Стаття 18. Права і обов’язки кандидата у наставники та наставника
1. Особа, яка має намір здійснювати наставництво, має право на отримання від суб’єкта у сфері наставництва повної, достовірної та доступної інформації щодо мети, завдань, змісту та порядку здійснення наставництва.
2. Кандидат у наставники має право на: 1) забезпечення участі у навчанні та оцінюванні готовності до здійснення наставництва відповідно до затвердженої програми; 2) участь у процесі взаємодобору особи, щодо якої може здійснюватися наставництво, з урахуванням власного досвіду, цінностей, навичок і мотивації; 3) належний супровід, консультаційну підтримку та зворотний зв’язок з боку надавача соціальної послуги з організації наставництва; 4) конфіденційність та захист персональних даних, наданих у процесі добору та підготовки до здійснення наставництва.
3. Кандидат у наставники зобов’язаний: 1) надавати повну та достовірну інформацію про себе, про свою мотивацію щодо здійснення наставництва, про досвід у сфері наставництва; 2) дотримуватися вимог конфіденційності щодо інформації, яка стала йому відома у процесі взаємодобору, у тому числі про осіб, щодо яких може здійснюватися наставництво; 3) ознайомитися з основами законодавства у сфері наставництва, етичними стандартами взаємодії, правами та потребами осіб, щодо яких може здійснюватися наставництво; 4) не використовувати наставництво з політичною, комерційною або іншою, не сумісною з наставництвом, метою.
4. Наставник має право: 1) на отримання своєчасної, повної, достовірної та доступної інформації, необхідної для здійснення наставництва, в обсязі, достатньому для надання якісної підтримки особі, щодо якої може здійснюватися наставництво; 2) на супервізію, професійне консультування та участь у заходах з підвищення компетенцій; 3) на особисте спілкування та відвідування особи, щодо якої може здійснюватися наставництво, за місцем її проживання, навчання, лікування чи оздоровлення; 4) запросити особу, щодо якої може здійснюватися наставництво, до своєї сім’ї 3) на особисте спілкування та відвідування особи, щодо якої може здійснюватися наставництво, за місцем її проживання, навчання, лікування чи оздоровлення; 4) запросити особу, щодо якої може здійснюватися наставництво, до своєї сім’ї за місцем проживання, у громадські місця відповідно до договору про наставництво. У випадках, передбачених пунктами 3 і 4 цієї частини, наставництво може здійснюватися за наявності згоди особи, щодо якої може здійснюватися наставництво, а стосовно дитини - згоди батьків (одного з батьків, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним, безвісно відсутнім або якщо інший з батьків надав відповідну письмову згоду) або інших законних представників дитини.
5. Наставник зобов’язаний: 1) діяти відповідно до мети, завдань і принципів наставництва, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері наставництва; 2) діяти виключно в найкращих інтересах особи, щодо якої здійснюється наставництво, з урахуванням її прав, життєвого досвіду та потреб; 3) у разі виникнення конфліктних ситуацій або загрози життю, здоров’ю чи безпеці особи, щодо якої здійснюється наставництво, негайно інформувати уповноважений підрозділ органу Національної поліції України, службу у справах дітей, батьків або інших законних представників дитини; 4) дотримуватися вимог щодо конфіденційності отриманої інформації, поважати право особи, щодо якої здійснюється наставництво, на приватність та не поширювати персональні дані без наявності законних підстав або письмової згоди особи; 5) підвищувати рівень власної компетентності у сфері наставництва шляхом участі у навчаннях, супервізії або інших формах підтримки, визначених програмою наставництва; 6) нести відповідальність за порушення прав і законних інтересів особи, щодо якої здійснюється наставництво, а також за заподіяння шкоди її життю, здоров’ю та безпеці під час здійснення наставництва; 7) у разі супроводу або запрошенн 6) нести відповідальність за порушення прав і законних інтересів особи, щодо якої здійснюється наставництво, а також за заподіяння шкоди її життю, здоров’ю та безпеці під час здійснення наставництва; 7) у разі супроводу або запрошення особи, щодо якої здійснюється наставництво, до місця проживання наставника, у громадські місця забезпечити своєчасне повернення такої особи до її місця проживання, навчання, лікування або оздоровлення; 8) інформувати батьків, інших законних представників дитини, уповноважений підрозділ органу Національної поліції України, службу у справах дітей, керівника закладу різного типу і форми власності та підпорядкування, у якому проживає (перебуває) дитина, про факти насильства стосовно дитини, у тому числі домашнього насильства, насильства за ознакою статі, булінгу (цькування), мобінгу (цькування); 9) під час здійснення наставництва не перешкоджати встановленню контактів дитини з кандидатами в усиновлювачі, опікуни (піклувальники), прийомні батьки, батьки-вихователі. Наставник несе відповідальність за порушення прав і законних інтересів особи, щодо якої здійснюється наставництво, а також за заподіяння шкоди її життю, здоров’ю та безпеці під час здійснення наставництва відповідно до закону.