Стаття 14. Основні права та обов’язки верифікатора

1. Верифікатор має право: 1) визначати форми та методи проведення верифікації відповідно до цього Закону, порядку верифікації звіту оператора та договору з оператором; 2) отримувати документи, матеріали та відомості, наявні в оператора, необхідні для проведення верифікації, в обсягах, установлених законодавством; 3) залучати фахівців з технічних питань для отримання висновків та роз’яснень з питань щодо проведення верифікації; 4) приймати рішення про проведення невиїзної верифікації за умови дотримання вимог, передбачених законодавством; 5) здійснювати інші права відповідно до законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації.

2. Верифікатор зобов’язаний: 1) проводити верифікацію звіту оператора відповідно до законодавства; 2) забезпечити компетентність персоналу, залученого до діяльності з верифікації; 3) підготувати та скласти внутрішню верифікаційну документацію; 4) забезпечити проведення внутрішньої перевірки верифікаційного звіту та внутрішньої верифікаційної документації відповідно до порядку верифікації звіту оператора; 5) підготувати та видати оператору верифікаційний звіт; 6) забезпечити надання на запит уповноваженого органу або національного органу України з акредитації доступу до внутрішньої верифікаційної документації; 7) зберігати конфіденційність інформації, отриманої під час верифікації, не розголошувати відомостей, до яких верифікатор має доступ під час проведення верифікації, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 8) здійснювати інші обов’язки відповідно до законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації.