Стаття 21. Саморегулювання у сфері психічного здоров’я
1. В Україні можуть створюватися і діяти саморегулівні організації у сфері психічного здоров’я - неприбуткові добровільні об’єднання фізичних та юридичних осіб за відповідним напрямом підприємницької чи професійної діяльності у цій сфері. Саморегулівні організації у сфері психічного здоров’я створюються для захисту прав і законних інтересів своїх членів, підвищення їхнього професійного рівня та якості надання послуг, розгляду скарг на дії своїх членів.
2. Саморегулівні організації у сфері психічного здоров’я: 1) визначають правила і стандарти підприємницької та професійної діяльності, обов’язкові для виконання всіма членами таких організацій; 2) впроваджують норми професійної етики у практичну діяльність членів організацій, у тому числі шляхом розроблення та затвердження кодексів професійної етики; 3) встановлюють процедури контролю за дотриманням правил і стандартів підприємницької та професійної діяльності, норм професійної етики, зокрема кодексу професійної етики; 4) визначають механізм відшкодування шкоди, завданої споживачам послуг психічного здоров’я внаслідок надання членами саморегулівної організації послуг неналежної якості; 5) беруть участь у сертифікації фахівців у сфері психічного здоров’я відповідно до цього Закону та порядку сертифікації, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 6) сприяють підвищенню професійного рівня своїх членів, зокрема проводять заходи безперервного професійного розвитку фахівців у сфері психічного здоров’я; 7) інформують Національну комісію про порушення членами організацій стандартів професійної діяльності у сфері психічного здоров’я; 8) мають право подавати до Національної комісії пропозиції щодо нормативно-правових актів у сфері психічного здоров’я; 9) виконують інші функції, визначені Кабінетом Міністрів України за поданням Національної комісії.
3. Неприбуткове добровільне об’єднання може набути статусу саморегулівної організації у сфері психічного здоров’я, якщо воно від ов’я; 9) виконують інші функції, визначені Кабінетом Міністрів України за поданням Національної комісії.
3. Неприбуткове добровільне об’єднання може набути статусу саморегулівної організації у сфері психічного здоров’я, якщо воно відповідає таким умовам: 1) провадить діяльність у цій сфері не менше п’яти років; 2) має не менше 80 відсотків фахівців у сфері психічного здоров’я у загальному складі об’єднання; 3) наявність міжнародної акредитації освітніх стандартів, етичного кодексу та процедури регуляції етичної поведінки своїх членів. Для саморегулівних організацій, що представляють об’єднання фахівців, які працюють у певному науково обґрунтованому методі психотерапії (психотерапевтичному методі), додатковою вимогою є належність (акредитація) до міжнародних фахових асоціацій відповідного методу психотерапії.
4. Неприбуткове добровільне об’єднання фізичних та юридичних осіб набуває статусу саморегулівної організації у сфері психічного здоров’я з дня його реєстрації Національною комісією і внесення відомостей про нього до Державного реєстру саморегулівних організацій у сфері психічного здоров’я. Після набуття статусу саморегулівної організації Національна комісія забезпечує механізми синхронізації даних реєстру сертифікованих фахівців у певному науково обґрунтованому методі психотерапії (психотерапевтичному методі), який веде відповідна саморегулівна організація, з Реєстром надавачів послуг у сфері психічного здоров’я.
5. Порядок діяльності саморегулівних організацій у сфері психічного здоров’я, а також інші вимоги до таких організацій визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Національної комісії.