Стаття 4. Пріоритети державної політики у сфері культури
Стаття 4. Пріоритети державної політики у сфері культури
1. Пріоритетами державної політики у сфері культури є: розвиток культури української нації, корінних народів та національних меншин України; актуалізація ролі культури як системи цінностей, ресурсу для формування української національної та громадянської ідентичності, забезпечення сталого розвитку та консолідації суспільства; {Абзац третій частини першої статті 4 в редакції Закону № 4579-IX від 21.08.2025 } посилення освітнього, інноваційного та комунікаційного потенціалу культури; охорона культурної спадщини та культурних цінностей, збереження, відтворення та охорона традиційного характеру середовища; естетичне виховання громадян, передусім дітей та юнацтва; розвиток мистецької освіти, кадрове забезпечення сфери культури; автономія та самоврядування закладів культури та закладів освіти у сфері культури; розширення та модернізація культурної інфраструктури села; охорона, заохочення та підтримка культурного розмаїття як одного з найважливіших чинників сталого розвитку держави; економічна (фінансова), територіальна (фізична), соціальна та інформаційна доступність якісних культурних послуг для кожного; створення, виробництво, тиражування, розповсюдження, демонстрування, споживання, популяризація, збереження та використання культурних благ; розвиток державно-приватного партнерства, залучення інвестицій у сферу культури; забезпечення проведення досліджень у сфері культури; підвищення престижності у суспільстві професій у сфері культури; розвиток креативних індустрій; відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу. {Частину першу статті 4 доповнено абзацом сімнадцятим згідно із Закон стві професій у сфері культури; розвиток креативних індустрій; відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу. {Частину першу статті 4 доповнено абзацом сімнадцятим згідно із Законом № 4579-IX від 21.08.2025 }
2. Пріоритети державної політики у сфері культури визначаються: стратегіями, концепціями, програмами у сфері культури, що розробляються і затверджуються згідно із законодавством; щорічним посланням Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України та програмами діяльності Кабінету Міністрів України, схваленими Верховною Радою України, в яких враховуються аспекти розвитку культури; завданнями з розвитку сфери культури, визначеними планами пріоритетних дій Кабінету Міністрів України. Пріоритети державної політики у сфері культури враховуються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у програмах соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
3. Стратегію розвитку культури та план заходів щодо її реалізації, які ґрунтуються на принципах послідовності, наступництва і безперервності державної політики у сфері культури, затверджує Кабінет Міністрів України один раз на п’ять років за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв. {Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4731-VI від 17.05.2012 , № 954-VIII від 28.01.2016 , № 2458-VIII від 19.06.2018 ; в редакції Закону № 1432-IX від 29.04.2021 } Стаття 4 - 1 . Моніторинг та оцінювання реалізації державної політики у сфері культури
1. Моніторинг реалізації державної політики у сфері культури (далі ; в редакції Закону № 1432-IX від 29.04.2021 } Стаття 4 - 1 . Моніторинг та оцінювання реалізації державної політики у сфері культури
1. Моніторинг реалізації державної політики у сфері культури (далі - моніторинг) - це система регулярного спостереження, оцінювання та прогнозу динаміки кількісних і якісних змін у сфері культури. Моніторинг здійснюється шляхом збирання, передавання, систематизації, збереження та аналізу інформації про стан сфери культури, прогнозування змін у цій сфері, розроблення рекомендацій для інформаційно-аналітичного забезпечення управління, прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам у сфері культури, формування державної політики у сфері культури на засадах сталого розвитку. Джерелами даних моніторингу є статистична інформація, адміністративні дані, дані соціологічних та інших досліджень тощо.
2. Оцінювання реалізації державної політики у сфері культури - це вимірювання прямих ефектів, результативності та наслідків реалізації державної політики у сфері культури, програм розвитку, проектів, оцінювання впливу, а також надання рекомендацій щодо прийняття управлінських рішень.
3. Суб’єктами моніторингу та оцінювання реалізації державної політики у сфері культури є: на рівні адміністративно-територіальної одиниці - органи місцевого самоврядування, місцеві органи виконавчої влади; на загальнодержавному рівні - центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері культури. Порядок і методику здійснення моніторингу та оцінювання реалізації державної політики у сфері культури затверджує Кабінет Міністрів України. {Закон доповнено статтею 4 - 1 згідно із Законом № 1432-IX від 29.04 методику здійснення моніторингу та оцінювання реалізації державної політики у сфері культури затверджує Кабінет Міністрів України. {Закон доповнено статтею 4 - 1 згідно із Законом № 1432-IX від 29.04.2021 } Стаття 4 - 2 . Мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами
1. Мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами визначають: базовий набір культурних послуг; вимоги до ресурсного забезпечення базового набору культурних послуг; показники та критерії оцінки якості надання культурних послуг. Доступність культурної послуги визначається економічною (фінансовою), територіальною, фізичною, соціальною та інформаційною доступністю у необхідному для споживача вигляді з урахуванням зручного для отримувача місця, часу її надання. Якість культурної послуги визначається сукупністю властивостей, що характеризують процес і результат її надання та обумовлюють здатність задовольнити певні потреби отримувача культурної послуги.
2. Мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами, методику розрахунку собівартості базового набору культурних послуг, що надаються комунальними закладами культури, затверджує Кабінет Міністрів України. Показники та критерії оцінювання якості надання культурних послуг затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури. {Закон доповнено статтею 4 - 2 згідно із Законом № 1432-IX від 29.04.2021 } Стаття 4 - 3 . Механізми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дитиною в закладах культури, в яких у колективах перебувають діти
1. Керівники та працівники закладів культури, в яких у колективах перебувають діти, зобов’язані сфор льства та жорстокого поводження з дитиною в закладах культури, в яких у колективах перебувають діти
1. Керівники та працівники закладів культури, в яких у колективах перебувають діти, зобов’язані сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною.
2. Керівник закладу культури, в якому в колективах перебувають діти: затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі культури з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених Кабінетом Міністрів України, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників закладу та здійснює контроль за його виконанням; розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі культури протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей; сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб.
3. Працівники закладу культури, в якому в колективах перебувають діти, у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані: вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з дитиною; за потреби надати ть діти, у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані: вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з дитиною; за потреби надати домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та звернутися до органів Національної поліції України; повідомити керівника закладу культури, в якому в колективах перебувають діти, та принаймні одного з батьків або інших законних представників дитини, яка вчинила насильство або жорстоке поводження, та дитини, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження. {Закон доповнено статтею 4 - 3 згідно із Законом № 3792-IX від 06.06.2024 }