Деякі питання підготовки Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 6 травня 2026 р. № 569

Київ

Деякі питання підготовки Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України “Про основні засади державної кліматичної політики” та з метою забезпечення сталого розвитку енергетичного сектору, досягнення кліматичних цілей та виконання міжнародних зобов'язань України у сфері енергетики та клімату Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок підготовки Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату, що додається.

2. Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства, Міністерству розвитку громад та територій, Міністерству енергетики, Міністерству фінансів, Державній службі статистики, Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у тримісячний строк з дня прийняття цієї постанови подати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо врегулювання питань збору, передачі і узагальнення даних, необхідних для підготовки Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату.

Прем'єр-міністр України

Ю. СВИРИДЕНКО

Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 6 травня 2026 р. № 569

ПОРЯДОК

підготовки Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату

1. Цей Порядок визначає вимоги до складання Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату (далі - Національний звіт) та порядок його підготовки.

Підготовку Національного звіту здійснює Мінекономіки відповідно до цього Порядку та вимог Закону України “Про основні засади державної кліматичної політики” від 8 жовтня 2024 р. № 3991-IX, а також Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2018/1999 від 11 грудня 2018 р. про управління Енергетичним Союзом і пом'якшення наслідків зміни клімату, про внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 663/2009 і (ЄС) № 715/2009, директив Європейського Парламенту і Ради 94/22/ЄС, 98/70/ЄС, 2009/31/ЄС, 2009/73/ЄС, 2010/31/ЄС, 2012/27/ЄС і 2013/30/ЄС, директив Ради 2009/119/ЄС і (ЄС) 2015/652 і про скасування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 525/2013 (далі - Регламент (ЄС) № 2018/1999), Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2022/2299 від 15 листопада 2022 р., який встановлює правила для застосування Регламенту (ЄС) 2018/1999 Європейського Парламенту та Ради щодо структури, формату, технічних деталей та процесу для інтегрованих національних звітів про енергетичний та кліматичний прогрес, а також відповідно до зобов'язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства (далі - Регламент (ЄС) № 2022/2299).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про енергетичну ефективність”, “Про енергетичну ефективність будівель”, “Про ринок електричної енергії”, “Про ринок природного газу”, “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про захист персональних даних”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про основні засади державної кліматичної політики” та Стратегії енергетичної безпеки, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2021 р. № 907 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 64, ст. 4071).

3. Національний звіт містить інформацію про стан та прогрес у досягненні цілей, цільових показників та внесків відповідальних органів щодо виконання Національного плану, а також його політик та заходів за такими основними вимірами Енергетичного Союзу:

декарбонізація;

енергоефективність;

енергетична безпека;

внутрішній енергетичний ринок;

дослідження, інновації та конкурентоспроможність.

Виміри можуть змінюватися у разі внесення змін до Регламентів (ЄС) № 2018/1999 та № 2022/2299 та Національного плану.

4. Мінекономіки з метою підготовки Національного звіту:

надсилає письмові запити до міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, визначених відповідальними за реалізацію політик Національного Плану з енергетики та клімату (далі - Національний план), з метою отримання інформації, необхідної для підготовки Національного звіту, не пізніше ніж за шість місяців до строку подання Національного звіту, встановленого Законом України “Про основні засади державної кліматичної політики” та Регламентами (ЄС) № 2018/1999 та № 2022/2299:

проводить аналіз та опрацювання інформації, отриманої від міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, визначених відповідальними за реалізацію політик Національного плану (далі - відповідальні органи) з метою її систематизації, узагальнення та врахування під час підготовки Національного звіту;

залучає експертів для проведення щодо отримання незалежної експертної оцінки інформації, поданої відповідальними органами, для підготовки Національного звіту;

організовує та проводить узгоджувальні наради і робочі зустрічі з представниками відповідальних органів з метою обговорення змісту та узгодження положень Національного звіту (у разі необхідності);

не пізніше ніж до 1 лютого відповідного звітного року готує проект Національного звіту з урахуванням проаналізованої та опрацьованої інформації, отриманої від відповідальних органів, а також за результатами узгоджувальних нарад і робочих зустрічей та надсилає його на погодження відповідальним органам;

протягом п'яти робочих днів розглядає обґрунтовані зауваження та пропозиції до проекту Національного звіту, подані відповідальними органами, та інформує їх у письмовій формі про врахування або неврахування поданих зауважень із відповідним обґрунтуванням;

подає Національний звіт до Секретаріату Енергетичного Співтовариства у строк, визначений частиною другою статті 29 Закону України “Про основні засади державної кліматичної політики”, шляхом внесення даних Національного звіту англійською мовою через електронну платформу, створену Секретаріатом Енергетичного Співтовариства відповідно до вимог Регламенту (ЄС) № 2018/1999;

оприлюднює Національний звіт на своєму офіційному веб-сайті українською та англійською мовами.

Після отримання Мінекономіки останнього погодження проекту Національного звіту від відповідальних органів такий проект набуває статусу Національного звіту та подається до Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

У разі отримання Мінекономіки від Секретаріату Енергетичного Співтовариства рекомендацій до Національного звіту Мінекономіки протягом трьох робочих днів інформує про це відповідальні органи та надсилає їм копії отриманих рекомендацій.

Мінекономіки готує з урахуванням поданих пропозицій та пояснень узагальнену інформацію про виконання рекомендацій або обґрунтування причин їх невиконання, яку подає до Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

5. З метою підготовки Національного звіту відповідальні органи:

протягом 30 робочих днів з дня отримання від Мінекономіки письмового запиту готують та подають до Мінекономіки пропозиції щодо підготовки проекту Національного звіту, включаючи наявні дані, оцінки та прогнози, необхідні для його підготовки, для їх подальшого розгляду та узагальнення;

беруть участь в узгоджувальних нарадах і робочих зустрічах, що організовуються (у разі необхідності) Мінекономіки, з метою обговорення змісту та узгодження положень проекту Національного звіту, а також подають необхідні пояснення, зауваження та пропозиції до його положень;

розглядають проект Національного звіту, підготовлений Мінекономіки, та до 10 лютого звітного року інформують Мінекономіки про його погодження або подають обґрунтовані зауваження і пропозиції.

У разі подання Секретаріатом Енергетичного Співтовариства рекомендацій до Національного звіту відповідальні органи протягом десяти робочих днів з дня їх отримання подають до Мінекономіки пропозиції щодо виконання таких рекомендацій або обґрунтовані пояснення щодо причин їх невиконання у межах своєї компетенції.

6. Відповідальні органи у межах своєї компетенції, зобов'язані забезпечити подання до Мінекономіки повної, достовірної та актуальної інформації, необхідної для підготовки Національного звіту за формою згідно з додатком у строк, визначений пунктом 4 цього Порядку.

7. До Національного звіту відповідальними органами додається інформація, необхідна для підготовки Національного звіту, що містить опис застосованих методологій та підходів до розрахунку даних та пояснювальні записки щодо показників, які потребують деталізації.

Під час подання Національного звіту Мінекономіки подає через електронну платформу, створену Секретаріатом Енергетичного Співтовариства відповідно до вимог Регламенту (ЄС) № 2018/1999, матеріали щодо застосованих методик розрахунку та пояснювальні записки щодо показників, які потребують деталізації.

8. У разі коли Мінекономіки визначено необхідність додаткового міжвідомчого розгляду проекту Національного звіту для забезпечення узгодженості його положень, проект Національного звіту після погодження та доопрацювання розглядається Міжвідомчою робочою групою з питань моніторингу виконання Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року, утвореною постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2025 р. № 583 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 48, ст. 3290).

9. Національний звіт подається міжнародним організаціям, іноземним державам та іншим партнерам відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Додаток

до Порядку

ІНФОРМАЦІЯ

про підготовку Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату згідно з вимогами Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2022/2299 від 15 листопада 2022 року

Інформація, що подається у розрізі додатків

Відповідальні за подання інформації

1. Додаток I

Декарбонізація: викиди та сполучення парникових газів

1) таблиця 1. Поточний і прогнозний національний прогрес у досягненні національних цілей скорочення викидів парникових газів з огляду на кліматичну нейтральність

Мінекономіки

2) таблиця 2. Поточний і прогнозний прогрес у досягненні національних цілей скорочення викидів парникових газів з огляду на кліматичну нейтральність, за винятком викидів парникових газів від LULUCF*

-”-

3) таблиця 3. Поточні та прогнозовані викиди парникових газів від LULUCF*, які повідомляються відповідно до статті 26(3) і статті 18(1), пункт (b) Регламенту (ЄС) 2018/1999

-”-

4) таблиця 4. Поточний і прогнозний прогрес у досягненні інших національних цілей і цілей, пов'язаних із парниковими газами, викладених у комплексних національних енергетичних і кліматичних планах, включаючи галузеві цілі відповідно до пункту (1)(iii) статті 4(a) Регламенту (ЄС) 2018/1999

-”-

2. Додаток II

Декарбонізація: відновлювана енергія

1) таблиця 1. Секторальні (електрична енергія, опалення, охолодження та транспорт) та загальні частки енергії з відновлюваних джерел

Держстат (у частині надання інформації за показниками енергетичного балансу України)

2) таблиця 2. Загальна встановлена потужність від кожної технології відновлюваних джерел енергії

-”-

3) таблиця 3. Загальний фактичний внесок (валове виробництво електроенергії) від кожної технології відновлюваної енергії в електроенергетиці

Міненерго

4) таблиця 4. Загальний фактичний внесок (за загальним кінцевим споживанням енергії) від кожної технології відновлюваної енергії в опаленні та охолодженні

Держстат

5) таблиця 5. Загальний фактичний внесок (валове кінцеве споживання енергії) від кожної технології відновлюваної енергії в транспортному секторі

Міненерго

Мінрозвитку

Держенергоефективності

Держстат

(у частині надання статистичних та адміністративних даних)

6) таблиця 6. Постачання біомаси для енергетичних потреб

Мінекономіки

7) таблиця 7. Інші національні траєкторії та цілі

Міненерго

Держстат

8) таблиця 8. Оцінка підтримки електричної енергії з відновлюваних джерел відповідно до статті 6(4) Директиви (ЄС) 2018/2001, адаптованої та ухваленої рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2021/14/MC-EnC та 2022/02/MC-EnC

Міненерго

3. Додаток III

Декарбонізація: адаптація

1) таблиця 1. Цілі адаптації в комплексних національних енергетичних і кліматичних планах

Мінекономіки

2) таблиця 2. Інформація про адаптацію, яка може вплинути на досягнення цілей Енергетичного союзу та довгострокових зобов'язань щодо скорочення викидів парникових газів відповідно до Паризької угоди

-”-

4. Додаток IV

Енергетична ефективність

1) таблиця 1. Національний внесок та орієнтовна траєкторія споживання первинної та кінцевої енергії

Держенергоефективності

2) таблиця 2. Основні етапи та показники прогресу довгострокової стратегії реновації національного фонду житлових і нежитлових будівель будівельного фонду

-”-

3) таблиця 3. Основні етапи та індикатори прогресу довгострокової стратегії модернізації національного фонду житлових і нежитлових будівель - темпи реновації

-”-

4) таблиця 4. Основні етапи та індикатори прогресу довгострокової стратегії реновації національного фонду житлових і нежитлових будівель - інші показники

-”-

5) таблиця 5. Основні етапи та індикатори прогресу довгострокової стратегії ремонту національного фонду житлових та нежитлових будівель - внесок у цілі енергоефективності Договірної сторони

Держенергоефективності

6) таблиця 6. Інші прийняті національні цілі з енергоефективності, зазначені в інтегрованому національному плані з енергетики та клімату

-”-

5. Додаток V

Енергетична безпека

1) таблиця 1. Деталі щодо національних цілей, цілей та внесків

Держстат

2) таблиця 2. Прогрес у реалізації кількісно визначених національних цілей і завдань

Міненерго

3) таблиця 3. Прогрес у реалізації національних цілей та завдань, що не підлягають кількісному вимірюванню

-”-

6. Додаток VI

Внутрішній енергетичний ринок

1) таблиця 1. Прогрес у досягненні національних цілей, пов'язаних з електричною міжсистемною взаємодією

Міненерго

2) таблиця 2. Інформація про проекти передачі, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства (PECIs)**, або проекти взаємного інтересу (PMIs)***

-”-

3) таблиця 3. Інформація про інші основні інфраструктурні проекти

-”-

4) таблиця 4. Прогрес у досягненні національних цілей, пов'язаних із гнучкістю енергетичної системи, зокрема щодо виробництва відновлюваної енергії

-”-

5) таблиця 5. Прогрес у досягненні національних цілей, пов'язаних із недискримінаційною участю в енергетичних ринках

-”-

6) таблиця 6. Прогрес у досягненні національних цілей, пов'язаних з участю споживачів в енергетичній системі та отриманням вигоди від самогенерації та нових технологій, включаючи розумні лічильники

-”-

7) таблиця 7. Прогрес у досягненні національних цілей, пов'язаних із достатністю електроенергетичної системи

-”-

7. Додаток VII

Дослідження, інновації та конкурентоспроможність

1) таблиця 1. Прогрес у досягненні національних цілей, що відображає цілі та політику плану SET**** у національному контексті

Мінекономіки

2) таблиця 2. Прогрес у досягненні кількісних національних цілей щодо загальних державних, а також, де це можливо, приватних витрат на дослідження та інновації, пов'язані з технологіями чистої енергії, а також щодо розвитку витрат на технології та їх продуктивності

-”-

3) таблиця 3. Прогрес у досягненні некількісних національних цілей щодо загальних державних, а також, де це можливо, приватних витрат на дослідження та інновації, пов'язані з технологіями чистої енергії, а також щодо розвитку витрат на технології та їх продуктивності

-”-

4) таблиця 4. Прогрес у досягненні національних цілей, включаючи довгострокові цілі на 2050 рік щодо впровадження технологій для декарбонізації енергетичних і вуглецевих промислових секторів, а також, де це доречно, для відповідної інфраструктури транспорту, використання та зберігання вуглецю

-”-

5) таблиця 5. Прогрес у досягненні національних цілей щодо конкурентоспроможності

-”-

8. Додаток VIII

Національні цілі поступового скасування енергетичних субсидій, зокрема викопного палива

6) таблиця 1. Прогрес у досягненні національних цілей щодо поступового скасування енергетичних субсидій, зокрема для викопного палива

-”-

9. Додаток IX

Прогрес, досягнутий у реалізації національних політик і заходів

1) таблиця 1. Ключові характеристики та прогрес у впровадженні політик і заходів

центральні органи виконавчої влади, органи державної влади (за згодою), органи місцевого самоврядування (за згодою), а також підприємства установи та організації (за згодою)

2) таблиця 2. Доступні результати оцінок “до” та “після” впливу окремих або груп політик і заходів на виробництво відновлюваної енергії

Міненерго

3) таблиця 3. Доступні результати оцінок “до” та “після” впливу окремих або груп політик і заходів на енергетичну ефективність

Держенергоефективності

4) таблиця 4. Доступні прогнозовані та фактичні витрати і вигоди окремих політик і заходів або їх груп щодо виробництва відновлюваної енергії

Міненерго

5) таблиця 5. Доступні прогнозовані та фактичні витрати і вигоди окремих політик і заходів або їх груп щодо енергоефективності

Держенергоефективності

10. Додаток X

Нові політики та заходи відповідно до статті 21, пункту (b) 3 Регламенту (єс) 2018/1999, адаптованого та ухваленого рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2021/14/mc-enc та 2022/02/mc-enc

1) таблиця 1. Схеми зобов'язань з енергоефективності (EEOS), зазначені в статті 7a Директиви 2012/27/ЄС

Держенергоефективності

2) таблиця 2. Альтернативні політичні заходи, зазначені в статтях 7b та 20(6) Директиви 2012/27/ЄС, адаптованої та ухваленої рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/08/MC-EnC, 2021/14/MC-EnC та 2022/02/MC-EnC (крім податкових заходів)

-”-

3) таблиця 3. Інформація щодо податкових заходів

-”-

4) таблиця 4. Інформація про тривалість окремих дій, які підпадають під політику та заходи, зазначені у статті 7 Директиви 2012/27/ЄС, адаптованої та ухваленої рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/08/MC-EnC, 2021/14/MC-EnC та 2022/02/MC-EnC

-”-

11. Додаток XI

Інформація про економію енергії відповідно статті 7 Директиви 2012/27/єс, адаптованої та ухваленої рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/08/mc-enc, 2021/14/mc-enc та 2022/02/mc-enc

1) таблиця 1. Економія енергії досягнуто завдяки статті 7 Директиви 2012/27/ЄС у (Х-2) році

-”-

2) тaблиця 2. Енергозбереження, досягнуте за допомогою статті 7 Директиви 2012/27/ЄС, адаптованої та ухваленої рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/08/mc-enc 2015/08/MC-EnC, 2021/14/MC-EnC та 2022/02/MC-EnC у (X-3) році

Держенергоефективності

12. Додаток XII

Звітність відповідно до статті 5 Директиви 2012/27/єс, адаптованої та ухваленої рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/08/mc-enc, 2021/14/mc-enc та 2022/02/mc-enc

1) таблиця 1. Загальна площа модернізованих будівель з опаленням та/або охолодженням, що належать та займаються центральними урядами Договірних сторін, згідно із статтею 5(1) Директиви 2012/27/ЄС, адаптованої та ухваленої Рішеннями Ради міністрів 2015/08/MC-EnC, 2021/14/MC-EnC та 2022/02/MC-EnC

-”-

2) тaблиця 2. Обсяг заощаджень енергії в відповідних будівлях, якими володіє та займає їхній центральний уряд, як зазначено в статті 5(6) Директиви 2012/27/ЄС, адаптованої та ухваленої рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/08/MC-EnC, 2021/14/MC-EnC і 2022/02/MC-EnC

-”-

13. Додаток XIII

Прогрес у фінансуванні

1) таблиця 1. Прогрес у фінансуванні

центральні органи виконавчої влади, органи державної влади (за згодою), органи місцевого самоврядування (за згодою), а також підприємства установи та організації (за згодою)

14. Додаток XIV

Вплив на якість повітря та викиди в атмосферу

1) таблиця 1. Вплив на якість повітря та викиди в атмосферу

Мінекономіки

15. Додаток XV

Політика та заходи щодо поступового скасування енергетичних субсидій, зокрема щодо викопного палива

1) тaблиця 1. Політика та заходи щодо поступового скасування енергетичних субсидій, зокрема для викопного палива

Міненерго

16. Додаток XVI

Додаткові зобов'язання звітування у сфері відновлюваної енергетики

1) таблиця 1. Функціонування системи гарантій походження для електроенергії, газу та опалення і охолодження з відновлювальних джерел енергії

НКРЕКП (у частині подання інформації щодо гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії);

Держенергоефективності (у частині подання інформації щодо гарантій походження біометану)

2) таблиця 2. Зміни цін на товари та землекористування, пов'язані з використанням біомаси та інших форм енергії з відновлюваних джерел

Мінекономіки

3) таблиця 3. Очікуване надлишкове виробництво енергії з відновлюваних джерел порівняно з національною траєкторією до цілі до 2030 року

Міненерго

4) таблиця 4. Технологічний розвиток та впровадження біопалив, вироблених із сировини, зазначеної в Додатку IX до Директиви 2018/2001, адаптованої та ухваленої рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2021/14/MC-EnC та 2022/02/MC-EnC

Держстат

5) таблиця 5. Оцінка впливу виробництва або використання біопалива, біорідких та біомасових палив на біорізноманіття, водні ресурси, доступність та якість води, ґрунти та якість повітря

Мінекономіки

6) таблиця 6. Задокументовані випадки шахрайства у ланцюгу постачання біопалива, біорідин і біомасових палив

Держстат

7) таблиця 7. Частка біорозкладних відходів на заводах переробки відходів для виробництва енергії

Мінекономіки

8) таблиця 8. Виробництво електричної енергії та тепла з відновлюваних джерел енергії в будівлях, включаючи, де доступно, розподілені дані про енергію, що виробляється, споживається та подається в мережу

Держстат

9) таблиця 9. Кількість твердої біомаси, що використовується для виробництва енергії

-”-

17. Додаток XVII

Додаткові обов'язки за звітністю у сфері енергоефективності

1) таблиця 1. Прогрес у кожному секторі та причини, чому споживання енергії залишалося стабільним або зростало в секторах кінцевого споживання енергії

Держенергоефективності

2) таблиця 2. Загальна площа будівель із загальною корисною площею понад 250 кв. метрів, що належать і займаються центральним урядом Договірних Сторін, які станом на 1 січня року X-2 та X-1 не відповідали зазначеним вимогам енергетичної ефективності до статті 5(1) Директиви 2012/27/ЄС, адаптованої та ухваленої рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/08/MC-EnC, 2021/14/MC-EnC і 2022/02/MC-EnC

-”-

3) таблиця 3. Кількість енергоаудитів, проведених у роках X-3 та X-2. Крім того, загальна оцінена кількість великих компаній на їх території, до яких застосовується стаття 8(4) Директиви 2012/27/ЄС, адаптованої та ухваленої рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/08/MC-EnC, 2021/14/MC-EnC та 2022/02/MC-EnC, та кількість енергоаудитів, проведених у цих підприємствах у X-3 та X-2 роках

-”-

4) таблиця 4. Застосований національний коефіцієнт первинної енергії для електричної енергії та обґрунтування, якщо він відрізняється від коефіцієнта за замовчуванням, зазначеного в примітці (3) до Додатка IV до Директиви 2012/27/ЄС, адаптованої та ухваленої рішеннями Ради міністрів 2015/08/MC-EnC, 2021/14/MC-EnC та 2022/02/MC-EnC

Міненерго

Мінрозвитку

5) таблиця 5. Кількість і площа нових і реконструйованих будинків з майже нульовим енергоспоживанням (1) у X-2 та X-1 роках, як передбачено статтею 9 Директиви 2010/31/ЄС, адаптованої та ухваленої рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2010/02 /MC-EnC, якщо необхідно, на основі статистичної вибірки

Держенергоефективності

6) таблиця 6. Інтернет-посилання на веб-сайт, де можна отримати доступ до списку або інтерфейсу постачальників енергетичних послуг, згаданих у статті 18(1), пункт (c) Директиви 2012/27/ЄС, адаптованої та ухваленої рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/08/MC-EnC, 2021/14/MC-EnC та 2022/02/MC-EnC

-”-

18. Додаток XVIII

Енергетична бідність

1) таблиця 1. Інформація про прогрес у досягненні національних індикативних цілей щодо зменшення кількості домогосподарств, які перебувають у стані енергетичної бідності

Міненерго

19. Додаток XIX

Енергетична бідність

1) таблиця 1. Кількісна інформація про кількість енергетично бідних домогосподарств

Міненерго

2) таблиця 2. Звітність щодо показників енергетичної бідності

-”-

3) тaблиця 2.1. Звітність щодо показників енергетичної бідності

-”-

4) тaблиця 3. Звітування про національні показники щодо енергетичної бідності

-”-

5) таблиця 4. Інформація про національне визначення енергетичної бідності

-”-

20. Додаток XX

Інформація про те, як впровадження інтегрованого національного плану з енергетики та клімату сприяє справедливому перехідному переходу, правам людини та гендерній рівності, та подолання нерівності в енергетичній бідності

1) таблиця 1. Вплив впровадження національного енергетичного та кліматичного плану на робочі місця, працівників і регіони

Мінекономіки

2) таблиця 2. Вплив реалізації національного енергетичного та кліматичного плану на просування прав людини та гендерної рівності та подолання нерівності в енергетичній бідності

-”-

21. Додаток XXI

Здійснення регіонального співробітництва

1) таблиця 1. Повідомлення інформації про здійснення регіонального співробітництва

Мінекономіки

22. Додаток XXII

Звітність щодо впровадження рекомендацій, згаданих в статті 32 (1) або (2) Регламенту (ЄС) 2018/1999, адаптованого та ухваленого рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2021/14/МС-EnC ТА 2022/02/MC-EnC

1) таблиця 1. Звітування про виконання рекомендацій

центральні органи виконавчої влади, органи державної влади (за згодою) та місцевого самоврядування (за згодою)

23. Додаток XXIII

Прогрес у встановленні багаторівневого кліматичного та енергетичного діалогу, про який йдеться у статті 11 Регламенту (ЄС) 2018/1999, адаптованого та ухваленого рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2021/14/МС-ENC ТА 2022/02/MC-ENC

1) тaблиця 1. Прогрес у налагодженні багаторівневого кліматичного та енергетичного діалогу, про який йдеться у статті 11 Регламенту (ЄС) 2018/1999, адаптованого та ухваленого рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства 2021/14/MC-EnC та 2022/02/MC-EnC

Мінекономіки

________

* LULUCF - сектор, що охоплює емісії та поглинання парникових газів пов'язані із землекористуванням, змінами у землекористуванні та лісовим господарством (Land Use, Land Use Change and Forestry).

** PECIs - проекти спільного інтересу Енергетичного Співтовариства, інфраструктурні проекти, що мають стратегічне значення для інтеграції енергетичних ринків держав - сторін Енергетичного Співтовариства (Projects of Energy Community Interest).

*** PMIs - транскордонні інфраструктурні проекти взаємного інтересу Енергетичного Співтовариства, що мають важливе значення для двох або більше сторін, сприяють інтеграції енергетичних ринків та відповідають цілям Енергетичного Співтовариства та Європейського зеленого курсу (Projects of Mutual Interest).

**** План SET - план сталого енергетичного переходу (Sustainable Energy Transition).