Стаття 2. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: комунікаційні послуги - хмарні послуги та послуги центрів обробки даних; {Частину першу статті 2 доповнено терміном згідно із Законом № 3343-IX від 23.08.2023 } користувач хмарних послуг - фізична або юридична особа, яка використовує хмарні послуги для забезпечення власних потреб; надавач хмарних послуг - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка надає одну або більше хмарні послуги самостійно або спільно з іншими надавачами хмарних послуг; публічний користувач хмарних послуг (далі - публічний користувач) - орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, державне підприємство, державна установа, державна організація чи інший суб’єкт владних повноважень або інший суб’єкт, якому делеговані такі повноваження; регулятор комунікаційних послуг - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації; {Частину першу статті 2 доповнено терміном згідно із Законом № 3343-IX від 23.08.2023 } технологія хмарних обчислень - технологія забезпечення дистанційного доступу на вимогу користувача до хмарної інфраструктури через електронні комунікаційні мережі; хмара (хмарна інфраструктура) - сукупність динамічно розподілюваних та налаштовуваних хмарних ресурсів, що можуть бути оперативно надані користувачу хмарних послуг і вивільнені через глобальну та локальні мережі передачі даних; хмарна послуга - послуга з надання хмарних ресурсів за допомогою технології хмарних обчислень; хмарні ресурси - будь-які технічні та програмні засоби або інші компоненти інформаційної (автоматизованої) системи, доступ до яких забезпечують технології хмарних обчислень, зокрема процесорний час (обчислювальна потужність), місце у сховищах даних, обчислювальні мережі, бази даних і комп’ютерні програми; центр обробки даних - спеціалізований технічний комплекс, що складається з інженерної (системи безперебійного електроживлення, вентиляції, охолодженн на потужність), місце у сховищах даних, обчислювальні мережі, бази даних і комп’ютерні програми; центр обробки даних - спеціалізований технічний комплекс, що складається з інженерної (системи безперебійного електроживлення, вентиляції, охолодження та регулювання вологості, пожежної безпеки, фізичної охорони), інформаційної, електронної комунікаційної та програмно-апаратної інфраструктури, засоби якого забезпечують або реалізують надання послуг із зберігання та обробки даних, у тому числі, але не обмежуючи: надання хмарних послуг, резервного копіювання даних, передачі даних, оренди комунікаційних стійок, послуг хостингу.
2. Інші терміни в цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у Цивільному кодексі України, законах України "Про інформацію", "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про стандартизацію", "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", "Про наукову і науково-технічну експертизу", "Про Національний банк України", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права", "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України", "Про національну безпеку", "Про електронні комунікації".