Про Типове положення про притулок для дітей служби у справах дітей

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 9 червня 1997 р. № 565

Київ

Про Типове положення про притулок для дітей служби у справах дітей

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами

Кабінету Міністрів України

№ 1299 від 20.08.2003

№ 91 від 28.01.2004

№ 1572 від 17.11.2004

№ 1785 від 31.12.2004

№ 305 від 20.04.2005

№ 872 від 26.06.2007

№ 1235 від 23.11.2011

№ 415 від 23.05.2012

№ 551 від 05.08.2015

№ 437 від 13.07.2016

№ 43 від 23.01.2019

№ 348 від 14.04.2021

№ 1212 від 02.10.2026}

{У назві та тексті Постанови слова "притулок для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх" у всіх відмінках і формах числа замінено словами "притулок для дітей" у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 872 від 26.06.2007}

{У назві та тексті Постанови слова "притулок для дітей" в усіх відмінках і формах числа замінено словами "притулок для дітей служби у справах дітей" у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 415 від 23.05.2012}

Відповідно до Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” Кабінет Міністрів України постановляє:

{Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 872 від 26.06.2007}

1. Затвердити Типове положення про притулок для дітей служби у справах дітей (додається).

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити створення відповідно до соціальних потреб кожного регіону притулків для дітей служби у справах дітей та організацію їх діяльності.

3. Міністерству соціальної політики за погодженням з Міністерством фінансів в місячний термін затвердити умови оплати праці працівників притулків для дітей служби у справах дітей, поширивши на них умови оплати праці працівників закладів освіти для дітей і підлітків, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.

{Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 1572 від 17.11.2004, № 305 від 20.04.2005, № 872 від 26.06.2007, № 415 від 23.05.2012}

Прем'єр-міністр України

П. ЛАЗАРЕНКО

Інд. 28

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 9 червня 1997 р. № 565

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

про притулок для дітей служби у справах дітей

{Назва Положення із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 872 від 26.06.2007}

{У тексті Положення слова "заклад освіти" в усіх відмінках і формах числа замінено словами "навчальний заклад" у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1299 від 20.08.2003}

{У тексті Типового положення слова "Мінмолодьспорт", "служба у справах неповнолітніх" і "кримінальна міліція у справах неповнолітніх" в усіх відмінках замінено відповідно словами "Мінсім'ямолодьспорт", "служба у справах дітей" і "кримінальна міліція у справах дітей органів внутрішніх справ" у відповідному відмінку, а слово "неповнолітній" в усіх відмінках і формах числа замінено словом "дитина" у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 872 від 26.06.2007}

Загальна частина

1. Притулок для дітей служби у справах дітей відповідної місцевої державної адміністрації (далі - притулок) - це заклад соціального захисту, створений для тимчасового перебування у ньому дітей віком від 3 до 18 років.

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 872 від 26.06.2007}

2. Основними завданнями притулку є:

соціальний захист дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах;

здійснення догляду і виховання дітей в належних житлово-побутових і психолого-педагогічних умовах для забезпечення їх нормальної життєдіяльності та створення умов для реалізації ними прав, передбачених законодавством, зокрема навчання та змістовного дозвілля.

{Пункт 2 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1212 від 02.10.2026}

3. Діяльність притулку грунтується на принципах гуманності, демократичності, поваги до особистості.

4. На основі цього Типового положення службою у справах дітей розробляється і затверджується положення про притулок, що конкретизує особливості його діяльності.

5. Типові штатні нормативи притулку затверджує Мінсоцполітики за погодженням з Мінфіном.

{Пункт 5 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1299 від 20.08.2003, із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 1572 від 17.11.2004, № 305 від 20.04.2005, № 415 від 23.05.2012}

6. Притулок утворюється, реорганізується та ліквідується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією за погодженням з Нацсоцслужбою і підпорядковується відповідній службі у справах дітей.

{Пункт 6 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 872 від 26.06.2007, № 415 від 23.05.2012, № 348 від 14.04.2021}

7. Відкриття притулку дозволяється за наявності відповідної матеріально-технічної бази, зокрема:

приміщень, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам і вимогам пожежної безпеки, вимогам щодо доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, забезпечені необхідними видами житлово-комунальних послуг, огородженою і облаштованою прибудинковою територією, безпечною для дітей;

облаштованих об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, придатних для укриття дітей та працівників і безпечного перебування в них.

{Пункт 7 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1212 від 02.10.2026}

8. Адміністрація притулку взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, центрами соціальних служб для молоді, органами і закладами охорони здоров'я, органами управління освітою і навчальними закладами, правоохоронними органами та іншими суб'єктами виховально-профілактичної і лікувально-реабілітаційної діяльності.

Прийняття дітей до притулку

9. До притулку приймаються діти, які:

заблукали;

були покинуті батьками або піклувальниками;

жебракують і місце знаходження їх батьків не встановлено;

залишилися без піклування батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників);

залишили сім'ю чи навчальний заклад;

вилучені уповноваженим підрозділом органу Національної поліції із сімей, перебування в яких загрожувало їх життю і здоров'ю;

{Абзац сьомий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 551 від 05.08.2015, № 437 від 13.07.2016}

втратили зв'язок з батьками під час стихійного лиха, аварії, катастрофи, інших надзвичайних подій;

не мають постійного місця проживання і засобів до життя, підкинуті та безпритульні діти;

{Абзац дев'ятий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004}

самі звернулися за допомогою до адміністрації притулку;

відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк;

{Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 91 від 28.01.2004}

постраждали від домашнього насильства та/або вчинили домашнє насильство у будь-якій формі (у разі неможливості проживання дитини з батьками, іншими законними представниками у зв'язку із вчиненням домашнього насильства стосовно неї або за її участю та за умови відсутності контакту між постраждалою від домашнього насильства дитиною та дитиною, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі).

{Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 23.01.2019}

10. До притулку не приймаються діти, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, психічно хворі з вираженими симптомами хвороби, а також ті, що вчинили правопорушення (у тому числі домашнє насильство у вигляді актів насильства кримінального характеру) і щодо яких є відомості про винесення компетентними органами чи посадовими особами рішення про розшук, затримання, арешт або поміщення до приймальника-розподільника для дітей Національної поліції.

{Пункт 10 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 872 від 26.06.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 437 від 13.07.2016, № 43 від 23.01.2019}

11. Підставою для прийняття дітей до притулку є:

звернення дитини до адміністрації притулку за допомогою;

направлення служби у справах дітей відповідної державної адміністрації або відповідної ради;

акт про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, складений за формою, затвердженою спільним наказом МОЗ і МВС;

акт про факт передачі дитини, складений за формою згідно з додатком 2 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);

звернення органу, установи або організації, які є відповідальними за здійснення заходів із соціального патронажу щодо дітей, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

{Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 91 від 28.01.2004, № 872 від 26.06.2007, № 551 від 05.08.2015, № 437 від 13.07.2016; в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1212 від 02.10.2026}

12. Прийняття дітей та надання їм необхідної допомоги здійснюється притулком цілодобово протягом календарного року.

13. Усі діти, прийняті до притулку, реєструються в журналі обліку із заповненням обліково-статистичних карток установленої форми.

14. На дітей, прийнятих до притулку, заводяться особові справи, в яких зберігаються документи про вік дитини, дані про батьків, інших законних представників, довідка про стан здоров'я, психолого-педагогічні спостереження, висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (у разі її проведення), копія індивідуального плану соціального захисту дитини за формою згідно з додатком 2 до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779) (далі — індивідуальний план), матеріали про проведену індивідуально-виховну роботу.

Після вибуття дітей з притулку обліково-статистичні картки зберігаються в архіві притулку протягом 15 років.

{Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004; в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1212 від 02.10.2026}

Умови перебування дітей у притулку

15. Діти можуть перебувати у притулку протягом часу, необхідного для їх подальшого влаштування, але не більш як 90 діб.

До терміну перебування дітей у притулку не входить час їх перебування на оздоровленні, лікуванні або обстеженні у закладах охорони здоров'я, а також період карантину, оголошеного органами охорони здоров'я у разі наявності інфекційного захворювання у притулку. Про такі факти в журналі обліку дітей робиться відповідний запис. Після повернення дітей з лікувального закладу до притулку їх повторна реєстрація не провадиться.

{Абзац другий пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004}

{Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1299 від 20.08.2003}

16. Діти, прийняті до притулку:

підлягають обсервації відповідно до санітарного законодавства, у разі потреби направляються лікарем притулку на клінічне обстеження і госпіталізацію;

поділяються залежно від віку на групи чисельністю не більш як 10 осіб у кожній, які розміщуються в окремих кімнатах;

забезпечуються спальними місцями, харчуванням, одягом відповідно до сезону в разі потреби, а також комунально-побутовими послугами;

перебувають під цілодобовим наглядом педагогічних працівників притулку;

можуть залучатися до прибирання приміщень і території притулку з урахуванням віку дітей, з дотриманням правил техніки безпеки, санітарії та особистої гігієни.

{Пункт 16 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004}

17. Діти, які перебувають у притулку, навчаються в навчальних закладах системи загальної середньої освіти або за індивідуальними навчальними програмами.

{Пункт 17 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004}

18. Порядок перебування дітей, прийнятих до притулку, регламентується правилами його внутрішнього розпорядку.

Організація у притулку профілактичної, корекційно-виховної роботи серед дітей

19. Притулок забезпечує:

гідні умови проживання, навчання та розвитку дітей, своєчасність, доступність і ефективність різних видів допомоги дітям, їх безпеку, запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми, зокрема насильству серед дітей;

залучення дитини з урахуванням її віку та рівня розвитку до процесу прийняття рішень, що її стосуються.

{Пункт 19 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1212 від 02.10.2026}

20. Організація профілактичної та корекційно-виховної роботи здійснюється на основі індивідуального підходу до дитини з урахуванням її віку та рівня розвитку, рекомендацій, наданих інклюзивно-ресурсним центром за результатами комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини (у разі її проведення), заходів, передбачених індивідуальним планом.

Психологічний супровід та забезпечення корекційно-виховної роботи в притулку здійснюються психологом. Забезпечення захисту особистих прав та інтересів дітей у притулку, надання практичної допомоги у розв'язанні питань правового захисту здійснюються юристом.

Спрямування та координація роботи працівників притулку, які забезпечують догляд і виховання дитини, забезпечення здійснення заходів, передбачених індивідуальним планом, здійснюється фахівцем із супроводу дитини, який визначається керівником притулку.

{Пункт 20 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004; в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1212 від 02.10.2026}

21. З метою забезпечення соціально-психологічної реабілітації дітей, виявлення та усунення конкретних причин і умов їх дискомфорту працівники притулку:

проводять психолого-педагогічні обстеження дітей, вивчають їх психологічний стан, умови життя та виховання у сім'ї, індивідуальні особливості розвитку, особисті якості, інтереси, причини самовільного залишення ними закладу освіти або місця роботи, втечі із сім'ї;

організовують у разі потреби проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини в інклюзивно-ресурсному центрі;

визначають перелік індивідуальних послуг, які буде отримувати дитина під час перебування у притулку;

вживають заходів до встановлення особи дитини у разі, коли через вік або інші причини цього не можна з'ясувати;

надсилають протягом однієї доби з дати встановлення особи дитини відомості про місце її перебування батькам (усиновителям) або опікунам (піклувальникам), органам Національної поліції, а також закладу освіти, в якому навчалася дитина, та роботодавцю, в якого вона працювала;

інформують службу у справах дітей про батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) чи посадових осіб, які зневажають права та інтереси дітей, провокують їх асоціальну поведінку, самовільне залишення сім'ї, закладів освіти, створюють загрозу їх здоров'ю та інтелектуальному розвитку, у разі потреби порушують клопотання про застосування до батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) заходів громадського впливу, притягнення їх до кримінальної, адміністративної чи цивільно-правової відповідальності;

проводять індивідуальні та групові виховні заходи, психотерапевтичні заняття, на яких особливу увагу приділяють розвитку позитивних нахилів та інтересів, усуненню недоліків у поведінці дітей, встановленню нормальних взаємовідносин з дорослими та однолітками;

реалізують рекомендації, надані за результатами комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, проведеної інклюзивно-ресурсним центром (у разі її проведення);

можуть утворювати разом із центрами соціальних служб, іншими надавачами соціальних послуг консультаційні пункти при притулках з метою надання дітям, їх батькам, працівникам притулку кваліфікованих консультацій (психологічні, педагогічні, медичні, правові) залежно від конкретних причин соціальної дискомфортності;

вживають заходів, передбачених Порядком організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2026 р. № 1212 “Деякі питання організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення”;

інформують дітей або їх законних представників про можливість отримання безоплатної правничої допомоги відповідно до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”;

сприяють створенню належних умов для життєдіяльності дітей у сім'ї, закладах освіти.

{Пункт 21 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004, № 1235 від 23.11.2011, № 437 від 13.07.2016; в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1212 від 02.10.2026}

22. Адміністрація та колектив притулку несе відповідальність перед суспільством і державою за забезпечення охорони прав дитини і його соціального захисту згідно із законодавством.

Працівники притулку, винні у порушенні прав дітей або заподіянні їм у період перебування у притулку шкоди, несуть відповідальність, передбачену законодавством.

Вибуття дітей з притулку

23. Діти повертаються у сім'ю за письмовою заявою-зобов'язанням батьків (усиновителів), родичів (за погодженням служби у справах дітей) або опікунів (піклувальників) про забезпечення належного догляду за ними.

У разі неможливості супроводження дітей, які перебувають у притулках, за межами області батьками (усиновителями), повнолітніми родичами або опікунами (піклувальниками) уповноважений орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій вживають у місячний строк заходів щодо повернення та влаштування їх до регіональних притулків за місцем проживання (перебування).

{Абзац другий пункту 23 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 872 від 26.06.2007, № 415 від 23.05.2012}

З метою подальшої реабілітації діти можуть направлятися до центрів соціально-психологічної реабілітації дітей з дозволу на це відповідної служби у справах дітей.

{Пункт 23 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004}

24. Забороняється передавати дітей за їх проханням родичам без попередньої на те згоди родичів і батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників).

25. Діти віком від 16 років і старші, які мають паспорти, а також постійне місце проживання, за письмовим дозволом завідуючого притулком можуть повертатися до батьків (усиновителів) або до опікунів (піклувальників) самостійно.

26. У разі коли повернення дитини до місця колишнього проживання неможливе через відсутність належних умов проживання і виховання або з інших причин, влаштуванням дітей займаються органи опіки та піклування за останнім місцем проживання.

Влаштуванням дітей, що заблукали, займаються органи опіки та піклування тієї адміністративно-територіальної одиниці, де дитину було знайдено.

{Пункт 26 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004}

27. Діти, на яких отримані направлення на навчання у навчальних закладах, направляються до них у супроводі працівників притулку.

28. Повернення дітей, які перебувають на території інших держав, здійснюється відповідно до міжнародних угод.

29. Повернення дітей до батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників), або осіб, які їх замінюють, навчальних закладів оформлюється актом.

{Пункт 29 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004}

30. Керівники транспортних організацій, поліцейські надають допомогу працівникам притулку, які супроводжують дітей, у першочерговому придбанні квитків на залізничний, автомобільний, водний та повітряний транспорт.

{Пункт 30 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 437 від 13.07.2016}

Управління притулком

31. Управління притулком здійснює служба у справах дітей.

Безпосереднє управління притулком здійснює завідуючий, який призначається і звільняється з посади начальником відповідної служби у справах дітей.

{Абзац другий пункту 31 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 872 від 26.06.2007, № 415 від 23.05.2012}

{Пункт 31 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004}

32. Завідуючий притулком повинен мати вищу освіту, спеціальну підготовку та досвід роботи з дітьми не менше трьох років, відповідні морально-етичні якості, володіти вмінням налагодити роботу притулку і керувати колективом його працівників.

{Пункт 32 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004}

33. Завідуючий притулком:

забезпечує реалізацію завдань, покладених на заклад;

несе персональну відповідальність за додержання належних умов перебування, навчання та виховання дітей;

{Абзац третій пункту 33 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004}

розпоряджається в установленому порядку майном і коштами, затверджує і виконує кошторис, укладає угоди, видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження;

організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його проведенням, несе відповідальність за ефективність роботи закладу, отримує необхідні відомості від навчальних закладів, підприємств, установ та організацій щодо дітей, причин їх бездоглядності, викликає батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) для повернення дітей у сім'ю;

{Абзац п'ятий пункту 33 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004}

визначає фахівця із супроводу дитини, відповідального за організацію задоволення потреб дитини під час перебування в притулку, який бере участь у роботі міждисциплінарної команди з ведення справи дитини або сімейної групи дітей, спрямовує та координує роботу працівників притулку, які забезпечують догляд і виховання дитини;

{Пункт 33 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1212 від 02.10.2026}

затверджує правила внутрішнього розпорядку, посадові обов'язки працівників притулку;

забезпечує здійснення заходів, передбачених Порядком забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах”, та Типовою програмою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 53, ст. 3700), та у разі виявлення випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми — Порядком реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1513 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 98, ст. 6870);

{Пункт 33 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1212 від 02.10.2026}

інформує відповідні органи про причини бездоглядності дітей, вносить пропозиції щодо їх усунення.

34. У притулку може утворюватися громадська опікунська рада з представників місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій.

{Пункт 34 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1785 від 31.12.2004}

35. Безкоштовне медичне обслуговування дітей, які перебувають у притулку, забезпечується відповідним державним закладом охорони здоров'я за місцем розташування притулку.

Фінансово-господарська діяльність притулку

36. Фінансово-господарська діяльність притулку провадиться за рахунок коштів місцевих бюджетів, позабюджетних та інших фондів, що утворюються з добровільних внесків підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також громадських організацій, фізичних осіб.

37. Притулок, має право придбавати, орендувати необхідне обладнання, користуватися послугами будь-якого підприємства, установи, організації або фізичної особи, якщо інше не передбачено законодавством.

38. Притулок користується приміщеннями та обладнанням, розпоряджається ними у порядку, визначеному законодавством і положенням про притулок для дітей служби у справах дітей. Типові нормативи оснащення притулків затверджує Мінсоцполітики за погодженням з Мінфіном.

{Пункт 38 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 1299 від 20.08.2003, № 1572 від 17.11.2004, № 305 від 20.04.2005, № 415 від 23.05.2012}

39. У притулках діти забезпечуються харчуванням за натуральними нормами навчальних закладів для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.

40. Діти, які вибувають з притулку, забезпечуються документами, що засвідчують їх особу, медичними довідками, довідкою з притулку про перебування у ньому, а також продуктами харчування та грішми на проїзд до місця проживання. У разі потреби дітям видаються окремі предмети одягу та взуття відповідно до сезону.

41. Притулок веде документацію відповідно до затвердженої номенклатури, складає в установленому порядку бухгалтерську та статистичну звітність.

42. Притулок є юридичною особою, має рахунки в установах банків, власний бланк, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.