Стаття 11. Особи, щодо яких може здійснюватися наставництво

1. Наставництво може здійснюватися щодо дитини, яка досягла десятирічного віку та є: 1) дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування; 2) дитиною, яка має батьків, перебуває у складних життєвих обставинах та/або проживає (перебуває) у закладі різного типу і форми власності та підпорядкування; 3) дитиною з числа осіб, визначених статтями 10 і 10 - 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 4) дитиною, яка має статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, наданий відповідно до Закону України "Про охорону дитинства"; 5) дитиною, яка була депортована та/або примусово переміщена внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України; 6) дитиною з сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

2. Наставництво може здійснюватися стосовно особи, яка є: 1) малолітньою, неповнолітньою вагітною жінкою, яка перебуває у складних життєвих обставинах; 2) одинокою мамою (батьком) віком до 23 років, яка (який) перебуває у складних життєвих обставинах; 3) особою віком від 18 до 23 років з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування; 4) особою віком від 18 до 23 років, яка проживає (перебуває) у закладах різного типу і форми власності та підпорядкування і перебуває у складних життєвих обставинах.