Стаття 8. Принципи охорони психічного здоров’я

1. Охорона психічного здоров’я ґрунтується на таких принципах: 1) людиноцентричність - орієнтація на потреби, цінності та інтереси конкретної людини під час прийняття рішень, надання послуг та розроблення політик; 2) недопущення дискримінації, запобігання стигматизації та повага до всіх людей незалежно від стану їхнього психічного здоров’я; 3) міжсекторальний підхід, що базується на співпраці та партнерстві відомств і організацій, що представляють державний, комерційний та громадський сектори; 4) співпраця різних фахівців у сфері психічного здоров’я, надавачів послуг, отримувачів допомоги у сфері психічного здоров’я, членів їхніх сімей, їхніх законних представників для створення комплексної мережі підтримки, партнерство з особами, які мають досвід психічних розладів; 5) підхід, що базується на сильних сторонах, - орієнтація на виявлення і розвиток позитивних якостей і ресурсів осіб, які мають психічні розлади, інші проблеми, що стосуються психічного здоров’я, підвищення рівня життєстійкості та переорієнтацію таких осіб із проблем і обмежень на потенціал і можливості особи або групи осіб; 6) застосування біопсихосоціальної моделі, що передбачає мультидисциплінарний та індивідуальний підходи до надання послуг у сфері психічного здоров’я і визначення людини як цілісного організму, в якому біологічні, психологічні та соціальні чинники перебувають у постійному взаємозв’язку; 7) наукова обґрунтованість та доведена ефективність - застосування тих форм, методів та засобів надання допомоги у сфері психічного здоров’я, що мають наукове підґрунтя, підтверджені даними наукових досліджень і були апробовані у практичній діяльності; 8) забезпечення рівного доступу до різноманітної, якісної, особистісно-орієнтованої, заснованої на дотриманні прав людини підтримки психічного здоров’я незалежно від місця перебування особи чи життєвих обставин; 9) повага до правоздатності людини і її вільної інформованої згоди, підтримка у прийнятті рішень щодо надання допомо ної на дотриманні прав людини підтримки психічного здоров’я незалежно від місця перебування особи чи життєвих обставин; 9) повага до правоздатності людини і її вільної інформованої згоди, підтримка у прийнятті рішень щодо надання допомоги, наскільки це можливо, а також неприпустимості застосування примусу при прийнятті рішень щодо надання допомоги у сфері психічного здоров’я; 10) травма-інформований підхід, що передбачає визнання впливу, який психічна травма або потенційно травматична подія справляє на життя людини, з метою створення безпечного середовища і уникнення повторної травматизації; 11) інклюзивний підхід, що передбачає підтримку участі осіб, які мають психічні розлади, інші проблеми, що стосуються психічного здоров’я, у всіх аспектах життя громади, суспільства, а також наближення послуг у сфері психічного здоров’я до місця проживання отримувача; 12) системність - забезпечення передачі та обміну інформацією про отримувача допомоги у сфері психічного здоров’я між фахівцями з метою збереження послідовності та безперервності надання такої допомоги.