Стаття 5. Мета та завдання державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури

1882-IXвід 16 листопада 2021 р.Стаття 5 з 32

1. Метою державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури є забезпечення безпеки об’єктів критичної інфраструктури, запобігання проявам несанкціонованого втручання в їх функціонування, прогнозування та запобігання кризовим ситуаціям на об’єктах критичної інфраструктури.

2. До завдань формування і реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури належать: 1) запобігання проявам несанкціонованого втручання в її функціонування, прогнозування та запобігання кризовим ситуаціям на об’єктах критичної інфраструктури; 2) попередження кризових ситуацій, що порушують безпеку критичної інфраструктури; 3) створення, впровадження, розвиток та забезпечення функціонування національної системи захисту критичної інфраструктури, у тому числі шляхом визначення уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України, а також визначення повноважень у сфері захисту критичної інфраструктури інших суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури; {Пункт 3 частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2684-IX від 18.10.2022 } 4) розроблення нормативно-правової та нормативно-технічної бази з питань забезпечення безпеки об’єктів критичної інфраструктури; 5) розроблення та реалізація державних цільових програм із захисту критичної інфраструктури; 6) розроблення комплексу заходів з контролю за ризиками безпеки, виявлення, запобігання та ліквідації наслідків інцидентів безпеки на об’єктах критичної інфраструктури; 7) встановлення обов’язкових вимог із забезпечення безпеки об’єктів критичної інфраструктури, їх захищеності на всіх етапах життєвого циклу, у тому числі під час створення, прийняття в експлуатацію, модернізації; 8) аналіз викликів та загроз, що впливають на стійкість критичної інфраструктури, оцінка стану її захищеності; 9) розроблення методології аналізу результативності державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури; 10) підготовка, перепідготовка, підвищення квалі ливають на стійкість критичної інфраструктури, оцінка стану її захищеності; 9) розроблення методології аналізу результативності державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури; 10) підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації, тренування працівників національної системи захисту критичної інфраструктури; 11) забезпечення взаємодії національної системи захисту критичної інфраструктури з відповідними міжнародними системами, насамперед європейськими та євроатлантичними.