Розділ IIIПро органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органівЧинний

Стаття 44. Припинення діяльності приватного виконавця

Q: Чи є Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів стаття 44 чинною?

Стаття 44 Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів України чинна на 23 квітня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Q: Які статті йдуть до і після 44 у Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів?

У Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів України 55 статей: попередня — ст. 43, наступна — ст. 45.

№ 1403-VIIIвід 02 червня 2016 р.Стаття 44 з 55

1. Діяльність приватного виконавця припиняється шляхом позбавлення права на здійснення діяльності приватного виконавця у разі: 1) подання приватним виконавцем заяви про припинення діяльності приватного виконавця; 2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний виконавець засуджений за умисне кримінальне правопорушення; {Пункт 2 частини першої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 } 3) набрання законної сили рішенням суду, відповідно до якого приватного виконавця притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією; {Пункт 3 частини першої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 } 4) застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця; 5) неукладення приватним виконавцем договору страхування відповідальності протягом одного місяця з дня зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пункту 3 частини першої статті 42 цього Закону; 6) нескладення приватним виконавцем у випадках, передбачених цим Законом, іспиту у порядку, визначеному статтею 33 цього Закону; 7) встановлення Міністерством юстиції України факту невідповідності приватного виконавця вимогам, визначеним статтею 18 цього Закону; 8) втрати приватним виконавцем громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання; 9) визнання приватного виконавця безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 10) смерті приватного виконавця.

2. У разі неможливості здійснення приватним виконавцем професійної діяльності та у разі встановлення зазначених у частині першій цієї статті підстав Міністерство юстиції України видає наказ про припинення діяльності приватного виконавця.

3. Не допускається припинення діяльності приватного виконавця на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, якщо такий приватний виконавець має на виконанні виконавчі провадження. Наказ про припинення діяльності приватного виконавця на підставі пункту 1 частини першої цієї статті видається Міністерством юстиції України, за умови відсутності у приватного виконавця незакінчених виконавчих проваджень та надання ним доказів передачі до відповідного державного архіву документів діловодства та архіву приватного виконавця.