Стаття 9. Особливості національно-патріотичного виховання

1. Метою національно-патріотичного виховання є формування і утвердження української національної та громадянської ідентичності, оборонної свідомості, громадянської стійкості на основі суспільно-державних (національних) цінностей України, соціальної активності та відповідальності, готовності до дієвого виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, державної незалежності і територіальної цілісності України.

2. Національно-патріотичне виховання охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства, насамперед сфери освіти і науки, молодіжну та соціальну сфери, культури і мистецтва, реклами, відновлення та збереження національної пам’яті, краєзнавства, туризму, охорони довкілля, фізичної культури і спорту, профорієнтації на військові спеціальності, цивільної оборони та цивільного захисту, безпеки і оборони України, зв’язків із закордонними українцями. Основними складовими національно-патріотичного виховання є: 1) громадянсько-патріотичне виховання; 2) духовно-моральне виховання; 3) співпраця із закордонними українцями.

3. Національно-патріотичне виховання стосується громадян України і закордонних українців усіх вікових груп та здійснюється шляхом: 1) популяризації суспільно-державних (національних) цінностей України; 2) здійснення заходів з формування оборонної свідомості та громадянської стійкості; 3) поширення знань про видатних особистостей українського державотворення; 4) залучення інститутів громадянського суспільства до виконання завдань національно-патріотичного виховання; 5) залучення громадян України, насамперед дітей та молоді, до участі в заходах національно-патріотичного спрямування; 6) організації та здійснення виховних і просвітницьких заходів; 7) формування навичок критичного мислення, медіаграмотності та запобігання поширенню недостовірної інформації; 8) залучення зак но-патріотичного спрямування; 6) організації та здійснення виховних і просвітницьких заходів; 7) формування навичок критичного мислення, медіаграмотності та запобігання поширенню недостовірної інформації; 8) залучення закордонних українців до збереження і популяризації української мови, культури, а також формування та збереження національної ідентичності; 9) залучення ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників Революції Гідності до здійснення заходів національно-патріотичного виховання.

4. Громадянсько-патріотичне виховання здійснюється за такими напрямами: 1) формування та утвердження в суспільстві патріотичної свідомості, любові до України, поваги до державних символів та державної мови; 2) залучення громадян до активної участі в громадському житті; 3) популяризація історії України, зокрема боротьби українського народу за самовизначення і творення власної держави, етапів державотворення та борців за незалежність і територіальну цілісність України, а також українців, досягнення яких увійшли до світової історії; 4) ознайомлення громадян, насамперед дітей та молоді, із засадами функціонування держави, сприяння вивченню Конституції України та законів України; 5) інформування громадян України про важливість здорового способу життя, відповідального ставлення до свого здоров’я, навчання навичкам безпеки життєдіяльності; 6) запобігання проявам негативної поведінки, злочинності, наркоманії, алкоголізму, насамперед серед дітей та молоді; 7) популяризація та збереження культурної спадщини та культурних цінностей України; 8) формування сприйняття державної мови як національної цінності та важливого атрибута національної ідентичності.

5. Духовно-моральне виховання здійснюється за такими напрямами: 1) популяризація та поширення україномовного культурного продукту; 2) сприяння утвердженню нальної цінності та важливого атрибута національної ідентичності.

5. Духовно-моральне виховання здійснюється за такими напрямами: 1) популяризація та поширення україномовного культурного продукту; 2) сприяння утвердженню сімейних цінностей та активне залучення сім’ї до національно-патріотичного виховання; 3) популяризація та збереження культурної спадщини та культурних цінностей України; 4) формування лідерських компетентностей, особистої психологічної та духовної стійкості, проактивної життєвої позиції і усвідомленої громадянської відповідальності; 5) визначення ціннісних засад та етичних стандартів професійної діяльності, що передбачають сумлінне ставлення до виконання своїх обов’язків і запобігання корупції та зловживанню повноваженнями; 6) дбайливе ставлення до довкілля та природних ресурсів держави; 7) вшанування видатних особистостей українського державотворення, ветеранів України, героїв, які полягли в боротьбі за захист незалежності та територіальної цілісності України; 8) залучення закордонних українців до збереження і популяризації української мови, культури, а також формування та збереження національної ідентичності.

6. Співпраця із закордонними українцями щодо формування та реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності здійснюється відповідно до Закону України "Про закордонних українців" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.