Деякі питання проведення моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 7 жовтня 2026 р. № 1230

Київ

Деякі питання проведення моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики

Відповідно до частини десятої статті 23 Закону України “Про основні засади державної кліматичної політики” та з метою забезпечення належного моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики, у тому числі щодо заходів з адаптації до зміни клімату, а також проведення оцінки відповідності державних політик цілям і принципам державної кліматичної політики Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок проведення моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики, політик і заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї, їх відповідності цілям і принципам державної кліматичної політики, що додається.

2. Установити, що:

1) документами державного планування державної кліматичної політики є:

Довгострокова стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 червня 2026 р. № 561 (Офіційний вісник України, 2026 р., № 53, ст. 3638);

Другий національно визначений внесок України до Паризької угоди, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2025 р. № 1172 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 91, ст. 6406);

Національний план з енергетики та клімату на період до 2030 року, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 червня 2026 р. № 562 (Офіційний вісник України, 2026 р., № 53, ст. 3639);

Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 р. № 1363 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 87, ст. 5584);

секторальні програмні документи щодо зменшення обсягів антропогенних викидів парникових газів та збільшення обсягів видалення парникових газів поглиначами;

секторальні програмні документи щодо адаптації до зміни клімату;

документи, які стосуються досягнення кліматичної нейтральності України до 2050 року, забезпечення пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї, низьковуглецевого та сталого розвитку, екологічної, продовольчої та енергетичної безпеки України;

2) цільовими показниками для проведення моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики є:

показники, визначені частиною четвертою статті 4 Закону України “Про основні засади державної кліматичної політики” та Довгостроковою стратегією низьковуглецевого розвитку України до 2050 року;

цілі, визначені Національним планом з енергетики та клімату на період до 2030 року;

показники, визначені у секторальних програмних документах щодо зменшення обсягів антропогенних викидів парникових газів та збільшення обсягів видалення парникових газів поглиначами;

показники, визначені у секторальних програмних документах щодо адаптації до зміни клімату.

Прем'єр-міністр України

С. КОРЕЦЬКИЙ

Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 7 жовтня 2026 р. № 1230

ПОРЯДОК

проведення моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики, політик і заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї, їх відповідності цілям і принципам державної кліматичної політики

1. Цей Порядок визначає механізми, процедури та організаційні засади проведення моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики, політик і заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї, їх відповідності цілям і принципам державної кліматичної політики (в тому числі виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 червня 2026 р. № 562 (Офіційний вісник України, 2026 р., № 53, ст. 3639).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про основні засади державної кліматичної політики”, Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 р. № 1363 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 87, ст. 5584), Стратегії формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 р. № 483 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 54, ст. 3228), та Національному плані з енергетики та клімату на період до 2030 року.

3. Завданнями моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики, зокрема щодо здійснення заходів з адаптації до зміни клімату, оцінки відповідності державних політик цілям і принципам державної кліматичної політики, моніторингу виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року є:

збирання, систематизація та аналіз інформації щодо реалізації політик і заходів у сфері зміни клімату;

підготовка звітів про стан виконання цілей державної кліматичної політики та міжнародних зобов'язань України;

проведення оцінки результативності та впливу здійснених заходів на обсяги скорочення викидів парникових газів та підвищення кліматичної стійкості;

розроблення рекомендацій для центральних органів виконавчої влади щодо удосконалення механізмів реалізації державної кліматичної політики.

4. Метою проведення моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики, зокрема щодо здійснення заходів з адаптації до зміни клімату, оцінки відповідності державних політик цілям і принципам державної кліматичної політики, моніторингу виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року є:

відстеження прогресу у досягненні цілей державної кліматичної політики, визначених Законом України “Про основні засади державної кліматичної політики”, Національним планом з енергетики та клімату на період до 2030 року, а також міжнародними зобов'язаннями України за Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату, ратифікованою Законом України від 29 жовтня 1996 р. № 435/96-ВР, та Паризькою угодою, ратифікованою Законом України від 14 липня 2016 р. № 1469-VIII;

забезпечення досягнення середньострокових цілей державної кліматичної політики, визначених Довгостроковою стратегією низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 червня 2026 р. № 561 (Офіційний вісник України, 2026 р., № 53, ст. 3638);

проведення оцінки ефективності реалізації політик і заходів щодо скорочення викидів парникових газів, адаптації до зміни клімату та переходу до низьковуглецевого і сталого розвитку України;

проведення оцінки відповідності державних політик цілям і принципам державної кліматичної політики та міжнародним зобов'язанням України;

забезпечення прозорості, підзвітності та виявлення ризиків, проблем і бар'єрів у здійсненні кліматичних заходів;

проведення оцінки внеску органів державної влади у досягнення кліматичних цілей та ефективності застосування економічних і фіскальних інструментів;

формування рекомендацій щодо вдосконалення та підвищення результативності реалізації державної кліматичної політики.

5. Мінекономіки проводить моніторинг реалізації державної кліматичної політики, політик і заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї, зокрема:

здійснює загальну координацію дій з проведення моніторингу реалізації державної кліматичної політики, політик і заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї;

забезпечує підготовку та оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті щорічної інформації про стан реалізації державної кліматичної політики, що включає, зокрема, інформацію про хід та результати реалізації політик і заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї; інформацію про стан та результати реалізації Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року, Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року; результати аналізу досягнутого прогресу порівняно з попереднім звітним періодом; результати оцінки наявних ризиків і бар'єрів у реалізації державної кліматичної політики; рекомендації щодо вдосконалення механізму реалізації державної кліматичної політики;

формує за результатами моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики пропозиції щодо її вдосконалення;

забезпечує взаємодію з міжнародними організаціями у сфері зміни клімату та координацію дій з виконання міжнародних кліматичних зобов'язань України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

6. Центральні органи виконавчої влади (відповідно до секторів економіки та/або сфер державної політики) з метою проведення моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики щороку не пізніше 1 березня подають Кабінету Міністрів України інформацію про результати реалізації політик і заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї та результати досягнення цілей державної кліматичної політики за минулий календарний рік.

7. Органи місцевого самоврядування проводять моніторинг та оцінку здійснення на місцевому рівні заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї та подають щороку не пізніше 31 січня відповідну інформацію за минулий календарний рік до відповідних центральних органів виконавчої влади, визначених відповідальними за реалізацію державної кліматичної політики та виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року.

8. Моніторинг державної кліматичної політики проводиться з урахуванням міжнародних підходів та форм, передбачених додатками до Регламенту (ЄС) 2018/1999 Європейського Парламенту і Ради від 11 грудня 2018 р. про управління Енергетичним Союзом і пом'якшення наслідків зміни клімату, про внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 663/2009 і (ЄС) № 715/2009, директив Європейського Парламенту і Ради 94/22/ЄС, 98/70/ЄС, 2009/31/ЄС, 2009/73/ЄС, 2010/31/ЄС, 2012/27/ЄС і 2013/30/ЄС, директив Ради 2009/119/ЄС і (ЄС) 2015/652 і про скасування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 525/2013, Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) № 2022/2299 від 15 листопада 2022 р., який встановлює правила для застосування Регламенту (ЄС) № 2018/1999 Європейського Парламенту та Ради щодо структури, формату, технічних деталей та процесу для інтегрованих національних звітів про енергетичний та кліматичний прогрес, виключно у частині, що забезпечує узгодженість результатів національного моніторингу з даними, необхідними для підготовки інтегрованих національних звітів про прогрес у сфері енергетики та клімату, а також документів, затверджених у рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, положень дворічних звітів про прозорість відповідно до Паризької угоди.

9. За результатами проведення моніторингу реалізації державної кліматичної політики, політик і заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї Мінекономіки щороку до 15 березня формує інформацію, яка включає:

загальний огляд реалізації державної кліматичної політики, політик і заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї;

результати аналізу прогресу реалізації державної кліматичної політики, політик і заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї з порівнянням результатів з попереднім звітним періодом;

ідентифікацію наявних та потенційних ризиків і бар'єрів у реалізації державної кліматичної політики, політик і заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї.

10. До політик і заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї належать усі політики і заходи, спрямовані на досягнення цілей Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року. Моніторинг виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року є невід'ємною складовою моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики.

Мінекономіки забезпечує координацію взаємодії центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій з метою проведення моніторингу виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року, а також підготовки Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату.

11. Для автоматизації процесу управління, моніторингу та контролю за виконанням Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року використовується система стратегічного планування, моніторингу та оцінки на основі принципів управління, орієнтованих на результат (далі — система моніторингу).

Центральні органи виконавчої влади, державні органи, які відповідальні за виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року, визначають уповноважених осіб — користувачів системи моніторингу, забезпечують їх участь у навчанні стосовно використання системи моніторингу та регулярне (щокварталу) і своєчасне внесення (оновлення) даних до системи моніторингу щодо виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року.

Мінекономіки забезпечує організацію збору, аналізу та узагальнення інформації щодо здійснення заходів Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року, а також здійснює методологічне забезпечення та навчання користувачів системи моніторингу.

12. Узагальнені результати моніторингу виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року оформлюються у вигляді:

щорічної інформації про стан виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року;

Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату.

13. Мінекономіки забезпечує щороку до 15 березня підготовку інформації про стан виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року.

14. Узагальнені результати моніторингу виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року оформлюються у вигляді Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату, що готується Мінекономіки та подається до Секретаріату Енергетичного співтовариства відповідно до вимог статті 29 Закону України “Про основні засади державної кліматичної політики” до 15 березня року, наступного після схвалення Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року, та кожні наступні два роки після цього.

Вимоги щодо складення та порядок підготовки Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату визначені Порядком підготовки Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2026 р. № 569 “Деякі питання підготовки Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату” (Офіційний вісник України, 2026 р., № 43, ст. 2877).

15. Мінекономіки в межах координації дій з виконання та проведення моніторингу виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року взаємодіє та співпрацює, зокрема шляхом обміну інформацією, з Енергетичним Співтовариством у сфері енергетики та клімату.

16. Мінекономіки за результатами проведення моніторингу виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року в разі недотримання строків або неналежного його виконання готує відповідну інформацію для розгляду Міжвідомчою робочою групою з питань моніторингу виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року, утвореною постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2025 р. № 583 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 48, ст. 3290), не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня завершення відповідного звітного періоду або виявлення таких порушень.

17. Проведення оцінки відповідності державних політик цілям і принципам державної кліматичної політики здійснюється Науково-експертною радою з питань зміни клімату та збереження озонового шару, утвореною постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 р. № 34 (Офіційний вісник України, 2026 р., № 9, ст. 753).

Під час проведення оцінки проводиться аналіз ефективності здійснення заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї, аналіз результатів діяльності та внеску органів державної влади у досягнення цілей державної кліматичної політики, оцінка ефективності застосування фіскальних інструментів для досягнення кліматичних цілей.

18. Проведення оцінки відповідності державних політик цілям і принципам державної кліматичної політики здійснюється щодо виконання документів державного планування державної кліматичної політики, визначених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2026 р. № 1230 “Деякі питання проведення моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики”, при цьому Науково-експертна рада з питань зміни клімату та збереження озонового шару має право проводити оцінку інших документів державного планування.

19. Для ефективного проведення оцінки Науково-експертна рада з питань зміни клімату та збереження озонового шару використовує національні нормативно-правові акти, стратегічні документи та міжнародні документи у сфері зміни клімату, скорочення викидів парникових газів, адаптації до зміни клімату та збереження озонового шару, включаючи документи і рекомендації, затверджені Конференцією сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

20. За результатами оцінки Науково-експертною радою з питань зміни клімату та збереження озонового шару розробляється щороку до 1 квітня звіт, що включає, зокрема, результати аналізу ефективності здійснення заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї, результати діяльності та внеску органів державної влади у досягнення цілей державної кліматичної політики, а також оцінки ефективності застосування фіскальних інструментів для досягнення цілей державної кліматичної політики, рекомендації щодо вжиття відповідних заходів після проведення оцінки відповідності державних політик і заходів цілям і принципам державної кліматичної політики, пропозиції щодо розроблення центральними органами виконавчої влади секторальних програмних документів щодо адаптації до зміни клімату у відповідних секторах економіки та/або відповідних сферах державної кліматичної політики.

Звіт затверджується на засіданні Науково-експертної ради з питань зміни клімату та збереження озонового шару шляхом відкритого голосування. У разі наявності розбіжностей рішення про затвердження звіту приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів Ради.

21. Звіт, передбачений пунктом 20 цього Порядку, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Мінекономіки та/або Науково-експертної ради з питань зміни клімату та збереження озонового шару не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів з дня його затвердження.

22. Інформація та звіт, зазначені в пунктах 9, 13 і 20 цього Порядку, надсилаються щороку не пізніше 15 квітня до Кабінету Міністрів України та до консультативного, дорадчого або іншого допоміжного органу Кабінету Міністрів України з питань зміни клімату.

23. Результати моніторингу та оцінки реалізації державної кліматичної політики, у тому числі результати аналізу ризиків та рекомендації щодо подальших заходів, включаються до щорічного звіту Кабінету Міністрів України про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та до інформації, що подається до Верховної Ради України відповідно до пункту 7 частини третьої статті 5 Закону України “Про основні засади державної кліматичної політики”.