Стаття 6. Суб’єкти забезпечення цивільного захисту
1. Цивільний захист забезпечується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про національну безпеку України", суб’єктами, уповноваженими захищати населення, території, навколишнє природне середовище і майно, згідно з вимогами цього Кодексу - у мирний час, а також в особливий період - у межах реалізації заходів держави щодо оборони України. {Абзац перший частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2394-IX від 09.07.2022 } Суб’єктами забезпечення цивільного захисту є центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання, громадські організації. {Частину першу статті 6 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2394-IX від 09.07.2022 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3441-IX від 08.11.2023 }
2. Координацію діяльності органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту у межах своїх повноважень здійснюють: 1) Рада національної безпеки і оборони України; 2) Кабінет Міністрів України.
3. Для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших органів державної влади, підприємств, установ та організацій, пов’язаної з техногенно-екологічною безпекою, захистом населення і територій, запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації: {Абзац перший частини третьої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3441-IX від 08.11.2023 } 1) Кабінетом Міністрів України утворюється Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій; 2) Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями утворюються регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій; 3) районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх створення), селищних та сільських рад утворюються місцеві коміс комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій; 3) районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх створення), селищних та сільських рад утворюються місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій; {Пункт 3 частини третьої статті 6 в редакції Закону № 2081-IX від 17.02.2022 } 4) керівними органами підприємств, установ та організацій утворюються комісії з питань надзвичайних ситуацій.
4. Для координації робіт з ліквідації конкретної надзвичайної ситуації та її наслідків на державному, регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях можуть утворюватися спеціальні комісії з ліквідації надзвичайної ситуації. {Частина четверта статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3441-IX від 08.11.2023 }