Стаття 11. Рішення про припинення державного підприємства

1. Суб’єкт управління може прийняти рішення про припинення державного підприємства, щодо якого не прийнято рішення про приватизацію та не відкрито провадження у справі про банкрутство, з однієї з таких підстав: 1) не подано річну та проміжну фінансову звітність суб’єкту управління; 2) не подано річну та проміжну фінансову звітність до органу, до сфери управління якого належало таке державне підприємство; 3) не проведено відповідно до законодавства інвентаризацію об’єктів державної власності, балансоутримувачем яких є таке державне підприємство; 4) запис про майно, щодо якого державне підприємство є балансоутримувачем, відсутній в Єдиному реєстрі об’єктів державної власності; 5) не здійснюється діяльність за основним видом економічної діяльності; 6) діяльність не відповідає меті створення такого підприємства, що зазначена в рішенні про його створення або статуті (положенні); 7) основні засоби для здійснення основного виду господарської діяльності непридатні або відсутні; 8) статут не відповідає вимогам законодавства; 9) наявність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про недійсність свідоцтва про державну реєстрацію такого підприємства. Рішення про припинення державного підприємства приймається шляхом видачі відповідного організаційно-розпорядчого документа.

2. Рішення про припинення обов’язково має містити: 1) інформацію про призначення керуючого припиненням; 2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН) керуючого припиненням або серію (за наявності) та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової карти платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією (за наявності) та номером паспорта; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдином ової карти платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією (за наявності) та номером паспорта; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України об’єкта припинення; 3) відомості про порядок і строк пред’явлення кредиторами своїх вимог до об’єкта припинення; 4) строк проведення процедури припинення об’єкта припинення; 5) строк подання керуючим припиненням суб’єкту управління плану-графіка та звіту про здійснення процедури припинення; 6) підстави, передбачені частиною першою цієї статті, для прийняття рішення про припинення.