Стаття 17. 1: Визначення

Для цілей цієї Глави: алгоритм означає певну послідовність кроків, які виконуються для вирішення проблеми або отримання результату; позивач означає інвестора Сторони, який звертається із позовом відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу); конфіденційна інформація означає конфіденційну ділову інформацію або інформацію, яка є закритою або іншим чином захищеною від розголошення відповідно до законодавства Сторони; охоплені інвестиції означає, стосовно Сторони, інвестиції: (a) на власній території; (b) здійснені відповідно до національного законодавства Сторони, чинного на момент здійснення інвестицій; (c) які прямо чи опосередковано належать або контролюються інвестором іншої Сторони; і (d) існуючі на дату набрання чинності цією Угодою, або здійснені чи набуті пізніше; сторони спору означає позивача та Сторону-відповідача; сторона спору означає або позивача, або Сторону-відповідача; підприємство означає підприємство, як визначено в Статті 1.5 (Визначення термінів загального застосування), і філію підприємства; існуючий означає чинний на дату набрання чинності цією Угодою; МЦВІС означає Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів, створений відповідно до Конвенції МЦВІС. Додаткові правила МЦВІС означає Правила, якими регулюються додаткові процедури проваджень, які може застосовувати Секретаріат Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів ; Конвенція МЦВІС означає Конвенцію про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами, вчинену 18 березня 1965 року у Вашингтоні, округ Колумбія; права інтелектуальної власності означає авторське право та суміжні права, права на торговельні марки, географічні зазначення, промислові зразки, патентні права, права на компонування інтегральних схем, права щодо захисту нерозкритої інформації та права селекціонерів; інвестиції означає: (а) будь-що з наступного: (i) підприємство; (ii) частки, акції або інші форми участі в капіталі підприємства; (iii) облігації, боргові зобов’язання або інші бо а щодо захисту нерозкритої інформації та права селекціонерів; інвестиції означає: (а) будь-що з наступного: (i) підприємство; (ii) частки, акції або інші форми участі в капіталі підприємства; (iii) облігації, боргові зобов’язання або інші боргові інструменти підприємства; (iv) кредит підприємству; (v) частка в підприємстві, яка дає право власнику на частку доходу або прибутку підприємства; (vi) частка в підприємстві, яка дає право власнику на частку в активах цього підприємства у випадку ліквідації; (vii) права стосовно капіталу або інших активів на території Сторони, які виникають у зв’язку із здійсненням економічної діяльності на такій території, зокрема відповідно до: (A) контракту, який передбачає наявність майна інвестора на території Сторони, включаючи контракт "під ключ" або будівельний контракт, або концесію, або (B) контракту, за яким винагорода значною мірою залежить від обсягів виробництва, доходів або прибутку підприємства; (viii) права інтелектуальної власності, та (ix) будь-які інші матеріальні або нематеріальні, рухомі або нерухомі майнові та суміжні майнові права, набуті задля або використані з метою отримання економічної вигоди або з іншими підприємницькими цілями; (b) у кожному випадку передбачає залучення капіталу чи інших ресурсів, очікування доходу чи прибутку, внеску в економіку приймаючої Сторони, певну тривалість або прийняття ризику - 1 ; і (c) для цілей цього визначення інвестиція не включає: (i) грошову вимогу, яка виникає виключно внаслідок: (A) комерційного контракту щодо купівлі-продажу товару або послуги підданим або підприємством на території однієї Сторони підприємству на території іншої Сторони; або (B) надання кредиту у зв'язку з комерційною операцією, такою як фінансування торгівлі; (ii) постанову або рішення, видані в судовому або адміністративному порядку, або (iii) будь-які інші грошові вимоги, які не стосуються вимог, перелічених в підпунктах (a)(i) - (a)(ix); інвестор Сторони означає підданого або підприємство Сторони, яке має намір здійсн я, видані в судовому або адміністративному порядку, або (iii) будь-які інші грошові вимоги, які не стосуються вимог, перелічених в підпунктах (a)(i) - (a)(ix); інвестор Сторони означає підданого або підприємство Сторони, яке має намір здійснити, здійснює або здійснив інвестицію. Для цілей цього визначення: підприємство Сторони означає: (a) підприємство, яке засноване або організоване відповідно до законодавства відповідної Сторони і яке здійснює суттєву підприємницьку діяльність на території цієї Сторони. Визначення того, чи здійснює підприємство суттєву підприємницьку діяльність на території Сторони, підлягає оцінці у кожній конкретній ситуації на основі дослідження фактичних даних; або (b) підприємство, яке засноване або організоване відповідно до законодавства відповідної Сторони, і яке прямо чи опосередковано належить або контролюється підданим цієї Сторони або підприємством, зазначеним у підпункті (a); підданий означає підданого, визначеного Статтею 1.5 (Визначення термінів загального застосування), за винятком фізичних осіб, які мають подвійне громадянство України та Канади; в останньому випадку відповідна фізична особа вважається виключно громадянином Сторони, з якою вона має основний стійкий правовий зв’язок; Нью-Йоркська конвенція означає Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень, вчинену в Нью-Йорку 10 червня 1958 року; Сторона, що не є стороною спору означає Сторону, яка не є стороною в інвестиційному спорі; Сторона-відповідач означає Сторону, проти якої подано позов відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу); фінансування третьої сторони означає будь-яке фінансування або іншу рівнозначну підтримку, надану особою, яка не є стороною спору, з метою фінансування витрат на провадження повністю або частково, зокрема у формі пожертвування або гранту, або в обмін на винагороду, виплата якої залежить від результату розгляду спору; Трибунал означає арбітражний суд, створений відповідно до Частини D ( ання витрат на провадження повністю або частково, зокрема у формі пожертвування або гранту, або в обмін на винагороду, виплата якої залежить від результату розгляду спору; Трибунал означає арбітражний суд, створений відповідно до Частини D (Вирішення спорів між інвестором і державою) або Частини E (Прискорений арбітраж); Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ означає арбітражний регламент Комісії Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі; та Правила прозорості ЮНСІТРАЛ означає Правила ЮНСІТРАЛ про прозорість в контексті арбітражних проваджень між інвестором і державою на підставі міжнародних договорів, вчинені ум. Нью-Йорк 10 грудня 2014 року. __________ - 1 Оцінка відповідності таким критеріям здійснюється у кожній конкретній справі на підставі фактичних даних. Частина В - Захист інвестицій

1. Ця Глава застосовується до заходів, прийнятих або підтримуваних Стороною щодо: (a) інвестора іншої Сторони; (b) охоплених інвестицій; і (c) Статті 17.5 (Неухилення від дотримання законодавства), Статті 17.12 (Вимоги до результатів діяльності) та Статті 17.15 (Відповідальна ділова поведінка), інвестицій на її території.

2. Зобов'язання Сторони за цією Главою застосовуються до заходів, прийнятих або підтримуваних: (a) центральним, регіональним або іншим органом влади цієї Сторони; і (b) будь-якою особою, включаючи державне підприємство або будь-який інший орган, який здійснює будь-які державні повноваження, делеговані центральними, регіональними чи іншими органами виконавчої влади цієї Сторони.

3. Ця Глава не є обов 'язковою для Сторони стосовно дії чи факту, які мали місце або ситуації, яка завершилася, до дати набрання чинності цією Угодою для відповідної Сторони.

1. У разі будь-якої невідповідності між цією Главою та будь-якою іншою Главою цієї Угоди, інша Глава має переважну силу з питань, щодо яких виникає невідповідність.

2. Вимога Сторони щодо розміщення постачальником послуг іншої Сторони облігацій або застосування інших форм фінансового забезпечення як умови для транскордонного постачання послуг, сама по собі не означає, що ця Глава застосовується до заходів, прийнятих або підтримуваних Стороною щодо такого транскордонного надання послуг. Ця Глава застосовується до заходів, прийнятих або збережених Стороною щодо розміщених облігацій або іншого фінансового забезпечення, у тій мірі, в якій облігації чи фінансове забезпечення є охопленою інвестицією.

3. Ця Глава не застосовується до заходів, прийнятих або підтримуваних Стороною з питань, що охоплюються Главою 20 (Фінансові послуги).

4. Стаття 18.5 (Доступ до ринку) - 2 включена до цієї глави та є невід’ємною частиною цієї Глави та застосовується до заходів, прийнятих або підтримуваних Стороною щодо надання послуг на її території шляхом здійснення охопленої інвестиції. __________ - 2 Сторони зауважують, що будь-які застереження Сторін в порядку Додатку I (Невідповідні заходи щодо транскордонної торгівлі послугами та інвестицій) щодо Статті 18.5 (Доступ до ринку) застосовуються до заходів такої Сторони, визначених пунктом 4. Сторони підтверджують право кожної зі Сторін здійснювати правове регулювання на своїй території для досягнення законних цілей політики, зокрема щодо захисту навколишнього середовища та вирішення проблеми зміни клімату; забезпечення національної безпеки та територіальної цілісності; виконання вимог національного законодавства; забезпечення соціального захисту або захисту прав споживачів; або охорони та захисту здоров'я, безпеки, прав корінних народів, забезпечення ґендерної рівності або культурного розмаїття. Сторони визнають неприйнятними будь-які дії щодо заохочення інвестиції шляхом послаблення національного правового регулювання питань, пов’язаних зі здоров’ям, безпекою, охороною навколишнього середовища, правами корінних народів або іншими цілями регуляторної політики. Відповідно, жодна зі Сторін не має права послаблювати, відмовлятися чи іншим чином відступати від таких заходів, або пропонувати послабити, відмовитися або іншим чином відступити від таких заходів з метою сприяння встановленню, придбанню, розширенню чи управлінню інвестиціями інвестора на своїй території. Якщо Сторона вважає, що інша Сторона здійснили зазначені дії, вона може вимагати консультацій з такою Стороною, і обидві Сторони повинні провести консультації з метою уникнення ситуації, яка створює умови для такого сприяння.

1. Кожна Сторона надає інвестору іншої Сторони не менш сприятливий режим, ніж той, який вона надає за аналогічних умов своїм власним інвесторам щодо встановлення, придбання, збільшення, управління, здійснення, користування, або продажу або іншого розпоряджання інвестицією на своїй території.

2. Кожна Сторона надає охопленій інвестиції режим, не менш сприятливий, ніж той, який вона надає за аналогічних умов інвестиціям своїх власних інвесторів щодо встановлення, придбання, збільшення, управління, здійснення, користування, або продажу або іншого розпоряджання інвестицією на своїй території.

3. Режим, наданий Стороною відповідно до пунктів 1 і 2 в особі органу виконавчої влади, за винятком органу виконавчої влади центрального рівня, означає режим, наданий за аналогічних умов, таким органом національним інвесторам та інвестиціям Сторони, яку він представляє.

4. Питання, чи режим, наданий Стороною відповідно до пунктів 1 і 2, надається за аналогічних умов, залежить від сукупності факторів, у тому числі від того, чи відповідний режим передбачає розмежування інвесторів та інвестицій з точки зору досягнення законних цілей державної політики.

5. Пункти 1 і 2 забороняють дискримінацію за ознакою національності. Різниця в ставленні до інвестора або охопленої інвестиції та до власного інвестора або інвестиції Сторони сама по собі не становить дискримінації за ознакою національності.

1. Кожна Сторона надає інвестору іншої Сторони не менш сприятливий режим, ніж той, який вона надає за аналогічних умов інвесторам країни, які не є Стороною, щодо встановлення, придбання, збільшення, управління, здійснення, користування, або продажу або іншого розпоряджання інвестицією на своїй території.

2. Кожна Сторона надає охопленій інвестиції режим не менш сприятливий, ніж той, який вона надає за аналогічних умов інвестиціям інвесторів країни, які не є Стороною, щодо встановлення, придбання, збільшення, управління, здійснення, користування, або продажу або іншого розпоряджання інвестицією на своїй території.

3. Режим, наданий Стороною відповідно до пунктів 1 і 2 в особі органу виконавчої влади, за винятком центрального органу виконавчої влади, означає режим, який за аналогічних умов надається цим органом інвесторам та інвестиціям інвесторів країн, які не є Стороною.

4. Питання, чи режим, наданий Стороною відповідно до пунктів 1 і 2, надається за аналогічних умов, залежить від сукупності факторів, у тому числі від того, чи відповідний режим передбачає розмежування інвесторів та інвестицій з точки зору досягнення законних цілей державної політики.

5. Пункти 1 і 2 забороняють дискримінацію за національною ознакою. Різниця в ставленні до інвестора або охопленої інвестиції та інвесторів або інвестиції інвесторів країни, що не є Стороною, сама по собі не становить дискримінації за ознакою національності.

6. "Режим" згаданий у пунктах 1 і 2, не включає процедури вирішення інвестиційних спорів між інвесторами та державами, які передбачені іншими міжнародними інвестиційними договорами та іншими торговельними угодами.

7. Істотні зобов’язання, передбачені іншими міжнародними інвестиційними договорами та іншими торговельними угодами, самі по собі не становлять "режим" і, відтак, не можуть призвести до порушення цієї Статті за відсутності заходів, прийнятих або збережених Стороною щодо таких зобов’язань.

1. Незважаючи на Статтю 17.18(5)(b) (Невідповідні заходи), кожна Сторона надає інвестору та охопленій інвестиції іншої Сторони режим, не менш сприятливий, ніж вона надає своїм власним інвесторам чи інвестиціям, або інвесторам або інвестиціям країни, яка не є Стороною, залежно від того, який із них є більш сприятливим, стосовно заходів, які вона приймає або зберігає щодо повернення, покриття, компенсації чи іншого відшкодування збитків, яких зазнали інвестиції на її території в результаті збройного конфлікту, громадянського протистояння чи стихійного лиха.

2. Незважаючи на пункт 1, якщо інвестор Сторони у випадках, перелічених у пункті 1, зазнає збитків на території іншої Сторони внаслідок: (a) реквізиції його охопленої інвестиції або її частини силами або органами влади іншої Сторони; або (b) знищення його охопленої інвестиції або її частини силами або органами влади іншої Сторони, що не було продиктовано необхідністю у конкретній ситуації; така інша Сторона надає інвестору відшкодування або компенсацію таких збитків, або те й інше, залежно від обставин конкретної справи.

3. Пункт 1 не застосовується до існуючої субсидії чи гранту, наданих Стороною, включаючи позику забезпечену державою, гарантію або страхування, які суперечать Статті 17.6 (Національний режим), але застосовуватимуться до положень Статті 17.18(5)(b) (Невідповідні заходи).

1. Кожна Сторона надає на своїй території охопленим інвестиціям іншої Сторони та інвестору щодо його охопленої інвестиції, режим відповідно до мінімальних стандартів поводження звичаєвого міжнародного права щодо іноземців. Сторона може порушити це зобов’язання, лише якщо захід становить: (a) відмову в правосудді в кримінальному, цивільному чи адміністративному провадженні; (b) суттєве порушення належного процесуального порядку під час судових або адміністративних проваджень; (c) явне свавілля - 3 ; (d) цілеспрямовану дискримінацію за явно протиправними ознаками, такими як стать, раса чи релігійні переконання; (e) жорстоке ставлення до інвесторів, таке як фізичний примус, насильство та переслідування; або (f) неспроможність забезпечити повний захист і безпеку - 4 .

2. Встановлення наявності порушення іншого положення цієї Угоди або окремої міжнародної угоди, не означає, що мало місце порушення цієї Статті.

3. Факт того, що захід порушує національне законодавство, не встановлює порушення цієї Статті.

1. Сторона не має права експропріювати охоплені інвестиції, прямо чи опосередковано, за винятком, якщо це відбувається: (a) для досягнення суспільних цілей - 5 ; (b) відповідно до належної законної процедури; (c) у недискримінаційний спосіб; і (d) за умови виплати компенсації відповідно до пункту 5.

2. Пряма експропріація згідно з пунктом 1 відбувається лише тоді, коли Сторона набуває охоплену інвестицію шляхом офіційної передачі права власності або конфіскації.

3. Непряма експропріація згідно з пунктом 1 може мати місце, коли захід або низка заходів Сторони має наслідки, еквівалентні прямій експропріації, без офіційної передачі права власності або конфіскації. Недискримінаційні заходи Сторони, які належно приймаються та підтримуються з метою захисту законних цілей суспільного добробуту, таких як здоров’я, безпека та охорона навколишнього середовища не є непрямою експропріацією, навіть якщо вона має наслідки, еквівалентні прямій експропріації. Визначення того, чи має захід або низка заходів Сторони ефект, еквівалентний прямій експропріації, потребує дослідження фактів у кожному конкретному випадку, та має враховувати: (a) економічний вплив заходу чи низки заходів. Факт того, що захід або низка заходів Сторони негативно впливають на економічну цінність охоплених інвестицій не є доказом того, що мала місце непряма експропріація; (b) тривалість заходу чи низки заходів Сторони; (c) ступінь, до якого захід чи низка заходів перешкоджають чітким, обґрунтованим очікуванням щодо здійснення та результатів інвестиції; і (d) характер заходу чи низки заходів.

4. Захід Сторони не є порушенням цієї Статті, якщо він не експропріює охоплену інвестицію, яка становить матеріальне чи нематеріальне майнове право відповідно до національного законодавства Сторони, в якій було здійснено інвестицію. Встановлення наявності такого права вимагає врахування відповідних факторів, таких як характер і обсяг матеріального чи нематеріального майнового права відповідно до чинного національного законодавства Ст и, в якій було здійснено інвестицію. Встановлення наявності такого права вимагає врахування відповідних факторів, таких як характер і обсяг матеріального чи нематеріального майнового права відповідно до чинного національного законодавства Сторони, в якій було здійснено інвестицію.

5. Компенсація, зазначена в пункті 1 повинна: (a) виплачуватись без затримки у вільно конвертованій валюті; (b) бути еквівалентною справедливій ринковій вартості експропрійованих інвестицій безпосередньо перед експропріацією ("дата експропріації"). Відповідні критерії оцінки включають вартість безперервної діяльності, вартість активів, включаючи заявлену податкову вартість майна, та інші критерії, які можуть бути належними або доречними у конкретному випадку для визначення справедливої ринкової вартості; (c) не відображати жодних змін у вартості, що відбуваються через те, що про заплановану експропріацію стало відомо раніше; (d) включати відсотки за комерційно обґрунтованою ставкою у відповідній валюті, які нараховуються з дати експропріації до дати платежу; і (е) вільно перераховуватися.

6. Захід Сторони, який інакше означав би експропріацію права інтелектуальної власності згідно з цією Статтею, не є порушенням цієї Статті, якщо він узгоджується з Главою 12 (Інтелектуальна власність), Угодою ТРІПС та будь-якою відмовою або поправкою до Угоди ТРІПС, прийнятою відповідною Стороною. __________ - 3 Захід є явно свавільним, коли очевидно, що він не має раціонального зв'язку із законною суспільною метою; наприклад, якщо захід ґрунтується на упередженнях або необ’єкгивності, а не на розумінні чи фактах. - 4 Для більшої визначеності, повний захист та безпека стосується лише фізичної безпеки інвестора та його охоплених інвестицій. - 5 Сторони визнають, що значення "суспільної мети" може застосовуватися у інший спосіб для досягнення цілей уряду корінних народів.

1. Кожна Сторона дозволяє вільно та без затримки здійснювати всі перекази коштів, пов’язані з охопленими інвестиціями на/з її території. Такі перекази включають: (a) внески до капіталу; (b) прибуток, дивіденди, відсотки, приріст капіталу, виплати роялті, комісію за управління, технічну допомогу та інші комісії; (c) надходження від продажу або ліквідації всієї або частини охопленої інвестиції; (d) платежі, здійснені за контрактом, укладеним інвестором, або охопленими інвестиціями, включаючи платежі, здійснені відповідно до кредитної угоди; (e) виплати коштів, здійснені відповідно до Статті 17.8 (Режим на випадок збройного конфлікту, громадянського протистояння чи стихійного лиха) та Статті 17.10 (Експропріація); (f) заробіток та іншу винагороду іноземного персоналу, який залучено до роботи з інвестицією; і (g) платежі, що виникають внаслідок спору.

2. Кожна Сторона дозволяє здійснювати перекази коштів, пов’язані з охопленими інвестиціями у вільно конвертованій валюті за ринковим обмінним курсом, що діє на момент переказу.

3. Кожна Сторона дозволяє здійснювати перекази доходів, пов’язаних з охопленими інвестиціями, у відповідній формі як це дозволено або визначено письмовою угодою між Стороною та інвестором або охопленою інвестицією іншої Сторони.

4. Сторона не повинна вимагати від своїх інвесторів здійснення переказу або накладати штрафи на будь-кого зі своїх інвесторів за неспроможність здійснити відповідний переказ стосовно доходу, заробітку, прибутку або іншої суми, отриманої від інвестиції на території іншої Сторони або пов’язаною з нею.

5. Незважаючи на пункти 1-4 цієї Статті, Сторона може запобігти або обмежити переказ шляхом справедливого, недискримінаційного та добросовісного застосування свого національного законодавства з питань: (a) банкрутства, неплатоспроможності або захисту прав кредитора; (b) випуску цінних паперів, торгівлі чи операцій з ними; (c) кримінальних або карних злочинів; (d) фінансової звітності або ведення обліку платежів, якщо це необхідно для допо (a) банкрутства, неплатоспроможності або захисту прав кредитора; (b) випуску цінних паперів, торгівлі чи операцій з ними; (c) кримінальних або карних злочинів; (d) фінансової звітності або ведення обліку платежів, якщо це необхідно для допомоги правоохоронним органам або органам фінансового регулювання; (e) забезпечення дотримання постанови чи рішення суду або адміністративного органу; або (f) програм соціального забезпечення, державного пенсійного забезпечення або обов’язкових накопичувальних програм.

6. Незважаючи на пункт 3, Сторона може обмежити переказ доходів у відповідній формі за обставин, за яких вона могла б обмежити такі перекази згідно з Угодою СОТ та як зазначено в пункті 5.

1. Сторона у зв’язку зі встановленням, придбанням, розширенням, управлінням, проведенням, користуванням, продажем чи іншим розпорядженням інвестиціями на своїй території не встановлює та не вимагає виконання вимог, зобов’язань чи гарантій щодо: (a) експорту певного рівня або відсотку товару чи послуги; (b) досягнення певного рівня або частини від внутрішнього обігу; (c) купівлі, використання чи надання переваги товару, виробленому чи послугам, що надаються, на її території або купівлі товару чи послуги в особи на її території; (d) співвідношення обсягу або вартості імпорту з обсягом або вартістю експорту або сумою надходження іноземної валюти, пов’язаної з такою інвестицією; (e) обмеження продажу товару чи послуги на своїй території, які виробляє або надає інвестиція, пов’язуючи ці продажі з обсягом або вартістю його експорту чи надходжень в іноземній валюті; (f) переказу технології, виробничого процесу, вихідного коду програмного забезпечення або інших власних знань особи на своїй території; (g) (i) купівлі, використання або надання переваги на своїй території технології Сторони або особи Сторони - 6 , або (ii) перешкоджання купівлі, використанню або наданню переваги технології на її території; (h) постачання виключно з території Сторони товару, який виробляє інвестиція, або послуги, яку вона надає, на конкретний регіональний ринок або на світовий ринок.

2. Сторона не обумовлює отримання або продовження отримання переваг у зв’язку зі встановленням, придбанням, розширенням, управлінням, здійсненням, користуванням, продажем чи іншим розпоряджанням інвестицією на своїй території дотриманням вимог щодо: (a) досягнення певного рівня або частини від внутрішнього обігу; (b) купівлі, використання або надання переваги товару, виробленому на її території, або купівлі товару у виробника на її території; (c) співвідношення обсягу або вартості імпорту з обсягом або вартістю експорту або сумою надходжень іноземної валюти, пов'язаної з цими інвестиціями; або (d) обмеженн леному на її території, або купівлі товару у виробника на її території; (c) співвідношення обсягу або вартості імпорту з обсягом або вартістю експорту або сумою надходжень іноземної валюти, пов'язаної з цими інвестиціями; або (d) обмеження продажу товару чи послуги на своїй території, які виробляє або надає інвестиція, пов’язуючи ці продажі з обсягом або вартістю експорту чи надходжень в іноземній валюті.

3. Положення: (a) пункту 2 не перешкоджають Стороні обумовлювати отримання або продовження отримання переваг у зв’язку з будь-якими інвестиціями дотриманням вимог щодо розміщення виробництва, надання послуги, навчання чи найму працівників, будівництва або розширення певних об’єктів або проведення дослідження та розробки на своїй території; (b) пунктів 1(а), 1(b), 1(с), 2(а) і 2(b) не застосовуються до кваліфікаційних вимог стосовно товару чи послуги в частині програм просування експорту та іноземної допомоги; (c) пунктів 1 (b), 1(с), 1(f), 1 (g), 1 (h), 2(а) та 2(b) не застосовуються до закупівель Стороною; (d) пунктів 2(а) та 2(b) не застосовуються до вимог, які висуває Сторона-імпортер стосовно компонентів товару, необхідного для отримання пільгового тарифу або пільгової квоти; (e) пунктів 1(f) та 1(g) не застосовуються: (i) якщо Сторона дозволяє використання права інтелектуальної власності відповідно до Статті 31 Угоди ТРІПС - 7 або до заходу, що вимагає розкриття конфіденційної інформації, яка підпадає під сферу дії Статті 39 Угоди ТРІПС та відповідає їй, або (ii) якщо вимога висувається або вимога, зобов’язання чи гарантія виконується судом, адміністративним трибуналом або органом з питань конкуренції для усунення імовірного порушення національного законодавства про конкуренцію; (f) пунктів 1 (b), 1(с), 1 (f), l(g), 2(а) і 2(b) не перешкоджають Стороні прийняти або зберегти захід для досягнення законної мети державної політики за умови, що захід: (i) не застосовується у спосіб, який становитиме довільну чи невиправдану дискримінацію чи приховане обмеж (а) і 2(b) не перешкоджають Стороні прийняти або зберегти захід для досягнення законної мети державної політики за умови, що захід: (i) не застосовується у спосіб, який становитиме довільну чи невиправдану дискримінацію чи приховане обмеження торгівлі, і (ii) не накладає обмежень, більших, ніж є необхідні для досягнення мети; (g) пункт 1 (f) не перешкоджає регулюючому органу чи судовому органу Сторони вимагати від особи іншої Сторони зберегти та надати вихідний код програмного забезпечення або алгоритм, виражений у цьому вихідному коді, регулюючому органу для конкретного розслідування, інспекції, перевірки, здійснення заходів примусового характеру або судового провадження - 8 з урахуванням гарантій убезпечення від несанкціонованого розголошення. __________ - 6 Для цілей цієї Статті термін "технологія Сторони або особи Сторони" включає технологію, яка є власністю Сторони або особи Сторони, а також технологію, на яку Сторона або особа Сторони має виключну ліцензію. - 7 Посилання на "Статтю 31" включає будь-яку відмову від або поправку до Угоди ТРІПС на виконання пункту 6 Дохійської декларації про Угоду ТРІПС та охорону здоров'я (WT/MIN(01)/DEC/2). - 8 Таке розкриття інформації не повинно тлумачитися як таке, що негативно впливає на статус вихідного коду програмного забезпечення як комерційної таємниці, якщо про такий статус заявляє власник комерційної таємниці.

1. Сторона не вимагатиме від підприємства іншої Сторони, що становить охоплену інвестицію, призначити на посаду вищого керівництва осіб будь-якої конкретної національності.

2. Сторона може вимагати, щоби більшість членів ради директорів (її комітету) підприємства, що є охопленою інвестицією, належали до певної національної групи або мали право постійного проживання на території Сторони, за умови, що така вимога суттєво не погіршує здатність інвестора здійснювати контроль над своїми інвестиціями.

3. Сторона повинна заохочувати підприємства розглядати можливість досягнення більшої різноманітності на посадах вищого керівництва або в раді директорів, що, зокрема, може включати вимоги щодо призначення жінок.

1. Якщо Сторона або агентство Сторони здійснює виплату одному зі своїх інвесторів згідно з гарантією чи договором страхування чи іншою формою відшкодування, яку вони уклали щодо охопленої інвестиції: (a) інша Сторона, на чиїй території було здійснено охоплену інвестицію визнає дійсність суброгації або передачі будь-яких прав, якими володів би інвестор щодо охопленої інвестиції якби суброгація або передача не мали місця; та (b) інвестору забороняється використовувати права, які виникають внаслідок суброгації або передачі, якщо Сторона або агентство Сторони не уповноважить інвестора діяти від її імені.

1. Сторони підтверджують, що інвестори та їхні інвестиції повинні відповідати національним законам та нормативним актам приймаючої держави, включаючи закони та нормативні акти щодо прав людини, прав корінних народів, ґендерної рівності, охорони навколишнього середовища та праці, антикорупційного та податкового законодавства.

2. Кожна Сторона підтверджує важливість міжнародно визнаних стандартів, настанов і принципів відповідальної ділової поведінки, які були схвалені або підтримані такою Стороною, включаючи Керівні принципи ОЕСР для багатонаціональних підприємств і Керівні принципи Організації Об’єднаних Націй з питань бізнесу та прав людини, а також заохочуватиме інвесторів та підприємства, які працюють на її території або під її юрисдикцією, добровільно включати такі стандарти, настанови та принципи у свою ділову практику та внутрішню політику. Відповідні стандарти, настанови та принципи стосуються таких сфер, як праця, навколишнє середовище, ґендерна рівність, права людини, відносини з громадськістю та боротьба з корупцією.

3. Кожна Сторона повинна заохочувати інвесторів або підприємства, які працюють на її території, до здійснення та підтримки змістовної взаємодії та діалогу з корінними народами та місцевими громадами відповідно до міжнародних стандартів відповідальної ділової поведінки, настанов і принципів, які були схвалені або підтримані цією Стороною.

1. Сторона може протягом обґрунтованого періоду часу та не пізніше свого основного подання по суті (зокрема, у формі відзиву на позов) в арбітражному провадженні згідно з цією Главою, відмовити у наданні переваг цієї Глави інвестору іншої Сторони, який є підприємством, або інвестиції цього інвестора, якщо: (a) інвестор країни, що не є Стороною, володіє підприємством або контролює його; та (b) Сторона, яка відмовляє, приймає або дотримується заходів щодо країн, які не є Стороною, або інвесторів країн, які не є Стороною, які забороняють операції з підприємством або були би порушені або не застосовані, якби переваги цієї Угоди були надані такому підприємству або його інвестицій.

1. Стаття 17.6 (Національний режим) не повинна тлумачитися як перешкода Стороні приймати або зберігати будь-який захід, який передбачає виконання спеціальних формальностей пов’язаних з охопленими інвестиціями, таких як вимога, за якою інвестор повинен мати право на постійне проживання в країні Сторони, реєструвати або іншим чином повідомляти відповідні органи влади про свої охоплені інвестиції, або вимагати, щоб охоплені інвестиції, були юридично оформлені відповідно до законів чи правил Сторони, за умови, що такі формальності суттєво не погіршують захист, який Сторона надає інвесторам іншої Сторони та охопленим інвестиціям, відповідно до цієї Глави.

2. Незважаючи на Статтю 17.6 (Національний режим) і 17.7 (Режим найбільшого сприяння), Сторона може вимагати від інвестора або охопленої інвестиції іншої Сторони, надавати інформацію щодо відповідної інвестиції виключно для інформаційних або статистичних цілей. Сторона розглядає таку інформацію як конфіденційну та захищає її від будь-якого розголошення, яке завдало б шкоди конкурентній позиції інвестора або охопленій інвестиції. Цей пункт не повинен тлумачитися як перешкода Стороні отримати або розкрити інформацію у зв’язку зі справедливим і належним застосуванням її законодавства. Частина C - Застереження, винятки, виключення

1. Статті 17.6 (Національний режим), 17.7 (Режим найбільшого сприяння), 17.12 (Вимоги до результатів діяльності) і 17.13 (Вище керівництво та Ради директорів), не застосовуються до: (a) будь-яких існуючих невідповідних заходів, що зберігаються на території Сторони на: (i) рівні центрального органу виконавчої влади, як зазначено такою Стороною в її Переліку до Додатку I; (ii) рівні регіонального органу виконавчої влади, як визначено такою Стороною в її Переліку до Додатку I; або (iii) рівні іншого органу виконавчої влади, відмінного від центрального чи регіонального; (b) продовження або швидкого поновлення будь-яких невідповідних заходів, згаданих у підпункті (а); або (c) поправок до будь-яких невідповідних заходів, зазначених у підпункті (a) тією мірою, в якій поправка не зменшує відповідність заходу, який існував безпосередньо перед внесенням поправки Статті 17.6 (Національний режим), Статті 17.7 (Режим найбільшого сприяння), Статті 17.12 (Вимоги до результатів діяльності) та Статті 17.13 (Вище керівництво, Ради директорів).

2. Статті 17.6 (Національний режим), 17.7 (Режим найбільшого сприяння), 17.12 (Вимоги до результатів діяльності) і 17.13 (Вище керівництво, Рада директорів) не застосовуються до заходів, які Сторона приймає або зберігає щодо секторів, підсекторів або видів діяльності, зазначених в її Переліку до Додатку II (Застереження щодо майбутніх заходів).

3. Сторона, згідно з будь-яким заходом, прийнятим після дати вступу в дію цієї Угоди та в рамках переліку до Додатка II (Застереження щодо майбутніх заходів), не вимагає від інвестора іншої Сторони на підставі його національності продавати чи іншим чином розпоряджатися інвестицією, що існує на момент набуття чинності заходом.

4. Статті 17.6 (Національний режим) і 17.7 (Режим найбільшого сприяння) не застосовуються до заходу, який стосується захисту прав інтелектуальної власності - 9 та узгоджується з угодою ТРІПС, включаючи будь-яку відмову від або поправку до Угоди ТРІПС, яка є чинною для обох Сторін.

5. Ст им найбільшого сприяння) не застосовуються до заходу, який стосується захисту прав інтелектуальної власності - 9 та узгоджується з угодою ТРІПС, включаючи будь-яку відмову від або поправку до Угоди ТРІПС, яка є чинною для обох Сторін.

5. Статті 17.6 (Національний режим), 17.7 (Режим найбільшого сприяння) і 17.13 (Вище керівництво та Ради директорів) не застосовуються до: (a) закупівель Сторони; або (b) субсидії чи ґранту, наданого Стороною, включаючи державну позику, гарантію чи страхування. __________ - 9 Для цілей цього пункту "захист прав інтелектуальної власності" включає аспекти, що впливають на існування, набуття, обсяг, підтримку, використання та забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності. Частина D (Вирішення спорів між інвестором і державою), Частина E (Прискорений арбітраж) та Глава 28 (Вирішення спорів) не застосовуються до питань, викладених у Додатку 17-A (Винятки з положень про вирішення спорів). Частина D - Вирішення спорів між інвестором і державою

1. Без шкоди правам і обов’язкам Сторін згідно з Главою 28 (Вирішення спорів), Сторони встановлюють у цій Частині механізм для вирішення інвестиційних спорів.

2. Відповідно до цієї Частини інвестор Сторони може подати позов щодо порушення іншою Стороною зобов’язання згідно з Частиною В (Захист інвестицій), крім Статтей 17.3(4) (Зв’язок з іншими Главами), 17.5 (Неухилення від дотримання законодавства), 17.12 (Вимоги до результатів діяльності), 17.13(3) (Вище керівництво та Ради директорів) або 17.15 (Відповідальна ділова поведінка).

3. Слід звернути увагу, що інвестор не може подавати позов в порядку цієї Частини, якщо інвестиції були здійснені шляхом шахрайського введення в оману, приховування, корупції або поведінки, що становить зловживання процесом.

1. У разі виникнення інвестиційного спору за цією Угодою інвестор Сторони намагатиметься вирішити спір шляхом консультацій, які можуть включати такі необов’язкові до виконання способи вирішення спорів, забезпечені третіми сторонами, як посередництво, примирення або медіація.

2. Інвестор Сторони повинен надіслати іншій Стороні письмовий запит на проведення консультацій, у якому вказується: (a) чи має намір інвестор подати позов згідно зі Статтями 17.23(1) або 17.23(2) (Подання позову до арбітражу); (b) ім’я та адреса інвестора та докази того, що інвестор є інвестором іншої Сторони; (c) інформація про спірну інвестицію та докази того, що інвестор володіє або контролює інвестицію; зокрема, якщо інвестиція є підприємством - надається назва, адреса та місце реєстрації підприємства; (d) якщо інвестором є підприємство - зазначається корпоративна структура та інформація про будь-яку фізичну особу, яка є кінцевим власником або здійснює кінцевий контроль над таким інвестором; (e) щодо кожного позову: (i) положення Угоди, про порушення якого подається позов; (ii) фактичні обставини заявленого порушення, включно з відповідним заходом. (f) способи захисту порушених прав та оціночний розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

3. Подаючи запит на консультації, інвестор Сторони може запропонувати провести консультації за допомогою відеоконференції, телефонного або подібних засобів зв’язку, залежно від обставин. Іншій Стороні слід сприяти задоволенню такого запиту, зокрема, якщо інвестор є мікро-, малим або середнім підприємством.

4. Запит на консультації подається іншій Стороні в порядку цієї Статті не пізніше: (a) спливу трьох років з дати, коли інвестор або, у відповідних випадках, підприємство, зазначене у Статті 17.23(2) (Подання позову до арбітражу), вперше отримав або повинен був отримати інформацію про оскаржуване порушення, а також інформацію про те, що інвестор або, у відповідних випадках, підприємство, зазнали збитків або шкоди через або внаслідок такого порушення; або (b) я ражу), вперше отримав або повинен був отримати інформацію про оскаржуване порушення, а також інформацію про те, що інвестор або, у відповідних випадках, підприємство, зазнали збитків або шкоди через або внаслідок такого порушення; або (b) якщо інвестор або, у відповідних випадках, підприємство ініціювало позов або провадження в адміністративному трибуналі чи суді відповідно до законодавства країни Сторони стосовно заходу, який зазначено у запиті інвестора на консультації, наданому відповідно до пункту 2, через два роки після того, як: (i) інвестор або, у відповідних випадках підприємство, припиняє процедуру за таким запитом, або (ii) якщо таке провадження було завершено іншим чином; за умови, що це відбувається в строк не пізніше семи років після дати, коли інвестор або, у відповідних випадках підприємство, вперше отримало або мало отримати інформацію про оскаржуване порушення, а також інформацію про те, що інвестор або, у відповідних випадках, підприємство зазнали збитків або шкоди через або внаслідок такого порушення.

5. Ані триваюче порушення, ані вчинення подібних або пов’язаних дій чи бездіяльності не можуть поновити або перервати строки, викладені в пунктах 4(а) і 4(b).

6. Якщо інше не погоджено окремо, консультації проводяться протягом 90 днів після отримання запиту на консультації відповідно до пункту 2.

7. Якщо інше не погоджено окремо, місцем проведення консультацій є столиця іншої Сторони.

8. Якщо інвестор не подав позов згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу) протягом одного року з моменту вручення запиту на консультації, вважається, що інвестор відкликав свій запит на консультації та не повинен подавати позов в порядку цієї Частини щодо відповідного заходу. Цей період може бути продовжений за домовленістю між інвестором однієї Сторони та іншою Стороною. Сторони спору можуть у будь-який час домовитися про вирішення спору в порядку медіації. Відповідач повинен сприяти задоволенню запиту про медіацію, поданого мікро, малим або середнім підприємством. Застосування процедури медіації не впливає на юридичний статус або права сторін спору, передбачені цією Частиною, та регулюється правилами, узгодженими сторонами спору, включаючи будь-які застосовні правила медіації, прийняті Спільною комісією. Якщо сторони спору погоджуються вдатися до медіації, положення пунктів 4, 5 і 8 Статті 17.21 (Запит на консультації) і всі строки щодо арбітражу, передбачені цією Частиною, призупиняються з дати, коли сторони спору погодилися звернутися до процедури медіації та поновлюються в день, коли будь-яка зі сторін спору вирішить припинити процедуру медіації. Рішення сторони спору про припинення процедури медіації надсилається листом медіатору та іншій стороні спору.

1. Інвестор Сторони може подати позов про порушення іншою Стороною зобов’язання відповідно до Статті 17.20 (Сфера застосування та мета), і відшкодування збитків або шкоди, завданих інвестору через або внаслідок такого порушення, лише якщо: (a) інвестор виконав вимоги Статті 17.21 (Запит на консультації); (b) минуло 180 днів з моменту отримання іншою Стороною запиту на консультації відповідно до Статті 17.21 (Запит на консультації); (c) позов стосується заходів, зазначених у запиті інвестора на консультації відповідно до Статті 17.21 (Запит на консультації); (d) інвестор дає згоду на вирішення спору відповідно до процедур, передбачених цією Угодою; і (e) інвестор і, якщо позов стосується збитків або шкоди стосовно частки в підприємстві іншої Сторони, яке є юридичною особою, та якою інвестор володіє або контролює прямо чи опосередковано, таке підприємство відмовляються від свого права ініціювати або продовжувати будь-яке провадження щодо заходу іншої Сторони в будь-якому адміністративному трибуналі чи суді або в порядку іншої процедури вирішення спорів відповідно до законодавства такої Сторони, якщо таке провадження стосується заяви про порушення, передбаченого Статтею 17.21(2) (Запит на консультації), за винятком процедур застосування заходів забезпечення позову, судового захисту або інших надзвичайних судових повноважень, які не передбачають відшкодування шкоди до моменту розгляду відповідного позову адміністративним трибуналом або судом згідно з законодавством іншої Сторони.

2. Інвестор Сторони від імені підприємства іншої Сторони, яке є юридичною особою, якою інвестор володіє або яку інвестор контролює прямо чи опосередковано, може подати позов про порушення іншою Стороною зобов’язання відповідно до Статті 17.20 (Сфера застосування та мета), а також про відшкодування підприємству збитків або шкоди, понесених через або внаслідок такого порушення, лише якщо: (a) інвестор виконав вимоги Статті 17.21 (Запит на консультації); (b) минуло 180 днів з моменту отримання ування та мета), а також про відшкодування підприємству збитків або шкоди, понесених через або внаслідок такого порушення, лише якщо: (a) інвестор виконав вимоги Статті 17.21 (Запит на консультації); (b) минуло 180 днів з моменту отримання іншою Стороною запиту на консультації відповідно до Статті 17.21 (Запит на консультації); (c) позов стосується заходів, визначених у запиті інвестора на консультації відповідно до Статті 17.21 (Запит на консультації); (d) інвестор дає згоду на врегулювання спору відповідно до процедур, передбачених цією Угодою; і (e) як інвестор, так і підприємство відмовляються від свого права ініціювати або продовжувати розгляд в адміністративному трибуналі, суді або в рамках іншої процедури врегулювання спору згідно із законодавством будь-якої Сторони, будь-яке провадження щодо заходу іншої Сторони, яке може становити порушення в розумінні Статті 17.21(2) (Запит на консультації), за винятком процедур застосування заходів забезпечення позову, судового захисту або інших надзвичайних судових повноважень, які не передбачають відшкодування шкоди до моменту розгляду відповідного позову адміністративним трибуналом або судом згідно з законодавством іншої Сторони.

3. Згода та відмова, які вимагаються цією Статтею, повинні бути вчинені в письмовій формі, бути передані Стороні-відповідачу та включені до матеріалів позову, поданого до арбітражу.

4. Незважаючи на пункт 3, відмова підприємства відповідно до пункту 1(e) або 2(e) не вимагається, якщо інша Сторона позбавила інвестора можливості або прав здійснювати контроль над підприємством.

5. Якщо інвестор Сторони подає позов відповідно до пункту 2, а інвестор підприємства або інвестор, що не має прав контролю, подає позов відповідно до пункту 1 стосовно тих самих подій або тих самих обставин, це призводить до подання двох або більше позовів про врегулювання спору згідно з цією Статтею. В такому випадку такі позови повинні розглядатися разом Трибуналом, утвореним згідно зі Статтею 17.30 (Об’єднання прова або тих самих обставин, це призводить до подання двох або більше позовів про врегулювання спору згідно з цією Статтею. В такому випадку такі позови повинні розглядатися разом Трибуналом, утвореним згідно зі Статтею 17.30 (Об’єднання проваджень), якщо тільки Трибунал не дійде висновку, що об’єднане провадження може завдати шкоди інтересам сторони спору.

6. Інвестор Сторони може подати позов про врегулювання спору відповідно до: (a) Конвенції МЦВІС за умови, що обидві Сторони є сторонами Конвенції МЦВІС; (b) Додаткових правил МЦВІС, якщо лише одна Сторона є стороною Конвенції МЦВІС; (c) Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ; або (d) будь-яких інших правил за згодою сторін спору.

7. За винятком випадків внесення змін цією Угодою, арбітражне провадження регулюється чинною редакцією арбітражних правил, які підлягають застосуванню відповідно до пункту 6, якщо сторони спору не домовляться про інше.

8. Якщо позивач пропонує правила згідно з пунктом 6(d), Сторона-відповідач повинна відповісти на пропозицію позивача протягом 45 днів з моменту отримання пропозиції. Якщо сторони спору не дійшли згоди щодо запропонованих правил протягом 60 днів після отримання відповідної пропозиції, позивач може подати позов відповідно до правил, передбачених пунктами 6(a), 6(b) або 6(c).

9. При поданні позову згідно з цією Статтею, інвестор Сторони може клопотати про розгляд позову членом Трибуналу одноосібно. Сторона-відповідач може сприяти задоволенню такого клопотання, зокрема, якщо інвестор є мікро-, малим або середнім підприємством, а також якщо розмір компенсації або відшкодування шкоди за таким позовом є відносно незначним.

10. Позов вважається поданим до арбітражу в порядку цієї Статті з дати, коли: (a) запит на арбітраж відповідно до Статті 36(1) Конвенції МЦВІС отримано Генеральним секретарем МЦВІС; (b) запит на арбітраж згідно зі Статтею 2 Додатку C Додаткових правил МЦВІС отримано Секретаріатом МЦВІС; або (c) Сторона-відповідач отримує повідомлення про арбітраж відповідно до Статті венції МЦВІС отримано Генеральним секретарем МЦВІС; (b) запит на арбітраж згідно зі Статтею 2 Додатку C Додаткових правил МЦВІС отримано Секретаріатом МЦВІС; або (c) Сторона-відповідач отримує повідомлення про арбітраж відповідно до Статті 3 Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ.

1. Кожна Сторона погоджується на подачу позову до арбітражу відповідно до правил цієї Частини Угоди, включаючи вимоги Статтей 17.21 (Запит на консультації) та 17.23 (Подання позову до арбітражу).

2. Згода згідно з пунктом 1 і подання позову до арбітражу згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу) повинні задовольняти вимоги: (a) Глави II Конвенції МЦВІС та Додаткових правил МЦВІС в частині письмової згоди сторін спору; та (b) Статті II Нью-Йоркської конвенції в частині "письмової угоди". Якщо позивач не вживає жодних заходів в рамках провадження протягом 180 днів після подання позову до арбітражу відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу) або іншого періоду часу, погодженого сторонами спору, позивач повинен вважається таким, що відкликав свій позов і припинив провадження. Трибунал, якщо його буде сформовано, на підставі клопотання Сторони-відповідача та після повідомлення сторін спору, видає постанову про припинення провадження. Після видачі постанови повноваження Трибуналу припиняються.

1. За винятком створення Трибуналу в порядку Статті 17.30 (Об’єднання проваджень), а також якщо сторони спору не домовляться про інше, Трибунал складається з трьох арбітрів. Кожна сторона спору призначає одного арбітра, а третій - головуючий - арбітр призначається за згодою сторін спору або відповідно до процедури погодженої сторонами спору. Сторонам спору рекомендується брати до уваги важливість забезпечення більшої різноманітності у призначенні арбітрів, у тому числі шляхом призначення жінок.

2. Арбітри повинні мати знання або досвід у сфері міжнародного публічного права, міжнародного інвестиційного права, права міжнародної торгівлі, або з питань вирішення спорів, що виникають з міжнародних інвестиційних чи міжнародних торговельних угод.

3. Арбітри повинні бути незалежними від Сторони спору чи інвестора, не бути афілійованими з або не отримувати вказівки від них.

4. Якщо сторони спору не дійшли згоди щодо винагороди арбітрів до створення Трибуналу, для визначення такої винагороди застосовується чинна ставка винагороди арбітрів МЦВІС.

5. Якщо Трибунал, крім Трибуналу за Статтею 17.30 (Об’єднання проваджень), не було створено протягом 90 днів після подання позову до арбітражу, сторона спору може попросити Генерального секретаря МЦВІС призначити ще не призначеного арбітра або арбітрів. Згідно з цією Статтею, Генеральний секретар МЦВІС здійснює призначення арбітрів на власний розсуд і, якщо це практично можливо, після консультації зі сторонами спору. Генеральний секретар МЦВІС не може призначати головуючим арбітром підданого Сторони.

6. Арбітри повинні дотримуватись Кодексу поведінки арбітра в процедурі вирішення спорів між інвестором і державою, який викладено у Додатку 17-B.

1. З урахуванням Статті 39 Конвенції МЦВІС та Статті 7 Додатку C до Додаткових правил МЦВІС, а також права щодо оскарження призначеного арбітра з будь-яких мотивів, що не стосуються національності: (a) Сторона-відповідач погоджується на призначення кожного окремого члена Трибуналу, створеного згідно з Конвенцією МЦВІС або Додатковими правилами МЦВІС; (b) інвестор Сторони, про яку йдеться у Статті 17.23(1) (Подача позову до арбітражу) може подати позов до арбітражу або продовжити позов відповідно до Конвенції МЦВІС або Додаткових правил МЦВІС, лише якщо інвестор письмово погоджується на призначення кожного члена Трибуналу; і (c) інвестор Сторони, про яку йдеться у Статті 17.23(2) (Подання позову до арбітражу) може подати позов до арбітражу або продовжити позов відповідно до Конвенції МЦВІС або Додаткових правил МЦВІС, лише якщо інвестор і підприємство погоджуються в письмовій формі на призначення кожного члена Трибуналу.

1. Трибунал, утворений відповідно до цієї Частини, застосовуватиме цю Угоду у тлумаченні відповідно до Віденської конвенції про право міжнародних договорів, вчиненої у Відні, 23 травня 1969 року, та інших норм і принципів міжнародного права, що застосовуються між Сторонами.

2. В разі виникнення серйозного занепокоєння щодо питань тлумачення, Комітет з питань послуг та інвестицій може рекомендувати Спільній комісії надати тлумачення відповідних положень цієї Угоди. Тлумачення, надане Спільною комісією, є обов’язковим для Трибуналу, створеного відповідно до цієї Частини. Спільна комісія може вирішити, що тлумачення стає обов’язковим з певної дати.

3. Трибунал не має юрисдикції визначати чи є захід, який оскаржується як порушення цієї Угоди, законним з точки зору національного законодавства Сторони. Визначаючи відповідність заходу цій Угоді, Трибунал може брати до уваги положення національного законодавства Сторони як факт. Роблячи це, Трибунал дотримується переважаючого тлумачення національного законодавства судами або іншими уповноваженими органами відповідної Сторони та будь-яке значення, надане Трибуналом внутрішньому законодавству, не є обов’язковим для судів або органів такої Сторони.

4. Якщо інвестор Сторони подає позов до арбітражу згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу), включаючи позов про порушення Стороною Статті 17.9 (Мінімальний стандарт поводження), інвестор несе тягар доведення щодо всіх своїх вимог відповідно до загальних принципів міжнародного права, що застосовуються до міжнародного арбітражу.

1. Без шкоди повноваженням Трибуналу розглядати клопотання у справі, Трибунал розглядає та приймає рішення про надані Стороною-відповідачем попередні заперечення про відмову в позові на підставі того, що поданий позов з точки зору права не підпадає під категорію позовів, щодо яких може бути винесено рішення на користь інвестора згідно з цією Угодою, в тому числі з мотивів того, що відповідний спір не входить до компетенції Трибуналу, або що позов очевидно не має юридичних підстав.

2. Попередні заперечення згідно з пунктом 1 мають бути подані до Трибуналу протягом 60 днів після створення Трибуналу. Трибунал повинен призупинити будь-яке провадження по суті та винести рішення або ухвалу про прийняте рішення за таким клопотанням із зазначенням його підстав протягом 180 днів з дати подання попередніх заперечень. Проте, якщо сторона спору вимагає проведення слухання, Трибунал може продовжити цей строк ще на 30 днів, щоб винести рішення чи ухвалу. Незалежно від того, чи вимагає сторона спору проведення слухання, Трибунал може, за наявності надзвичайних причин, відкласти винесення свого рішення або постанови на додатковий період, який не може перевищувати 30 днів.

3. Приймаючи рішення щодо заперечення згідно з пунктом 1, Трибунал вважає правдивими фактичні твердження, викладені у позовній заяві до арбітражу згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражного суду) або будь-яких доповненнях до неї. Трибунал може також розглянути відповідні факти, які не оспорюються.

4. Незалежно від того, висуває чи ні Сторона-відповідач попередні заперечення згідно з пунктом 1 щодо компетенції Трибуналу, Сторона-відповідач має право порушувати, а Трибунал має повноваження розглядати та приймати рішення щодо питань віднесених до його компетенції в рамках провадження.

5. Положення щодо витрат у Статті 17.36 (Остаточне рішення) застосовуються до рішень або постанов, винесених відповідно до цієї Статті.

1. Якщо два або більше позовів було подано окремо до арбітражу згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу), і позови мають спільне питання права чи факту та випливають з тих самих подій чи обставин, сторона спору може клопотати про об’єднання проваджень за згодою всіх сторін спору, на які поширюється таке рішення щодо об’єднання проваджень або положення пунктів 2-10.

2. Сторона спору, яка подає клопотання про об’єднання проваджень згідно з цією Статтею, повинна надіслати письмовий запит Генеральному секретарю МЦВІС про створення Трибуналу та вказати в запиті: (a) ім’я Сторони-відповідача або інвесторів, щодо яких подається клопотання; (b) яке рішення вимагається клопотанням; і (c) підстави, якими обґрунтовується клопотання.

3. Сторона спору повинна надати копію клопотання Стороні-відповідачу або інвесторам, щодо яких воно подається.

4. Якщо сторони спору, на які поширюється дія відповідної постанови, не домовляться про іншу процедуру призначення, Генеральний секретар МЦВІС протягом 60 днів після отримання відповідного клопотання створює Трибунал у складі трьох арбітрів. Генеральний секретар МЦВІС призначає одного члена, який є підданим Сторони-відповідача, одного члена, який є підданим Сторони інвесторів, які подали позови, та головуючого арбітра, який не є підданим будь-якої Сторони.

5. Трибунал, створений згідно з цією Статтею, формується та здійснює свої повноваження відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ, за винятком змін, внесених цієї Частиною.

6. Якщо Трибунал, створений згідно з цією Статтею, дійде висновку, що позови, подані до арбітражу відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу), стосуються того самого питання права або факту, Трибунал може в інтересах справедливого та ефективного судочинства і після вислуховування думок сторін спору, винести постанову про: (a)наявність у нього юрисдикції прийняти до розгляду позови в цілому або в частині заявлених вимог; або (b) наявність у нього юрисдикції прийняти до розгляду інший позов(и) а і після вислуховування думок сторін спору, винести постанову про: (a)наявність у нього юрисдикції прийняти до розгляду позови в цілому або в частині заявлених вимог; або (b) наявність у нього юрисдикції прийняти до розгляду інший позов(и), який, на його думку, може допомогти прийняти рішення за іншими позовами.

7. Якщо згідно з цією Статтею було створено Трибунал, інвестор, який подав позов до арбітражу згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу), але який не був зазначений у клопотанні, поданому відповідно до пункту 2, може подати письмовий запит до Трибуналу про те, щоб відповідні дані були включені до постанови, прийнятої згідно з пунктом 4. У запиті має бути зазначено: (a) ім’я та адресу інвестора; (b) яке рішення вимагається клопотанням; і (c) підстави, якими обґрунтовується клопотання.

8. Інвестор, згаданий у пункті 7, повинен надати копію свого клопотання сторонам спору, зазначеним у запиті відповідно до пункту - 1 .

9. Трибунал, створений згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу), не має юрисдикції розглядати позов повністю або частково, якщо стосовно такого позову або його частини, було прийнято рішення про наявність юрисдикції у Трибуналу, створеного відповідно до цієї Статті.

10. За заявою сторони спору Трибунал, створений згідно з цією Статтею, до прийняття рішення згідно з пунктом 6 може прийняти постанову про призупиненням провадження Трибуналом, створеним згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу), якщо цей останній Трибунал ще не призупинив своє провадження. Сторони спору можуть домовитися про місце проведення арбітражу відповідно до арбітражних правил, що підлягають застосуванню відповідно до Статтей 17.23 (Подання позову до арбітражу) або 17.30 (Об’єднання проваджень). Якщо сторони спору не досягнуть згоди, Трибунал визначає місце арбітражу відповідно до застосовних арбітражних правил, за умови, що таке місце проведення арбітражу знаходиться на території держави, яка є учасником Нью-Йоркської конвенції.

1. Правила прозорості ЮНСІТРАЛ зі змінами, внесеними цією Угодою, підлягають застосуванню в рамках розгляду справ згідно з цією Частиною.

2. Угода про медіацію, повідомлення про намір заявити відвід члену Трибуналу, рішення про відвід члену Трибуналу та клопотання про об’єднання проваджень повинні бути включені до переліку документів, які мають перебувати в публічному доступі відповідно до Статті 3(1) Правил прозорості ЮНСІТРАЛ.

3. Додатки повинні бути включені до переліку документів, які мають перебувати в публічному доступі відповідно до Статті 3(2) Правил прозорості ЮНСІТРАЛ.

4. До моменту створення Трибуналу, Сторона-відповідач своєчасно оприлюднює відповідні документи згідно з пунктом 2, з яких вилучається конфіденційна або захищена інформація. Така документація може бути оприлюднена шляхом передачі до депозитарія, зазначеного в пункті 9.

5. Сторона спору в рамках провадження може розкрити іншим особам, включаючи свідків і експертів, повні версії документів, які вона вважає за необхідне надати в ході розгляду справи згідно з цією Частиною. Однак, Сторона спору, яка розкриває інформацію, повинна забезпечити захист такими особами конфіденційної інформації, що міститься в розкритих документах, відповідно до вказівок Трибуналу.

6. Сторона може розкривати державним службовцям і посадовим особам органів виконавчої влади різних рівнів повні версії документів, які вона вважає за необхідне надати в ході розгляду справи згідно з цією Частиною. Сторона спору, яка розкриває інформацію, повинна забезпечити захист такими особами конфіденційної інформації, що міститься в розкритих документах, відповідно до вказівок Трибуналу.

7. Слухання є відкритими для громадськості. Після консультацій зі сторонами спору, Трибунал визначає відповідні матеріально-технічні заходи для полегшення доступу громадськості до слухань. Якщо Трибунал вирішить, що існує потреба у захисті конфіденційної або іншим чином захищеної інформації, він вживає відповідних заходів для проведення закритої частини с іально-технічні заходи для полегшення доступу громадськості до слухань. Якщо Трибунал вирішить, що існує потреба у захисті конфіденційної або іншим чином захищеної інформації, він вживає відповідних заходів для проведення закритої частини слухання для дослідження такої інформації.

8. Ця Угода не вимагає від Сторони-відповідача приховувати публічну інформацію, яка має бути розкрита відповідно до законодавства Сторони-відповідача. Якщо, Трибунал у своєму рішенні про конфіденційність визначає певну інформацію як конфіденційну, а закон Сторони про доступ до інформації вимагає публічного доступу до такої інформації, в такому випадку закон Сторони про доступ до інформації матиме переважну силу. Сторона-відповідач повинна застосовувати відповідні закони таким чином, щоб захистити від розголошення інформацію, яка була визначена як конфіденційна або іншим чином захищена інформація.

9. Адміністративний орган, до якого подається позов відповідно до цієї Частини, є депозитарієм інформації, опублікованої відповідно до цієї Статті.

1. Правила прозорості ЮНСІТРАЛ регулюють питання участі сторони, яка не є стороною спору, у провадженні згідно з цією Частиною, за винятком змін, внесених цією Угодою.

2. Сторона-відповідач передає Стороні, яка не є стороною спору: (a) позов, поданий відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу), клопотання про об’єднання проваджень та будь-які додатки до таких документів; (b) а також за запитом: (i) запит про проведення консультації; (ii) судові заяви, клопотання, нотатки, запити та інші подання, надані Трибуналу стороною у спорі; (iii) письмові документи, подані до Трибуналу відповідно до Статті 4 Правил прозорості ЮНСІТРАЛ; (iv) протоколи або стенограми слухань Трибуналу, якщо такі є; (v) постанови, ухвали та рішення Трибуналу; і (c) на запит і за рахунок Сторони, яка не є стороною спору - всі або частину доказів, які були передані до Трибуналу, якщо такі докази не розміщено у публічному доступі.

3. Сторона, яка не є стороною спору, отримує матеріали відповідно до пункту 2, розглядає інформацію так, ніби вона є Стороною-відповідачем.

4. Трибунал приймає або, після консультації зі сторонами спору, може запросити усні чи письмові пояснення від Сторони, яка не є стороною спору, щодо тлумачення цієї Угоди. Сторона, яка не є стороною спору, може бути присутньою на слуханні, яке проводиться відповідно до цієї Частини.

5. Трибунал не повинен робити жодних висновків з факту відсутності подання інформації відповідно до пункту 4.

6. Трибунал забезпечує сторонам спору прийнятну можливість надати свої зауваження щодо подання сторони, яка не є стороною спору. Без шкоди повноваженням щодо призначення інших видів експертів, якщо це дозволено діючими арбітражними правилами, Трибунал може, на прохання сторони спору або, якщо сторони спору не можуть дійти згоди з цього питання, за власною ініціативою призначити одного або кількох експертів для надання письмових пояснень з будь-якого фактичного питання, включаючи права корінних народів або щодо наукових питань, порушених стороною спору під час провадження. Такі пояснення повинні відповідати умовам, узгодженим сторонами спору.

1. Трибунал може прийняти постанову про застосування тимчасових заходів захисту з метою захисту права сторони спору або забезпечення ефективності роботи Трибуналу. Зокрема, Трибунал може ухвалити рішення про збереження доказів, які знаходяться у розпорядження або під контролем сторони спору, або є необхідними для забезпечення ефективності роботи Трибуналу. Трибунал не повинен ухвалювати рішення про накладення арешту або заборону застосувати захід, який є предметом оскарження відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу). Для цілей цього пункту відповідне рішення має рекомендаційний характер.

2. На клопотання сторони спору Трибунал може постановити, що інша сторона спору повинна надати гарантію сплати розміру витрат повністю або частково, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик того, що сторона спору не спроможна оплатити майбутні витрати, покладені на неї. Розглядаючи таке клопотання, Трибунал може взяти до уваги докази надання фінансування третьою стороною. Якщо гарантія про забезпечення витрат не буде надана в повному обсязі протягом 30 днів після ухвалення відповідного рішення Трибуналом або протягом будь-якого іншого періоду, встановленого Трибуналом, Трибунал інформує про це сторони спору та може прийняти рішення про призупинення або припинення провадження.

1. Якщо Трибунал виносить остаточне рішення про відповідальність Сторони-відповідача за порушення, Трибунал може присудити, окремо чи разом, лише: (a) грошову компенсацію, з урахуванням відповідних відсотків; і (b) повернення майна. В такому випадку арбітражне рішення має передбачати, що Сторона-відповідач може виплатити грошову компенсацію, з урахуванням відповідних відсотків, замість повернення майна.

2. Згідно з пунктом 1, якщо позов подано згідно зі Статтею 17.23(2) (Подання позову до арбітражу): (a) рішення щодо грошової компенсації та будь-яких застосовних відсотків передбачає виплату відповідної суми підприємству; (b) рішення про повернення майна передбачає, що повернення буде здійснено підприємству; (c) присудження витрат на користь інвестора передбачає, що сума буде виплачена інвестору; і (d) арбітражне рішення має передбачати, що воно ухвалене без шкоди праву, яке може мати особа, крім особи, яка надала відмову відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу), щодо грошового відшкодування або майна, присудженого відповідно до національного законодавства Сторони.

3. Трибунал ухвалює рішення щодо витрат на арбітраж, які, за загальним правилом, несе сторона або сторони, які програли справу. Визначаючи частки розподілу витрат, Трибунал повинен враховувати всі відповідні обставини, включаючи: (a) результат будь-якої частини провадження, включаючи кількість або обсяг успішних позовних вимог або заперечень на них; (b) поведінку сторін спору під час розгляду справи, включно з тим, наскільки вони діяли оперативно та економічно ефективно; (c) складність питань; і (d) обґрунтованість заявлених витрат.

4. Трибунал і сторони спору докладають усіх зусиль для забезпечення своєчасного вирішення спору. Трибунал виносить своє остаточне рішення протягом 12 місяців після останньої дати слухання по суті. Трибунал може за наявності поважної причини та повідомлення сторін у спорі відкласти винесення остаточного рішення на додатковий короткий період.

5. Грошова компенсація в ар рішення протягом 12 місяців після останньої дати слухання по суті. Трибунал може за наявності поважної причини та повідомлення сторін у спорі відкласти винесення остаточного рішення на додатковий короткий період.

5. Грошова компенсація в арбітражному рішенні: (a) не повинна перевищувати розміру збитків та шкоди, понесених інвестором або, у відповідних випадках, підприємством, зазначених у Статті 17.23(2) (Подання позову до арбітражу), за оцінкою на дату порушення - 10 ; (b) повинна стосуватися лише збитків та шкоди, понесених через заявлене порушення або внаслідок такого порушення; і (c) повинна визначатися з обґрунтованою достовірністю, не бути спекулятивною чи гіпотетичною.

6. Присуджуючи рішення відповідно до пункту 5, Трибунал розраховує грошову компенсацію лише на підставі подань сторін спору та враховує, залежно від обставин, у відповідних випадках: (a) вину, умисну або завдану внаслідок необережності; (b) неспроможність зменшити обсяг завданої шкоди; (c) попередню шкоду або компенсацію, отриману за неї; або (d) повернення майна або скасування чи зміну заходу.

7. Трибунал може прийняти рішення про грошову компенсацію за упущену вигоду лише в тій мірі, в якій таке відшкодування відповідає вимогам пункту 5. Рішення про таке відшкодування приймається у кожній конкретній справі на підставі дослідження фактичних даних, які враховують, серед іншого, питання того, чи функціонувала охоплена інвестиція на території Сторони-відповідача протягом достатнього періоду часу для визначення розміру прибутковості.

8. Трибунал може присудити виплату відсотків за період до або після прийняття рішення у справі по суті. Розмір виплати визначається за обґрунтованою ставкою прибутковості, яка переглядається щорічно.

9. Трибунал не приймає рішення щодо компенсації сплачених штрафних санкцій.

10. Трибунал не приймає рішення про грошову компенсацію згідно зі Статтею 17.23(1) (Подання позову до арбітражу) щодо збитків та шкоди, понесених інвестиціями. __________ - 10 У випадку порушення Статті мпенсації сплачених штрафних санкцій.

10. Трибунал не приймає рішення про грошову компенсацію згідно зі Статтею 17.23(1) (Подання позову до арбітражу) щодо збитків та шкоди, понесених інвестиціями. __________ - 10 У випадку порушення Статті 17.10 (Експропріація), оцінка збитків або шкоди, понесених інвестором або підприємством (в залежності від ситуації), як зазначено у Статті 17.23(2) (Подання позову до арбітражу), здійснюється відповідно до Статті 17.10(5) (Експропріація) за вартістю станом на дату порушення.

1. Рішення, прийняте Трибуналом, є обов’язковим лише для сторін і лише стосовно конкретної справи.

2. Сторона спору повинна дотримуватися арбітражного рішення та виконувати його з моменту прийняття з урахуванням положень пункту 3 цієї Статті і застосовної процедури перегляду проміжного арбітражного рішення.

3. Сторона спору не може вимагати виконання остаточного арбітражного рішення до тих пір, поки: (a) у випадку остаточного арбітражного рішення, винесеного відповідно до Конвенції МЦВІС: (i) не минуло 120 днів з дати винесення арбітражного рішення за умови, що сторона спору не вимагає перегляду або скасування рішення, або (ii) якщо провадження щодо перегляду або анулювання не буде завершено; або (b) у випадку остаточного арбітражного рішення прийнятого згідно з Додатковими правилами МЦВІС або Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ: (i) не минуло 90 днів із дати винесення арбітражного рішення та за умови, що жодна сторона спору не розпочала провадження щодо перегляду, скасування або анулювання арбітражного рішення, або (ii) якщо суд відхилив або задовольнив заяву про перегляд, скасування або анулювання арбітражного рішення, і таке арбітражного рішення не підлягає подальшому оскарженню.

4. Кожна Сторона забезпечує виконання арбітражного рішення на своїй території.

5. Якщо Сторона-відповідач не дотримується або не виконує остаточне арбітражне рішення, Спільна комісія після отримання запиту від Сторони, чий інвестор був стороною спору в арбітражі, скликає колегію арбітрів відповідно до Статті 28.7 (Створення комісії з вирішення спору). Сторона, яка подає запит, може вимагати в новому провадженні: (a) визнати, що недотримання або невиконання остаточного арбітражного рішення є несумісним із зобов’язаннями за цією Угодою; і (b) надати рекомендацію Стороні щодо дотримання або виконання остаточного рішення.

6. Позов, поданий до арбітражу згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу), вважається таким, що виникає внаслідок торговельних відносин ою; і (b) надати рекомендацію Стороні щодо дотримання або виконання остаточного рішення.

6. Позов, поданий до арбітражу згідно зі Статтею 17.23 (Подання позову до арбітражу), вважається таким, що виникає внаслідок торговельних відносин або операцій в розумінні Статті 1 Нью-Йоркської конвенції.

1. Позивач, який користується механізмом фінансування третьої сторони, повинен повідомити Стороні-відповідачу та Трибуналу ім’я (найменування) та адресу третьої сторони, яка надає фінансування.

2. Позивач повинен розкрити інформацію зазначену у пункті 1 в рамках подання позову до арбітражу відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу), або, якщо фінансування третьої сторони розпочато після подання позову - протягом 10 днів з дати, коли було розпочато фінансування третьою стороною.

3. Позивач зобов’язаний розкривати будь-які зміни в інформації, згаданій у пункті 1, що відбуваються після її первинного розкриття, включаючи припинення угоди про фінансування третьої сторони. Кожна Сторона повинна негайно оприлюднити та повідомити іншу Сторону дипломатичною нотою про адресу, куди повинні доставлятися повідомлення та інші документи, а також повідомляти про будь-які зміни такої адреси. Інвестори забезпечують вручення документів Стороні за відповідною адресою. Якщо механізм вирішення спорів між інвестором і державою, який складається з інвестиційного трибуналу першої інстанції або апеляційного механізму, розроблено в рамках інших інституційних домовленостей і є відкритим для прийняття Сторонами, Сторони повинні розглянути питання про обсяг та доцільність вирішувати спір, який регулюється цією Частиною, в рамках такого механізму вирішення спорів між інвестором і державою. Частина E - Прискорений арбітраж

1. Сторони спору в арбітражі згідно з Частиною D (Вирішення спорів між інвестором і державою) можуть погодитися на прискорений арбітражний розгляд відповідно до цієї Частини, якщо розмір заявлених збитків не перевищує 10 мільйонів канадських доларів, в порядку процедури, зазначеної в пункті 2.

2. Сторони спору повинні спільно письмово повідомити Секретаріат МЦВІС про свою згоду на прискорений арбітраж відповідно до цієї Частини. Повідомлення має бути отримано протягом 20 днів після подання позову до арбітражу відповідно до Статтей 17.23(6)(a) або 17.23(6)(b) (Подання позову до арбітражу).

3. До розгляду спору за прискореною процедурою застосовуються положення Частини D (Вирішення спорів між інвестором і державою) зі змінами, внесеними цією Частиною, за винятком положень Статті 17.29 (Попередні заперечення), яка не застосовується.

1. Сторони спору можуть погодитися на вирішення спору в порядку медіації відповідно до цієї Частини. Звернення до медіації не змінює юридичного статусу або прав сторони спору, передбачених цією Частиною.

2. Якщо сторони спору спільно погоджуються звернутися до процедури медіації, вони повинні призначити медіатора, який здійснюватиме відповідні заходи з метою сприяння вирішенню спору, протягом 20 днів після повідомлення, наданого згідно зі Статтею 17.41(2) (Згода на прискорений арбітраж).

3. Якщо сторони спору не обирають медіатора протягом періоду, передбаченого в пункті 2, Генеральний секретар МЦВІС вибирає медіатора протягом 20 днів після спливу цього строку.

4. Сторони спору можуть проводити сесії медіації за допомогою відеоконференції, телефонного чи подібних засобів зв’язку, якщо це доречно.

5. Якщо сторони спору не можуть досягти вирішення спору протягом 60 днів після призначення медіатора, спір передається до арбітражу відповідно до цієї Частини.

1. Трибунал у прискореному арбітражі складається з одного арбітра, який призначається відповідно до Статті 17.44 (Спосіб призначення одноосібного арбітра).

2. Обрання арбітра відповідно до Статті 17.44 (Спосіб призначення одноосібного арбітра) вважається призначенням у спосіб, погоджений сторонами відповідно до Статті 37(2)(a) Конвенції МЦВІС.

1. Сторони спору спільно призначають одноосібного арбітра протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення згідно зі Статтею 17.41(2) (Згода на прискорений арбітраж).

2. Якщо сторони спору не призначають одноосібного арбітра протягом періоду, передбаченого пунктом 1, Генеральний секретар МЦВІС призначає одноосібного арбітра в наступний спосіб: (a) Генеральний секретар передає сторонам спору перелік із п’яти кандидатів на обрання одноосібним арбітром протягом 30 днів після закінчення періоду, зазначеного в пункті 1; (b) кожна сторона спору може вилучити одного кандидата з переліку, а решту - розставити в порядку пріоритету та передати такий рейтинг Генеральному секретарю протягом 14 днів з дати отримання переліку; (c) Генеральний секретар повідомляє сторони спору про результати рейтингу на наступний робочий день після його отримання та призначає кандидата з найкращим рейтингом. Якщо два або більше кандидатів мають найкращий рейтинг, Генеральний секретар обирає одного з них; (d) Генеральний секретар повинен негайно надіслати запит на прийняття призначення обраному кандидату, а також вимогу про надання відповіді протягом 10 днів після отримання запиту; і (e) якщо обраний кандидат не погоджується на призначення, Генеральний секретар обирає наступного за рейтингом кандидата.

3. Одноосібний арбітр повинен мати знання або практичний досвід роботи арбітром у спорах між інвестором і державою, що виникають відповідно до міжнародних інвестиційних угод. Одноосібний арбітр не повинен бути громадянином жодної зі сторін спору, а також повинен бути незалежним від будь-якої зі сторін спору, не бути пов’язаним із нею та не отримувати від неї вказівок.

4. Одноосібний арбітр повинен бути готовий дотримуватись прискорених термінів, передбачених цією Частиною.

5. Гонорар одноосібного арбітра визначається відповідно до шкали адміністративних витрат і гонорарів арбітра за розгляд справи у прискореній процедурі відповідно до Додатку III до Арбітражного регламенту Міжнародно дбачених цією Частиною.

5. Гонорар одноосібного арбітра визначається відповідно до шкали адміністративних витрат і гонорарів арбітра за розгляд справи у прискореній процедурі відповідно до Додатку III до Арбітражного регламенту Міжнародної торгової палати.

6. Одноосібний арбітр повинен дотримуватися Кодексу поведінки арбітра в процедурі вирішення спорів між інвестором і державою, який викладено у Додатку 17-B.

1. Одноосібний арбітр повинен провести перше засідання протягом 30 днів після створення Трибуналу відповідно до Статті 17.43 (Склад Трибуналу).

2. Одноосібний арбітр проводить перше засідання за допомогою відеоконференції, телефонного або подібного засобів зв’язку, якщо обидві сторони спору та одноосібний арбітр не вирішать, що засідання відбуватиметься очно.

1. У прискореному арбітражі застосовується наступний графік подання письмових заяв і проведення слухань: (a) позивач протягом 90 днів після першого засідання подає основну позовну заяву по суті, зокрема в формі меморандуму, обсягом не більше 150 сторінок; (b) Сторона-відповідач протягом 90 днів після подання позивачем своєї основної позовної заяви по суті спору відповідно до підпункту (a) подає свою основну заяву по суті спору, зокрема відзив по суті заявлених позивачем вимог, обсягом не більше 150 сторінок; (c) позивач повинен протягом 90 днів після подання Стороною-відповідачем основної заяви по суті справи відповідно до підпункту (b) надати свою відповідь обсягом не більше 100 сторінок; (d) Сторона-відповідач протягом 90 днів після подання позивачем відповіді в порядку підпункту (c) подає на неї заперечення обсягом не більше 100 сторінок; (e) Сторона, яка не є стороною спору, може протягом 60 днів після подання Стороною-відповідачем заперечення в порядку підпункту (d) подати письмовий запит щодо тлумачення цієї Угоди відповідно до Статті 17.33 (Участь сторони, яка не є стороною у спорі); (f) одноосібний арбітр проводить слухання протягом 120 днів після подання Стороною-відповідачем відповіді в порядку підпункту (d); (g) кожна сторона спору подає звіт про витрати протягом 30 днів після дати останнього слухання у справі, як зазначено в підпункті (f); і (h) одноосібний арбітр повинен винести рішення якнайшвидше та в будь-якому випадку протягом 180 днів з дати останнього слухання, зазначеного в підпункті (f).

2. Одноосібний арбітр може продовжити строк надання позивачем процесуального документу на період, що не перевищує 30 днів. Якщо позивач не подає відповідний процесуальний документ протягом такого періоду, позивач вважається таким, що відкликав свій позов і припинив провадження. Одноосібний арбітр, якщо його призначено, на прохання Сторони-відповідача та після повідомлення сторін спору, ухвалює рішення про припинення провадження. Після у, позивач вважається таким, що відкликав свій позов і припинив провадження. Одноосібний арбітр, якщо його призначено, на прохання Сторони-відповідача та після повідомлення сторін спору, ухвалює рішення про припинення провадження. Після ухвалення такого рішення повноваження Трибуналу припиняються.

3. Одноосібний арбітр може продовжити строк надання Стороною-відповідачем процесуального документу на період, що не перевищує 30 днів, в іншому випадку, позивач може вимагати, щоб одноосібний арбітр розглянув справу на підставі наданих йому документів і ухвалив рішення.

4. На прохання сторони спору одноосібний арбітр може задовольнити обмежену кількість запитів щодо надання конкретно визначених документів, які, як відомо стороні спору або щодо яких сторона спору має підстави вважати, що вони існують і знаходяться у володінні, зберіганні або під контролем іншої сторони спору та повинен внести відповідні зміни до розкладу, зазначеного в пункті 1.

5. Одноосібний арбітр може після консультацій зі сторонами спору обмежити кількість, обсяг або предмет письмових матеріалів або письмових свідчень (як свідків, так і експертів).

6. Одноосібний арбітр може за спільним запитом сторін спору вирішити спір виключно на підставі документів, наданих сторонами спору, без заслуховування та без допиту свідків чи експертів або обмежити заслуховування свідків чи експертів. Якщо одноосібний арбітр проводить слухання згідно з пунктом 1(f), слухання може відбуватися за допомогою відеоконференції, телефонного чи подібних засобів зв’язку.

7. Одноосібний арбітр за спільним запитом сторін спору, але не пізніше дати подання Стороною-відповідачем основної заяви по суті справи, як зазначено в пункті 1(b), приймає рішення про припинення застосування положень цієї Частини до справи.

8. Одноосібний арбітр може на клопотання сторони спору, але не пізніше дати подання Стороною-відповідачем основної заяви по суті справи, як зазначено в пункті 1(b), прийняти рішення про припинення зас ня положень цієї Частини до справи.

8. Одноосібний арбітр може на клопотання сторони спору, але не пізніше дати подання Стороною-відповідачем основної заяви по суті справи, як зазначено в пункті 1(b), прийняти рішення про припинення застосування положень цієї Частини до справи. Сторона спору, яка подала відповідне клопотання, несе витрати на прискорений арбітраж.

9. Якщо відповідно до пункту 7 або 8 одноосібний арбітр вирішить, що ця Частина більше не застосовується до справи, і якщо сторони спору не домовляться про інше, одноосібний арбітр, призначений відповідно до Статті 17.43 (Склад Трибуналу) і Статті 17.44 (Спосіб призначення одноосібного арбітра) буде призначений головуючим арбітром Трибуналу, створеного відповідно до Частини D (Вирішення спорів між інвестором і державою).

10. З усіх питань, що стосуються прискореної арбітражної процедури, прямо не передбаченої цією Угодою, сторони спору намагатимуться домовитися про правила процедури, які підлягають застосуванню. Якщо сторони спору не погоджуються щодо правил процедури, які підлягають застосуванню, одноосібний арбітр, якщо він призначений, може самостійно вирішити це питання. Якщо два або більше позовів, які підпадають під дію Статті 17.41 (Згода на прискорений арбітраж), стосуються того самого питання права або факту та виникають внаслідок тих самих подій чи обставин, застосовується Стаття 17.30 (Об’єднання проваджень). Додаток 17-A Винятки з положень про вирішення спорів

1. Частини D (Вирішення спорів між інвесторами та державою) і E (Прискорений арбітраж), і Глава 28 (Вирішення спорів) не застосовуються до заходів, прийнятих або дотримуваних у зв’язку з переглядом положень Закону про інвестиції Канади, 1985, № 28 зі змінами, стосовно дозволу чи заборони інвестиції, яка підлягає перегляду.

2. Частини D (Вирішення спорів між інвестором і державою) та E (Прискорений арбітраж) не застосовуються до заходів контролю за тютюновими виробами, прийнятих або підтримуваних Стороною. "Захід контролю за тютюновими виробами" означає захід Сторони, пов’язаний із виробництвом або споживанням промислових тютюнових виробів (включаючи вироби, виготовлені чи отримані з тютюну), їх розповсюдженням, маркуванням, пакуванням, рекламою, маркетингом, просуванням, продажем, купівлею або використанням, а також правозастосовчі заходи щодо перевірки, діловодства і звітності. Захід щодо тютюнового листя, яке не знаходиться у володінні виробника тютюнових виробів або які не є частиною виготовленого тютюнового виробу, не є заходом контролю над тютюновими виробами. Додаток 17-B Кодекс поведінки арбітра в процедурі вирішення спорів між інвестором і державою

1. Визначення Для цілей цього Кодексу поведінки: арбітр означає члена Трибуналу, створеного відповідно до Статті 17.26 (Арбітри); помічник означає особу, яка згідно з умовами призначення арбітра здійснює дослідження або надає допомогу арбітру; кандидат означає особу, яка розглядається для обрання в якості арбітра відповідно до Статей 17.26 (Арбітри) або 17.44 (Спосіб призначення одноосібного арбітра); експерт означає особу, призначену відповідно до Статті 17.34 (Звіти експертів) або арбітражних правил, які підлягають з я для обрання в якості арбітра відповідно до Статей 17.26 (Арбітри) або 17.44 (Спосіб призначення одноосібного арбітра); експерт означає особу, призначену відповідно до Статті 17.34 (Звіти експертів) або арбітражних правил, які підлягають застосуванню; член сім’ї означає чоловіка чи дружину або партнера арбітра чи кандидата; батька, дитину, бабусю, дідуся, внука, сестру, брата, тітку, дядька, племінницю або племінника арбітра або кандидата; або чоловіка чи дружину чи партнера арбітра або кандидата (включаючи повнокровних і напівкровних родичів і зведених родичів) або чоловіка чи дружину чи партнера такої особи; або члена домогосподарства арбітра чи кандидата, якого арбітр чи кандидат розглядає як члена своєї родини; Правила означає діючі правила відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу); і персонал стосовно арбітра означає осіб, які знаходяться під керівництвом і контролем арбітра, крім помічників.

2. Обов’язки щодо вирішення спорів Кожен кандидат, арбітр і колишній арбітр повинен уникати некомпетентності або ознак некомпетентності та дотримуватися високих стандартів поведінки з метою забезпечення чесності і неупередженості процедури вирішення спору.

3. Керівні принципи

1. Кожен арбітр повинен бути незалежним і неупередженим і уникати прямого або непрямого конфлікту інтересів.

2. Кожен арбітр і колишній арбітр повинен поважати конфіденційність арбітражного розгляду.

3. Кожен кандидат або арбітр повинен розкрити наявність будь-яких інтересів, зв’язків або обставин, які можуть вплинути на незалежність або неупередженість кандидата або арбітра, або які можуть створити враження некомпетентності та упередженості. Прояви некомпетентності та упередженості мають місце, коли поміркована особа, маючи знання про всі релевантні обставини, які стануть відомими внаслідок їх належного дослідження, дійде висновку про те, що кандидат чи арбітр не може виконувати свої обов’язки сумлінно, неупереджено та компетентно.

4. Після свого призначення та протягом всього часу розг бставини, які стануть відомими внаслідок їх належного дослідження, дійде висновку про те, що кандидат чи арбітр не може виконувати свої обов’язки сумлінно, неупереджено та компетентно.

4. Після свого призначення та протягом всього часу розгляду справи, арбітр повинен утримуватися від надання консультацій в якості радника або призначеного стороною експерта чи свідка в будь-якому поточному чи новому інвестиційному спорі згідно з цією Угодою або будь-яким іншим міжнародним інвестиційним договором.

5. Цей Кодекс поведінки слід тлумачити відповідно до інших міжнародно визнаних стандартів або вказівок щодо прямого або непрямого конфлікту інтересів, таких як Керівні принципи Міжнародної асоціації юристів щодо конфліктів інтересів у міжнародному арбітражі.

6. У разі подання скарги щодо порушення цього Кодексу поведінки, питання відводу, дискваліфікації або заміни арбітра вирішуються відповідно до правил арбітражу.

4. Зобов'язання щодо розкриття інформації

1. Протягом усього строку розгляду справи кожен кандидат або арбітр зобов’язаний розкривати інформацію про будь-які інтереси, зв’язки або обставини, які можуть вплинути на чесність або неупередженість процесу вирішення спору.

2. Сторони спору або Генеральний секретар МЦВІС, як орган, який призначає Трибунал в порядку Статті 17.26 (Арбітри), повинен надати кандидату копію Кодексу поведінки та Заяву про первинне розкриття інформації, яка є Додатком до Кодексу поведінки.

3. Кандидат повинен надати Заяву про первинне розкриття інформації, яка є Додатком до Кодексу поведінки, сторонам спору або Генеральному секретарю МЦВІС, як органу, який його призначає, якомога скоріше, але не пізніше ніж через сім днів після отримання цієї Заяви про первинне розкриття інформації.

4. Кандидат повинен розкрити будь-які інтереси, зв’язки чи обставини, які можуть вплинути на його або її незалежність чи неупередженість, або які можуть справити враження некомпетентності та упередженості під час арбітражного провадження. З цією метою, кандидат повине будь-які інтереси, зв’язки чи обставини, які можуть вплинути на його або її незалежність чи неупередженість, або які можуть справити враження некомпетентності та упередженості під час арбітражного провадження. З цією метою, кандидат повинен докласти всіх розумних зусиль, щоб дізнатися про будь-який такий інтерес, зв’язки чи обставини. Таким чином, кандидат повинен розкрити, як мінімум, наступні інтереси, зв’язки чи обставини: (a) будь-якого фінансового або особистого інтересу кандидата: (i) в арбітражному провадженні або його результатах; і (ii) в адміністративному провадженні, національному судовому провадженні або будь-якому іншому міжнародному провадженні з вирішення спору, яке стосується питань, які можуть бути вирішені в арбітражному провадженні, щодо якого розглядається кандидат; (b) будь-якого фінансового інтересу роботодавця, ділового партнера, ділового компаньйона або члена сім’ї кандидата: (i) в арбітражному провадженні або його результатах; і (ii) в адміністративному провадженні, національному судовому провадженні або будь-якому іншому міжнародному провадженні з вирішення спору, яке стосується питань, які можуть бути вирішені в арбітражному провадженні, щодо якого розглядається кандидат; (c) будь-яких минулих або поточних фінансових, ділових, професійних, сімейних чи соціальних зв’язків з будь-якими сторонами зацікавленими - 11 в результаті арбітражного провадження чи їхніми радниками, або будь-які подібні зв’язки з роботодавцем, діловим партнером, діловим компаньйоном або членом сім’ї кандидата; і (d) будь-якого публічного правозахисного, юридичного або іншого представництва, що стосується питання, яке предметом спору в арбітражному провадженні, або пов’язане з відповідними інвестиціями.

5. Після призначення арбітр повинен продовжувати докладати розумних зусиль, щоби дізнаватися про будь-які інтереси, зв’язки чи обставини, згадані в підпункті 4, і розкривати їх. Зобов’язання розкривати інформацію є постійним обов'язком, який вимагає від арбітра розкривати нен продовжувати докладати розумних зусиль, щоби дізнаватися про будь-які інтереси, зв’язки чи обставини, згадані в підпункті 4, і розкривати їх. Зобов’язання розкривати інформацію є постійним обов'язком, який вимагає від арбітра розкривати будь-які інтереси, зв’язки або обставини, які можуть виникнути на будь-якому етапі арбітражного провадження.

6. У разі будь-яких сумнівів щодо того, чи потрібно розкривати інтерес, зв’язки або обставини відповідно до підпунктів 4 або 5, кандидат або арбітр повинен прийняти рішення на користь розкриття інформації. Розкриття інформації про інтереси, зв’язки або обставини не залежить від того, чи такі інтереси, зв’язки або обставини перелічені в підпунктах 4 або 5, та від того, чи вимагає таке рішення самовідводу, покращення становища чи дискваліфікації.

7. Зобов’язання щодо розкриття інформації, викладені в підпунктах з 1 по 6, не слід тлумачити як такі, що внаслідок детального розкриття інформації унеможливлюють призначення в якості арбітра представника юридичного чи ділового середовища, таким чином позбавляючи сторони спору послуг потенційно найбільш кваліфікованих кандидатів для виконання функцій арбітрів. Таким чином, від кандидата чи арбітра не слід вимагати розкривати інформацію про інтереси, зв’язки чи обставини, які мають незначний вплив на роль кандидата чи арбітра в арбітражному провадженні.

5. Виконання обов'язків кандидатами та арбітрами

1. Кандидат, який погоджується на призначення арбітром, повинен бути готовий до виконання обов’язків арбітра одразу після призначення згідно зі Статтею 17.26 (Арбітри), та здійснювати свої функції ретельно, справедливо, старанно та оперативно протягом усього арбітражного провадження.

2. Арбітр повинен гарантувати, що Генеральний секретар МЦВІС, сторони спору, арбітражна установа, відповідальна за провадження, та інші арбітри Трибуналу можуть зв’язатися з ним у робочий час з питань роботи трибуналу.

3. Арбітр повинен дотримуватися положень Частини D (Вирішення спорів між інвестором і держа спору, арбітражна установа, відповідальна за провадження, та інші арбітри Трибуналу можуть зв’язатися з ним у робочий час з питань роботи трибуналу.

3. Арбітр повинен дотримуватися положень Частини D (Вирішення спорів між інвестором і державою) і Частини E (Прискорений арбітраж), з відповідних питань, а також цих Правил.

4. Арбітр не повинен відмовляти іншим арбітрам у можливості брати участь у всіх аспектах арбітражного провадження.

5. Арбітр повинен розглядати лише ті питання, які виникли під час арбітражного провадження та необхідні для прийняття рішення, постанови чи ухвали.

6. Арбітр не має права делегувати обов’язок ухвалення рішення, постанови чи ухвали будь-якій іншій особі.

7. Арбітр повинен вжити всіх розумно очікуваних заходів для забезпечення дотримання ним самим, його помічниками та іншим персоналом положень пункту 2 (Обов’язки щодо вирішення спору), підпунктів 1,4-7 пункту 4 (Зобов’язання щодо розкриття інформації), підпунктів 3, 8 і 9 цього пункту, а також пункту 8 (Збереження конфіденційності) Кодексу поведінки.

8. Арбітр не повинен вступати в будь-які контакти ex parte щодо арбітражного провадження.

9. Кандидат або арбітр повинен направляти повідомлення Генеральному секретарю МЦВІС, сторонам спору і арбітражній установі, яка відповідає за провадження лише з питань, які стосуються фактичних або потенційних порушень цього Кодексу поведінки, або з метою встановлення факту порушення або можливого порушення кандидатом або арбітром цього Кодексу поведінки.

10. Кожен арбітр повинен вести облік і складати остаточний звіт про час, витрачений на арбітражне провадження, про свої витрати, а також про час і витрати свого персоналу і помічників.

6. Незалежність і неупередженість арбітрів

1. Арбітр повинен бути незалежним і неупередженим. Арбітр повинен діяти чесно і не створювати умов, в яких його діяльність може справити враження некомпетентності та упередженості.

2. Арбітр не повинен діяти під впливом власних інтересів, зовнішнього тиску, політичних міркувань, гр едженим. Арбітр повинен діяти чесно і не створювати умов, в яких його діяльність може справити враження некомпетентності та упередженості.

2. Арбітр не повинен діяти під впливом власних інтересів, зовнішнього тиску, політичних міркувань, громадського тиску, лояльності до сторони спору чи Сторони, яка не є стороною спору, або внаслідок побоювань бути підданим критиці.

3. Арбітр не повинен, прямо чи опосередковано, брати на себе будь-які зобов’язання або приймати будь-які вигоди, які будь-яким чином заважали б або іншим чином перешкоджали належному виконанню своїх обов'язків.

4. Арбітр не повинен використовувати свій статут арбітра в Трибуналі для досягнення будь-яких особистих чи приватних інтересів. Арбітр повинен уникати дій, які можуть створити враження, що будь-які особи мають можливість впливати на арбітра. Арбітр повинен докладати всіх зусиль, щоб запобігти або перешкодити іншим ставити себе в таке становище.

5. Арбітр не повинен допускати, щоб минулі чи поточні фінансові, ділові, професійні, сімейні чи соціальні зв’язки чи обов’язки впливали на його чи її поведінку чи судження.

6. Арбітр повинен уникати вступу в будь-які відносини, не отримувати будь-якої фінансової вигоди, які можуть вплинути на його або її неупередженість, або які можуть обґрунтовано справити враження некомпетентності чи упередженості.

7. Якщо інтереси, зв’язки або вчинки кандидата чи арбітра суперечать підпунктом 1-6, кандидат може погодитися на призначення до трибуналу, а арбітр може продовжувати виконувати свої функції, якщо сторони спору відмовляються від визнання такого порушення або якщо, після того, як кандидат або арбітр вжив заходів для виправлення ситуації, сторони спору визначать, що невідповідність була усунена.

7. Обов'язки колишніх арбітрів Колишній арбітр повинен уникати дій, які можуть створити враження, що арбітр був упередженим при виконанні своїх обов'язків або міг отримати вигоду від рішення, постанови чи ухвали трибуналу.

8. Збереження конфіденційності Арбітр або колишній ишній арбітр повинен уникати дій, які можуть створити враження, що арбітр був упередженим при виконанні своїх обов'язків або міг отримати вигоду від рішення, постанови чи ухвали трибуналу.

8. Збереження конфіденційності Арбітр або колишній арбітр не повинен у будь-який час розголошувати або використовувати будь-яку непублічну інформацію щодо арбітражного провадження або отриману під час арбітражного розгляду, за винятком цілей відповідного провадження, і в жодному разі не повинен розголошувати чи використовувати будь-яку таку інформацію, щоб отримати особисту вигоду чи вигоду для іншої особи, або з метою здійснення негативного впливу на інтереси іншої особи.

2. Арбітр не повинен розголошувати рішення, постанову, ухвалу або їх частину до їх публікації відповідно до Частини D (Вирішення спорів між інвестором і державою).

3. Арбітр або колишній арбітр не повинен у будь-який час розголошувати дані про обговорення Трибуналу або думки будь-якого арбітра - 12 .

4. Арбітр не має права робити публічні заяви щодо суті провадження.

9. Обов'язки експертів, помічників і персоналу Пункт 2 (Обов’язки щодо вирішення спору), підпункти 1, 4, 5, 6 і 7 пункту 4 (Зобов’язання щодо розкриття інформації), підпункти 3, 8 і 9 пункту 5 (Виконання обов’язків кандидатами та арбітрами), пункт 7 (Обов’язки колишніх арбітрів) і пункт 8 (Збереження конфіденційності) цього Кодексу поведінки також застосовуються до експертів, помічників і персоналу.

10. Перегляд Сторона може вимагати перегляду та внесення змін до цього Кодексу поведінки з метою врахування змін внесених до процедури вирішення спорів між інвестором і державою. __________ - 11 Для уникнення сумнівів, "зацікавлена сторона" включає також державу, з якої походить інвестор. - 12 Для уникнення сумнівів, цей пункт не стосується думки арбітра, викладеної в рішенні, постанові, арбітражному рішенні або окремій думці. Додаток до Кодексу поведінки арбітра в процедурі вирішення спорів між інвестором і державою: Форма заяви про первинне розкриття інф пункт не стосується думки арбітра, викладеної в рішенні, постанові, арбітражному рішенні або окремій думці. Додаток до Кодексу поведінки арбітра в процедурі вирішення спорів між інвестором і державою: Форма заяви про первинне розкриття інформації

1. Я підтверджую, що отримав копію Кодексу поведінки арбітра в процедурі вирішення спорів між інвестором і державою ("Кодекс поведінки").

2. Я підтверджую, що прочитав і зрозумів Кодекс поведінки.

3. Я розумію, що маю постійне зобов’язання, в рамках участі у провадженні, розкривати дані про будь-який інтерес, зв’язки або обставини, які можуть вплинути на чесність або неупередженість процедури вирішення спору. У рамках цього постійного зобов’язання я розкриваю таку первинну інформацію: (a) Моя фінансова зацікавленість у судовому розгляді, щодо якого розглядається моє призначення, або в його результатах полягає в наступному: (b) Мій фінансовий інтерес у будь-якому адміністративному провадженні, національному судовому провадженні чи іншому міжнародному провадженні щодо вирішення спорів, що включає питання, які можуть бути вирішені в провадженні трибуналу, полягає в наступному: (c) Фінансові інтереси, які будь-який роботодавець, діловий партнер, діловий компаньйон або член моєї родини можуть мати в провадженні трибуналу або в його результатах, є такими: (d) Фінансові інтереси, які будь-який роботодавець, діловий партнер, діловий компаньйон або член моєї сім’ї можуть мати в будь-якому адміністративному провадженні, національному судовому провадженні чи іншому міжнародному провадженні щодо вирішення спорів, яке включає питання, які можуть бути вирішені в провадженні трибуналу, є такими: (e) Мої минулі або поточні фінансові, ділові, професійні, сімейні та соціальні зв’язки з будь-якою зацікавленою стороною в провадженні трибуналу або їхнім радником є такими: (f) Нижче наведено інформацію про минулі або поточні фінансові, ділові, професійні, сімейні та соціальні зв’язки з будь-якою зацікавленою в провадженні трибуналу стороною або ї ю стороною в провадженні трибуналу або їхнім радником є такими: (f) Нижче наведено інформацію про минулі або поточні фінансові, ділові, професійні, сімейні та соціальні зв’язки з будь-якою зацікавленою в провадженні трибуналу стороною або їхнім радником, за участю будь- якого роботодавця, ділового партнера, ділового компаньйона чи члена моєї родини: (g) Моя публічна адвокатська діяльність, юридичне чи інше представництво щодо питання, яке оспорюється в провадженні трибуналу, або пов’язане з тими самими інвестиціями, є такими: (h) Мої інші інтереси, зв’язки та обставини, які можуть впливати на чесніть або неупередженість процедури вирішення спорів і які не розголошуються в порядку підпунктів (a)-(g) вище, є такими: Підписано_______ дня__________ 20___ року. Автор: Підпис _________________________________ Ім'я _________________________________