Стаття 2. Суб’єкти Єдиної інформаційної системи соціальної сфери

1. Суб’єктами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери є: 1) центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та/або реалізацію державної політики у сфері: соціальної політики, соціального захисту населення; пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню; захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання та усиновлення; здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних виплат та за дотриманням прав дітей; 2) підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, визначених пунктом 1 цієї частини; 3) місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які здійснюють повноваження у сфері соціального захисту населення; 4) надавачі будь-яких видів соціальної підтримки, у тому числі громадські об’єднання та благодійні організації, що надають соціальну підтримку; 5) незалежний громадський орган з моніторингу функціонування Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

2. Функції та повноваження суб’єктів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, які стосуються збирання, обробки, збереження та обліку електронних даних у сфері соціального захисту населення, визначаються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Органи місцевого самоврядування забезпечують інформування населення про функціонування Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, порядок надання доступу та внесення відомостей до неї.