Деякі питання організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 2 жовтня 2026 р. № 1212

Київ

Деякі питання організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення (далі — Порядок), що додається.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям (військовим адміністраціям) до сфери управління яких належать заклади, до яких діти тимчасово влаштовуються на цілодобове перебування (далі — заклади) забезпечити:

1) у тримісячний строк приведення установчих документів та у разі потреби штатних нормативів закладів у відповідність із Порядком;

2) протягом поточного бюджетного періоду відповідність закладів, крім центрів медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям, критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 185 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 880);

3) протягом поточного бюджетного періоду відповідність закладів вимогам щодо:

визначення установчими документами закладів їх права тимчасово влаштовувати на цілодобове перебування дітей відповідної вікової групи;

визначення умов та механізму співпраці закладів з органами опіки та піклування щодо надання послуг для дітей та джерел їх фінансування;

створення у закладах безпечних умов для забезпечення якісного догляду та гармонійного розвитку дитини;

доступу дітей, влаштованих до закладу, до освітніх, медичних, реабілітаційних та інших послуг відповідно до їх потреб;

створення в закладах інклюзивного середовища для дітей та працівників з дотриманням принципів, критеріїв і меж розумного пристосування та універсального дизайну, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2025 р. № 1673 (Офіційний вісник України, 2026 р., № 3, ст. 199);

облаштування, обладнання за рахунок коштів засновників або інших джерел, не заборонених законодавством, будівель, приміщень закладів та їх прибудинкових територій відповідно до санітарних, протипожежних правил та державних будівельних норм, визначених законодавством;

облаштування закладів за рахунок коштів засновників або інших джерел, не заборонених законодавством, об'єктами фонду захисних споруд цивільного захисту, придатними для укриття дітей та працівників і безпечного перебування в них;

4) участь працівників закладів у роботі міждисциплінарних команд з ведення справи дитини або сімейної групи дітей;

5) організацію навчально-роз'яснювальних заходів для працівників закладів щодо здійснення догляду та виховання дітей, їх соціального захисту відповідно до компетенції з урахуванням положень Порядку, затвердженого цією постановою.

4. Державній службі у справах дітей забезпечити:

координацію та методичне забезпечення виконання Порядку;

проведення щороку до 1 квітня моніторингу ведення справи дитини або сімейної групи дітей, аналізу його результатів;

надання щороку до 15 квітня Міністерству соціальної політики, сім'ї та єдності інформації щодо результатів моніторингу ведення справи дитини або сімейної групи дітей.

5. Рекомендувати органам місцевого самоврядування у межах їх повноважень:

вжити з урахуванням чисельності населення, яке проживає на території територіальної громади, заходів до забезпечення роботи фахівців із соціальної роботи в кількості, необхідній для своєчасного виявлення сімей з дітьми, які належать до вразливих груп населення або перебувають у складних життєвих обставинах, з метою організації надання їм соціальної підтримки;

вживати заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у разі перебування в комунальній власності територіальної громади села, селища, міста, району у місті (у разі утворення) закладів, до яких діти тимчасово влаштовуються на цілодобове перебування.

6. Міністерству соціальної політики, сім'ї та єдності привести у тримісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

Прем'єр-міністр України

С. КОРЕЦЬКИЙ

Інд. 26

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 2 жовтня 2026 р. № 1212

ПОРЯДОК

організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення

1. Цей Порядок визначає механізм взаємодії районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих комітетів міських, селищних, сільських рад (далі — органи опіки та піклування) із закладом незалежно від типу, форми власності та підпорядкування щодо тимчасового влаштування на цілодобове перебування до нього дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які залишилися без батьківського піклування (далі — діти), створення належних умов для їх перебування у закладі та вибуття з нього, а також вжиття заходів до забезпечення права дітей на виховання у сім'ї або в умовах, наближених до сімейних.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

тимчасове влаштування дитини — влаштування дитини на цілодобове перебування до закладів, визначених абзацами сьомим — чотирнадцятим пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561), незалежно від форми власності та підпорядкування (далі — заклади), на період, необхідний для подолання дитиною та/або її батьками чи іншими законними представниками складних життєвих обставин, або надання статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, та здійснення комплексу заходів щодо усиновлення дитини чи влаштування її під опіку, піклування, в прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, вжиття інших заходів із соціального захисту дитини;

фахівець із супроводу дитини — працівник, який делегований закладом до складу міждисциплінарної команди з ведення справи дитини або сімейної групи дітей (далі — міждисциплінарна команда), утвореної службою у справах дітей районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, міської, селищної, сільської ради (далі — служба у справах дітей), відповідає кваліфікаційним характеристикам посад, визначених у Випуску 80 “Соціальні послуги” Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 29 березня 2017 р. № 518, або Випуску 78 “Охорона здоров'я” Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом МОЗ від 29 березня 2002 р. № 117, та призначений наказом керівника закладу як особа, уповноважена здійснювати оцінювання стану та потреб дитини під час її перебування у закладі, спрямовувати та координувати роботу працівників, які забезпечують догляд і виховання дитини, здійснення заходів з її соціального захисту, спрямованих на досягнення результатів, визначених індивідуальним планом соціального захисту дитини, складеним за формою згідно з додатком 2 до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779) (далі — індивідуальний план).

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Сімейному кодексі України, Законах України “Про охорону дитинства”, “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”, “Про соціальні послуги”, “Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю”, “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, “Про дошкільну освіту”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про співробітництво територіальних громад”, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”, Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах”, Порядку організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 р. № 64 “Деякі питання організації надання соціальних послуг” (Офіційний вісник України, 2026 р., № 13, ст. 933).

3. Під час планування та здійснення заходів із соціального захисту дитини та задоволення її потреб суб'єкти виявлення та/або організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та працівники закладу (далі — суб'єкти) зобов'язані керуватися такими принципами:

забезпечення найкращих інтересів дитини під час прийняття рішень та здійснення заходів із соціального захисту дитини;

пріоритетність виховання дитини в сім'ї як найкращому оточенні для її гармонійного розвитку, сприяння возз'єднанню дитини з батьками та реінтеграції її у сім'ю;

персональна відповідальність за безпеку та здійснення заходів із соціального захисту дитини;

залучення дитини з урахуванням її віку та рівня розвитку до процесу прийняття рішень, що її стосуються;

забезпечення інклюзивності та безбар'єрності, рівності прав дітей та недопущення дискримінації;

системність та безперервність підтримки сімей з дітьми, зокрема спрямованої на формування засад відповідального батьківства;

забезпечення права дитини на виховання в сім'ї в найкоротші строки, які достатні для прийняття ефективного рішення в її найкращих інтересах;

унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та серед дітей.

4. Під час організації роботи з дітьми суб'єкти керуються Конституцією і законами України, Конвенцією про права дитини, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінсоцполітики, іншими нормативно-правовими актами. Заклад та його працівники також керуються установчими документами закладу, розробленими з урахуванням положень цього Порядку.

5. Тимчасове влаштування дитини до закладу здійснюється у разі відсутності можливості тимчасового влаштування в сім'ю родичів, знайомих, сім'ю патронатного вихователя, прийомну сім'ю або до дитячого будинку сімейного типу.

Тимчасове влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від народження до трьох років (для здорових дітей) та віком від народження до чотирьох років (для дітей з фізичними та/або інтелектуальними порушеннями) до центру медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям здійснюється, як виняток, відповідно до підпункту 14 пункту 4 Особливостей діяльності будинків дитини до їх перепрофілювання або припинення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 р. № 886.

6. У разі тимчасового влаштування дитини до закладу служба у справах дітей за місцем виявлення дитини:

визначає заклад, який відповідає її потребам, зокрема з урахуванням віку дитини, наявності у неї особливих освітніх потреб, інвалідності, високого ризику її набуття або потреби у паліативній допомозі, наявності братів та сестер;

визначає працівника служби у справах дітей, відповідального за ведення справи дитини (далі — уповноважений спеціаліст служби у справах дітей), який із залученням психолога проводить бесіду з дитиною (у разі досягнення нею такого віку та рівня розвитку, коли вона може висловити свою думку) з метою роз'яснення дитині причин тимчасового влаштування, надання інформації про заклад, орієнтовні строки та умови перебування;

готує клопотання до органу виконавчої влади до сфери управління якого належить заклад, для отримання (зокрема засобами електронної комунікації) направлення на влаштування дитини до закладу (у разі влаштування дитини до закладу, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області або у комунальній власності іншої територіальної громади). У клопотанні зазначається найменування закладу, його адреса, підстава для влаштування та орієнтовний строк, на який влаштовується дитина, дані про уповноваженого спеціаліста служби у справах дітей та про особу, уповноважену супроводжувати дитину та передати її до закладу;

готує проект договору про надання дитині послуг з тимчасового догляду та виховання на основі Примірного договору про надання дитині послуг з тимчасового догляду та виховання згідно з додатком у випадках, передбачених пунктом 15 цього Порядку;

готує направлення дитини до закладу, в якому зазначається найменування закладу, його адреса, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), дата народження дитини, підстава для влаштування та орієнтовний строк, на який влаштовується дитина, дані про уповноваженого спеціаліста служби у справах дітей та про особу, уповноважену супроводжувати дитину та передати її до закладу (для закладів, які перебувають в підпорядкуванні служби у справах дітей за місцем виявлення дитини);

готує документи, які передаються разом із дитиною до закладу, передбачені законодавством та установчими документами закладу;

організовує супроводження дитини та передачу її працівнику закладу згідно з актом про факт передачі дитини, складеним за формою згідно з додатком 2 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”.

7. У разі супроводження дитини працівником поліції до закладу її тимчасове влаштування здійснюється:

для підкинутої чи знайденої дитини — за актом про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, складеним за формою, затвердженою спільним наказом МОЗ і МВС;

для іншої дитини — за актом про факт передачі дитини згідно з додатком 2 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”.

8. Дитина може звернутися за допомогою самостійно до закладів, визначених абзацами сьомим — десятим, тринадцятим і чотирнадцятим пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”.

9. Керівник закладу зобов'язаний протягом одного робочого дня з дати прибуття дитини до закладу у супроводі працівника поліції або її самостійного звернення повідомити службі у справах дітей за місцем виявлення дитини про тимчасове влаштування дитини до закладу.

10. Разом із документами, передбаченими пунктами 6 і 7 цього Порядку, уповноваженою особою, яка супроводжує дитину до закладу, працівнику закладу передається:

довідка про стан здоров'я дитини за результатами її первинного огляду на момент влаштування до закладу або виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ (за наявності), видана закладом охорони здоров'я, в якому перебувала дитина на консультації чи стаціонарному лікуванні;

документи дитини, передбачені установчими документами закладу (у разі тимчасового влаштування дитини службою у справах дітей).

У разі відсутності на момент тимчасового влаштування дитини документів, передбачених установчими документами закладу, служба у справах дітей за місцем її виявлення або служба у справах дітей за місцем її проживання (у разі встановлення особи дитини та місця її проживання) протягом 10 робочих днів з дати тимчасового влаштування дитини надає закладу необхідні документи, у разі потреби їх оформлення (виготовлення) — протягом строку, необхідного для виготовлення документів відповідно до законодавства.

11. Служба у справах дітей за місцем виявлення дитини, отримавши повідомлення від закладу про прийняття дитини від працівника поліції або дитини, яка самостійно звернулася до закладу, вживає заходів, передбачених пунктами 9 і 10 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”.

12. У разі необхідності тимчасового влаштування до закладу кількох дітей, які виховувалися в одній сім'ї, застосовується принцип збереження родинності. Рідні брати і сестри не можуть бути роз'єднані під час тимчасового влаштування, крім випадків, пов'язаних із віком або станом здоров'я одного з братів/сестер та неможливістю задовольнити потреби дітей в одному закладі. У разі неможливості влаштування їх разом через вік або стан здоров'я одного з братів/сестер опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, керівники закладів зобов'язані забезпечити постійний контакт між дітьми, зокрема періодичні зустрічі, листування, телефонні розмови, обмін фотокартками. У разі коли за віком або станом здоров'я дитина не може самостійно написати повідомлення, таке повідомлення від її імені та з її слів пише особа, яка здійснює догляд за дитиною. Періодичність зустрічей встановлюється залежно від обставин перебування дітей, але не рідше ніж один раз на шість місяців.

13. Строк перебування дитини в закладі визначається з урахуванням складних життєвих обставин, що призвели до її тимчасового влаштування, та строку, необхідного для забезпечення права дитини на виховання в сім'ї, що дасть змогу прийняти рішення в найкращих інтересах дитини, зокрема щодо повернення дитини в сім'ю, влаштування до сімейних форм виховання або усиновлення, та становить:

1) не більш як 90 діб — у притулку для дітей служби у справах дітей;

2) не більш як три місяці з можливістю продовження строку перебування дитини, але не більш як до дев'яти місяців загального строку — у відділенні термінового влаштування дітей центру соціальної підтримки дітей та сімей;

3) не більш як дев'ять місяців — у центрі соціально-психологічної реабілітації дітей;

4) не більш як шість місяців або на час розгляду судом справи про позбавлення батьків дитини батьківських прав чи відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, визнання батьківства, поновлення батьків у батьківських правах, встановлення опіки, піклування над дитиною, її усиновлення, але не більш як три місяці після набрання законної сили відповідним рішенням суду у:

соціально-реабілітаційному центрі (дитячому містечку);

центрі медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям або іншому закладі, визначеному для тимчасового влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, віком від народження до трьох років (для здорових дітей) та віком від народження до чотирьох років (для дітей з фізичними та/або інтелектуальними порушеннями) відповідно до підпункту 14 пункту 4 Особливостей діяльності будинків дитини до їх перепрофілювання або припинення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 р. № 886;

дитячому будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

стаціонарній службі (відділенні) центру соціальних служб, що здійснює соціально-психологічну реабілітацію дітей;

стаціонарній службі (відділенні) соціально-психологічної реабілітації дітей (надання послуги із соціально-психологічної реабілітації дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах) центру надання соціальних послуг.

14. Доцільність перебування дитини у закладі переглядається службою у справах дітей, яка веде справу дитини, з урахуванням наданої міждисциплінарною командою інформації про здійснення заходів індивідуального плану:

1) у строки, передбачені пунктом 11 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”, для підготовки висновку про доцільність (недоцільність) повернення дитини до батьків або інших законних представників;

2) не пізніше ніж через три місяці після тимчасового влаштування дитини.

У разі необхідності продовження строку перебування дитини у закладі понад строк, встановлений під час влаштування дитини, орган опіки та піклування за місцем первинного обліку дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі — первинний облік), або обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, за поданням відповідної служби у справах дітей приймає рішення про продовження строку перебування дитини у закладі на підставі рекомендацій комісії з питань захисту прав дитини, прийнятих з урахуванням пропозицій міждисциплінарної команди та стану виконання індивідуального плану в частині забезпечення права дитини на виховання в сім'ї, але не більше загального строку, визначеного пунктом 13 цього Порядку.

15. Надання дитині послуг з тимчасового догляду та виховання в закладі здійснюється за договором, складеним на основі Примірного договору про надання дитині послуг з тимчасового догляду та виховання згідно з додатком, укладеним між органом опіки та піклування за місцем виявлення дитини у разі відсутності на момент тимчасового влаштування дитини інформації про місце проживання (перебування) дитини, її батьків або інших законних представників або органом опіки та піклування за місцем первинного обліку або обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, і закладом у разі прийняття рішення про доцільність тимчасового влаштування дитини до закладу:

комунальної форми власності іншої територіальної громади (за погодженням із засновником);

приватної форми власності.

16. Основними уповноваженими суб'єктами, які здійснюють заходи із соціального захисту тимчасово влаштованої дитини до закладу, є:

служба у справах дітей за місцем виявлення дитини (до встановлення інформації про місце проживання (перебування) дитини, її батьків або інших законних представників), служба у справах дітей за місцем первинного обліку або обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (далі — служба у справах дітей, яка веде справу дитини);

служба у справах дітей за місцезнаходженням закладу, а у разі тимчасового переміщення (евакуації) дітей — служба у справах дітей за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дітей;

уповноважений орган територіальної громади у сфері організації надання соціальних послуг та ведення випадку відповідно до Порядку організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 р. № 64 “Деякі питання організації надання соціальних послуг”, за місцем проживання (перебування) батьків, інших законних представників дитини;

заклад, до якого тимчасово влаштована дитина.

17. Служба у справах дітей, яка веде справу дитини, після тимчасового влаштування дитини до закладу:

1) забезпечує залежно від обставин, що спричинили тимчасове влаштування дитини до закладу, взяття дитини на:

первинний облік з метою організації її соціального захисту відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”;

облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, з метою організації її соціального захисту відповідно до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах”;

2) утворює міждисциплінарну команду або переглядає її склад (у разі, коли така команда була утворена для ведення справи дитини або сімейної групи дітей до їх тимчасового влаштування до закладу) та організовує її роботу відповідно до пунктів 20—202 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах”;

3) здійснює координацію діяльності міждисциплінарної команди, члени якої діють у межах своїх повноважень, щодо розроблення та виконання індивідуального плану на період перебування дитини у закладі;

4) готує протягом одного робочого дня з дати тимчасового влаштування дитини до закладу звернення до соціального менеджера або іншої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради, військової адміністрації населеного пункту (у разі її утворення), районної в мм. Києві або Севастополі держадміністрації (військової адміністрації), на яку покладено обов'язки соціального менеджера (у разі відсутності соціальних менеджерів) (далі — соціальний менеджер) за місцем проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини для проведення соціальної роботи із сім'єю дитини відповідно до пунктів 18, 22, 23 і 26 цього Порядку;

5) здійснює заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (за наявності підстав), та провадить діяльність щодо реалізації її права на виховання в сім'ї.

18. Соціальний менеджер:

1) забезпечує проведення фахівцем із соціальної роботи або проводить самостійно чи із залученням (у разі потреби) представників інших суб'єктів, первинне оцінювання потреб сім'ї дитини, що передбачає визначення потреб у соціальних, медичних, освітніх, психологічних, житлових та інших публічних послугах, а також внутрішніх ресурсів, мотивації, соціального оточення сім'ї та її сильних сторін і функціональних обмежень, соціальних, фінансових та інституційних ресурсів, не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів з дати отримання звернення від служби у справах дітей, передбаченого підпунктом 4 пункту 17 цього Порядку.

Під час проведення оцінювання потреб сім'ї дитини у соціальних послугах оцінюється сімейна ситуація на предмет її безпечності та сприятливості для дитини, з'ясовується бажання, наміри та здатність батьків здійснювати догляд і виховання дитини, наявність та доступність за місцем проживання (перебування) сім'ї відповідних освітніх, медичних і соціальних послуг відповідно до потреб дитини, визначаються заходи для підвищення спроможності батьків задовольняти потреби дитини для подальшого включення їх до індивідуального плану;

2) у разі потреби визначає надавача соціальних послуг, який буде здійснювати соціальний супровід сім'ї дитини або надавати їй інші соціальні послуги;

3) вживає інших заходів до забезпечення соціальної підтримки сім'ї, зокрема передбачених Порядком організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 р. № 64 “Деякі питання організації надання соціальних послуг”;

4) повідомляє службі у справах дітей, яка веде справу дитини, про вжиті/заплановані заходи, а також представляє результати оцінювання та пропозиції щодо подальших заходів на засіданні міждисциплінарної команди.

19. Керівник закладу протягом одного робочого дня з дати тимчасового влаштування дитини до закладу:

здійснює формування особової справи дитини;

призначає фахівця із супроводу дитини та повідомляє службі у справах дітей, яка веде справу дитини, його контактні дані;

формує мультидисциплінарну групу фахівців з оцінювання стану та потреб дитини, до складу якої входять фахівець із супроводу дитини, психолог, інші педагогічні та медичні (у разі наявності) працівники закладу (далі — мультидисциплінарна група).

20. Мультидисциплінарна група протягом семи робочих днів з дати влаштування дитини до закладу:

аналізує документи, наявні в особовій справі дитини, забезпечує спостереження за дитиною, проведення її психодіагностики, визначення сильних сторін дитини, проблем із здоров'ям, розвитком, поведінкою, психічним станом;

визначає потребу у проведенні комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини в інклюзивно-ресурсному центрі та/або обстеженні дитини в спеціалізованому закладі охорони здоров'я;

визначає перелік індивідуальних послуг, необхідних дитині під час її перебування у закладі.

21. Фахівець із супроводу дитини протягом 14 календарних днів з дати влаштування дитини до закладу:

разом із психологом або вихователем закладу та дитиною, яка досягла такого віку та рівня розвитку, коли може висловити свою думку, обговорює пропозиції до індивідуального плану;

узагальнює результати оцінювання стану та потреб дитини і готує рекомендації до індивідуального плану;

забезпечує у разі потреби проходження дитиною комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку в інклюзивно-ресурсному центрі;

бере участь у діяльності міждисциплінарної команди та надає рекомендації до індивідуального плану;

розробляє графік отримання дитиною послуг, визначених мультидисциплінарною групою, та коригує його з урахуванням заходів, передбачених індивідуальним планом.

22. Уповноважені особи суб'єктів, визначених пунктом 16 цього Порядку, протягом строку перебування дитини у закладі забезпечують в межах своїх повноважень здійснення заходів щодо соціального захисту дитини для реалізації її права на виховання в сім'ї (реінтеграція до сім'ї чи подальше влаштування до сімейних форм виховання або усиновлення).

Особливості повноважень відповідних суб'єктів та їх розмежування під час здійснення заходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, регулюються, крім цього Порядку, окремими нормативно-правовими актами у сфері охорони дитинства, включаючи:

Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”;

Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905 “Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 79, ст. 2660);

Порядок забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах”.

Служба у справах дітей за місцезнаходженням закладу, місцем тимчасового переміщення (евакуації) дітей бере участь у діяльності міждисциплінарної команди, забезпечує контроль за дотриманням прав дитини під час її перебування в закладі, сприяє реалізації права дитини на виховання у сім'ї.

23. Міждисциплінарна команда протягом 14 календарних днів з дати тимчасового влаштування дитини до закладу розробляє та подає на затвердження комісією з питань захисту прав дитини новий індивідуальний план на період перебування дитини в закладі відповідно до пункту 21 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах”.

Зазначений індивідуальний план повинен включати заходи, спрямовані на:

задоволення потреб дитини та у разі визначення доцільності здійснення заходів щодо підготовки її до повернення в сім'ю;

підвищення рівня здатності батьків, інших законних представників дитини (у разі наявності) забезпечувати її догляд та виховання;

забезпечення за місцем проживання (перебування) батьків, інших законних представників дитини (у разі наявності) доступу до послуг, яких потребує дитина та її сім'я;

надання у разі наявності підстав дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та забезпечення її права на виховання в сім'ї шляхом усиновлення, передачі під опіку, піклування, влаштування в прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу або умов, наближених до сімейних.

Під час визначення мети, очікуваних результатів та заходів індивідуального плану враховуються:

висновки та пропозиції, надані закладом за результатами оцінювання стану та потреб дитини за підсумками семи календарних днів з дня влаштування дитини до закладу;

висновки та пропозиції, надані соціальним менеджером або фахівцем із соціальної роботи за підсумками здійснення оцінювання потреб сім'ї дитини у соціальних послугах згідно з актом оцінювання потреб сім'ї/особи за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

звіт за результатами соціального супроводу сім'ї дитини (у разі здійснення такого супроводу);

матеріали, зібрані службою у справах дітей, яка веде справу дитини, іншими суб'єктами під час здійснення заходів щодо соціального захисту дитини, визначених законодавством.

24. Міждисциплінарна команда:

розробляє проект індивідуального плану;

здійснює заходи щодо виконання індивідуального плану;

проводить щомісяця аналіз стану виконання індивідуального плану, зокрема щодо досягнення мети та очікуваних результатів;

розглядає висновки, рекомендації за результатами комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, проведеної інклюзивно-ресурсним центром, інформацію про стан дитини/батьків, інших законних представників дитини, результати медичного обстеження дитини та за потреби готує пропозиції щодо коригування індивідуального плану;

готує за 15 календарних днів до завершення тримісячного строку перебування дитини в закладі або строку, визначеного у клопотанні, направленні або договорі, оформлених відповідно до пункту 6 цього Порядку, або в рішенні органу опіки та піклування про продовження строку перебування дитини у закладі, пропозиції щодо доцільності або недоцільності реінтеграції дитини в сім'ю до її батьків, інших законних представників для розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини.

25. Фахівець із супроводу дитини під час строку перебування дитини в закладі:

забезпечує доступ дитини до отримання нею необхідних послуг, визначених індивідуальним планом;

розробляє графік отримання дитиною послуг, які передбачені індивідуальним планом та визначені мультидисциплінарною групою;

сприяє виконанню індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі наявності) та рекомендацій інклюзивно-ресурсного центру, наданих за результатами комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини (за наявності);

контактує з фахівцями, які надають послуги дитині, з'ясовує інформацію про успіхи дитини, наявність проблем, опрацьовує шляхи їх усунення;

спілкується з дитиною не рідше двох разів на тиждень, з'ясовує її стан здоров'я та потреби, сприяє інтеграції в дитячому колективі, налагодженню контактів з дітьми її віку, залученню до дозвіллєвих та культурних заходів з урахуванням особливостей розвитку та бажання дитини;

сприяє оволодінню дитиною навичками самообслуговування, планування свого вільного часу з урахуванням її віку, стану здоров'я та особливостей розвитку;

у разі виявлення фактів булінгу (цькування), насильства та жорстокого поводження з дитиною чи серед дітей, її дискримінації з боку будь-якого дорослого, зокрема з числа працівників закладу, вживає заходів, передбачених Типовою програмою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658 “Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 53, ст. 3700), та Порядком реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1513 “Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 98, ст. 6870);

інформує батьків або інших законних представників дитини (у разі наявності) про стан розвитку дитини та задоволення її потреб, якщо це не суперечить найкращим інтересам дитини;

веде журнал обліку відвідувань/контактів дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами;

організовує підготовку дитини до зустрічі з батьками, іншими законними представниками, родичами, кандидатами в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі;

організовує за зверненням служби у справах дітей, яка веде справу дитини, із залученням психолога, інших спеціалістів залежно від потреб дитини підготовку дитини до реінтеграції в сім'ю, усиновлення, влаштування до сімейних форм виховання або умов, наближених до сімейних;

бере участь у проведенні моніторингу стану задоволення потреб дитини, тимчасово влаштованої до закладу (далі — моніторинг).

26. Фахівець із соціальної роботи за місцем проживання (перебування) батьків, інших законних представників дитини (за наявності) протягом строку перебування дитини у закладі:

проводить щомісячний моніторинговий візит до сім'ї дитини, починаючи з дати тимчасового влаштування дитини до закладу;

здійснює соціальний супровід сім'ї дитини, організовує за потреби надання батькам, іншим законним представникам інших соціальних послуг, соціальної підтримки у подоланні складних життєвих обставин, що спричинили тимчасове влаштування дитини до закладу;

надає батькам або іншим законним представникам дитини консультації щодо можливостей отримання ними послуг з підвищення батьківського потенціалу, оформлення соціальної допомоги, пільг, до участі у групах взаємодопомоги, батьківських клубах;

залучає до соціальної підтримки сім'ї дитини родичів, інших осіб із соціального оточення сім'ї;

інформує міждисциплінарну команду про позитивні зміни та проблемні питання, які виникли під час подолання батьками, іншими законними представниками дитини складних життєвих обставин;

забезпечує підготовку батьків, інших законних представників до повернення дитини в сім'ю.

27. Органи опіки та піклування вживають заходів до запровадження на території територіальної громади надання послуг, необхідних для дитини, тимчасово влаштованої до закладу, та їх сімей, що сприятимуть поверненню дитини до батьків, інших законних представників.

28. У разі встановлення за результатами виконання індивідуального плану неможливості чи недоцільності повернення дитини до батьків (одного з них), інших законних представників служба у справах дітей, яка веде справу дитини, вживає відповідно до законодавства заходів до захисту прав дитини, зокрема за наявності встановлених законодавством підстав, щодо надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (у разі відсутності у дитини такого статусу), та подальшого влаштування в сім'ю громадян України.

29. За 10 календарних днів до завершення тримісячного строку перебування дитини в закладі або строку, визначеного у клопотанні, направленні, договорі, оформлених відповідно до пункту 6 цього Порядку, чи рішенні органу опіки та піклування про продовження строку перебування дитини у закладі, служба у справах дітей, яка веде справу дитини, організовує розгляд на засіданні комісії з питань захисту прав дитини питання про стан виконання індивідуального плану та визначення доцільності/недоцільності повернення дитини до батьків, інших законних представників, доцільності (недоцільності) продовження строку перебування дитини в закладі.

30. У разі прийняття відповідно до пункту 14 цього Порядку рішення про доцільність продовження строку перебування дитини в закладі на період, необхідний для вирішення невідкладних питань щодо забезпечення догляду і виховання дитини в сім'ї (повернення дитини до сім'ї або подальше її влаштування до сімейних форм виховання, усиновлення), у межах строків перебування дитини в закладі, визначених пунктом 13 цього Порядку, орган опіки та піклування визначає основні заходи щодо прискорення повернення дитини в сім'ю або за наявності підстав, визначених законодавством, — влаштування під опіку, піклування, в прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу або усиновлення.

31. Прийняття будь-якого рішення щодо дитини, яка тимчасово перебуває у закладі, здійснюється з урахуванням її найкращих інтересів із забезпеченням права бути вислуханою. Форми та методи участі дитини у прийнятті рішень застосовуються з урахуванням її віку та рівня розвитку.

32. Діяльність закладу спрямовується на забезпечення найкращих інтересів дитини, враховуючи гарантії її безпеки, особливості розвитку, національну приналежність дитини та необхідність якнайшвидшого її повернення до батьків, інших законних представників чи влаштування в сім'ю, запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми.

33. Кожній дитині, яка тимчасово влаштована до закладу, під час перебування у ньому гарантується:

1) перебування в належних та безпечних умовах, що відповідають віку та індивідуальним потребам дитини;

2) надання необхідної домедичної допомоги, забезпечення вжиття заходів у разі потреби до консультування, надання кваліфікованої медичної допомоги у закладах охорони здоров'я;

3) забезпечення доступу до реабілітаційних послуг відповідно до індивідуальних потреб;

4) забезпечення отримання дошкільної, повної загальної середньої освіти, зокрема з урахуванням рекомендацій інклюзивно-ресурсного центру, та у разі відповідності інтересам, віку та здібностям дитини — професійної, фахової передвищої та вищої освіти;

5) створення умов для організації життєдіяльності дитини, яка сприятиме формуванню у неї навичок прийняття рішень, зокрема у процесі вибору видів діяльності, одягу, іграшок, книг, розваг, гуртків, спортивних секцій, професії та облаштування особистого простору;

6) функціонування в доступному для дітей місці телефону та/або електронного пристрою з доступом до Інтернету, доступ до контактних даних батьків, найближчих родичів, інших осіб із соціального оточення сім'ї (у разі, коли спілкування з ними не суперечить інтересам дитини), номерів телефонів “гарячих ліній”, контактних даних органів і служб чи інших установ, організацій, до яких вона може звернутися у разі порушення її прав, жорстокого поводження чи насильства;

7) захист персональних даних дитини відповідно до вимог Закону України “Про захист персональних даних” та інших нормативно-правових актів у цій сфері. Працівники закладу зобов'язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних дитини та інформації про її сімейну ситуацію, які їм було довірено або які стали відомі у зв'язку з виконанням професійних, службових чи трудових обов'язків, та дотримуватися такого зобов'язання після припинення діяльності, пов'язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом;

8) захист прав та інтересів дитини, а також представництво її інтересів у випадках, встановлених законодавством;

9) захист від насильства та жорстокого поводження, включаючи експлуатацію.

34. Запобігання та протидія насильству та жорстокому поводженню з дітьми у закладі здійснюються відповідно до Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658 “Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми”, та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1513 “Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми”.

35. Під час перебування тимчасово влаштованої до закладу дитини в ньому створюються умови, зокрема шляхом облаштування спеціально призначеного приміщення, для:

підтримання та налагоджування регулярних особистих стосунків і контактів з батьками, іншими законними представниками дитини, її родичами (за наявності), якщо це не суперечить інтересам дитини, з урахуванням рекомендацій служби у справах дітей чи рішення суду;

знайомства і встановлення контакту дитини з кандидатами в усиновлювачі, потенційними опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями (у разі наявності відповідного направлення для знайомства з дитиною).

36. Припинення догляду і виховання дитини в закладі та її вибуття із нього здійснюються за наказом керівника закладу, прийнятим на підставі:

1) висновку служби у справах дітей, яка веде справу дитини, про доцільність повернення дитини на виховання до її батьків або інших законних представників або висновку органу опіки та піклування про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові у випадках, передбачених законодавством;

2) рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини або рішення про надання дитині соціальної послуги з догляду та виховання в умовах, наближених до сімейних, прийнятого в установленому законодавством порядку;

3) погодження служби у справах дітей, яка веде справу дитини, на вибуття дитини із закладу у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду про:

визнання батьківства чи встановлення факту батьківства;

поновлення матері, батька дитини у батьківських правах;

поновлення цивільної дієздатності матері, батька дитини;

усиновлення дитини;

встановлення опіки, піклування над дитиною;

4) досягнення дитиною повноліття або набуття дитиною повної цивільної дієздатності до досягнення повноліття у випадках, передбачених законодавством, з одночасним вирішенням питання забезпечення її житлом відповідно до статті 33 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” (для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у разі відсутності у таких осіб житла), сприяння у розв'язанні житлових проблем (доступу до житла, що належить на праві власності чи користування, забезпечення соціальним житлом — для інших дітей) або послугою з підтриманого проживання відповідно до потреби;

5) смерті дитини.

37. Уповноважений спеціаліст служби у справах дітей, який веде справу дитини:

1) у разі вибуття дитини із закладу з підстав, передбачених підпунктами 1—3 пункту 36 цього Порядку:

інформує засобами електронної комунікації керівника закладу та фахівця із супроводу дитини про заплановане вибуття дитини із закладу;

разом із керівником закладу та фахівцем із супроводу дитини з урахуванням стану та потреб дитини визначає орієнтовну дату її вибуття;

узгоджує з батьками чи іншими законними представниками дату їх прибуття до закладу для передачі дитини;

здійснює інші заходи, передбачені законодавством.

У разі виникнення непередбачуваних обставин, що унеможливлюють вибуття дитини в узгоджену дату або зумовлюють перенесення дати її вибуття на інші дати, уповноважений спеціаліст служби у справах дітей невідкладно повідомляє засобами електронної комунікації про це керівнику закладу та фахівцю із супроводу дитини;

2) у разі вибуття дитини із закладу з підстави, передбаченої підпунктом 4 пункту 36 цього Порядку:

не пізніше ніж за чотири місяці до досягнення дитиною повноліття (або одночасно з тимчасовим влаштуванням у разі, коли воно відбулося за чотири місяці до досягнення дитиною повноліття або пізніше) або одночасно із заявою дитини про надання їй повної цивільної дієздатності готує та надсилає звернення служби у справах дітей до соціального менеджера для проведення оцінювання стану та потреб дитини, включаючи її спроможність до самостійного життя, надання дитині соціальних послуг, зокрема соціальної інтеграції та реінтеграції, соціального супроводу;

здійснює заходи щодо забезпечення соціального захисту осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до законодавства, включаючи забезпечення житлом відповідно до статті 33 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” (у разі відсутності у таких осіб житла) або послугою підтриманого проживання відповідно до потреби;

забезпечує сприяння у розв'язанні житлових проблем (допомога у доступі до житла, що належить на праві власності чи користування, організація забезпечення соціальним житлом або послугою підтриманого проживання) для інших дітей;

разом із керівником закладу та фахівцем із супроводу дитини з урахуванням стану та потреб дитини визначають орієнтовну дату вибуття дитини.

38. Під час вибуття дитини із закладу особі, якій передається дитина, а у разі її вибуття з підстав, передбачених підпунктом 4 пункту 36 цього Порядку, — дитині передаються її документи, що зберігалися у закладі та підлягають передачі відповідно до законодавства, а також її особисті речі.

Дитині-сироті та дитині, позбавленій батьківського піклування, у випадках, передбачених пунктом 54 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”, видаються також документи, визначені зазначеним пунктом.

39. Фахівець із супроводу дитини після узгодження дати вибуття дитини:

разом із членами мультидисциплінарної групи визначає заходи з підготовки дитини до її вибуття із закладу;

інформує представників суб'єктів, визначених пунктом 16 цього Порядку, про дату вибуття дитини та узгоджує з ними заходи з підготовки дитини до вибуття із закладу;

організовує виконання заходів з підготовки дитини до вибуття із закладу, які, зокрема, включають інформування та підготовку дитини, розроблення висновків та рекомендацій щодо стану та потреб дитини, оформлення особової справи дитини, підготовку акта про факт передачі дитини, складеного за формою згідно з додатком 2 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”, підготовку документів, особистих речей дитини для передачі;

у разі наявності особливих потреб дитини чи специфічних обставин, які необхідно врахувати під час передачі дитини або зміни обставин, що унеможливлюють передачу дитини в узгоджену дату, невідкладно інформує про це уповноваженого спеціаліста служби у справах дітей, який веде справу дитини.

40. Надання медичних послуг із лікування та постійного спостереження дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, віком від народження до трьох років (для здорових дітей) та віком від народження до чотирьох років (для дітей з фізичними та/або інтелектуальними порушеннями) у закладах охорони здоров'я, з якими НСЗУ укладені договори про надання медичної допомоги дітям, які потребують лікування та постійного спостереження, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення, а також за рахунок коштів засновника закладу та інших джерел, не заборонених законодавством.

Догляд і виховання дітей віком від народження до чотирьох років, які перебувають у складних життєвих обставинах або залишилися без батьківського піклування, у закладах охорони здоров'я, з якими НСЗУ укладені договори щодо надання медичної допомоги дітям, які потребують лікування та постійного спостереження, здійснюється за рахунок коштів засновників закладів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Догляд і виховання дітей віком від народження до чотирьох років, які перебувають у складних життєвих обставинах або залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у закладах соціального захисту дітей здійснюється за рахунок коштів засновників закладів та інших джерел, не заборонених законодавством.

41. Заклад разом із службою у справах дітей, яка веде справу дитини, проводить моніторинг.

Під час проведення моніторингу забезпечується підтримання в актуальному стані інформації про дітей, які перебувають у закладі, їх стан та потреби, наявність або відсутність контактів з батьками, іншими законними представниками, родичами, а також про можливі шляхи забезпечення права дітей на виховання у сім'ї (повернення до батьків, інших законних представників або влаштування до сімейних форм виховання).

Результати моніторингу, зокрема інформація про вплив здійснення заходів індивідуального плану на стан задоволення потреб дитини, вносяться на обговорення на засіданні міждисциплінарної команди, за результатами якого приймається рішення щодо доцільності коригування індивідуального плану.

Узагальнені результати моніторингу заклад подає засновнику та органу, до сфери управління якого належить заклад (за наявності), для врахування під час удосконалення діяльності закладу.

42. На основі результатів моніторингу заклад удосконалює роботу з тимчасово влаштованими до нього дітьми, задоволення їх потреб, покращення послуг, які надає заклад, підготовки дітей до повернення в сім'ю, влаштування до сімейних форм виховання, самостійного життя, забезпечення безпеки, покращення житлово-побутових умов дітей, підвищення професійної компетентності персоналу закладу.

43. Засновник закладу та орган, до сфери управління якого належить заклад, використовують результати моніторингу для удосконалення діяльності закладу, зокрема покращення його організаційної структури, підвищення спроможності надавати якісні послуги шляхом підвищення кадрового потенціалу, підвищення безпеки перебування дітей у закладі, налагодження ефективної співпраці з органами опіки та піклування, іншими суб'єктами для забезпечення права тимчасово влаштованих дітей до закладу на виховання у сімейному оточенні.

44. Служба у справах дітей, яка веде справу дитини, використовує результати моніторингу для координації виконання індивідуального плану та його коригування, планування та підготовки заходів щодо забезпечення права тимчасово влаштованих дітей на виховання у сім'ї, ініціює розроблення місцевих програм або внесення змін до них з метою розвитку надання послуг для сімей з дітьми та дітей.

45. Органи опіки та піклування застосовують результати моніторингу для вжиття заходів до покращення координації діяльності суб'єктів щодо задоволення потреб дітей тимчасово влаштованих до закладів, їх сімей, розвитку надання необхідних для них послуг за місцем проживання (перебування) на території територіальної громади, підвищення якості та доступності відповідних послуг.

46. Контроль за дотриманням вимог законодавства щодо захисту прав дітей у закладі, за умовами їх утримання та виховання здійснюється відповідно до законодавства.

Додаток

до Порядку

ПРИМІРНИЙ ДОГОВІР

про надання дитині послуг з тимчасового догляду та виховання

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 2 жовтня 2026 р. № 1212

ЗМІНИ,

що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У Типовому положенні про притулок для дітей служби у справах дітей, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. № 565 (Офіційний вісник України, 1997 р., № 24, ст. 61; 2005 р., № 1, ст. 22, № 64, ст. 2119; 2011 р., № 94, ст. 3427; 2016 р., № 56, ст. 1942):

1) пункт 2 викласти в такій редакції:

“2. Основними завданнями притулку є:

соціальний захист дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах;

здійснення догляду і виховання дітей в належних житлово-побутових і психолого-педагогічних умовах для забезпечення їх нормальної життєдіяльності та створення умов для реалізації ними прав, передбачених законодавством, зокрема навчання та змістовного дозвілля.”;

2) пункт 7 викласти в такій редакції:

“7. Відкриття притулку дозволяється за наявності відповідної матеріально-технічної бази, зокрема:

приміщень, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам і вимогам пожежної безпеки, вимогам щодо доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, забезпечені необхідними видами житлово-комунальних послуг, огородженою і облаштованою прибудинковою територією, безпечною для дітей;

облаштованих об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, придатних для укриття дітей та працівників і безпечного перебування в них.”;

3) пункт 11 викласти в такій редакції:

“11. Підставою для прийняття дітей до притулку є:

звернення дитини до адміністрації притулку за допомогою;

направлення служби у справах дітей відповідної державної адміністрації або відповідної ради;

акт про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, складений за формою, затвердженою спільним наказом МОЗ і МВС;

акт про факт передачі дитини, складений за формою згідно з додатком 2 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);

звернення органу, установи або організації, які є відповідальними за здійснення заходів із соціального патронажу щодо дітей, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк.”;

4) пункт 14 викласти в такій редакції:

“14. На дітей, прийнятих до притулку, заводяться особові справи, в яких зберігаються документи про вік дитини, дані про батьків, інших законних представників, довідка про стан здоров'я, психолого-педагогічні спостереження, висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (у разі її проведення), копія індивідуального плану соціального захисту дитини за формою згідно з додатком 2 до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779) (далі — індивідуальний план), матеріали про проведену індивідуально-виховну роботу.

Після вибуття дітей з притулку обліково-статистичні картки зберігаються в архіві притулку протягом 15 років.”;

5) пункти 19—21 викласти в такій редакції:

“19. Притулок забезпечує:

гідні умови проживання, навчання та розвитку дітей, своєчасність, доступність і ефективність різних видів допомоги дітям, їх безпеку, запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми, зокрема насильству серед дітей;

залучення дитини з урахуванням її віку та рівня розвитку до процесу прийняття рішень, що її стосуються.

20. Організація профілактичної та корекційно-виховної роботи здійснюється на основі індивідуального підходу до дитини з урахуванням її віку та рівня розвитку, рекомендацій, наданих інклюзивно-ресурсним центром за результатами комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини (у разі її проведення), заходів, передбачених індивідуальним планом.

Психологічний супровід та забезпечення корекційно-виховної роботи в притулку здійснюються психологом. Забезпечення захисту особистих прав та інтересів дітей у притулку, надання практичної допомоги у розв'язанні питань правового захисту здійснюються юристом.

Спрямування та координація роботи працівників притулку, які забезпечують догляд і виховання дитини, забезпечення здійснення заходів, передбачених індивідуальним планом, здійснюється фахівцем із супроводу дитини, який визначається керівником притулку.

21. З метою забезпечення соціально-психологічної реабілітації дітей, виявлення та усунення конкретних причин і умов їх дискомфорту працівники притулку:

проводять психолого-педагогічні обстеження дітей, вивчають їх психологічний стан, умови життя та виховання у сім'ї, індивідуальні особливості розвитку, особисті якості, інтереси, причини самовільного залишення ними закладу освіти або місця роботи, втечі із сім'ї;

організовують у разі потреби проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини в інклюзивно-ресурсному центрі;

визначають перелік індивідуальних послуг, які буде отримувати дитина під час перебування у притулку;

вживають заходів до встановлення особи дитини у разі, коли через вік або інші причини цього не можна з'ясувати;

надсилають протягом однієї доби з дати встановлення особи дитини відомості про місце її перебування батькам (усиновителям) або опікунам (піклувальникам), органам Національної поліції, а також закладу освіти, в якому навчалася дитина, та роботодавцю, в якого вона працювала;

інформують службу у справах дітей про батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) чи посадових осіб, які зневажають права та інтереси дітей, провокують їх асоціальну поведінку, самовільне залишення сім'ї, закладів освіти, створюють загрозу їх здоров'ю та інтелектуальному розвитку, у разі потреби порушують клопотання про застосування до батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) заходів громадського впливу, притягнення їх до кримінальної, адміністративної чи цивільно-правової відповідальності;

проводять індивідуальні та групові виховні заходи, психотерапевтичні заняття, на яких особливу увагу приділяють розвитку позитивних нахилів та інтересів, усуненню недоліків у поведінці дітей, встановленню нормальних взаємовідносин з дорослими та однолітками;

реалізують рекомендації, надані за результатами комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, проведеної інклюзивно-ресурсним центром (у разі її проведення);

можуть утворювати разом із центрами соціальних служб, іншими надавачами соціальних послуг консультаційні пункти при притулках з метою надання дітям, їх батькам, працівникам притулку кваліфікованих консультацій (психологічні, педагогічні, медичні, правові) залежно від конкретних причин соціальної дискомфортності;

вживають заходів, передбачених Порядком організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2026 р. № 1212 “Деякі питання організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення”;

інформують дітей або їх законних представників про можливість отримання безоплатної правничої допомоги відповідно до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”;

сприяють створенню належних умов для життєдіяльності дітей у сім'ї, закладах освіти.”;

6) у пункті 33:

доповнити пункт після абзацу п'ятого новим абзацом такого змісту:

“визначає фахівця із супроводу дитини, відповідального за організацію задоволення потреб дитини під час перебування в притулку, який бере участь у роботі міждисциплінарної команди з ведення справи дитини або сімейної групи дітей, спрямовує та координує роботу працівників притулку, які забезпечують догляд і виховання дитини;”.

У зв'язку із цим абзаци шостий і сьомий вважати відповідно абзацами сьомим і восьмим;

доповнити пункт після абзацу сьомого новим абзацом такого змісту:

“забезпечує здійснення заходів, передбачених Порядком забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах”, та Типовою програмою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 53, ст. 3700), та у разі виявлення випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми — Порядком реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1513 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 98, ст. 6870);”.

У зв'язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев'ятим.

2. У Типовому положенні про центр соціально-психологічної реабілітації дітей, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 р. № 87 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 4, ст. 168; 2007 р., № 48, ст. 1972; 2012 р., № 39, ст. 1474, № 93, ст. 3777; 2016 р., № 56, ст. 1942; 2019 р., № 12, ст. 413):

1) пункти 4, 5 і 13 викласти в такій редакції:

“4. Центр може бути відкритий за наявності необхідної матеріально-технічної бази, зокрема:

приміщень, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам і вимогам пожежної безпеки, принципам інклюзивного середовища для дітей та працівників;

огородженої і облаштованої прибудинкової території, безпечної для дітей;

облаштованих об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, придатних для укриття дітей та працівників і безпечного перебування в них.

5. Основними завданнями центру є:

забезпечення здійснення соціального захисту дітей, прийнятих до центру;

надання дітям соціальних послуг з урахуванням потреб дитини та її сім'ї у соціальних послугах, забезпечення заходів, визначених індивідуальним планом соціального захисту дитини, складеним за формою згідно з додатком 2 до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779), індивідуальною програмою реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності), рекомендаціями інклюзивно-ресурсного центру за результатами комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини (у разі її проведення);

проведення соціально-педагогічної корекції з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини;

забезпечення безпеки, запобігання та протидія проявам насильства, жорстокого поводження з дітьми та серед дітей;

здійснення заходів, передбачених Порядком організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2026 р. № 1212 “Деякі питання організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення”;

підготовка дитини до реінтеграції в сім'ю чи усиновлення або влаштування до сімейних форм виховання;

забезпечення відвідування дітьми закладів освіти чи індивідуального навчання з урахуванням потреб і можливостей дитини;

сприяння формуванню у дітей власної життєвої позиції для подолання звичок асоціальної поведінки;

надання психологічної та інших видів допомоги батькам (або особам, які їх замінюють) дітей, які перебувають в центрі, спрямованої на повернення дитини в сім'ю;

розроблення рекомендацій з питань соціально-психологічної адаптації дитини для педагогічних та соціальних працівників і батьків.

13. До центру приймаються:

1) діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, включаючи:

дітей, батьки або інші законні представники яких із певних причин (через тривалу хворобу, інвалідність тощо) не можуть забезпечити належного утримання та догляду за дитиною, ухиляються від виконання обов'язків щодо виховання дитини, вживають алкоголь, наркотичні засоби;

дітей, які зазнали будь-якої форми жорстокого поводження, зокрема домашнього насильства, та діти, які вчинили домашнє насильство у будь-якій формі (у разі неможливості проживання дитини з батьками або іншими законними представниками у зв'язку із вчиненням домашнього насильства стосовно неї або за її участю та за умови відсутності контакту між постраждалою від домашнього насильства дитиною та дитиною, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі), крім тих, що вчинили домашнє насильство у вигляді актів насильства кримінального характеру, діти, які постраждали від торгівлі дітьми;

2) діти, які залишилися без батьківського піклування;

3) безпритульні діти.

Прийняття дітей до центру здійснюється цілодобово:

за направленням служби у справах дітей, якій підпорядковується центр;

згідно з актом про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, складеним за формою, затвердженою спільним наказом МОЗ і МВС;

згідно з актом про факт передачі дитини, складеним за формою згідно з додатком 2 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);

за особистим зверненням дитини.

Про прийняття дітей згідно з актами, передбаченими абзацами дев'ятим і десятим цього пункту, або за особистим зверненням дитини центр протягом одного робочого дня з дати прийняття дитини повідомляє службі у справах дітей, якій підпорядковується центр.”;

2) пункт 15 після абзацу сьомого доповнити новими абзацами такого змісту:

“копія індивідуального плану соціального захисту дитини;

індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності);

висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (у разі її проведення);

інформація про види отримуваних дитиною державної допомоги, пенсії, пільг та інших гарантій;

результати оцінювання стану та потреб дитини;”.

У зв'язку з цим абзаци восьмий — п'ятнадцятий вважати відповідно абзацами тринадцятим — двадцятим;

3) пункти 18 і 24 викласти в такій редакції:

“18. Перебування дітей у центрі регламентується правилами внутрішнього розпорядку, що затверджуються керівником центру.

Діти, прийняті до центру, перебувають під цілодобовим наглядом медичних або інших працівників центру відповідно до наказу керівника центру.

Прийняті до центру діти забезпечуються гідними умовами проживання, харчуванням, засобами особистої гігієни, одягом відповідно до сезону (у разі потреби) відповідно до встановлених норм.

Забезпечення дітей харчуванням, зокрема дієтичним, здійснюється відповідно до норм харчування, встановлених законодавством.

Надання медичної допомоги в амбулаторних і стаціонарних умовах дітям, які перебувають у центрі, забезпечується закладами охорони здоров'я незалежно від форми власності та фізичними особами — підприємцями, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали з НСЗУ договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Дітям, прийнятим до центру, забезпечується доступ до телефону та/або електронного пристрою з доступом до Інтернету, контактних даних батьків, інших законних представників, родичів або сусідів (у разі, коли спілкування з ними не суперечить інтересам дитини), контактних номерів телефонів “гарячих ліній”, контактних даних органів і служб або інших юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, до яких вони можуть звернутися у разі порушення їх прав, жорстокого поводження або насильства.

24. Керівництво центром здійснює його керівник.

Керівник центру, утвореного як юридична особа, призначається на посаду та звільняється з посади засновником.

Керівник центру, утвореного як структурний підрозділ центру соціальних служб або центру надання соціальних послуг, призначається на посаду та звільняється з посади керівником відповідного центру соціальних служб або центру надання соціальних послуг.

Керівник центру:

організовує роботу центру;

захищає особисті і майнові права та інтереси дітей;

призначає фахівця із супроводу дитини з числа працівників центру, відповідального за організацію задоволення потреб дитини під час перебування в центрі, який бере участь у роботі міждисциплінарної команди з ведення справи дитини або сімейної групи дітей, спрямовує та координує роботу працівників центру, які надають послуги з догляду та виховання, соціально-психологічної реабілітації дитини;

забезпечує підвищення кваліфікації працівників центру та проходження ними атестації;

вживає заходів, передбачених Порядком забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах”, та Типовою програмою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 53, ст. 3700), а у разі виявлення випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми — Порядком реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1513 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 98, ст. 6870);

несе відповідальність за діяльність центру відповідно до законодавства та положення про центр;

виконує інші функції відповідно до положення про центр.

Керівник центру, утвореного як юридична особа, крім повноважень, передбачених цим пунктом:

розпоряджається коштами центру, діє від його імені та представляє його інтереси у відносинах з юридичними особами незалежно від організаційно-правової форми;

призначає на посади та звільняє з посад працівників центру;

затверджує у межах повноважень положення про структурні підрозділи центру, посадові інструкції працівників;

застосовує заохочення та дисциплінарні стягнення до працівників центру;

затверджує Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми та забезпечує його оприлюднення.”.

3. У постанові Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561, № 86, ст. 3018; 2014 р., № 93, ст. 2684; 2016 р., № 93, ст. 3041; 2018 р., № 80, ст. 2674; 2020 р., № 57, ст. 1779; 2021 р., № 69, ст. 4386; 2023 р., № 58, ст. 3267; 2024 р., № 32, ст. 2024; 2025 р., № 4, ст. 268, № 56, ст. 3864):

1) у Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженому зазначеною постановою:

абзац третій пункту 4 викласти в такій редакції:

“Служба у справах дітей подає соціальному менеджеру або іншій посадовій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради, військової адміністрації населеного пункту (у разі її утворення), районної в мм. Києві та Севастополі держадміністрації, на яку покладено обов'язки соціального менеджера (у разі відсутності соціальних менеджерів) (далі — соціальний менеджер), відомості про дитину, її батьків (осіб, які їх замінюють), та інформацію про обставини, за яких дитина залишилася без батьківського піклування, для проведення оцінювання потреб дитини та її сім'ї у соціальних послугах та у разі потреби організації надання необхідних соціальних послуг.”;

у пункті 8:

абзац четвертий викласти в такій редакції:

“Після вжиття невідкладних заходів до забезпечення безпеки дитини служба у справах дітей того ж дня подає органу опіки та піклування клопотання про невідкладене відібрання дитини у батьків (осіб, які їх замінюють). Після надходження клопотання сільський, селищний, міський голова, голова відповідної районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення.”;

абзац восьмий викласти в такій редакції:

“У разі прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків без позбавлення їх батьківських прав служба у справах дітей протягом тижня інформує соціального менеджера за місцем проживання або перебування сім'ї для проведення оцінювання потреб сім'ї у соціальних послугах та у разі потреби організації надання необхідних соціальних послуг. Результати проведеної роботи враховуються службою у справах дітей під час підготовки висновку про доцільність повернення дитини батькам або позбавлення батьків батьківських прав.”;

пункти 14 і 31 викласти в такій редакції:

“14. Протягом 10 календарних днів з дати виявлення дитини, яка залишилася без батьківського піклування, службою у справах дітей збираються відомості про таку дитину, зокрема направляється звернення до соціального менеджера для проведення оцінювання потреб дитини та її сім'ї у соціальних послугах та у разі потреби організації надання соціальних послуг. Зазначений строк може бути продовжений за рішенням керівника служби у справах дітей, але не більше ніж на 25 днів.

Служба у справах дітей на підставі зібраних відомостей про дитину та її сім'ю з урахуванням результатів первинного оцінювання потреб дитини та її сім'ї в соціальних послугах приймає рішення, яке оформлюється наказом, про взяття дитини на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (далі — первинний облік), та вносить дані про таку дитину до книги первинного обліку, яка ведеться за формою згідно з додатком 3. Дитина вважається такою, що взята на первинний облік, з дати прийняття такого рішення.

Підставою для прийняття рішення про взяття дитини на первинний облік є акт обстеження умов перебування дитини, в якому зазначається факт відсутності батьківського піклування, або інші документи, що підтверджують факт залишення дитини без батьківського піклування.

Підставою для прийняття рішення про взяття дитини, розлученої із сім'єю, на первинний облік є акт про виявлення розлученої із сім'єю дитини, яка не є громадянином України, складений за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 832 “Про особливості соціального захисту розлучених із сім'єю дітей, які не є громадянами України” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 93, ст. 3041).

Служба у справах дітей за місцем первинного обліку дитини забезпечує утворення та функціонування міждисциплінарної команди з ведення справи дитини або сімейної групи дітей відповідно до пунктів 20—202 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779), у таких випадках:

взяття на облік дитини, яка залишилася без батьківського піклування, — до надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та забезпечення влаштування до сімейних форм виховання;

зарахування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, до закладу охорони здоров'я, загальної середньої освіти (зокрема спеціального закладу загальної середньої освіти, закладу спеціалізованої освіти), іншого закладу або установи (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;

надання фахівцем, який здійснює соціальний супровід прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, сім'ї опікуна, піклувальника, інформації про виникнення несприятливих обставин у сім'ї;

підготовки дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, яка переміщена (евакуйована) за кордон, до повернення в Україну та влаштування до сімейних форм виховання, — для надання допомоги законним представникам у її поверненні та створення умов для забезпечення її права на освіту, охорону здоров'я за місцем проживання або перебування в Україні.

Основним завданням міждисциплінарної команди є розроблення та подання на затвердження комісії з питань захисту прав дитини індивідуального плану соціального захисту дитини (далі — індивідуальний план), його виконання та коригування у разі потреби. Індивідуальний план розробляється за формою згідно з додатком 2 до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах”.

У разі коли дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, проживає (перебуває) у закладі охорони здоров'я, освіти або іншому дитячому закладі не за місцем її первинного обліку, індивідуальний план складається за місцем первинного обліку дитини на період перебування дитини в закладі з урахуванням пропозицій служби у справах дітей, закладу, у разі потреби інших уповноважених суб'єктів за місцем її проживання або перебування.

У разі коли дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, влаштована під опіку або піклування, в прийомну сім'ю або до дитячого будинку сімейного типу та проживає не за місцем її первинного обліку, індивідуальний план складається за місцем її проживання або перебування. ”;

“31. Тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, зокрема дитини, розлученої із сім'єю, здійснюється відповідно до компетенції службою у справах дітей та уповноваженим органом Національної поліції за місцем виявлення дитини.

Дитина, яка залишилася без батьківського піклування, зокрема дитина, розлучена із сім'єю, тимчасово може бути влаштована до:

сім'ї родичів, знайомих;

прийомної сім'ї;

дитячого будинку сімейного типу;

сім'ї патронатного вихователя;

притулку для дітей служби у справах дітей;

центру соціально-психологічної реабілітації дітей;

центру соціальної підтримки дітей та сімей;

соціально-реабілітаційного центру (дитяче містечко);

центру медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям або іншого закладу, визначеного для тимчасового влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, віком від народження до трьох років (для здорових дітей) та віком від народження до чотирьох років (для дітей з фізичними та/або інтелектуальними порушеннями) відповідно до підпункту 14 пункту 4 Особливостей діяльності будинків дитини до їх перепрофілювання або припинення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 р. № 886 (Офіційний вісник України, 2025 р. № 65, ст. 4537);

дитячого будинку-інтернату системи соціального захисту населення;

стаціонарної служби (відділення) центру соціальних служб, що здійснює соціально-психологічну реабілітацію дітей;

стаціонарної служби (відділення) соціально-психологічної реабілітації дітей (надання послуги із соціально-психологічної реабілітації дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах) центру надання соціальних послуг.

Тимчасове влаштування дитини здійснюється на період, необхідний для подолання дитиною та/або її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин, або надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та здійснення комплексу заходів щодо усиновлення дитини чи її влаштування під опіку, піклування, в прийомну сім'ю, до дитячого будинку сімейного типу, вжиття інших необхідних заходів із соціального захисту дитини, але не більше ніж на граничний строк, визначений законодавством.

Особливості тимчасового влаштування та організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, до закладів, визначених абзацами сьомим — чотирнадцятим цього пункту, визначаються Порядком організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2026 р. № 1212 “Деякі питання організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення”.

Дитина, в якої є родичі або інші особи, з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім'ї, може бути тимчасово влаштована в їх сім'ю на строк не більше шести місяців або на час розгляду судом справи про позбавлення батьків дитини батьківських прав чи відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, визнання батьківства, поновлення батьків у батьківських правах, встановлення опіки, піклування над дитиною, її усиновлення, але не більше ніж три місяці після набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Підставою для тимчасового влаштування дитини в сім'ю родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки, є наказ служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини, виданий на підставі:

заяви особи про надання згоди на тимчасове влаштування в її сім'ю дитини, а також копії документа, який посвідчує особу, або посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або довідки про звернення за захистом в Україні. У разі подання іноземцем копії документа, який посвідчує особу, до неї додається копія посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні;

акта обстеження умов проживання особи;

згоди дитини (у разі, коли вона може висловити свою думку) у вигляді її письмової заяви, написаної власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що робиться відмітка на заяві із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

У разі коли дитина не може дати письмової згоди, про форму та зміст такої згоди посадова особа, яка приймає документи, складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики;

письмової згоди всіх повнолітніх членів сім'ї, що проживають разом із особою, яка надала згоду на тимчасове влаштування в її сім'ю дитини для проживання на одній житловій площі, написаної власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що на заяві робиться відмітка із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

У разі коли місце проживання (перебування) особи, яка надала згоду на тимчасове влаштування в її сім'ю дитини, не є місцем виявлення дитини, обстеження умов проживання такої особи проводить служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) особи.

Тимчасове влаштування дитини в сім'ю патронатного вихователя здійснюється відповідно до Порядку створення та діяльності сім'ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. № 893 “Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 69, ст. 4386).

Тимчасове влаштування дитини до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу здійснюється відповідно до пункту 78 цього Порядку.

Тимчасове влаштування дитини (крім дитини, яка потребує особливих умов догляду чи паліативної допомоги) службою у справах дітей до закладів, зазначених в абзацах сьомому — чотирнадцятому цього пункту, не здійснюється у разі, коли наявні умови для влаштування за формами, зазначеними в абзацах третьому — шостому цього пункту, а саме:

у дитини є родичі або інші особи, з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім'ї з урахуванням вимог абзаців сімнадцятого — двадцять другого цього пункту;

на території територіальної громади за місцем виявлення дитини функціонує сім'я патронатного вихователя, до якої не влаштовано дітей, або сім'я патронатного вихователя, яка готова прийняти на виховання дітей відповідно до пункту 35 Порядку створення та діяльності сім'ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. № 893 “Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною”;

функціонуючі прийомна сім'я або дитячий будинок сімейного типу готові прийняти дитину на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані за такими формами виховання.

У разі неможливості тимчасового влаштування дитини за формами влаштування, зазначеними в абзацах третьому — шостому цього пункту, з метою забезпечення такої дитини тимчасовим сімейним вихованням служба у справах дітей за місцем її виявлення вживає заходів до влаштування дитини до сім'ї патронатного вихователя, яка функціонує на території іншої територіальної громади в межах територіальної доступності, відповідно до пункту 15 Порядку створення та діяльності сім'ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. № 893 “Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною”.

У разі тимчасового влаштування дитини до сім'ї родичів, знайомих, прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу зазначені особи, до яких її влаштовано, мають право на призначення та виплату тимчасової допомоги на період тимчасового влаштування дитини в сім'ю родичів, знайомих, прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу до дня припинення тимчасового влаштування дитини, що визначається відповідно до наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини або наказу служби у справах дітей про припинення тимчасового влаштування дитини. Тимчасова допомога призначається та виплачується відповідно до Порядку призначення і виплати тимчасової допомоги на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім'ю родичів, знайомих, прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу, “Дитина не одна”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2024 р. № 331 “Деякі питання провадження діяльності з усиновлення та влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, соціального захисту дітей, залишених без батьківського піклування” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2024).

Прийомні батьки та батьки-вихователі, в сім'ю яких тимчасово влаштовано дитину, також мають право на отримання грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом “гроші ходять за дитиною”, що призначається та виплачується відповідно до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом “гроші ходять за дитиною”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 552 “Деякі питання виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом “гроші ходять за дитиною” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 53, ст. 1840).

У наказі служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини обов'язково зазначається підстава, яка спричинила тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, та строк тимчасового влаштування дитини.

Служба у справах дітей не пізніше ніж за один місяць до завершення строку тимчасового влаштування дитини до сім'ї родичів, знайомих, прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу перевіряє умови утримання та виховання дитини в сім'ї особи, до якої її тимчасово влаштовано та з урахуванням обставин, що призвели до тимчасового влаштування дитини, видає наказ про продовження строку тимчасового влаштування дитини до сім'ї родичів, знайомих, прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу або про припинення тимчасового влаштування дитини.

Припинення тимчасового влаштування дитини до сім'ї родичів, знайомих, прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу здійснюється на підставі наказу служби у справах дітей, який приймається у таких випадках:

повернення дитини на виховання до батьків (одного з них) чи інших законних представників;

набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та влаштування її в прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки, піклування або усиновлення;

набуття дитиною повної цивільної дієздатності або надання їй повної цивільної дієздатності до досягнення нею повноліття у випадках, передбачених законом;

встановлення факту неналежного утримання та виховання дитини в сім'ї особи, до якої її тимчасово влаштовано;

смерті особи, в сім'ю якої тимчасово влаштовано дитину;

подання особою, в сім'ю якої тимчасово влаштовано дитину, заяви про припинення тимчасового влаштування;

смерті дитини.

У наказі служби у справах дітей про припинення тимчасового влаштування дитини зазначається підстава для припинення тимчасового влаштування дитини та дата припинення.

Копії наказів служби у справах дітей про продовження строку тимчасового влаштування дитини до сім'ї родичів, знайомих, прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу та про припинення тимчасового влаштування дитини, засвідчені підписом начальника служби у справах дітей та скріплені печаткою служби у справах дітей, протягом трьох робочих днів надсилаються до органу Пенсійного фонду України.

Тимчасове влаштування також припиняється після закінчення строку тимчасового влаштування дитини до сім'ї родичів, знайомих, прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу, визначеного у наказі служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини, у разі, коли такий строк не продовжено наказом служби у справах дітей, та після досягнення дитиною повноліття. У таких випадках наказ служби у справах дітей про припинення тимчасового влаштування не видається.

У разі припинення тимчасового влаштування з підстав, передбачених абзацами сороковим — сорок другим цього пункту, служба у справах дітей протягом одного дня з дати отримання відомостей про настання підстав для припинення тимчасового влаштування забезпечує нове тимчасове влаштування дитини.”;

абзац другий пункту 78 виключити;

додаток 2 до Порядку викласти в такій редакції:

“Додаток 2

до Порядку

(в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 2 жовтня 2026 р. № 1212)

АКТ

про факт передачі дитини”;

2) у Типовому положенні про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженому зазначеною постановою:

у підпункті 1 пункту 4 слова “індивідуальний план соціального захисту дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, який складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики,” замінити словами “індивідуальний план соціального захисту дитини, який складається за формою згідно з додатком 2 до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах”.”.

4. У Примірному положенні про центр соціальної підтримки дітей та сімей, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 834 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 93, ст. 3043; 2020 р., № 46, ст. 1475):

1) пункти 1 і 2 викласти в такій редакції:

“1. Центр соціальної підтримки дітей та сімей (далі — центр) є закладом соціального захисту дітей та сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, що утворюється відповідно до потреб територіальної громади або для задоволення спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст.

2. Центр утворюється, реорганізується та ліквідується районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, сільською, селищною, міською або обласною радою (далі — засновник).

Центр підпорядковується:

у разі, коли засновником центру є міська, сільська, селищна рада або районна в мм. Києві та Севастополі держадміністрація, — службі у справах дітей засновника;

у разі, коли засновником центру є обласна рада, — службі у справах дітей відповідної обласної держадміністрації за рішенням обласної ради, що приймається за погодженням з відповідною держадміністрацією.

Утворення центру здійснюється за умови наявності:

приміщень, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам і вимогам пожежної безпеки, принципам інклюзивного середовища для дітей та персоналу та забезпечені необхідними видами житлово-комунальних послуг;

огородженої та облаштованої прибудинкової території безпечної для дітей;

облаштованих об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, придатних для укриття дітей та працівників і безпечного перебування в них.”;

2) підпункт 1 пункту 6 викласти в такій редакції:

“1) забезпечення:

надання дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, та їх сім'ям, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям з обмеженням життєдіяльності (з порушеннями психічного та фізичного розвитку, зокрема з інвалідністю), особам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; вагітним жінкам і жінкам, які мають намір чи стосовно яких є ризик відмови від новонароджених дітей, комплексу соціальних послуг в умовах стаціонарного та/або денного перебування;

догляду та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних;

здійснення заходів, передбачених Порядком організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2026 р. № 1212 “Деякі питання організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення”;”;

3) у пункті 12:

доповнити пункт після абзацу шостого новим абзацом такого змісту:

“призначає з числа працівників центру фахівця із супроводу дитини, відповідального за організацію задоволення потреб дитини під час перебування в центрі, який бере участь у роботі міждисциплінарної команди з ведення справи дитини або сімейної групи дітей, спрямовує та координує роботу працівників центру, які надають послуги з догляду та виховання, соціально-психологічної реабілітації дитини;”.

У зв'язку з цим абзаци сьомий — шістнадцятий вважати відповідно абзацами восьмим — сімнадцятим;

доповнити пункт після абзацу десятого новими абзацами такого змісту:

“забезпечує безпеку дітей, запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми, зокрема насильству серед дітей;

вживає заходів, передбачених Порядком забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779), та Типовою програмою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 53, ст. 3700), а у разі виявлення випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми — Порядком реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1513 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 98, ст. 6870);”.

У зв'язку з цим абзаци одинадцятий — сімнадцятий вважати відповідно абзацами тринадцятим — дев'ятнадцятим;

4) пункт 22 викласти в такій редакції:

“22. Зарахування до центру здійснюється за наявності однієї з таких підстав:

особисте звернення (заява) потенційного отримувача послуг до адміністрації центру;

акт про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, складений за формою, затвердженою спільним наказом МОЗ і МВС;

акт про факт передачі дитини, складений за формою згідно з додатком 2 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);

направлення служби у справах дітей, якій підпорядковується центр.

Для влаштування вагітних жінок, осіб з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, необхідне клопотання соціального менеджера або іншої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради, військової адміністрації населеного пункту (у разі її утворення), районної в мм. Києві та Севастополі держадміністрації, на яку покладено обов'язки соціального менеджера (у разі відсутності соціальних менеджерів), за місцем проживання або перебування, виявлення вагітної жінки або особи з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, сім'ї з дітьми, яка перебуває у складних життєвих обставинах, до відповідної служби у справах дітей.”;

5) пункт 35 доповнити абзацом такого змісту:

“Дітям, які перебувають або проживають у центрі, забезпечується доступ до телефону та/або електронного пристрою з доступом до Інтернету, контактних даних батьків, найближчих родичів, інших осіб із соціального оточення сім'ї (у разі, коли спілкування з ними не суперечить інтересам дитини), контактних номерів телефонів “гарячих ліній”, контактних даних органів і служб чи інших установ, організацій, до яких вони можуть звернутися у разі порушення їх прав, жорстокого поводження чи насильства.”.

5. У Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом “гроші ходять за дитиною”, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 552 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 53, ст. 1840; 2020 р., № 4, ст. 210, № 89, ст. 2888; 2021 р., № 35, ст. 2098; 2024 р., № 80, ст. 4735; 2025 р., № 8, ст. 667, № 56, ст. 3864, № 59, ст. 4058, № 86, ст. 5948, № 87, ст. 6038):

1) пункт 3 викласти в такій редакції:

“3. Грошове забезпечення призначається і виплачується щомісяця одному з батьків-вихователів або кожному з них (за їх згодою) і одному з прийомних батьків на дитину-вихованця, прийомну дитину та дитину, тимчасово влаштовану в прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу.”;

2) у пункті 5:

абзаци перший — шостий викласти в такій редакції:

“5. Орган Пенсійного фонду України призначає державну соціальну допомогу та грошове забезпечення у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 цього Порядку, за заявою батьків-вихователів і одного з прийомних батьків, до якої додаються:

рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім'ї (у разі влаштування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування) або наказ служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини (у разі влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, відповідно до пунктів 31 і 78 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);

документи, що підтверджують статус дитини (у разі влаштування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування);

довідка органу державної виконавчої служби про розмір аліментів (у разі влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування);

довідка з місця навчання про розмір стипендії (у разі влаштування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування);

копія висновку медико-соціальної експертної комісії або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або медичного висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про дитину з інвалідністю, що видані в установленому МОЗ порядку (у разі влаштування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, яка є особою з інвалідністю);”;

в абзаці сімнадцятому слова “, грошове забезпечення” виключити;

3) пункт 6 викласти в такій редакції:

“6. Призначення державної соціальної допомоги та грошового забезпечення у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 цього Порядку, здійснюється з дати влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім'ю включно до:

1) у разі влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім'ї на підставі рішення органу опіки та піклування — дня досягнення дитиною 18-річного віку, а в разі продовження навчання в закладі загальної середньої, професійної, фахової передвищої чи вищої освіти — закінчення відповідного закладу освіти, а особам з інвалідністю, які не навчаються, — дня досягнення 23-річного віку;

2) у разі тимчасового влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім'ї на підставі наказу відповідної служби у справах дітей — дня припинення тимчасового влаштування, визначеного відповідно до пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”.

Особі з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, якій виповнилося 18 років, за умови здобуття нею загальної середньої освіти та вступу до закладу професійної, фахової передвищої та вищої освіти за денною формою здобуття освіти (крім осіб, які навчаються на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором) державна соціальна допомога призначається на період між строком закінчення навчання в одному із закладів освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між строком закінчення навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців, на підставі клопотання відповідної служби у справах дітей за наявності розписки про прийняття документів для вступу до відповідного закладу освіти.”;

4) у пункті 8:

абзаци четвертий — шостий викласти в такій редакції:

“К — загальна кількість тимчасово влаштованих дітей, прийомних дітей та дітей-вихованців (у тому числі осіб віком старше 18 років), які фактично виховуються в сім'ї в розрахунковому місяці;

Кі — кількість тимчасово влаштованих дітей, прийомних дітей та дітей-вихованців з інвалідністю (крім підгрупи А), осіб з інвалідністю з дитинства віком від 18 до 23 років (крім І групи), які фактично виховуються в сім'ї в розрахунковому місяці;

Кіа — кількість тимчасово влаштованих дітей, прийомних дітей та дітей-вихованців з інвалідністю підгрупи А, осіб з інвалідністю з дитинства І групи віком від 18 до 23 років, які фактично виховуються у сім'ї в розрахунковому місяці.”;

абзаци восьмий — десятий викласти в такій редакції:

“У разі відсутності у прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу тимчасово влаштованих дітей, прийомних дітей, дітей-вихованців (у тому числі осіб віком старше 18 років) виплата грошового забезпечення не здійснюється.

Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця незалежно від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги, що виплачується на кожну дитину-вихованця, прийомну дитину (зокрема особу віком старше 18 років) чи дитину, тимчасово влаштовану в прийомну сім'ї або дитячий будинок сімейного типу.

Розмір грошового забезпечення, обчислений відповідно до цього пункту, розподіляється між батьками-вихователями рівними частинами або виплачується одному з них за їх згодою.”;

5) пункт 13 викласти в такій редакції:

“13. Підставами для припинення виплати державної соціальної допомоги та грошового забезпечення є:

досягнення дитиною 18-річного віку, а у разі навчання особи з числа дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування у закладі загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладі професійної, фахової передвищої та вищої освіти — закінчення відповідного закладу освіти;

досягнення особою з числа дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, яка має інвалідність і не навчається, 23-річного віку;

припинення тимчасового влаштування дитини у зв'язку із закінченням його строку, визначеного у наказі служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини, якщо такий строк не продовжено;

припинення тимчасового влаштування дитини за наказом служби у справах дітей, виданим відповідно до пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”;

виведення прийомної дитини із прийомної сім'ї, що підтверджується рішенням органу опіки та піклування, прийнятим відповідно до пункту 101 Положення про прийомну сім'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 “Про затвердження Положення про прийомну сім'ю”;

виведення дитини-вихованця із дитячого будинку сімейного типу, що підтверджується рішенням органу опіки та піклування, прийнятим відповідно до пункту 131 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 “Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу”;

смерть дитини;

смерть прийомних батьків, батьків-вихователів.

У разі прийняття службою у справах дітей рішення про припинення тимчасового влаштування дитини в прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу або прийняття органом опіки та піклування рішення про виведення прийомної дитини чи дитини-вихованця із прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу служба у справах дітей зобов'язана протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення надіслати до органу Пенсійного фонду України засвідчену копію відповідного наказу.

У разі зміни місця проживання (перебування) отримувача державної соціальної допомоги, грошового забезпечення їх виплата продовжується органом Пенсійного фонду України за новим місцем проживання (перебування), для чого йому передається електронна особова справа отримувача державної соціальної допомоги, грошового забезпечення.”.

6. У Положенні про центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 675 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 61, ст. 2125):

1) пункт 5 доповнити абзацом такого змісту:

“дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах або залишилися без батьківського піклування, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, віком від народження до трьох років (для здорових дітей) та віком від народження до чотирьох років (для дітей з фізичними та/або інтелектуальними порушеннями) у разі, коли в центрі утворено відділення, передбачене абзацом сьомим пункту 9 цього Положення.”;

2) пункт 6 після абзацу дев'ятого доповнити новими абзацами такого змісту:

“надання у відділенні, передбаченому абзацом сьомим пункту 9 цього Положення, тимчасового цілодобового догляду та виховання дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах або залишилися без батьківського піклування, віком від народження до трьох років (для здорових дітей) та віком від народження до чотирьох років (для дітей з фізичними та/або інтелектуальними порушеннями) строком не більше шести місяців або на час розгляду судом справи про позбавлення батьків дитини батьківських прав чи відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, визнання батьківства, поновлення батьків у батьківських правах, встановлення опіки, піклування над дитиною, її усиновлення, але не більше ніж три місяці після набрання законної сили відповідним рішенням суду;

здійснення заходів, передбачених Порядком організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2026 р. № 1212 “Деякі питання організації соціального захисту дитини, тимчасово влаштованої на цілодобове перебування до закладу незалежно від типу, форми власності та підпорядкування та її підготовки до повернення у свою сім'ю, влаштування до сімейної форми виховання, в умови, наближені до сімейних, або усиновлення”;”.

У зв'язку з цим абзаци десятий — сімнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим — дев'ятнадцятим;