Стаття 15. Запобігання бездомності осіб із груп ризику

1. До груп ризику щодо втрати житла або права на його використання належать: діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа; мешканці гуртожитків, для яких таке житло є єдиним місцем проживання; особи, які не мають власного житла та проживають в орендованих приміщеннях, у знайомих, родичів, друзів тощо.

2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до груп ризику належать: особи, які страждають на психічні розлади; особи, хворі на наркоманію та хронічний алкоголізм; недієздатні та обмежено дієздатні особи.

3. З метою запобігання бездомності осіб із груп ризику місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують: виконання законодавства щодо збереження та захисту житлових та майнових прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, мешканців гуртожитків; розвиток житлового фонду соціального призначення; влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до сімейних форм виховання; сприяння у встановленні опіки та піклування над недієздатними та обмежено дієздатними повнолітніми особами; надання послуг особам, хворим на наркоманію та хронічний алкоголізм; проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед осіб груп ризику, спрямованої на збереження їх житла.