Тип: Закон
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Статус: Чинний
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту громадян, їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами, банківськими рахунками та електронними грошима
Верховна Рада України постановляє:
1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) статтю 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) доповнити частиною четвертою такого змісту:
"Порушення службовою особою порядку ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних або резервістів, що призвело до взяття на такий облік осіб, які відповідно до закону не підлягають взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних або резервістів, –
тягне за собою накладення штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";
2) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25–26, ст. 131):
а) у статті 963:
пункт 1 частини першої після слів "передбачених у" доповнити словами і цифрами "статті 200, частинах другій і третій статті 2001,";
пункт 2 примітки після цифр "160," доповнити цифрами і словами "200, частинами другою і третьою статті 2001, статтями";
б) частину першу статті 969 після цифр "160," доповнити цифрами і словами "200, частинами другою і третьою статті 2001, статтями";
в) статтю 200 викласти в такій редакції:
"Стаття 200. Незаконні дії з платіжними інструкціями, платіжними повідомленнями, платіжними дорученнями, платіжними інструментами та іншими засобами доступу до банківського та/або платіжного рахунку
1. Підроблення, фальсифікація платіжних інструкцій, платіжних повідомлень, платіжних доручень, платіжних інструментів, інших засобів доступу до банківського та/або платіжного рахунку, електронних гаманців, індивідуальної облікової інформації, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання підроблених, фальсифікованих платіжних інструкцій, платіжних повідомлень, платіжних доручень, платіжних інструментів, якщо такі дії вчинені з метою їх збуту, або їх використання чи збут, а також ініціювання платіжних операцій на підставі підроблених, фальсифікованих платіжних інструкцій, платіжних повідомлень, платіжних доручень, неправомірний випуск або використання електронних грошей –
караються штрафом від трьох тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Привласнення, викрадення, заволодіння шляхом обману або зловживання довірою, або набуття іншим кримінально протиправним шляхом платіжних інструментів, індивідуальної облікової інформації чи інших засобів доступу до них, а також незаконне отримання доступу до банківського та/або платіжного рахунку, електронного гаманця –
караються штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, –
караються штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.
Примітка. 1. У статтях 200, 2001 цього Кодексу терміни "платіжна інструкція", "платіжний інструмент", "платіжний рахунок", "платіжна операція", "електронний гаманець", "електронні гроші", "індивідуальна облікова інформація" вживаються у значеннях, визначених в Законі України "Про платіжні послуги" та іншому законодавстві України.
2. У статтях 200, 2001 цього Кодексу термін "банківські рахунки" вживається у значенні, визначеному в Законі України "Про банки і банківську діяльність".";
г) доповнити статтею 2001 такого змісту:
"Стаття 2001. Передача, одержання, придбання, зберігання, інше набуття платіжних інструментів для вчинення кримінального правопорушення
1. Передача платіжного інструменту, індивідуальної облікової інформації, надання доступу до них чи до банківського та/або платіжного рахунку, електронного гаманця, якщо такі дії вчинені з метою вчинення іншими особами шахрайства або іншого кримінального правопорушення, –
караються штрафом від трьохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Одержання, придбання, зберігання, інше набуття платіжного інструменту, індивідуальної облікової інформації іншої особи, отримання доступу до них чи до банківського та/або платіжного рахунку, електронного гаманця, їх передача, збут, перевезення платіжного інструменту іншої особи, якщо такі дії вчинені з метою шахрайства або іншого кримінального правопорушення, –
караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або організованою групою, –
караються штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.
4. Особа, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення добровільно повідомила про те, що сталося, органу, службова особа якого наділена законом правом повідомляти про підозру, у вчиненні цього кримінального правопорушення, та активно сприяла розкриттю та припиненню кримінального правопорушення, вчиненого іншими особами з використанням такого платіжного інструменту, індивідуальної облікової інформації, банківського та/або платіжного рахунку, електронного гаманця.";
3) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9–13, ст. 88):
а) у статті 642:
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора або дізнавача, слідчого за погодженням із прокурором до слідчого судді, суду із клопотанням про арешт майна.";
доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. Розгляд клопотання про арешт нерухомого майна (в тому числі земельної ділянки) третьої особи здійснюється за участі третьої особи або її представника у порядку, передбаченому цим Кодексом.";
б) статтю 132 доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. У разі відмови в задоволенні клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження та/або скасування заходу забезпечення кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді, суду з клопотанням про застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини та докази, які не розглядалися слідчим суддею, судом.";
в) статтю 170 доповнити частиною тринадцятою такого змісту:
"13. У кримінальному провадженні, в якому жодній особі не повідомлено про підозру, накладення арешту на нерухоме майно (в тому числі земельну ділянку) третьої особи у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, здійснюється на підставі ухвали слідчого судді на строк не більше вісімнадцяти місяців, який може бути продовжений у межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цією главою.
У такому випадку в ухвалі про накладення арешту слідчий суддя зобов'язаний визначити строк дії такого арешту.";
г) у статті 172:
частину першу доповнити абзацом другим такого змісту:
"Неприбуття власника або володільця нерухомого майна (в тому числі земельної ділянки) чи його представника не перешкоджає розгляду клопотання про арешт нерухомого майна (в тому числі земельної ділянки), якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.";
доповнити частиною п'ятою такого змісту:
"5. У разі відмови у задоволенні клопотання про арешт нерухомого майна (в тому числі земельної ділянки) та/або у разі скасування арешту нерухомого майна (в тому числі земельної ділянки), та/або у разі спливу строку дії ухвали про накладення арешту на нерухоме майно (в тому числі земельну ділянку) третьої особи, повторне подання клопотання про арешт нерухомого майна (в тому числі земельної ділянки) можливе лише при виникненні нових обставин та доказів, які свідчать про необхідність накладення арешту та які не розглядалися слідчим суддею, судом.";
ґ) у частині першій статті 174:
абзац другий після слів "іншого власника або володільця майна," доповнити словами "третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт,";
доповнити абзацом третім такого змісту:
"За клопотанням третьої особи арешт нерухомого майна (в тому числі земельної ділянки) третьої особи може бути також скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому жодній особі не повідомлено про підозру, у разі якщо строк дії такого арешту сплив (або не був визначений в ухвалі слідчого судді про арешт) та арешт на вказане майно не був продовжений в порядку, передбаченому цією главою.";
д) частину восьму статті 214 після цифр "160," доповнити цифрами і словами "200, частинами другою і третьою статті 2001, статтями";
е) частину дев'яту статті 216 доповнити абзацами другим і третім такого змісту:
"У кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 2001 Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчим органу, який розпочав досудове розслідування або до підслідності якого належить кримінальне правопорушення, у якому були використані передані або одержані платіжний інструмент, індивідуальна облікова інформація, або був наданий доступ до них чи до банківського та/або платіжного рахунку, електронного гаманця.
У кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 200 Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчим органу, який розпочав досудове розслідування або до підслідності якого належить кримінальне правопорушення, у якому були використані передані або одержані платіжний інструмент, індивідуальна облікова інформація, наданий доступ до них чи банківського та/або платіжного рахунку, електронного гаманця.".
2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Президент України
В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
28 жовтня 2026 року
№ 5038-IX