Стаття 25. Оцінювання фітосанітарного ризику та визначення належного рівня фітосанітарного захисту

1. Для визначення належного рівня фітосанітарного захисту компетентний орган здійснює оцінювання фітосанітарного ризику відповідно до цієї статті.

2. Оцінювання фітосанітарного ризику здійснюється з дотриманням таких принципів управління фітосанітарним ризиком: 1) необхідності (заходи з управління фітосанітарним ризиком здійснюються лише в межах, необхідних для запобігання проникненню, акліматизації та поширенню шкідливого організму); 2) пропорційності (заходи з управління фітосанітарним ризиком здійснюються лише в межах, пропорційних ризику від шкідливого організму та необхідних для забезпечення належного рівня фітосанітарного захисту); 3) мінімального втручання (заходи з управління фітосанітарним ризиком включають найменші можливі обмежувальні заходи та створюють мінімальні перешкоди для міжнародного переміщення осіб, товарів і транспортних засобів); 4) недискримінації (заходи з управління фітосанітарним ризиком не повинні спричиняти дискримінацію чи приховане обмеження, у тому числі в міжнародній торгівлі. Такі заходи для іноземних держав не повинні бути більш жорсткими, ніж заходи, що вживаються до відповідного шкідливого організму, присутнього на території України, за умови що в іноземній державі шкідливий організм має такий самий фітосанітарний статус і щодо нього застосовуються ідентичні або еквівалентні фітосанітарні заходи); 5) технічної обґрунтованості (заходи з управління фітосанітарним ризиком мають бути технічно обґрунтовані на підставі оцінювання фітосанітарного ризику або на підставі вивчення та оцінювання доступної актуальної наукової інформації); 6) здійсненності (заходи з управління фітосанітарним ризиком повинні забезпечувати можливість досягнення їхньої мети).

3. Під час проведення оцінювання фітосанітарного ризику враховуються: 1) доступна актуальна наукова інформація щодо економічного порогу шкідливості, здатності проникнення шкідливих організмів тощо; 2) особливості ння їхньої мети).

3. Під час проведення оцінювання фітосанітарного ризику враховуються: 1) доступна актуальна наукова інформація щодо економічного порогу шкідливості, здатності проникнення шкідливих організмів тощо; 2) особливості виробничих процесів та способу виробництва; 3) результати державного контролю та інших офіційних заходів; 4) поширеність шкідливих організмів; 5) наявність зон, місць виробництва або виробничих ділянок, вільних від шкідливих організмів; 6) відповідні екологічні та природоохоронні умови; 7) наявність карантинних (демаркованих) зон.

4. Під час оцінювання фітосанітарного ризику і визначення фітосанітарних заходів, необхідних для досягнення належного рівня фітосанітарного захисту, додатково враховуються такі чинники: 1) потенційна шкода, зважаючи на втрати виробництва або продажу внаслідок проникнення, акліматизації чи поширення шкідливого організму; 2) вартість боротьби із шкідливим організмом або його ліквідації; 3) співвідношення витрат та ефективності альтернативних підходів до обмеження фітосанітарного ризику.

5. Належний рівень фітосанітарного захисту встановлюється з урахуванням: 1) підтвердженої присутності в Україні регульованих шкідливих організмів; 2) економічного порогу шкідливості шкідливого організму; 3) рівня ризику, прийнятного для сусідніх держав та заінтересованих торговельних партнерів; 4) міжнародних стандартів, інструкцій, рекомендацій та/або інших міжнародних документів відповідних міжнародних організацій; 5) мінімізації негативного впливу фітосанітарних заходів на міжнародну та внутрішню торгівлю; 6) необхідності уникнення довільного та/або невиправданого встановлення у подібних ситуаціях різних рівнів належного фітосанітарного захисту, якщо такі відмінності спричиняють дискримінацію або приховане обмеження, у тому числі в міжнародній чи внутрішній торгівлі.