Стаття 4. Державна політика у сфері аквакультури

1. Державна політика у сфері аквакультури здійснюється шляхом: науково обґрунтованого поєднання екологічних, економічних та соціальних інтересів з метою забезпечення сталого розвитку аквакультури; врахування природних і соціально-економічних особливостей рибогосподарських водних об’єктів та прилеглих до них територій при плануванні і створенні рибницьких господарств щодо здійснення аквакультури; здійснення оцінки впливу на довкілля у сфері аквакультури в порядку, встановленому законом; {Абзац четвертий частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2059-VIII від 23.05.2017 } попередження антропогенного забруднення, що є наслідком господарської або іншої діяльності у сфері аквакультури; здійснення аквакультури способами, що не допускають заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, зменшення запасів водних біоресурсів, їх кількісного та якісного складу у водних об’єктах (їх частинах); підвищення конкурентоспроможності, поліпшення якості та розширення асортименту продукції аквакультури вітчизняного виробництва, поліпшення умов забезпечення населення такою продукцією; сприяння розвитку аквакультури, захисту інтересів вітчизняних суб'єктів аквакультури та національного ринку продукції аквакультури; підвищення ефективності використання наявного фонду рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) для потреб розвитку аквакультури; сприяння створенню рівних умов конкуренції для суб'єктів аквакультури, сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу у сфері аквакультури; сприяння діяльності у сфері аквакультури, спрямованій на збільшення запасів та збереження біорізноманіття водних біоресурсів у водних об’єктах (їх частинах); удосконалення нормативно-правової бази рибогосподарської діяльності для забезпечення раціонального використання об’єктів аквакультури; науково-технічного забезпечення розвитку аквакультури; забезпечення ефективного функціонування системи підготовки фахівців у сфері аквакультури; розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва у сф використання об’єктів аквакультури; науково-технічного забезпечення розвитку аквакультури; забезпечення ефективного функціонування системи підготовки фахівців у сфері аквакультури; розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва у сфері аквакультури.