партнерства і взаємної вигоди. Таке співробітництво не може торкатися інтересів третіх держав.

Сторони зобов'язуються гарантувати згідно із законодавством кожної із країн захист інформації та відомостей, набутих у рамках військового співробітництва, що становлять державну або військову таємницю.

Передача однією із Сторін третій стороні вказаних інформації та відомостей, набутих у рамках військового співробітництва, дозволяється лише за умови письмової згоди іншої Сторони.

Стаття 2

Військове співробітництво здійснюється в таких галузях:

- оперативна та бойова підготовка, розвиток навчально-матеріальної бази;

- удосконалення системи управління військами;

- тилове та технічне забезпечення військ;

- підготовка військових кадрів;

- військова наука та історія;

- метеорологічне і гідрологічне забезпечення військ;

- військово-видавнича діяльність;

- преса, радіо, телебачення у військовій сфері;

- культура, спорт, туризм, лікування, відпочинок;

- інші галузі за домовленістю Сторін.

Конкретні питання співробітництва в зазначених галузях Сторони визначають у виконавчих протоколах, підписаних повноважними представниками міністрів оборони Сторін.

Стаття 3

Сторони погодили такі основні форми співробітництва:

- офіційні візити і робочі зустрічі вищих керівників міністерств оборони, робочі зустрічі інших представників Сторін;

- консультації, обмін досвідом, конференції, симпозіуми, семінари, виставки з питань, що становлять взаємний інтерес;

- зустрічі військових експертів у прикордонних зонах;

- підготовка офіцерів у військово-навчальних закладах, а також курси стажування та практика;

- взаємні запрошення спостерігачів на тактичні навчання;

- обмін інформацією, що становить взаємний інтерес, у тому числі й про технічне оснащення військ;

- офіційні візити військових кораблів;

- інші форми співробітництва за домовленістю Сторін.

Проведення офіційних візитів і робочих зустрічей здійснюється на основі взаємності, та інших форм співробітництва - за домовленістю Сторін.

Усі форми діяльності, пов'язані із співробітництвом, здійснюються з дотриманням законів приймаючої держави.

Стаття 4

На основі цієї Угоди розробляються річні плани співробітництва.

У річному плані співробітництва вказуються заходи, форми, періоди, місце і час їх проведення, відповідальні органи, кількість учасників та інше.

Щорічно до 1 жовтня Сторони обмінюються пропозиціями щодо співробітництва на наступний рік.

Річний план співробітництва складається і узгоджується уповноваженими особами міністрів оборони.

Стаття 5

Фінансові витрати на передбачені в річному плані співробітництва заходи, а також на проживання, харчування і обслуговування членів делегації на місці проведення заходів здійснюються на взаємній основі за рахунок приймаючої Сторони.

Транспортні затрати, пов'язані з перевезенням членів делегації до місця проведення цих заходів і поверненням назад, несе відряджуюча Сторона.

Приймаюча Сторона забезпечує за свій рахунок членам делегації медичну амбулаторну допомогу, а при необхідності і стаціонарне лікування у військово-медичних закладах. Витрати, пов'язані з перевезенням хворого на батьківщину, несе відряджуюча Сторона.

Фінансові витрати, пов'язані з підготовкою кадрів у військово-навчальних закладах, відрядженням фахівців для надання допомоги та з іншими заходами, здійснюються на основі окремих домовленостей.

Стаття 6

Сторони можуть у будь-який час за взаємною домовленістю змінити обсяг і форми співробітництва, визначені цією Угодою.

Доповнення і зміни розробляються представниками Сторін у формі протоколу, який після підписання міністрами оборони Сторін або їх повноважними представниками стає складовою частиною цієї Угоди.

Стаття 7

Розбіжності в трактуванні або застосуванні положень цієї Угоди узгоджуються тільки шляхом консультацій та переговорів між представниками Сторін.

Стаття 8

Ця Угода набирає чинності з дня одержання повідомлення про те, що внутрішньодержавні законодавчі процедури виконані.

Угода укладається на п'ять років. Чинність Угоди буде автоматично продовжуватись на наступний п'ятирічний період, якщо за 6 місяців до закінчення зазначеного строку жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про свій намір припинити її дію.

Здійснено в Бухаресті 17 березня 1994 року в двох примірниках, кожний українською та румунською мовами, при цьому всі тексти мають однакову силу.

За Міністерство оборони За Міністерство національної України оборони Румунії

(підпис) (підпис)