Стаття 1. Особи, які мають право на одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю
1. Право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю мають особи з числа працівників операторів критичної інфраструктури, їх філій, представництв та/або осіб, постраждалих на об’єктах критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаних з виконанням посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам. {Частина перша статті 1 в редакції Закону № 4793-IX від 25.02.2026 }
2. У разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаних з виконанням посадових (службових, професійних, трудових) обов’язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров’ю призначається і виплачується членам їхніх сімей. {Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4793-IX від 25.02.2026 }
3. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; один із подружж у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу; батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; особи, які були на утриманні загиблої (померлої) особи, визначені статтею 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". {Абзац сьомий частини третьої статті 1 в редакції Закону № 4793-IX від 25.02.2026 } {Частина третя статті 1 в редакції Закону № 3515-IX від 09.12.2023 }
4. Особа, зазначена у частині першій цієї статті, має право скласти в письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за її вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження). Незалежно від змісту особистого розпорядження право на одноразову грошову допомогу мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, повнолітні працездатні діти, які навчаються у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення таких закладів освіти, але не більше ніж до досягнення ними 23 років, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (помер закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення таких закладів освіти, але не більше ніж до досягнення ними 23 років, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження. {Абзац другий частини четвертої статті 1 в редакції Закону № 4793-IX від 25.02.2026 } Справжність підпису на особистому розпорядженні із зазначенням особи чи осіб, які належать до кола осіб, визначених частиною третьою цієї статті, засвідчує командир/керівник підрозділу або керівник органу, в якому така особа служить/працює, або нотаріус. Справжність підпису на особистому розпорядженні із зазначенням особи чи осіб, які не належать до кола осіб, визначених частиною третьою цієї статті, засвідчує нотаріус, а в сільських населених пунктах - уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування. {Абзац третій частини четвертої статті 1 в редакції Закону № 4793-IX від 25.02.2026 } Оригінал особистого розпорядження зберігається в особовій справі особи, зазначеної у частині першій цієї статті. Порядок та строки передачі особою, зазначеною в частині першій цієї статті, оригіналу особистого розпорядження командиру/керівнику підрозділу/керівнику органу, в якому така особа служить/працює, для зберігання в особовій справі визначаються Кабінетом Міністрів України. Особа, зазначена у частині першій цієї статті, має право у будь-який час скасувати особисте розпорядження або скласти нове. Кожне нове особисте розпорядження скасовує дійсність попереднього. Заборонено розголошувати зміст особистого розпорядження до встановлення факту загибелі (смерті) особи, яка його с озпорядження або скласти нове. Кожне нове особисте розпорядження скасовує дійсність попереднього. Заборонено розголошувати зміст особистого розпорядження до встановлення факту загибелі (смерті) особи, яка його склала. {Статтю 1 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 3515-IX від 09.12.2023 }