Стаття 7. Повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері нормування у будівництві
Стаття 7. Повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері нормування у будівництві {Назва статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 156-IX від 03.10.2019 }
1. До повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері нормування у будівництві належать: {Абзац перший частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 156-IX від 03.10.2019 } 1) затвердження, внесення змін, визнання такими, що втратили чинність, скасування галузевих будівельних норм і координація їх розроблення та перевірки, а також погодження технічних завдань на їх розроблення; {Пункт 1 частини першої статті 7 в редакції Закону № 156-IX від 03.10.2019 } 2) подання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, пропозицій щодо розроблення державних будівельних норм та внесення змін до них; 3) розроблення державних будівельних норм, проектів змін до них та подання на затвердження відповідно до погодженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, технічного завдання; 4) надання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, інформації щодо розроблення проектів галузевих будівельних норм; 5) створення фондів галузевих будівельних норм; 6) забезпечення офіційного оприлюднення галузевих будівельних норм, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті відповідного суб’єкта нормування у будівництві і надання безоплатного доступу до них. {Пункт 6 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012 ; в р веб-сайті відповідного суб’єкта нормування у будівництві і надання безоплатного доступу до них. {Пункт 6 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012 ; в редакції Закону № 156-IX від 03.10.2019 } Стаття 7 - 1 . Методи нормування у будівництві
1. До методів нормування у будівництві належать параметричний, розпорядчий та цільовий методи.
2. Вибір методу нормування у будівництві здійснюється, виходячи з особливостей об’єкта нормування у будівництві. Перевага надається параметричному та цільовому методам нормування у будівництві. {Закон доповнено статтею 7 - 1 згідно із Законом № 156-IX від 03.10.2019 } Стаття 7 - 2 . Основні вимоги до будівель і споруд
1. Під час проектування, будівництва та експлуатації об’єктів повинно бути забезпечено дотримання основних вимог до будівель і споруд з урахуванням їх функціонального призначення.
2. Основні вимоги до будівель і споруд конкретизуються у будівельних нормах, нормативних документах на конструктивні та інженерні системи.
3. Будівлі і споруди у цілому та їх окремі частини повинні бути придатними для використання за призначенням з урахуванням, зокрема, безпеки для здоров’я людей, які задіяні протягом усього життєвого циклу споруди. При належному технічному обслуговуванні будівлі і споруди мають відповідати основним вимогам протягом їх економічно обґрунтованого строку експлуатації.
4. Основними вимогами до будівель і споруд є забезпечення: 1) механічного опору та стійкості - будівлі і споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб навантаження, що діятимуть на них під час будівництва і експлуатації, не призво зпечення: 1) механічного опору та стійкості - будівлі і споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб навантаження, що діятимуть на них під час будівництва і експлуатації, не призводили до: руйнування всієї будівлі або споруди, або її частини; значної деформації, що перевищує гранично допустимий ступінь; пошкодження інших частин будівлі або споруди, елементів приєднання або встановленого обладнання внаслідок значних деформацій несучих конструкцій; пошкодження внаслідок події у ступені, що не відповідає першопричині; 2) пожежної безпеки - будівлі або споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб у разі виникнення пожежі: протягом визначеного проміжку часу зберігалася несуча здатність конструкцій; було обмежено виникнення та поширення вогню і диму всередині будівлі чи споруди; було обмежено поширення вогню на сусідні будівлі і споруди; була забезпечена можливість евакуації людей або їх порятунок в інший спосіб; враховувалася безпека рятувальників; 3) гігієни, здоров’я та захисту довкілля - будівлі і споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб протягом усього життєвого циклу вони не становили загрози гігієні або здоров’ю та безпеці працівників, мешканців чи сусідів та не справляли значного впливу на якість довкілля або на клімат під час їх будівництва, експлуатації та знесення, зокрема, внаслідок будь-якого з таких чинників: виділення токсичного газу; виділення у повітря всередині або зовні приміщення небезпечних речовин, летких органічних сполук, парникових газів або небезпечних часток; виділення небезпечної радіації; виділення небезпечних речовин у ґру ння у повітря всередині або зовні приміщення небезпечних речовин, летких органічних сполук, парникових газів або небезпечних часток; виділення небезпечної радіації; виділення небезпечних речовин у ґрунтові води, морські води, поверхневі води або ґрунт; виділення небезпечних речовин у питну воду або інших речовин, що негативно впливають на питну воду; аварійного скидання стічних вод, твердих чи рідких відходів, виділення димових газів; сирості у частинах будівель або споруд чи на поверхнях всередині будівель або споруд; 4) безпеки і доступності під час експлуатації - будівлі і споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб вони не становили недопустимих ризиків нещасних випадків або ушкоджень під час технічного обслуговування або експлуатації, таких як небезпека послизнутися, падіння, зіткнення, опіки, ураження електричним струмом, травми від вибуху і зламів. Зокрема, будівлі і споруди мають бути запроектовані і побудовані з урахуванням доступності їх використання маломобільними групами населення, у тому числі особами з інвалідністю; 5) захисту від шуму та вібрації - будівлі і споруди повинні бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб шум, що сприймається мешканцями або особами, які перебувають поблизу, був зведений до рівня, що не загрожує їхньому здоров’ю і дає можливість спати, відпочивати і працювати в задовільних умовах; 6) енергозбереження та енергоефективності - будівлі і споруди, їх системи опалювання, охолодження, освітлення та вентиляції мають бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб кількість енергії, що використовується під час експлуатації, була низькою, з урахуванн системи опалювання, охолодження, освітлення та вентиляції мають бути запроектовані і побудовані таким чином, щоб кількість енергії, що використовується під час експлуатації, була низькою, з урахуванням потреб мешканців та кліматичних умов місця розташування будівлі або споруди. Будівлі і споруди також повинні бути енергозберігаючими та потребувати якомога менше енергії під час будівництва та демонтажу; 7) сталого використання природних ресурсів - будівлі і споруди повинні бути запроектовані, побудовані і знесені таким чином, щоб використання природних ресурсів було раціональним і забезпечувало, зокрема: можливість повторного використання або переробки конструкцій будівель і споруд, їх матеріалів і частин після знесення; довговічність будівель і споруд; можливість використання екологічно сумісних сировинних і вторинних матеріалів у будівлях і спорудах. {Закон доповнено статтею 7 - 2 згідно із Законом № 850-IX від 02.09.2020 }