Стаття 3. Принципи державної політики у сфері ліцензування
1. Державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на: 1) принципі єдиної державної системи ліцензування, що реалізується шляхом: встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, виключно цим Законом; визначення вичерпного переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, виходячи з мінімальної кількості таких документів, достатніх лише для підтвердження виконання вимог відповідних ліцензійних умов; визначення Кабінетом Міністрів України органів ліцензування, крім державних органів, які визначені органами ліцензування законом, видів господарської діяльності, визначених статтею 7 цього Закону; {Абзац четвертий пункту 1 частини першої статті 3 в редакції Закону № 139-IX від 02.10.2019 } 2) принципі екстериторіальності, згідно з яким дія ліцензії поширюється на всю територію України, незалежно від органу ліцензування, який її видав, крім випадків, встановлених законом; {Пункт 2 частини першої статті 3 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 } 3) принципі дотримання законності шляхом того, що: запровадження ліцензування виду господарської діяльності здійснюється виключно законом шляхом внесення змін до статті 7 цього Закону; {Абзац другий пункту 3 частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 } види господарської діяльності, не зазначені у статті 7 цього Закону, ліцензуванню не підлягають; виключно законами визначаються підстави для видачі ліцензії, залишення заяви про отримання ліцензії без руху, без розгляду, закриття провадження, відмови у видачі ліцензії, переоформлення ліцензії, розширення провадження виду господарської діяльності ліцензіатом, зупинення, відновлення дії ліцензії повністю або частково, припинення дії ліцензії повністю або частково і строки прийняття та набрання чинності рішеннями органів ліцензування; {Пункт 3 частини першої статті 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 ; в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2 нзії повністю або частково і строки прийняття та набрання чинності рішеннями органів ліцензування; {Пункт 3 частини першої статті 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 ; в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 } встановлюються конкретні строки здійснення кожної дії органу ліцензування, спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування; вимоги ліцензійних умов мають бути однозначними, прозорими та виключати можливість їх суб’єктивного застосування органами ліцензування чи ліцензіатами; повноваження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування поширюються на сферу ліцензування всіх видів господарської діяльності, визначаються виключно цим Законом і не можуть бути обмежені іншими законами; {Абзац сьомий пункту 3 частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 } запроваджується відповідальність посадових осіб органів ліцензування і спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та суб’єктів господарювання за порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють сферу ліцензування; забороняється вимагання органами ліцензування надання документів з державних паперових або електронних інформаційних ресурсів; 4) принципі пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави, що передбачає: ліцензування застосовується лише до такого виду господарської діяльності, провадження якого становить загрозу порушення прав, законних інтересів громадян, життю чи здоров’ю людини, навколишньому природному середовищу та/або безпеці держави, і лише у разі недостатності інших засобів державного регулювання; {Абзац другий пункту 4 частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 } запобігання проявам корупції; у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, державного регулювання; {Абзац другий пункту 4 частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 } запобігання проявам корупції; у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці; 5) принципі рівності прав суб’єктів господарювання, що передбачає: вільний вибір суб’єктом господарювання провадження встановленого законом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, і території своєї діяльності; забезпечення при отриманні ліцензії рівності прав суб’єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми чи форми власності, якщо інше не встановлено законом; {Абзац третій пункту 5 частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 } встановлення єдиних вимог ліцензійних умов шляхом визначення їх відповідності рівням ризику від провадження відповідного виду господарської діяльності; уникнення необґрунтованих обтяжень чи зайвих адміністративних процедур; заборону використання ліцензування видів господарської діяльності для обмеження конкуренції; 6) принципі відкритості процесу ліцензування, що забезпечується шляхом: внесення відомостей про ліцензування видів господарської діяльності суб’єктів господарювання до ліцензійних реєстрів; {Пункт 6 частини першої статті 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 } своєчасного оприлюднення результатів ліцензійної діяльності органами ліцензування на своїх офіційних веб-сайтах та проектів нормативно-правових актів - у порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації"; забезпечення доступності інформації у сфері ліцензування відповідно до закону; залучення на паритетних засадах представників профільних громадських організацій, суб’єктів господарювання та/або їх об’єднань до процесу прийняття рішень Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування.
2. Принципи державної політики у сф лучення на паритетних засадах представників профільних громадських організацій, суб’єктів господарювання та/або їх об’єднань до процесу прийняття рішень Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування.
2. Принципи державної політики у сфері ліцензування поширюються на порядок ліцензування всіх видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Ліцензування видів господарської діяльності, що не відповідає наведеним у цій статті принципам державної політики, забороняється.