Стаття 62. Скасування підзаконного нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента

1. У випадках, передбачених Конституцією України та (або) законом, підзаконний нормативно-правовий акт або окремий його структурний елемент може бути скасований: 1) Президентом України - нормативно-правовий акт: а) Ради міністрів Автономної Республіки Крим; б) голови місцевої державної адміністрації; 2) Кабінетом Міністрів України - нормативно-правовий акт міністерства; 3) головою місцевої державної адміністрації вищого рівня - розпорядження голови місцевої державної адміністрації нижчого рівня; 4) іншим суб’єктом правотворчої діяльності - у випадках і порядку, визначених Конституцією України.

2. У рішенні про скасування підзаконного нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента зазначаються підстави для його скасування. Підставою для скасування підзаконного нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента є: 1) невідповідність нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента Конституції України та (або) закону; 2) невідповідність нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента нормативно-правовим актам, що мають вищу юридичну силу; 3) інші підстави, визначені Конституцією України та (або) законом.

3. Скасований нормативно-правовий акт втрачає чинність з дня набрання чинності нормативно-правовим актом про його скасування.

4. У разі скасування нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента дія нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента, що діяв до прийняття (видання) скасованого нормативно-правового акта, автоматично не відновлюється.

5. Суб’єкт правотворчої діяльності, нормативно-правовий акт якого скасовано повністю чи в окремій частині, зобов’язаний в межах своєї компетенції прийняти (видати) нормативно-правовий акт, яким врегулювати суспільні відносини, що виникли під час дії скасованого нормативно-правового акта.