Стаття 12. Визначення збитку у разі настання страхового випадку при страхуванні сільськогосподарських тварин

1. При страхуванні сільськогосподарських тварин збитком є втрати страхувальника внаслідок загибелі, вимушеного забою, вимушеного умертвіння, травматичного пошкодження або захворювання сільськогосподарських тварин, а також втрати від недобору (недоотримання) продуктів бджільництва внаслідок настання страхового випадку. Збиток при страхуванні сільськогосподарських тварин визначається виходячи з їх вартості. При цьому збиток зменшується на вартість придатної до використання або реалізації продукції (м’ясо, шкура, шерсть, субпродукти тощо). {Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 }

2. Якщо страхування тварин здійснювалося без опису і на дату настання страхового випадку загальна кількість тварин даного виду і віку у групі виявилася більшою, ніж застраховано, розмір збитку визначається пропорційно до загальної кількості застрахованих тварин у групі та фактичної кількості тварин даного виду і віку на дату настання страхового випадку.

3. Обсяг втрат у разі загибелі, вимушеного забою та/або вимушеного умертвіння тварин, що вирощуються на м’ясо, розраховується як різниця між вартістю застрахованої сільськогосподарської продукції і вартістю допущеного до реалізації м’яса. {Частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 } {Стаття 12 в редакції Закону № 1601-IX від 01.07.2021 }