Про схвалення Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2027 роках

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 4 червня 2025 р. № 546-р

Київ

Про схвалення Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2027 роках

1. Схвалити Стратегію розвитку сфери електронних комунікацій України на період до 2030 року, що додається.

2. Затвердити операційний план заходів з реалізації у 2025-2027 роках Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій України на період до 2030 року (далі - операційний план), що додається.

3. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити:

виконання завдань та заходів операційного плану у межах і за рахунок видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством;

подання щопівроку до 10 липня та 10 січня Міністерству цифрової трансформації інформації про стан виконання завдань та заходів операційного плану.

4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування забезпечити виконання операційного плану у межах своїх повноважень.

5. Міністерству цифрової трансформації подавати щороку до 20 лютого Кабінетові Міністрів України інформацію про стан виконання завдань та заходів операційного плану.

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 80

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 4 червня 2025 р. № 546-р

СТРАТЕГІЯ

розвитку сфери електронних комунікацій України на період до 2030 року

Загальна частина

Метою розроблення цієї Стратегії є:

забезпечення сталого розвитку сфери електронних комунікацій в сучасних умовах з урахуванням сучасних світових тенденцій та особливостей розвитку України, а також потреб у змінах для реалізації державної політики у сфері електронних комунікацій, зокрема щодо міжнародних зобов'язань України;

забезпечення надання на всій території України доступних електронних комунікаційних послуг;

сприяння підключенню і доступу до мереж надвисокої пропускної здатності;

сприяння конкуренції та ефективним інвестиціям;

просування інтересів громадян України;

науково-технічна підтримка сталого розвитку сфери електронних комунікацій;

формування кадрового забезпечення сталого розвитку сфери електронних комунікацій.

Сфера електронних комунікацій - сфера діяльності, пов'язана з наданням та отриманням електронних комунікаційних послуг, постачанням та доступом до електронних комунікаційних мереж.

Електронні комунікації є невід'ємною частиною виробничої та соціальної інфраструктури України, інфраструктурною основою для цифрової трансформації та розвитку в усіх сферах економіки і суспільства, які призначені для задоволення потреб фізичних, юридичних осіб та держави в електронних комунікаційних послугах.

Законом України “Про електронні комунікації” визначено, що електронною комунікацією є передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій.

Сфера електронних комунікацій об'єднує:

постачальників електронних комунікаційних послуг, що надаються з використанням фіксованого, мобільного зв'язку, а також супутникових та конвергентних мереж:

- доступу до Інтернету;

- міжособистісної електронної комунікації;

- послуг, що складаються повністю або головним чином з передачі сигналів, зокрема для здійснення міжмашинної взаємодії та для мовлення;

постачальників електронних комунікаційних мереж;

інших учасників оптового ринку електронних комунікаційних послуг (точки обміну трафіком, дата-центри тощо);

користувачів електронних комунікаційних послуг;

державні органи, що здійснюють повноваження у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра:

- Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі - НКЕК);

- центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра - Мінцифри;

- Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України, який є державною установою, що входить до загальної структури Держспецзв'язку;

- Генеральний штаб Збройних Сил;

- Національну раду з питань телебачення і радіомовлення;

асоціації, що сприяють розвитку сфери електронних комунікацій, захищають законні права та інтереси учасників асоціацій, беруть участь у законотворчій діяльності, аналізують, подають пропозиції до проектів законодавчих актів, співпрацюють з органами державної влади;

власників інфраструктури та земельних ділянок, необхідних для розгортання електронних комунікаційних мереж;

науково-дослідні інститути, заклади освіти, центри досліджень і розробок;

виробників технологій та обладнання для електронних комунікацій.

Інфраструктурну основу сфери електронних комунікацій становлять електронні комунікаційні мережі, які можна умовно розподілити на такі сегменти:

магістральний сегмент (міжрегіональні та міжнародні лінії електронних комунікаційних мереж);

регіональний сегмент;

сегмент мереж доступу (роздрібний сегмент);

програмно-апаратні рішення.

У сучасному технологічному ландшафті, що стрімко розвивається, електронні комунікації відіграють життєво важливу роль в об'єднанні людей, бізнесу та громад на всій території України. Держава прагне забезпечити роботу електронних комунікацій в інтересах усіх користувачів послуг, зокрема з урахуванням потреб вразливих соціальних груп споживачів послуг, та стимулювати ефективні інвестиції там, де конкуренція може бути недостатньою. Тенденції розвитку та впровадження цифрових технологій в Україні збільшили попит на надійний та високошвидкісний доступ до Інтернету, тому завданням держави є сприяння ефективним інвестиціям та впровадженню інновацій постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг в інфраструктуру та технології для забезпечення безперебійного зв'язку для всіх користувачів послуг незалежно від їх місцезнаходження та/або кінцевого (термінального) обладнання. Завдяки інвестиціям у нові мережі, технології та рішення збільшується вибір електронних комунікаційних послуг та покращується їх якість.

З розвитком технологій та збільшенням кількості постачальників послуг користувачі послуг стали мати більше можливостей, тому дуже важливо, щоб вони були добре поінформовані та захищені від будь-якої потенційної шкоди. Для цього державі необхідно застосовувати проактивний підхід до захисту користувачів послуг, гарантуючи застосування справедливих та прозорих практик для захисту їх прав та інтересів, забезпечити існування здорової конкуренції у сфері електронних комунікацій, зокрема шляхом оперативного інформування користувачів про наявні пропозиції постачальників послуг.

Оскільки сфера електронних комунікацій постійно розвивається, вкрай важливо, щоб регуляторна база відповідала динаміці ринку електронних комунікацій, сприяла інноваціям та водночас гарантувала довіру і стабільність у сфері електронних комунікацій.

Зміна клімату також є важливим питанням для сфери електронних комунікацій. Так розвиток сфери електронних комунікацій сприяє декарбонізації економіки, починаючи від віддаленої роботи до використання розумних пристроїв, і ця Стратегія буде відігравати важливу роль у подальшому сприянні цьому.

Також у цій Стратегії розглядається поточний стан інтеграції України до ЄС та наслідки збройної агресії Російської Федерації проти України для електронних комунікацій.

Ця Стратегія визначає стратегічні цілі, а також завдання та заходи для їх досягнення, виконання яких дасть можливість удосконалити державну політику у сфері електронних комунікацій, створити сприятливі умови для її розвитку та забезпечення якісними електронними комунікаційними послугами користувачів на всій території України.

Опис проблем, які обумовили схвалення цієї Стратегії

Основними проблемами, що перешкоджають сталому розвитку сфери електронних комунікацій, є:

збройна агресія Російської Федерації проти України та її наслідки, що призводять зокрема до:

- знищення, пошкодження та потрапляння електронних комунікаційних мереж під окупацію;

- збільшення кількості кібератак на центри управління мережами постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг;

- значного зниження попиту на електронні комунікаційні послуги в прифронтових регіонах внаслідок міграції населення;

- недоступності послуг внаслідок відключення електропостачання;

- втрати можливості використовувати дешеве обладнання електронних комунікацій через геополітичні фактори та/або фактори кібербезпеки;

відсутність деталізованої інформації щодо географічних оглядів розгортання мереж широкосмугового доступу до Інтернету та доступності універсальних послуг, зокрема на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку від 28 лютого 2025 р. № 376;

низький рівень контролю за додержанням вимог до надання електронних комунікаційних послуг щодо території, на якій забезпечено технічну можливість користуватися послугами широкосмугового доступу до Інтернету, та якості електронних комунікаційних послуг;

ускладнений доступ до земельних ділянок та інфраструктури третіх осіб з метою розгортання електронних комунікаційних мереж;

неефективне користування радіочастотним спектром у деяких діапазонах радіочастот;

низький рівень захисту прав споживачів;

відсутність електронних комунікаційних послуг у важкодоступних регіонах (географічна недоступність), наявність цифрового розриву між містами і селами;

наявність територій, де розгортання електронних комунікаційних мереж є збитковим внаслідок низького платоспроможного попиту, зокрема в малих населених пунктах;

ускладнення пошуку інвестицій у сфері електронних комунікацій, що негативно впливає на довгострокове планування діяльності постачальників електронних мереж та/або послуг та призводить до відсутності мотивації і незаінтересованості у деяких учасників сфери електронних комунікацій інвестувати в модернізацію обладнання та розвивати власні електронні комунікаційні мережі;

відсутність подання постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг звітності у сфері електронних комунікацій;

недостатні обсяги власного виробництва обладнання електронних комунікацій, що призводить до залежності від іноземних виробників;

високі витрати на оновлення, модернізацію обладнання та розгортання мереж (високе співвідношення вартості обладнання до доходів/середнього доходу на одного користувача, що стримує розвиток електронних комунікаційних мереж);

дефіцит кваліфікованих фахівців, відсутність школи їх підготовки;

низький рівень доступу малого та середнього бізнесу в сфері електронних комунікацій до капіталу, його висока вартість.

Опис нормативно-правових актів з питань електронних комунікацій

Ця Стратегія ґрунтується на Законах України “Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони”, “Про електронні комунікації”, “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку”, “Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж”.

Ця Стратегія узгоджується з Національною стратегією із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 36, ст. 2154), та розділом 14 “Цифрова трансформація” Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035). Важливим є зв'язок цієї Стратегії із напрямами і стратегічними сферами, включеними до Національної економічної стратегії на період до 2030 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 22, ст. 1015), які за умов активного впровадження матимуть позитивний вплив на розвиток сектору електронних комунікацій, зокрема в частині:

напряму 8 “Інформаційно-комунікаційні технології”, який підкреслює важливість розвитку новітніх технологій як передумови для досягнення економічного зростання;

напряму 10 “Промисловість”, який наголошує на важливості формування нових компетенцій персоналу в промисловості з метою впровадження цифрових технологій, а також на повномасштабній діджиталізації ключових секторів промисловості;

напряму 18 “Цифрова економіка” щодо забезпечення виконання Законів України “Про електронні комунікації” та “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку”.

З огляду на динамічний розвиток сфери електронних комунікацій та євроінтеграційний курс України наявні програмні документи потребують актуалізації з урахуванням стратегічних цілей ЄС.

Основним завданням щодо правового регулювання електронних комунікацій на даний час є реалізація положень, передбачених Законами України “Про електронні комунікації” та “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку”.

Для повної реалізації зазначених Законів необхідним є продовження розроблення підзаконних актів, що сприятимуть застосуванню ряду регуляторних інструментів, необхідних для виконання завдань, встановлених національним законодавством та передбачених міжнародно-правовими зобов'язаннями.

Для сприяння розгортанню електронних комунікаційних мереж та відновлення електронних комунікаційних мереж, зруйнованих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, необхідно забезпечити належне виконання Закону України “Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж”.

Важливим євроінтеграційним завданням є імплементація Європейського зеленого курсу у сфері електронних комунікацій, що може потребувати розроблення дорожньої карти зеленого переходу у сфері електронних комунікацій та внесення відповідних змін до законодавства, зокрема щодо кліматичної нейтральності, енергоефективності, циркулярності електронних комунікаційних мереж та обладнання.

Аналіз поточного стану та тенденцій розвитку сфери електронних комунікацій, обґрунтування необхідності розв'язання виявлених проблем

Розвиток України та української сфери електронних комунікацій неможливо розглядати окремо від глобальних світових тенденцій, оскільки Україна є частиною глобального світу та тих процесів, що у ньому відбуваються. Світові тенденції розвитку сфери електронних комунікацій впливають на українську економіку, технологічний розвиток, бізнес.

Серед світових тенденцій розвитку сфери електронних комунікацій можна виділити:

збільшення попиту і пропозиції: збільшення трафіку, збільшення пропускної здатності електронних комунікаційних мереж;

підвищення стійкості електронних комунікаційних мереж, розміщення ядра електронної комунікаційної мережі під землею, створення більш стабільних каналів зв'язку;

технологічна нейтральність (право застосовувати будь-яку радіотехнологію, що відповідає обмежувальним технічним вимогам щодо певної смуги радіочастот у межах однієї радіослужби та яке передбачене у відповідному плані розподілу радіочастотного спектра);

конвергенція - використання різних технологій для доступу до мережі, що забезпечує технічну можливість користуватися послугами широкосмугового доступу до Інтернету всюди;

підвищення швидкості, постійна поява нових технологій передачі даних та оновлення інфраструктури;

розвиток цифрової обороноздатності;

розширення доступу до Інтернету, наближення інфраструктури до абонента, підвищення якості послуг;

підвищення вимог споживачів: потреба у посиленні кібербезпеки, поліпшенні зв'язку, захисту даних.

Відповідно до звіту про діяльність НКЕК за 2023 рік загальний обсяг доходів від надання електронних комунікаційних послуг за 2023 рік становив 97,3 млрд. гривень, або 2,6 млрд. доларів (1,8 відсотка валового національного доходу України 2022 року), зокрема:

мобільний зв'язок - 61,7 млрд. гривень;

фіксований широкосмуговий доступ до Інтернету - 21,2 млрд. гривень;

послуги з надання в користування каналів, об'єктів інфраструктури тощо - 11,1 млрд. гривень;

фіксований голосовий зв'язок - 3,3 млрд. гривень.

Сфера електронних комунікацій розвивається у реальному вираженні у гривневому еквіваленті (сукупний середньорічний темп зростання за 2018-2023 роки дорівнює 11,5 відсотка, середньорічне значення споживчої інфляції у 2019-2023 роках становило 10,6 відсотка на рік).

У 2023 році зростання доходів сфери електронних комунікацій становило 16,9 відсотка на тлі часткової нормалізації роботи, відновлення мереж, деокупації окремих регіонів тощо.

У структурі доходів сфери електронних комунікацій у 2023 році традиційно найбільшу частку становили доходи від надання послуг мобільного зв'язку (63,4 відсотка) та доходи від надання послуг фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету (21,8 відсотка).

Сегменти мобільного зв'язку та фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету зростають, тоді як сегмент фіксованого голосового зв'язку зменшується. За даними НКЕК, сегмент фіксованого голосового зв'язку зменшується як у грошовому вираженні наданих послуг (щороку в середньому за 2018-2023 роки на 7,2 відсотка), так і за кількістю абонентів. Це відбувається внаслідок зростання попиту населення на послуги мобільного зв'язку та використання альтернативних сервісів для здійснення дзвінків.

Доходи від надання електронних комунікаційних послуг мобільного зв'язку у 2023 році становили 61,7 млрд. гривень (показник сукупного середньорічного темпу зростання за 2018-2023 роки дорівнює 12 відсотків), або 1,7 млрд. доларів.

Темпи розвитку сфери електронних комунікацій знизилися у 2022 році через збройну агресію Російської Федерації проти України, окупацію територій та втрату частини абонентів, обмеження надання послуг через руйнування електронної комунікаційної та енергетичної інфраструктури. Темпи розвитку сфери відновилися у 2023 році на тлі стабілізації енергетики, деокупації частин Харківської та Херсонської областей у другій половині 2022 року та інвестицій постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг у відновлення таких мереж.

За даними суб'єктів господарювання у сфері електронних комунікацій, пошкоджена інфраструктура для надання електронних комунікаційних послуг мобільного зв'язку була частково відновлена, а стійкість електронних комунікаційних мереж мобільного зв'язку під час відсутності електроенергії підвищилась. Після початку повномасштабного вторгнення постачальники послуг мобільного зв'язку впровадили послуги національного роумінгу, який на сьогодні працює на території всієї України із 7 березня 2022 р. та дає змогу отримати такі послуги, як голосовий зв'язок, передача коротких повідомлень (смс-повідомлень) та передача даних, зокрема доступ до Інтернету на базових швидкостях технологій мобільного зв'язку другого покоління (2G) та третього покоління (3G) (з обмеженнями до 512 Кбіт/с). Також внаслідок збільшення кількості українців за кордоном кількість користувачів послугою міжнародного роумінгу зросла вдвічі з початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.

Найбільший дохід у цьому сегменті генерується від послуг мобільного широкосмугового доступу до Інтернету (66,4 відсотка у 2023 році). Обсяг послуг мобільного широкосмугового доступу до Інтернету збільшився на 16 відсотків у 2023 році, тоді як обсяг послуг мобільного голосового зв'язку збільшився лише на 4 відсотки.

Сегмент електронних комунікаційних послуг мобільного зв'язку висококонцентрований, представлений такими постачальниками електронних комунікаційних послуг: ПрАТ “Київстар”, ПрАТ “Водафон Україна” та ТОВ “лайфселл”, які сукупно займають 99 відсотків ринку за кількістю активних ідентифікаційних карток. Ці три оператори мобільного зв'язку є юридичними особами з іноземними власниками: компанія VEON Ltd., азербайджанська компанія Bakcell та французька інвестиційна компанія NJJ Capital SAS відповідно. Також у цьому сегменті працює декілька операторів мобільної віртуальної електронної комунікаційної мережі. Але подібні послуги не користуються великим попитом в Україні, про що свідчить невелика кількість абонентів мобільної віртуальної електронної комунікаційної мережі.

Ціни електронних комунікаційних послуг мобільного зв'язку в Україні є доступними. За даними Міжнародного союзу електрозв'язку (ITU) в межах статистики ICT Price Baskets (IPB), ціни в абсолютних величинах є одними з найнижчих серед країн Європі. Проте у відносних цифрах ситуація протилежна. У 2023 році частка витрат на мобільний Інтернет у структурі валового національного доходу на душу населення в Україні становила 1,36 відсотка, що є одним із найвищих показників серед країн Європи (медіанне значення - 0,5 відсотка), та перевищує відповідний показник у більшості держав, поступаючись лише Албанії.

Низька вартість послуг в абсолютних величинах відображається у відносно низькому середньому доході на одного користувача операторів мобільного зв'язку. Хоча за останні роки, за даними НКЕК, середній дохід на одного користувача українських операторів мобільного зв'язку зростає, і відрив від показників за країнами Європи скорочується, у 2023 році середній дохід на одного користувача в Європі все ще в 5,6 раза вищий, ніж в Україні (у 2017 році розрив був майже в 10 разів вищий, ніж в Україні).

З одного боку, низькі тарифи є перевагою для українських споживачів, а з іншого - обмежують доходи та можливості для фінансування інвестиційних програм.

За даними звітів про діяльність НКЕК за 2020-2022 роки, обсяги інвестицій у сферу електронних комунікацій щороку зменшуються. Зростання капітальних інвестицій у 2023 році на 50 відсотків порівняно з 2022 роком пов'язано з потребою відновлення електронних комунікаційних мереж та інвестиціями в їх сталість.

Сумарний обсяг капітальних інвестицій у сферу електронних комунікацій за 2018-2023 роки становив 3,3 млрд. доларів. Більша частина інвестицій здійснювалася саме постачальниками електронних комунікаційних послуг мобільного зв'язку - від 60 відсотків до 79 відсотків загального обсягу в 2019-2022 роках.

Отже, сегмент електронних комунікаційних послуг мобільного зв'язку в Україні збільшується, адаптується до викликів воєнного часу, є висококонцентрованим і представлений трьома великими операторами мобільного зв'язку, які здійснюють левову частку інвестицій у сферу електронних комунікацій.

Фіксований широкосмуговий доступ до Інтернету є базовою потребою, оскільки може забезпечити споживання та передачу великих обсягів даних на швидкості вищій, ніж може забезпечити сьогодні мобільний широкосмуговий доступ до Інтернету, має низький рівень затримки.

Доходи від надання послуг фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету щороку зростають і у 2023 році становили 21,2 млрд. гривень (показник сукупного середньорічного темпу зростання за 2018-2023 роки дорівнює 21 відсоток), або 0,6 млрд. доларів. Лише у 2022 році обсяг ринку фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету практично не змінився порівняно з 2021 роком, стагнація відбулася внаслідок втрати частини територій, а відповідно і користувачів, електронних комунікаційних мереж, міграції населення (внутрішньої та за кордон).

Станом на 2023 рік 88,1 відсотка ліній зв'язку були побудовані з використанням волоконно-оптичного кабелю порівняно з 29,6 відсотка у 2016 році, що може забезпечувати вищу швидкість передачі даних, ніж мідний кабель. Станом на 2022 рік у Європі на волоконно-оптичні мережі припадало 42 відсотки користувачів, порівняно з 26 відсотками у 2018 році, в окремих державах показник досягав високих значень, наприклад, 80 відсотків в Іспанії.

Сегмент фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету представляють понад 4 тис. постачальників електронних комунікаційних послуг (відповідно до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг). Однак визначити реальну кількість компаній під час воєнних дій неможливо. Найбільшими постачальниками послуг є ПрАТ “Київстар”, АТ “Укртелеком”, ТОВ “Воля”, ТОВ “Фрінет”, ПрАТ “Датагруп”, які разом охоплюють 29,4 відсотка ринку за кількістю ліній (точок) фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету.

Аналогічно до сегмента електронних комунікаційних послуг мобільного зв'язку ціни на пакети фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету є порівняно низькими в абсолютних величинах, але високими у відносних. Співвідношення тарифу на фіксований Інтернет до валового національного доходу на душу населення в Україні є одним із найвищих серед країн Європи, а саме 2,25 відсотка у 2023 році (за даними Міжнародного союзу електрозв'язку медіанне значення серед країн Європи становив 1 відсоток).

Дрібні постачальники електронних комунікаційних послуг не підвищують ціни, тому що великі постачальники електронних комунікаційних послуг використовують крос-субсидування та надають ряд електронних комунікаційних послуг майже безоплатно або значно нижче їх собівартості. Останні пояснюють це тим, що інакше не зможуть конкурувати з цінами дрібних постачальників послуг, які можуть встановлювати нижчі ціни. Така ситуація є наслідком високої конкуренції у сегменті фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету, що є позитивним чинником з погляду споживачів послуг. Однією з функцій і задач держави є сприяння збереженню та захисту конкуренції. Наслідком жорсткої конкуренції у сегменті фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету є низький середній дохід на одного користувача, що стримує розвиток ринку, - постачальники послуг не мають фінансового ресурсу для впровадження нових технологій.

Отже, сегмент фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету збільшується, є висококонкурентним і доступним з точки зору вартості тарифів - в Україні один із найдешевших тарифів на фіксований широкосмуговий доступ до Інтернету. З одного боку, це є наслідком конкуренції на ринку фіксованого зв'язку, з іншого - фактором, що стримує впровадження нових технологій та підвищення якості послуг. Незважаючи на технічні можливості забезпечення швидкісного фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету (100 Мбіт/с - 1 Гбіт/с), більша частина користувачів обирають пакети до 100 Мбіт/с. Телемедицина та онлайн-освіта, як і онлайн-розваги, де можуть знадобитися високі швидкості, лише починають використовуватися у повсякденному житті українців і більшою мірою стосуються мешканців великих міст, проте цифровізація та перехід багатьох традиційних секторів в он-лайн - це світовий тренд, і він неминуче торкнеться всіх мешканців України.

Доступність послуг широкосмугового доступу до Інтернету характеризується показником частки населення/домогосподарств, що мають технічну можливість користуватися послугами широкосмугового доступу до Інтернету, та показником частки населення/домогосподарств, що вже користуються послугами широкосмугового доступу до Інтернету.

На основі даних операторів мобільного зв'язку частка населення/домогосподарств, що мають технічну можливість користуватися послугами широкосмугового доступу до Інтернету, становить 91 відсоток населення, що нижче медіанного значення серед країн Європи, де показник сягає 99,8 відсотка. Варто зважати на те, що фактична частка населення, яке користується зазначеними послугами в Україні, може бути нижчою через недостатній рівень деталізації даних.

Слід відмітити необхідність вдосконалення процедури здійснення моніторингу якості електронних комунікаційних послуг. Метою такого моніторингу є збирання та вимірювання значень параметрів якості зазначених послуг для забезпечення відповідною інформацією НКЕК та споживачів. До об'єктів моніторингу належать населені пункти, дороги державного, міжнародного та національного значення, інші об'єкти.

Постановою НКЕК від 22 листопада 2023 р. № 437 затверджено Методику проведення та оновлення географічних оглядів, відповідно до якої впроваджуються географічні огляди, що містять набір даних, деталізований за кожним населеним пунктом, що характеризує доступність відповідних мереж та послуг.

Частка населення/домогосподарств, що мають технічну можливість користуватися послугами широкосмугового доступу до Інтернету, зростає, однак існує ряд обмежень для розвитку електронних комунікаційних мереж, таких як:

нерентабельність забезпечення технічної можливості широкосмугового доступу до Інтернету на території із невеликою кількістю населення та транспортних (автомобільних та залізничних) шляхів;

наявність важкодоступних місць, зокрема в зонах ведення бойових дій, прифронтових зонах;

необхідність першочергового інвестування у відновлення електронних комунікаційних мереж;

ускладнений доступ до інфраструктури та земельних ділянок третіх осіб;

супротив місцевого населення (через радіофобію) щодо розміщення технічного обладнання електронних комунікацій та будівництва веж мобільного зв'язку;

необхідність вивільнення радіочастотного спектра від радіоелектронних засобів радіомовної служби (телебачення).

В Україні 80,1 відсотка населення користується послугами мобільного широкосмугового доступу до Інтернету, що на понад 25 процентних пунктів нижче за медіанне значення серед країн ЄС - 105,3 відсотка.

Розрив між часткою населення/домогосподарств, що мають технічну можливість користуватися послугами широкосмугового доступу до Інтернету, та часткою населення/домогосподарств, що вже користуються послугами широкосмугового доступу до Інтернету, є результатом міграції населення (як у межах країни, так і за її кордони) внаслідок широкомасштабного вторгнення та ведення бойових дій на території України, зниження платоспроможності частини населення. Проте впливовими факторами є недостатній рівень насичення населення сучасними технологічними гаджетами для користування мобільним широкосмуговим доступом до Інтернету, а також обмежений рівень цифрової грамотності населення. Реальний розрив між часткою населення/домогосподарств, що мають технічну можливість користуватися послугами широкосмугового доступу до Інтернету, та часткою населення/домогосподарств, що вже користуються послугами широкосмугового доступу до Інтернету, може бути навіть більшим через наявність у користувачів двох або більше сім-карт.

За швидкістю мобільного широкосмугового доступу до Інтернету Україна сьогодні відстає від країн Європи та перебуває на одному рівні з такими країнами, як Республіка Еквадор, Туніська Республіка, Республіка Індонезія, М'янма і Лаоська Народно-Демократична Республіка.

Мобільний широкосмуговий доступ до Інтернету забезпечується мобільним зв'язком третього покоління (3G) та четвертого покоління (4G). Мобільний зв'язок п'ятого покоління (5G) в Україні не впроваджено. Ключовими перевагами мобільного зв'язку п'ятого покоління (5G) перед мобільним зв'язком четвертого покоління (4G) є:

набагато вища швидкість передачі даних, що досягає 10 Гбіт/с;

нижча затримка (1 мілісекунда порівняно з 50 мілісекундами);

можливість під'єднати до мережі у десятки разів більше пристроїв.

Очікується, що мобільний зв'язок п'ятого покоління (5G) дасть змогу прискорити автоматизацію та роботизацію, розширить використання Інтернету речей, зокрема промислового, віртуальної та доповненої реальності, нових онлайн-сервісів та послуг тощо.

Впровадження мобільного зв'язку п'ятого покоління (5G) передбачено планом заходів щодо впровадження в Україні системи рухомого (мобільного) зв'язку п'ятого покоління, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 р. № 1409. Однак повноцінне впровадження мобільного зв'язку п'ятого покоління (5G) на всій території України під час воєнного стану ускладнене через ряд технічних та безпекових причин, зокрема у зв'язку із неможливістю проведення науково-дослідних робіт із дослідження умов сумісного функціонування радіоелектронних засобів спеціальних користувачів з радіоелектронними засобами п'ятого покоління у смугах радіочастот 703-733/758-788 МГц та 3400-3800 МГц.

На сьогодні розглядається питання щодо можливості проведення тестувань мобільного зв'язку п'ятого покоління (5G) з метою підготовки до майбутнього повноцінного запуску цієї технології.

За даними звітності, отриманої НКЕК від постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, частка населення/домогосподарств, що мають технічну можливість користуватися послугами широкосмугового доступу до Інтернету, в Україні становить 86,7 відсотка домогосподарств, що дещо нижче медіанного значення за країнами ЄС (99 відсотків). Частка в Україні поступово зростає, ринок фіксованого зв'язку є конкурентним та гнучким, що не перешкоджає появі нових дрібних постачальників.

З іншого боку, обмеженість фінансових ресурсів затримує впровадження нових технологій через наявність важкодоступних місць, особливо в прифронтових зонах, де забезпечити зв'язок складно або ж недоцільно з точки зору прибутковості через низьку чисельність населення, а ускладнений доступ до інфраструктури та землі перешкоджає розгортанню електронних комунікаційних мереж.

Показник частки населення/домогосподарств, що вже користуються послугами фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету, сформований на основі звітності постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, становить 55,2 відсотка, що значно нижче медіанного значення за країнами ЄС - 81,5 відсотка, а розрив між часткою населення/домогосподарств, що мають технічну можливість користуватися послугами широкосмугового доступу до Інтернету, та часткою населення/домогосподарств, що вже користуються послугами широкосмугового доступу до Інтернету, становить 31,5 відсотка. Проте наведений показник може мати похибку через необов'язковість подання регуляторної звітності у період воєнного стану.

Крім обмеженості частки населення/домогосподарств, що мають технічну можливість користуватися послугами фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету, на зростання частки населення/домогосподарств, що вже користуються послугами фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету, негативно впливають такі фактори:

низький рівень цифрової грамотності частини населення, особливо старшого покоління, яке не користується цифровими послугами;

конкуренція з боку постачальників електронних комунікаційних послуг мобільного зв'язку;

низька платоспроможність окремих категорій населення.

За даними рейтингу Speedtest Global Index компанії Ookla, за швидкістю фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету Україна більше ніж у три рази відстає від держав-лідерів: Республіки Сінгапур, Об'єднаних Арабських Еміратів, Гонконгу, Республіки Чилі, Сполучених Штатів Америки, де середня швидкість становить понад 250 Мбіт/с. Україна з показником 77,7 Мбіт/с перебуває на одному рівні з такими державами, як Бруней-Даруссалам, Словацька Республіка, Республіка Хорватія.

Технічні можливості постачальників дають змогу забезпечувати доступ до Інтернету і до 100 Мбіт/с, і до 1 Гбіт/с (завдяки широкому використанню волоконно-оптичних мереж - 88,1 відсотка ліній фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету за даними НКЕК), але споживачі обирають пакети з нижчими швидкостями через доступність тарифів.

Водночас отримання великої кількості даних щодо якості зв'язку в різних локаціях населених пунктів по всій країні та їх аналіз дасть можливість проводити детальний моніторинг якості мобільного зв'язку та визначати локації, де результати вимірів не відповідають встановленим рівням показників якості. З метою залучення цих масивів даних пропонується затвердити додатковий інструмент отримання даних про якість наданих послуг шляхом перевірки громадянами власними терміналами фактичних рівнів показників якості (краудсорсинг). Це дасть змогу НКЕК мати ширше розуміння рівнів показників наданих послуг по всій країні та проводити аналіз дотримання мінімальних рівнів показників якості зв'язку в локаціях, в яких отримані результати перевірки громадянами нижчі, ніж нормативно затверджені.

Отже, в Україні доступність широкосмугового доступу до Інтернету та його швидкість зростає, однак частка населення/домогосподарств, що мають технічну можливість користуватися послугами широкосмугового доступу до Інтернету, показники швидкості передачі даних мобільного і фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету та частка населення/домогосподарств, що вже користуються послугами фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету, залишаються на рівні нижче країн Європи. Поширення широкосмугового доступу до Інтернету в Україні стримується низьким рівнем цифрової грамотності, обмеженою платоспроможністю населення та нерентабельністю підключення віддалених і малонаселених сільських територій.

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), Україна зобов'язується імплементувати до національної правової системи акти законодавства ЄС у сфері електронних комунікацій, включно з новими актами. Також важливою вимогою є забезпечення незалежності та адміністративної спроможності НКЕК у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. Виконання зазначених вимог Угоди про асоціацію є умовою отримання (до набуття членства в ЄС) режиму внутрішнього ринку для сфери електронних комунікацій та інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Це матиме не лише євроінтеграційні, але й економічні переваги. Відповідно до дослідження “Інтеграція України у Єдиний цифровий ринок ЄС. Потенційні економічні переваги”, проведеного Центром аналізу міжнародної торгівлі Trade+ при Київській школі економіки та громадською організацією “Український центр європейської політики”, інтеграція і використання інструментів цифрового ринку ЄС дасть змогу отримати від 2,4 до 3,4 млрд. доларів у товарах і до 0,5 млрд. доларів вигоди у послугах.

Крім того, здатність ефективно впроваджувати правила та стандарти, що становлять основу законодавства ЄС (acquis ЄС), дотримання цілей, зокрема політичного, економічного союзу, є важливим критерієм набуття членства ЄС. Враховуючи надання Європейською Радою 23 червня 2022 р. Україні статусу держави-кандидата, важливою євроінтеграційною ціллю є виконання Україною зазначених критеріїв у сфері електронних комунікацій.

Рішенням Комітету асоціації Україна - ЄС від 22 листопада 2021 р. № 1/2021 у торговельному складі внесено зміни, зокрема до Доповнення XVII-3 Додатка XVII до Угоди про асоціацію, які передбачають імплементацію:

Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1972 від 11 грудня 2018 р. про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій (до 31 грудня 2024 року);

Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС 2014/61/ЄС від 15 травня 2014 р. про заходи, спрямовані на зниження витрат на розгортання високошвидкісних електронних комунікаційних мереж (до 31 грудня 2021 року);

Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2120 від 25 листопада 2015 р. про заходи щодо доступу до відкритого Інтернету і внесення змін і доповнень до Директиви 2002/22/ЄС про універсальну послугу та права користувачів щодо мереж та послуг електронного зв'язку (до 31 грудня 2025 року);

Регуляторних рамок для радіоспектральної політики, що охоплюють понад три десятки актів ЄС (до 31 грудня 2022 року).

Також Доповнення XVII-3 Додатка XVII до Угоди про асоціацію передбачає забезпечення належного управління ризиками, пов'язаними з безпекою мереж та послуг відповідно до рамки заходів, представлених у публікації “Кібербезпека мереж 5G: інструментарій заходів Європейського Союзу щодо зменшення ризику”, оприлюдненої згідно з Рекомендаціями Комісії (ЄС) 2019/534 від 26 березня 2019 року.

Закон України “Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж” частково імплементує положення Директиви Європейського Парламенту та Ради 2014/61/ЄС про заходи, спрямовані на зниження витрат на розгортання високошвидкісних електронних комунікаційних мереж. Водночас з огляду на динаміку розвитку сфери електронних комунікацій необхідно враховувати останні тенденції та зміни законодавства ЄС. Наприклад, Регламент (ЄС) 2024/1309 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2024 р. про заходи щодо зниження вартості розгортання гігабітних електронних комунікаційних мереж, внесення змін до Регламенту (ЄС) 2015/2120 та скасування Директиви 2014/61/ЄС замінить Директиву 2014/61/ЄС та має бути інтегрований в національне законодавство.

Закони України “Про електронні комунікації” та “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку” передбачають імплементацію Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1972 від 11 грудня 2018 р. про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій, що є значним прогресом на шляху приєднання України до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Ключовими завданнями для впровадження зазначених Законів є, зокрема:

розроблення підзаконних нормативно-правових актів, передбачених Законом України “Про електронні комунікації”, та практичне впровадження інструментів та вимог цього Закону;

імплементація передбачених Доповненням XVII-3 Додатка XVII до Угоди про асоціацію актів і стандартів ЄС у сфері радіоспектральної політики та користування радіочастотним спектром;

забезпечення створення нормативно-правової основи щодо управління ризиками, пов'язаними з безпекою електронних комунікаційних мереж, зокрема мобільного зв'язку п'ятого покоління (5G), та послуг на основі підходів ЄС;

забезпечення незалежності та адміністративної спроможності НКЕК, зокрема формування його складу на прозорих конкурсних засадах.

Важливим для виконання таких завдань є забезпечення ефективної співпраці з Органом європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC) з метою впровадження кращих регуляторних практик ЄС, обміну досвідом з регуляторами держав - членів ЄС.

Європейською Комісією 7 червня 2022 р. ухвалене рішення про участь НКЕК (без права голосу) у роботі Органу європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC) та Агентства підтримки BEREC (Офіс BEREC).

Комітетом Асоціації ЄС - Україна 24 квітня 2023 р. у торговельному складі внесено зміни до Доповнення XVII-3 Додатка XVII до Угоди про асоціацію, що передбачають імплементацію актів ЄС, необхідних для отримання режиму внутрішнього ринку з ЄС в частині послуг роумінгу шляхом приєднання до єдиної роумінгової зони ЄС “Роумінг як вдома”, зокрема:

Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2022/612 від 6 квітня 2022 р. про роумінг у мережах мобільного зв'язку загального користування в межах ЄС;

Імплементаційного Регламенту Комісії (ЄС) 2016/2286 від 15 грудня 2016 р., що встановлює детальні правила щодо застосування політики добросовісного користування та методології для оцінки стійкості усунення роздрібних доплат за роумінг та щодо заявки, яку має подати постачальник роумінгу для цілей такої оцінки;

Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) 2021/654 від 18 грудня 2020 р., що доповнює Директиву Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1972 шляхом встановлення єдиної для всього ЄС максимальної ставки термінації трафіку мобільного голосового зв'язку та єдиної для всього ЄС максимальної ставки термінації трафіку фіксованого голосового зв'язку;

Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1971 від 11 грудня 2018 р. про заснування Органу європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC) та Агентства підтримки BEREC (Офіс BEREC).

Україна активно працює над синхронізацією національного законодавства з європейськими стандартами у сфері електронних комунікацій, що сприяє євроінтеграції та підвищенню якості життя громадян. Попередньо встановлені цілі Мінцифри до 2024 року збігаються з напрямами, викладеними у повідомленні Європейської Комісії “2030 Digital Compass: 2030 Digital Compass: європейський шлях до цифрового десятиліття”, що окреслює стратегічний план цифрової трансформації ЄС до 2030 року. У цій Стратегії також є відображення чотирьох ключових напрямів документа: розвиток цифрових навичок, створення безпечної та стійкої цифрової інфраструктури, цифрова трансформація бізнесу та державних послуг.

Сфери електронних комунікацій та радіочастотного спектра також можуть розвиватися в частині власної зеленої трансформації, їх екологічна стійкість є питанням вищого інтересу галузевих регуляторних органів держав ЄС і стратегічним пріоритетом Органу європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC) на 2020-2025 роки.

Також Європейська Комісія визначає, що повоєнна відбудова України має відповідати міжнародним екологічним та цифровим стандартам.

Повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України у 2022 році внесла корективи до сталого розвитку цифровізації в Україні. За інформацією постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, станом на квітень 2023 р. було пошкоджено або захоплено близько 30 тис. кілометрів волоконно-оптичних ліній зв'язку та більше ніж 4,3 тис. базових станцій, знищено 23 антенно-мачтові споруди, що забезпечували трансляцію теле- та радіосигналу в Україні. За оцінкою Світового банку, загальний вплив війни на сектор електронних комунікацій станом на 31 грудня 2023 р. зазнав збитків на понад 2 млрд. доларів, а потреби відновлення електронних комунікаційних мереж України до довоєнного рівня становлять близько 4,7 млрд. доларів. Разом з тим точні дані щодо пошкоджень інфраструктури електронних комунікаційних мереж та завданих збитків можуть бути зібрані лише після розмінування та деокупації всієї території України. Варто зазначити, що частина ліній зв'язку була пошкоджена і через руйнування іншої інфраструктури, насамперед енергетичної. Також непоодинокими є випадки демонтажу та знищення обладнання на окупованих територіях, що не завжди дає можливість швидко відновити зв'язок після деокупації.

Попри масштабні руйнування внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, операторами електронних комунікацій відновлено понад 30000 кілометрів волоконно-оптичних мереж, збудовано більше 3690 нових базових станцій мобільного зв'язку. Також станом на квітень 2024 р. відновлено роботу 1911 базових станцій у понад 500 населених пунктах.

Відключення електропостачання, спричинені обстрілами енергетичної інфраструктури, призводять до відключення електронних комунікаційних послуг.

Базові станції мобільного зв'язку обладнані акумуляторними батареями, що можуть забезпечити від двох до шести годин автономного живлення. Окремі базові станції також обладнані генераторами, що можуть забезпечувати безперебійну роботу за умови вчасної заправки паливом. Також під час відключень електроенергії оператори мобільного зв'язку можуть вимикати подачу енергозатратних технологій, наприклад мобільний зв'язок четвертого покоління (4G), для забезпечення більш тривалої роботи джерел резервного електроживлення базових станцій. Завдяки цьому мобільні мережі зберігають стійку роботу протягом короткочасних відключень, проте втрачають більшу частину ємності під час довготривалих.

У сфері фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету доступність послуг під час відключень електропостачання залежить від технологій, що використовуються для надання послуг. Пасивні волоконно-оптичні мережі виявляються достатньо стійкими до відключень світла у випадках, коли вузли зв'язку постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг обладнані генераторами, а в абонента є автономне живлення для абонентського термінала. Водночас електронні комунікаційні мережі, розбудовані з використанням волоконно-оптичних технологій, що передбачають використання мідного кабелю в будинковій розподільчій мережі, мають більше проблем, оскільки потребують живлення для комутаторів, розміщених в будівлях або на вулицях. Обладнання комутаторів акумуляторами та генераторами не завжди економічно доцільно, а необхідне обладнання стає дефіцитним у разі частих перебоїв з електроенергією.

Також відповідно до розпорядження Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій від 20 лютого 2024 р. № 154/1959 “Про забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж в умовах воєнного стану” постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні забезпечити підготовку працездатності електронних комунікаційних мереж до роботи в умовах виникнення надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України на території України, що спричинили аварійне, незаплановане та/або вимушене відключення електропостачання інфраструктури електронних комунікаційних мереж відповідно до вимог, що передбачені зазначеним розпорядженням.

З поміж іншого наслідками збройної агресії Російської Федерації проти України є:

збільшення кількості кібератак на центри управління мережами постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг;

значне зниження попиту на електронні комунікаційні послуги в прифронтових регіонах через міграцію населення;

втрати можливості постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг використовувати дешеве обладнання електронних комунікацій через геополітичні фактори та/або фактори кібербезпеки.

Відсутність деталізованої інформації щодо географічних оглядів розгортання мереж широкосмугового доступу до Інтернету та доступності універсальних послуг, зокрема на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку від 28 лютого 2025 р. № 376.

Для ефективної реалізації політики у сфері електронних комунікацій необхідно мати інформацію про наявність ліній електронних комунікаційних мереж (ліній зв'язку), доступність послуг, їх вартість і якість тощо. Така інформація має бути достовірною, регулярно оновлюватися та мати високий ступінь деталізації. НКЕК на сьогодні регулярно збирає інформацію щодо доступності послуг у розрізі населених пунктів, проте цього недостатньо для формування повної картини щодо доступності для населення послуг широкосмугового доступу до Інтернету. Наявність доступності послуги в населеному пункті не гарантує можливості підключення кожної з будівель цього населеного пункту в розумний час і за ринковою вартістю підключення.

Для ефективного дослідження доступності послуг широкосмугового доступу до Інтернету необхідно проводити регулярні географічні огляди доступності мереж широкосмугового доступу (фіксованих та мобільних) та послуг голосових електронних комунікацій у фіксованому місці, зокрема визначення територій такими, на яких має бути здійснено забезпечення доступу до таких мереж та забезпечення кінцевих користувачів інформацією про наявність електронних комунікаційних послуг у різних населених пунктах, розгортання мереж та моніторинг рівня цін, як передбачено Законом України “Про електронні комунікації”, а також затвердити критерії доступності універсальних послуг. Методики проведення цих оглядів повинні ґрунтуватися на європейській практиці щодо географічних досліджень розгортання мереж. Такі заходи також важливі і для здійснення моніторингу виконання цілей цієї Стратегії.

Крім того, необхідно вдосконалити механізм контролю за додержанням вимог до надання електронних комунікаційних послуг на території, на якій забезпечено технічну можливість користуватися послугами широкосмугового доступу до Інтернету, та якості електронних комунікаційних послуг.

Для підвищення ефективності державного контролю за додержанням вимог до надання електронних комунікаційних послуг на території, на якій забезпечено технічну можливість користуватися послугами широкосмугового доступу до Інтернету, та якості таких послуг, передбачених Законом України “Про електронні комунікації”, необхідно вдосконалити існуючі інструменти та запровадити нові, передбачені даним Законом.

Також можливим шляхом підвищення ефективності контролю якості електронних комунікаційних послуг є залучення кінцевих користувачів до такого контролю за допомогою механізму краудсорсингу.

Законом України “Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж” визначено правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку та будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів електронних комунікацій.

Разом із тим розташування технічних засобів електронних комунікацій на зазначених об'єктах залишається проблематичним.

Спостерігаються випадки недостатнього дотримання положень Закону України “Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж” та пов'язаних з ним нормативно-правових актів. Зокрема, існують складнощі у процесі затвердження органами місцевого самоврядування розмірів плати за доступ до об'єктів комунальної власності. Крім того, виникають ситуації, коли замість укладення договорів з доступу, як передбачено законодавством, пропонується оформлення договорів оренди.

Слід зазначити, що на сьогодні на законодавчому рівні залишається невизначеним питання щодо співвідношення застосування оренди та доступу до об'єктів державної та комунальної форми власності. Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України “Про електронні комунікації” використання державного та комунального майна для розміщення постачальниками електронних комунікаційних послуг своїх технічних засобів електронних комунікацій здійснюється в порядку та спосіб, визначених Законом України “Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж”. Однак Закон України “Про оренду державного та комунального майна” не містить такої норми, що призводить до невизначеності між заінтересованими сторонами. Відсутність єдності в правовому регулюванні цього питання є перешкодою для швидкого та оперативного отримання доступу до інфраструктури.

Отже, процедура оренди державного та комунального майна також ускладнена через безпідставні відмови балансоутримувачів або уповноважених органів управління, до сфери управління яких належать балансоутримувачі, у наданні необхідних об'єктів у користування. Додатково на ефективність розгортання електронних комунікаційних мереж впливають тривалість процедури оренди та обмеження щодо суборенди та заміни сторони орендаря, що передбачені в Законі України “Про оренду державного та комунального майна” та відповідних нормативно-правових актах.

Так, для прокладання волоконно-оптичних ліній зв'язку використовується наявна лінійна інфраструктура: опори ліній електропередачі, кабельна каналізація, автомобільні і залізничні дороги тощо.

Найширше використовується інфраструктура електроенергетики. Так, під час отримання доступу до інфраструктури об'єктів доступу виникають труднощі у взаємодії з енергетичними компаніями. Проблема була частково вирішена протягом квітня - грудня 2022 року шляхом встановлення вартості доступу до об'єктів енергетики в розмірі 1 копійки за місяць, однак з грудня 2022 року до припинення чи скасування воєнного стану плата за такий доступ становить 10 гривень за місяць для більшості території країни. Водночас це не убезпечує постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг від безпідставних відмов у доступі та не розв'язує проблему довгостроково.

Також для підключення абонентів у багатоквартирних будинках постачальники послуг фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету мають отримати доступ для встановлення обладнання та проведення робіт. У багатоквартирних будинках у великих містах зазвичай вже розташовані електронні комунікаційні мережі кількох постачальників електронних комунікаційних послуг, а поточна вартість доступу не задовольняє організації з управління багатоквартирними будинками. Водночас у менших населених пунктах у об'єднання співвласників багатоквартирного будинку виникають складнощі з документальним оформленням доступу до інфраструктури електронних комунікаційних мереж через недостатню кількість фахівців, які можуть сформувати технічні умови надання доступу.

Крім врегулювання питань, пов'язаних із формуванням вартості доступу та відповідальності балансоутримувачів і власників інфраструктури об'єкта доступу, у розв'язанні проблеми може допомогти запровадження механізму досудового розгляду спорів між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг та власниками інфраструктури. Такий механізм має передбачати надання регуляторними органами чи центральним органами виконавчої влади на відповідних ринках повноважень щодо вирішення таких спорів.

Важливим кроком стане запровадження “єдиного вікна” для запитів на доступ до інфраструктури та автоматизованих повідомлень постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг щодо проведення робіт на об'єктах інфраструктури. Ці та інші інструменти покращать доступ до всіх видів інфраструктури, що передбачено Директивою Європейського Парламенту та Ради 2014/61/ЄС від 15 травня 2014 р., яку Україна зобов'язана імплементувати.

З-поміж іншого на ефективність розгортання електронних комунікацій впливає вирішення земельних питань. Відведення земельних ділянок є достатньо тривалою процедурою, що супроводжується необхідністю отриманням багатьох документів.

Отже, 17 лютого 2022 р. прийнято розроблений Мінцифри Закон України № 2078-IX “Про внесення зміни до розділу V “Прикінцеві положення” Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” щодо спрощення розміщення технічних засобів електронних комунікацій”, яким встановлено, що до 1 січня 2026 р. дія абзаців першого - п'ятого частини третьої статті 24 цього Закону не поширюється на випадки надання в користування земельних ділянок площею до 0,05 гектара за рахунок земель державної або комунальної власності, розташованих у межах сіл і селищ та за межами населених пунктів, крім особливо цінних земель для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування базових станцій мобільного зв'язку, інших технічних засобів та/або споруд електронних комунікацій (крім лінійних) електронних комунікаційних мереж.

Однак процедура отримання земельних ділянок у користування залишається ускладненою, зокрема через тривалість строків, передбачених земельним законодавством, їх недотримання розпорядниками земельних ділянок, відмови у розгляді відповідних клопотань постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, супротив місцевого населення щодо розміщення та будівництва базових станцій мобільного зв'язку у зв'язку із радіофобією.

Сервітут, або право на використання чужої земельної ділянки, також може бути важливим елементом розгортання електронних комунікаційних мереж. На сьогодні законодавство передбачає право для постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг вимагати від власників земельних ділянок установлення сервітутів лише для прокладення електронних комунікаційних мереж під землею, що обмежує дію використання сервітуту. У такий спосіб на сьогодні існує потреба у розширенні дії земельного сервітуту на розгортання електронних комунікаційних мереж в цілому.

Також проблемою є неефективне користування радіочастотним спектром у деяких діапазонах радіочастот.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 р. № 1340 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 9, ст. 485) затверджено план розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, яким регламентовано розподіл смуг радіочастот радіослужбам в Україні, розподіл на смуги спеціального та загального користування, а також визначено напрями та умови користування радіочастотним спектром з визначенням радіотехнологій для певних смуг радіочастот.

Проте на даний час існують певні перепони щодо можливості користування радіочастотним спектром у деяких діапазонах радіочастот.

Так, на сьогодні є необхідність щодо вивільнення смуг радіочастот у діапазонах 790-862 МГц, 694-790 МГц від радіоелектронних засобів радіомовної служби (телебачення), оскільки це є міжнародним зобов'язанням України.

Угода про асоціацію містить зобов'язання України щодо приведення у відповідність її політики в сфері радіочастотного спектра із відповідною політикою ЄС, адже у більшості держав ЄС - сусідів України у діапазоні 700 МГц вже впроваджено мобільний зв'язок четвертого покоління (4G) та п'ятого покоління (5G). Водночас перехід до цифрового мовлення є зобов'язанням України відповідно до Регіональної угоди, яка стосується планування цифрової наземної радіомовної служби в Районі 1 (частинах Району 1, розташованих на захід від меридіана 170° східної довготи і на північ від паралелі 40° південної широти, за винятком території Монголії) та в Ісламській Республіці Іран у смугах частот 174-230 і 470-862 МГц, підписаної 16 червня 2006 р. у м. Женеві та затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. № 750 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2264).

Також планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні передбачено використання мобільного зв'язку п'ятого покоління (5G) на всій території України. Однак повноцінне впровадження зазначеної технології на всій території України під час воєнного стану ускладнене через ряд технічних та безпекових причин, зокрема у зв'язку із неможливістю проведення науково-дослідних робіт з метою дослідження умов сумісного функціонування радіоелектронних засобів спеціальних користувачів з радіоелектронними засобами мобільного зв'язку п'ятого покоління (5G) у смугах частот 703-733/758-788 МГц та 3400-3800 МГц.

На сьогодні розглядається питання щодо можливості проведення тестувань мобільного зв'язку п'ятого покоління (5G) з метою підготовки до майбутнього повноцінного впровадження цієї технології.

Також на період воєнного стану Національним центром оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України прийнято рішення виділити постачальникам електронних комунікаційних послуг мобільного зв'язку у тимчасове користування радіочастотний спектр у діапазонах радіочастот 2100 МГц, 2300 МГц і 2600 МГц з метою підтримання якості послуг на високому рівні в умовах міграції населення та постійно зростаючого трафіку передачі даних.

З огляду на викладене у лютому 2024 р. НКЕК прийнято рішення про надання радіочастотного спектра у зазначених діапазонах виключно на умовах конкурсу або аукціону.

На відкритих торгах 19 листопада 2024 р. регулятором було продано на аукціоні ліцензії на користування спектром протягом 15 років на загальну суму понад 2,8 млрд. гривень.

На сьогодні у сфері електронних комунікацій є ряд проблем, пов'язаних із порушенням прав споживачів, зокрема:

недоступність зв'язку на територіях, де постачальник послуг зазначає наявність технічної можливості користуватися послугами широкосмугового доступу до Інтернету електронними комунікаційними послугами;

неналежна якість електронних комунікаційних послуг;

спам;

списання коштів з рахунків абонентів за контент-послуги, додаткові послуги третіх осіб тощо, які абонент не замовляв;

маркетингові практики постачальників послуг, що ускладнюють абонентам контроль рівня їх витрат;

обмежений вибір постачальників фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету у багатоквартирних будинках через ускладнений доступ постачальників послуг до внутрішньобудинкової інфраструктури;

викрадення шахраями абонентських номерів з використанням процедур заміни сім-картки без зміни номера для доступу до абонентських рахунків, документів, комунікацій;

відсутність електронних комунікаційних послуг у важкодоступних регіонах (географічна недоступність), наявність цифрового розриву між містами і селами;

наявність територій, на яких розгортання електронних комунікаційних мереж є збитковим через низький платоспроможний попит, зокрема в малих населених пунктах.

Для повноцінного запуску доступних і дієвих механізмів захисту прав споживачів необхідно внести додаткові зміни до законодавства.

Фіксований широкосмуговий доступ до Інтернету в Україні має достатньо високу вартість відносно до доходів населення. Крім щомісячної абонентської плати за доступ, яка для 32 відсотків домогосподарств перевищує 2 відсотки доходів домогосподарства, проблему також становить плата за підключення. За дослідженнями Мінцифри в 2020 році медіанна вартість підключення широкосмугового доступу до Інтернету з використанням волоконно-оптичних технологій становила 1200 гривень для міської і 1300 гривень для сільської місцевості, тобто більше ніж шість місячних абонентських плат. Висока вартість підключення є фактором, який обмежує доступ домогосподарств до послуг широкосмугового доступу до Інтернету. Відмова потенційних користувачів від придбання послуг робить розгортання мереж для постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг менш фінансово привабливим, а можливість того, що користувачі відмовляться від послуг широкосмугового доступу до Інтернету після підключення, - більш ризикованим.

Вартість послуг та вартість підключення послуг вищі в сільській місцевості, а доходи населення - нижчі. Фінансова доступність послуг широкосмугового доступу до Інтернету погіршилася під час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України у 2022 році через зменшення доходів населення і підвищення витрат постачальників електронних комунікаційних послуг широкосмугового доступу до Інтернету. Відповідно до розрахункових даних, отриманих на основі звітності НКЕК, 46,4 відсотка домогосподарств (від загальної кількості) мають широкосмуговий доступ до Інтернету із швидкістю 30 Мбіт/с, проте цей показник може бути більшим через необов'язковість подання регуляторної звітності у період воєнного стану. Цінова недоступність послуг для частини абонентів - одна з причин одного з найнижчих в Європі рівнів частки населення/домогосподарств, що вже користуються послугами широкосмугового доступу до Інтернету. Відсутність доступу до послуг широкосмугового доступу до Інтернету характерна, насамперед, для малих населених пунктів.

Комбінація фінансової і географічної недоступності послуг фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету у сільській місцевості створює цифровий розрив, який можливо подолати лише завдяки суттєвим змінам у бізнес-моделях постачальників електронних комунікаційних послуг широкосмугового доступу до Інтернету, значним інвестиціям в інфраструктуру електронних комунікаційних мереж, продовженню підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету з використанням волоконно-оптичних технологій у рамках наявних та нових бюджетних програм, а також впровадженню державою відповідних інструментів, передбачених Законом України “Про електронні комунікації”, а саме проведення конкурсів на розгортання електронних комунікаційних мереж або призначення постачальників електронних комунікацій послуг для забезпечення доступу до універсальної послуги на визначеній території з подальшим відшкодуванням (компенсацією) збитків, пов'язаних із розгортанням електронних комунікаційних мереж для надання універсальних електронних комунікаційних послуг.

Зменшення цифрового розриву між містами та сільською місцевістю у контексті мобільного зв'язку може бути, зокрема, шляхом підвищення параметрів якості електронних комунікаційних послуг, спрощення доступу до інфраструктури та земельних ділянок третіх осіб, видачі нових ліцензій на користування радіочастотним спектром, проведення інформаційної роботи із супротиву місцевого населення (через радіофобію) щодо розміщення технічного обладнання електронних комунікацій та будівництва веж мобільного зв'язку. Із сторони постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг мобільного зв'язку важливим чинником для зменшення цифрового розриву є інвестиції в розгортання мереж та використання новітніх технологій.

Через ряд факторів, зокрема безпекових, постачальникам у сфері електронних комунікацій важче вишукувати інвестиції. Це негативно впливає на довгострокове планування діяльності постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг та призводить до відсутності мотивації та незаінтересованості у деяких учасників сфери електронних комунікацій здійснювати інвестування в модернізацію обладнання та розвиток власних мереж.

Оскільки у зв'язку з воєнним станом в Україні тимчасово обмежено обов'язок постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг подавати звітність у сфері електронних комунікацій, важливим є питання відновлення на законодавчому рівні (шляхом внесення змін до Закону України “Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни”) подання постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг звітності у сфері електронних комунікацій, що надасть можливість державі аналізувати стан зазначеної сфери та за необхідності вживати відповідних заходів.

Також недостатні обсяги власного виробництва обладнання електронних комунікацій призводять до залежності постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг від іноземних виробників обладнання електронних комунікацій.

Держава має забезпечити умови для відкриття в Україні центрів досліджень і розробок (далі - R&D-центрів) виробників технологій та обладнання електронних комунікацій та підприємств із власного виробництва елементної бази сучасних електронних комунікаційних мереж.

Крім того, витрати на розгортання мереж є високими, а рівень середнього доходу на одного користувача порівняно з іншими державами є низьким.

Високі витрати постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг на розгортання мереж, а саме високе співвідношення вартості обладнання до показника середнього доходу на одного користувача, стримує розвиток мереж постачальниками послуг.

В Україні низький рівень середнього доходу на одного користувача порівняно з іншими країнами (приблизно в чотири - п'ять разів нижчий, ніж в країнах Європи). Наприклад, середній дохід на одного користувача українських операторів мобільного зв'язку становив у середньому близько 2,8 євро у 2022 році порівняно з 14,4 євро в середньому в країнах Європи, а середній дохід на одного користувача за послуги фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету в Україні - у чотири - п'ять разів нижчий, ніж в країнах Європи.

Прискорення темпів науково-технологічного розвитку сфери електронних комунікацій вимагає від держави забезпечення підготовки технічних фахівців, здійснення навчання та інтеграції ветеранів війни та осіб з інвалідністю, розроблення та створення відповідних програм, спрямованих на це, зокрема щодо підготовки технічних фахівців, сприяння підготовці та навчанню дефіцитних фахівців та забезпечення можливості проходження студентської практики та стажування у галузевих підприємствах.

Суб'єкти малого та середнього бізнесу мають обмежений доступ до капіталу, а його висока вартість унеможливлює подальший розвиток електронних комунікаційних мереж.

Висока вартість кредитів, відсутність у суб'єктів малого та середнього бізнесу застави, непрозорі корпоративні структури призводять до неможливості операторам - представникам малого та середнього бізнесу залучити кредитні кошти для розвитку власного бізнесу.

Стратегічні цілі, завдання, очікувані результати та показники їх досягнення

Стратегічна ціль 1. Забезпечення фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету як основи для розвитку “гігабітного суспільства”

Показниками досягнення стратегічної цілі є:

наявність можливості мінімум 75 відсотків українських домогосподарств користуватися фіксованим широкосмуговим доступом до Інтернету за технологією, що дозволяє забезпечити швидкість до 1 Гбіт/с;

підключення 99 відсотків об'єктів соціальної інфраструктури до фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету з використанням гігабітної технології з дотриманням вимог до стійкості мереж.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі, є:

забезпечення постачальниками послуг інклюзивності доступу до Інтернету для осіб з інвалідністю;

створення умов для розвитку суб'єктів господарювання у сфері електронних комунікацій;

забезпечення передумов для підключення об'єктів соціальної інфраструктури до фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету;

фінансове забезпечення підключення об'єктів соціальної інфраструктури до фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

прийняття відповідних нормативно-правових актів для забезпечення доступності електронних комунікаційних послуг для осіб з інвалідністю;

проведення оцінки бар'єрів та обмежень щодо доступу постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг до програм пільгового кредитування та розроблення рекомендацій щодо можливого вдосконалення механізмів доступу до таких інструментів;

прийняття постанови Кабінету Міністрів України щодо фінансування заходів із підключення об'єктів соціальної інфраструктури до фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету;

подання бюджетного запиту на фінансування заходів із підключення об'єктів соціальної інфраструктури до фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету.

Стратегічна ціль 2. Створення умов для забезпечення мобільним широкосмуговим доступом до Інтернету населення та ключових транспортних маршрутів України

Показниками досягнення стратегічної цілі є:

забезпечення 98 відсотків населення мобільним широкосмуговим доступом до Інтернету. Середньою швидкістю передавання даних є не менше 90 Мбіт/с;

забезпечення 95 відсотків міжнародних та національних автомобільних доріг мобільним широкосмуговим доступом до Інтернету із середньою швидкістю передавання даних не менше 25 Мбіт/с;

забезпечення 70 відсотків залізничних доріг мобільним широкосмуговим доступом до Інтернету із середньою швидкістю передавання даних не менше 2 Мбіт/с.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі, є:

оптимізація радіочастотного спектра для впровадження сучасних електронних комунікаційних технологій;

впровадження радіотехнології “Міжнародний мобільний зв'язок IMT-2020” в Україні;

створення нормативно-правових умов для використання краудсорсингу в оцінці якості електронних комунікаційних послуг;

закріплення на законодавчому рівні швидкості приймання та передавання даних як показника якості електронних комунікаційних послуг мобільного зв'язку;

створення нормативно-правових умов для розгортання інфраструктури електронних комунікаційних мереж на 70 відсотків залізничних доріг для забезпечення мобільного широкосмугового доступу до Інтернету.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

розроблення та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 р. № 1340 “Про затвердження плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 9, ст. 485);

проведення дослідної експлуатації мобільного зв'язку п'ятого покоління (5G);

за результатами дослідної експлуатації в мм. Львові, Одесі, Києві формування умов для отримання ліцензій на право користування частотними діапазонами 700 МГц та 3400-3800 МГц для впровадження радіотехнології “Міжнародний мобільний зв'язок ІМТ-2020” на всій території України;

розроблення умов аукціону на отримання ліцензій на користування радіочастотним спектром у діапазонах 700 МГц та 3400-3800 МГц для стільникового радіозв'язку;

прийняття відповідного нормативно-правового акта для забезпечення можливості використання краудсорсингу як інструменту оцінки якості послуг електронних комунікацій мобільного зв'язку;

забезпечення супроводження розгляду Верховною Радою України законопроекту щодо внесення змін до Закону України “Про електронні комунікації” для визначення швидкості приймання та передавання даних як одного із показників якості електронних комунікаційних послуг мобільного зв'язку;

видання нормативно-правового акта Мінцифри щодо встановлення показників якості електронних комунікаційних послуг мобільного зв'язку та їх рівнів;

прийняття нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України щодо забезпечення мобільного широкосмугового доступу до Інтернету на залізничних дорогах.

Стратегічна ціль 3. Безперервність функціонування електронних комунікаційних мереж

Показниками досягнення стратегічної цілі є:

забезпечення безперервності функціонування електронних комунікаційних мереж;

повне відновлення електронних комунікаційних мереж у регіонах, які постраждали під час збройної агресії Російської Федерації проти України.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі, є:

дослідження шляхів забезпечення безпеки та сталості ядра системи електронної комунікаційної мережі мобільного зв'язку;

аналіз можливостей для збільшення українськими компаніями кількості міжнародних інтернет-з'єднань;

підвищення цифрової грамотності населення у сфері електронних комунікацій;

удосконалення системи державного нагляду та звітності;

створення нормативно-правових умов для відновлення електронних комунікаційних мереж.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

опублікування на офіційному веб-сайті Мінцифри результатів аналітичного дослідження щодо розроблення вимог безпеки та сталості ядра електронної комунікаційної мережі мобільного зв'язку;

опублікування на офіційному веб-сайті Мінцифри результатів аналітичного дослідження щодо шляхів відновлення транзиту інтернет-трафіку з Азії до Європи через територію України в обхід Російської Федерації;

проведення інформаційно-просвітницьких заходів для підвищення цифрової грамотності населення у сфері електронних комунікацій;

забезпечення супроводження розгляду Верховною Радою України законопроекту щодо удосконалення державного нагляду у сфері електронних комунікацій в умовах надзвичайного та воєнного стану;

оновлення таких державних будівельних норм:

ДБН В.2.2-15:2019 “Житлові будинки. Основні положення”;

ДБН В.2.2-3:2018 “Будинки і споруди. Заклади освіти”;

ДБН В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров'я”;

ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій”;

ДБН В.2.3-4:2015 “Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво”.

Стратегічна ціль 4. Імплементація законодавства у сфері електронних комунікацій відповідно до стандартів ЄС

Показниками досягнення стратегічної цілі є:

імплементація законодавства у сфері електронних комунікацій на 100 відсотків;

забезпечення взаємного визнання між Україною та ЄС документів про відповідність на радіообладнання та обладнання електронних комунікацій.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі, є:

впровадження норм законодавства у сфері електронних комунікацій з метою інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС;

досягнення відповідності законодавству ЄС про електронні комунікації;

створення умов для забезпечення взаємного визнання із ЄС документів про відповідність на радіообладнання та обладнання електронних комунікацій.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

прийняття відповідних нормативно-правових актів для імплементації актів ЄС щодо:

- політики використання радіочастотного спектра;

- надання універсальної послуги;

- питань доступу до електронних комунікаційних мереж та/або інфраструктури;

здійснення повної імплементації Європейського кодексу електронних комунікацій та інших актів ЄС у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, передбачених Доповненням XVII-3 Додатка XVII до Угоди про асоціацію у національне законодавство;

прийняття акта Кабінету Міністрів України щодо затвердження Правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг;

внесення зміни щодо взаємного визнання із ЄС документів про відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 355 “Про затвердження Технічного регламенту радіообладнання” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 45, ст. 1396).

Стратегічна ціль 5. Створення умов для технологічного розвитку та підготовки кваліфікованих кадрів у сфері електронних комунікацій

Показником досягнення стратегічної цілі є створення умов для відкриття R&D-центрів, утворення п'яти підприємств з вітчизняного виробництва елементної бази сучасних електронних комунікаційних мереж, а також розвитку сучасної освіти у сфері електронних комунікацій.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі, є:

забезпечення економічних стимулів для розвитку R&D-центрів;

сприяння розвитку інкубаторів, кластерів та індустріальних парків, в яких розміщуються R&D-центри, у сфері електронних комунікацій;

забезпечення умов для створення вітчизняного виробництва елементної бази сучасних електронних комунікаційних мереж;

навчання та інтеграція ветеранів війни та осіб з інвалідністю до сфери електронних комунікацій.

Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:

прийняття акта Кабінету Міністрів України щодо залучення інвестицій в інфраструктуру електронних комунікаційних мереж;

прийняття акта Кабінету Міністрів України щодо компенсації інвестицій у сфері електронних комунікацій;

здійснення консультаційних та просвітницьких заходів щодо сприяння розвитку інкубаторів, кластерів та індустріальних парків, в яких розміщуються R&D-центри, у сфері електронних комунікацій, вишукування нових та застосування діючих механізмів для створення R&D-центрів;

прийняття акта Кабінету Міністрів України щодо залучення інвестицій у національне виробництво елементної бази;

внесення змін до переліку професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 квітня 2023 р. № 2040, щодо ваучерного навчання у сфері електронних комунікацій;

проведення аналізу процедур прийому на роботу ветеранів війни та осіб з інвалідністю та розроблення змін до нормативно-правових актів щодо спрощення відповідних процедур (за необхідності).

Етапи виконання завдань, спрямованих на досягнення поставлених стратегічних цілей

Досягнути визначених цією Стратегією цілей передбачається двома етапами.

Перший етап (2025-2027 роки) передбачає:

виконання завдань, передбачених операційним планом заходів з реалізації у 2025-2027 роках цієї Стратегії;

розроблення та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цієї Стратегії.

Другий етап (2028-2030 роки) передбачає:

виконання завдань, передбачених операційним планом заходів з реалізації у 2028-2030 роках цієї Стратегії;

аналіз умов провадження господарської діяльності у сфері електронних комунікацій та удосконалення законодавства;

залучення інвестицій у сферу електронних комунікацій з урахуванням необхідності реалізації цілей та завдань цієї Стратегії.

У 2030 році передбачається:

проведення комплексного аналізу сфери електронних комунікацій;

оцінювання стану реалізації цієї Стратегії, зокрема шляхом:

- аналізу ефективності діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо реалізації цієї Стратегії;

- аналізу досягнення очікуваних результатів, визначених цією Стратегією;

розроблення та внесення пропозицій щодо подальшого розвитку сфери електронних комунікацій із визначенням цілей, завдань та очікуваних результатів на наступний період.

Реалізація етапів виконання завдань, спрямованих на досягнення поставлених стратегічних цілей, не потребує залучення додаткових фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів, здійснюється в межах фінансування, визначеного в державних бюджетних програмах, кадрового та технічного забезпечення, наявного в органах державної влади, відповідальних за реалізацію цієї Стратегії.

Порядок проведення моніторингу, оцінки стану реалізації цієї Стратегії та звітування

Моніторинг та оцінка стану реалізації цієї Стратегії проводяться Мінцифри, НКЕК, іншими центральними органами виконавчої влади за участю інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій.

З метою реалізації цієї Стратегії затверджується операційний план заходів, що містить послідовні заходи, спрямовані на досягнення цілей цієї Стратегії. У зазначеному плані заходів передбачаються шляхи (завдання і заходи) досягнення стратегічних цілей цієї Стратегії з метою комплексного розвитку сфери електронних комунікацій.

У рамках проведення моніторингу передбачається щопівроку підготовка та оприлюднення звіту про стан виконання операційного плану заходів з реалізації цієї Стратегії. За результатами проведення моніторингу стану виконання операційного плану заходів може бути прийнято рішення щодо його актуалізації.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів

Реалізація цієї Стратегії здійснюється за рахунок міжнародної технічної допомоги, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 4 червня 2025 р. № 546-р

ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ

з реалізації у 2025-2027 роках Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій України на період до 2030 року

Найменування завдання

Найменування заходу

Строк виконання

Відповідальні за виконання

Індикатор виконання

Стратегічна ціль 1. Забезпечення фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету як основи для розвитку “гігабітного суспільства”

1. Забезпечення постачальниками послуг інклюзивності доступу до Інтернету для осіб з інвалідністю

розроблення нормативно-правової основи для забезпечення постачальниками послуг доступу до електронних комунікаційних послуг для осіб з інвалідністю

2025 рік

Мінцифри

Мінсоцполітики

прийнято відповідні нормативно-правові акти

2. Створення умов для розвитку суб'єктів господарювання у сфері електронних комунікацій

проведення оцінки бар'єрів та обмежень щодо доступу постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг до програм пільгового кредитування, зокрема Програми “Доступні кредити 5-7-9 відсотків”

2026-2027 роки

Мінекономіки

Мінфін

Мінцифри

оператори електронних комунікацій (за згодою)

розроблено рекомендації щодо можливого вдосконалення механізмів доступу до інструментів пільгового кредитування

3. Забезпечення передумов для підключення об'єктів соціальної інфраструктури до фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету

підготовка бюджетного запиту на фінансування заходів із підключення об'єктів соціальної інфраструктури до фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету

2026 рік

Мінцифри

подано бюджетний запит на фінансування заходів із підключення об'єктів соціальної інфраструктури до фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету

4. Фінансове забезпечення підключення об'єктів соціальної інфраструктури до фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету

розроблення постанови Кабінету Міністрів України щодо фінансування заходів із підключення об'єктів соціальної інфраструктури до фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету

2025 рік

Мінцифри

Мінсоцполітики

органи місцевого самоврядування (за згодою)

інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади

прийнято постанову Кабінету Міністрів України щодо фінансування заходів із підключення об'єктів соціальної інфраструктури до фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету

Стратегічна ціль 2. Створення умов для забезпечення мобільним широкосмуговим доступом до Інтернету населення та ключових транспортних маршрутів України

1. Оптимізація радіочастотного спектра для впровадження сучасних електронних комунікаційних технологій

узгодження нормативно-правового регулювання розподілу та використання радіочастотного спектра з Європейським кодексом електронних комунікацій, створення умов для вивільнення діапазонів радіочастот, необхідних для впровадження нових технологій та врегулювання питання використання радіотехнології “Цифровий стільниковий радіозв'язок IMT-2000 (UMTS)”

2026 рік

Мінцифри

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку

(далі - НКЕК)

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

Міноборони

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення (за згодою)

розроблено та внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 р. № 1340 “Про затвердження плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні”

2. Впровадження радіотехнології “Міжнародний мобільний зв'язок IMT-2020” в Україні

1) проведення дослідної експлуатації мобільного зв'язку п'ятого покоління (5G) у м. Львові

2025 рік

Мінцифри

НКЕК

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

Міноборони

проведено дослідну експлуатацію мобільного зв'язку п'ятого покоління (5G)

2) формування умов на отримання ліцензій для радіотехнології “Міжнародний мобільний зв'язок IMT-2020” в Україні

2027 рік

НКЕК

за результатами дослідної експлуатації в мм. Львові, Одесі, Києві сформовано умови отримання ліцензій на право користування частотними діапазонами 700 МГц та 3400-3800 МГц для впровадження радіотехнології “Міжнародний мобільний зв'язок ІМТ-2020” на всій території України

3) розроблення умов аукціону на отримання ліцензій на користування радіочастотним спектром у діапазонах 700 МГц та 3400-3800 МГц для стільникового радіозв'язку

2027 рік

НКЕК

Мінцифри

розроблено умови аукціону на отримання ліцензій на користування радіочастотним спектром у діапазонах 700 МГц та 3400-3800 МГц для стільникового радіозв'язку

3. Створення нормативно-правових умов для використання краудсорсингу в оцінці якості електронних комунікаційних послуг

розроблення нормативно-правової основи для забезпечення можливості використання краудсорсингу як інструменту оцінки якості послуг електронних комунікацій мобільного зв'язку

2026 рік

Мінцифри

НКЕК

державне підприємство “ДІЯ” (за згодою)

оператори електронних комунікацій (за згодою)

прийнято відповідний нормативно-правовий акт

4. Закріплення на законодавчому рівні швидкості приймання та передавання даних як показника якості електронних комунікаційних послуг мобільного зв'язку

1) розроблення законопроекту щодо внесення змін до Закону України “Про електронні комунікації” для визначення швидкості приймання та передавання даних як одного із показників якості електронних комунікаційних послуг мобільного зв'язку

2025 рік

Мінцифри

НКЕК

забезпечено супроводження розгляду Верховною Радою України законопроекту

2) розроблення нормативно-правового акта Мінцифри щодо встановлення показників якості електронних комунікаційних послуг та їх рівнів на міжнародних та національних автомобільних дорогах

2026 рік

Мінцифри

НКЕК

Мінрозвитку

видано нормативно-правовий акт Мінцифри щодо встановлення показників якості електронних комунікаційних послуг мобільного зв'язку та їх рівнів

5. Створення нормативно-правових умов для розгортання інфраструктури електронних комунікаційних мереж на 70 відсотків залізничних доріг для забезпечення мобільного широкосмугового доступу до Інтернету

розроблення державної програми покриття залізничних доріг мобільним широкосмуговим доступом до Інтернету

2026-2027 роки

Мінрозвитку

Мінцифри

Міненерго

НКЕК

оператори електронних комунікацій (за згодою)

АТ “Укрзалізниця”

(за згодою)

прийнято нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України щодо покриття залізничних доріг мобільним широкосмуговим доступом до Інтернету

Стратегічна ціль 3. Безперервність функціонування електронних комунікаційних мереж

1. Дослідження шляхів забезпечення безпеки та сталості ядра системи електронної комунікаційної мережі мобільного зв'язку

проведення досліджень щодо розроблення вимог безпеки та сталості ядра електронної комунікаційної мережі мобільного зв'язку шляхом розміщення такого ядра нижче планувальної позначки землі, а також аналізу інших варіантів забезпечення безпеки мереж

2026 рік

Мінцифри

НКЕК

оператори електронних комунікацій (за згодою)

опубліковано на офіційному веб-сайті Мінцифри результати аналітичного дослідження

2. Аналіз можливостей для збільшення українськими компаніями кількості міжнародних інтернет-з'єднань

проведення аналітичного дослідження щодо типів бізнесу, очікуваних результатів для кожного з них під час відновлення транзиту інтернет-трафіку з Азії до Європи через територію України в обхід Російської Федерації, подання пропозицій щодо залучення міжнародних та українських компаній до реалізації проекту

2026 рік

Мінцифри

НКЕК

МЗС

Мінрозвитку

опубліковано на офіційному веб-сайті Мінцифри результати аналітичного дослідження

3. Підвищення цифрової грамотності населення у сфері електронних комунікацій

проведення інформаційно-просвітницьких кампаній щодо користування електронними комунікаційними послугами

2025-2027 роки

Мінцифри

НКЕК

оператори електронних комунікацій (за згодою)

проведено інформаційно-просвітницькі заходи, що включають:

онлайн-курси з цифрової грамотності для різних вікових груп, ветеранів війни та осіб з інвалідністю

розроблення інформаційних відеоматеріалів щодо безпечного користування електронними комунікаціями

освітні заходи щодо впливу електронних комунікацій на здоров'я (включаючи питання радіофобії)

4. Удосконалення системи державного нагляду та звітності

розроблення законопроекту щодо удосконалення державного нагляду у сфері електронних комунікацій в умовах надзвичайного та воєнного стану

2025 рік

НКЕК

Мінцифри

Адміністрація Держспецзв'язку

забезпечено супроводження розгляду Верховною Радою України законопроекту

5. Створення нормативно-правових умов для відновлення електронних комунікаційних мереж

оновлення державних будівельних норм з метою обов'язкового розміщення електронних комунікаційних мереж під час проектування та будівництва

2026 рік

Мінрозвитку

Мінцифри

НКЕК

оператори електронних комунікацій (за згодою)

оновлено такі державні будівельні норми: